Рішення

від 26.07.2012 по справі 5020-640/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2012 року справа № 5020-640/2012

За позовом виконуючого обов'язки прокурора Ленінського району м. Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Вороніна, 11) в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3) в особі комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 2)

до публічного акціонерного товариства "Південрибтехцентр"

(99011, м. Севастополь, Кулакова, 58)

про стягнення заборгованості у розмірі 822,53 грн

Суддя Плієва Н.Г.

за участю:

прокурора - Почка А.А., посвідчення № 17 від 02.02.2012

представника позивача (КП "Севтеплоенерго" СМР) - Іванова П.П., довіреність № 7654 від 28.12.2011

представника відповідача - Комлик В.І., довіреність № 10/024 від 26.01.2012

представника позивача (СМР) - не з'явився

Суть спору:

Виконуючий обов'язки прокурора Ленінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради в особі комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до публічного акціонерного товариства "Південрибтехцентр" про стягнення заборгованості зі сплати послуг з теплопостачання за договором купівлі-продажу теплової енергії № 245/У від 28.11.2005 у розмірі 35983,26 грн, пені у розмірі 707,69 грн, а також 3 % річних в сумі 136,97 грн, а всього - 36827,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії № 245/У від 28.11.2005 щодо повної та своєчасної оплати послуг теплопостачання.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 13.06.2012 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 04.07.2012.

02.07.2012 представник відповідача надала відзив на позовну заяву, зазначила, що сума боргу була сплачена відповідачем, що підтверджується платіжними дорученнями № 47 від 30.05.2012, № 51 від 06.06.2012, № 58 від 12.06.2012.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 26.07.2012.

В судовому засіданні представник позивача (КП "Севтеплоенерго" СМР) надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, просить стягнути з публічного акціонерного товариства "Південрибтехцентр" заборгованість у розмірі 822,53 грн, з яких 685,93 грн - пеня, 136,60 грн - 3% річних, у зв'язку з тим, що відповідач оплатив суму основного боргу у розмірі 35983,26 грн у повному обсязі, а також у зв'язку з уточненням розрахунку пені.

Прокурор підтримав заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог. Крім того, прокурором було надано клопотання в якому він зазначив, що органом на користь якого підлягає стягненню заборгованість є Севастопольська міська Рада в особі комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради.

Представник позивача -Севастопольської міської Ради (далі - СМР) у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. 04.07.2012 від СМР надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю представника СМР у зв'язку з великою завантаженістю фахівців юридичного відділу, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував щодо правильності розрахунку пені та 3% річних, однак просив суд не стягувати заборгованість, посилаючись на важке фінансове становище підприємства. Також просив врахувати, що основна заборгованість відповідачем погашена.

Відповідно до положень статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує права і охоронювані законом інтереси, суд вважає за можливе прийняти заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника позивача - Севастопольської міської Ради на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача - комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради та представника відповідача, розглянувши наявні в матеріалах справи документи, суд -

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року N 3-рп/99 визначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю або частково з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Згідно з положеннями статті 6 Закону України "Про теплопостачання" основними принципами, на яких базується державна політика в сфері теплопостачання теплової енергії є, зокрема, державне управління і регулювання відносин у сфері теплопостачання, формування цінової та тарифної політики, взаємної відповідальності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання за якісне постачання теплової енергії та своєчасну її оплату, додержання стандартів, правил і норм усіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання.

Севастопольська міська Рада, відповідно до статті 5 Закону України "Про місцеве самоврядування", входить до системи органів місцевого самоврядування України і відповідно до статті 13 Закону України "Про теплопостачання" затверджує місцеві програми розвитку у сфері теплопостачання, бере участь у розробці та впровадженні державних і регіональних програм у цій сфері, здійснює контроль за забезпеченням споживачів тепловою енергією згідно з нормативними вимогами, сприяє розвитку систем теплопостачання на відповідній території, встановлює для відповідної територіальної громади тарифи на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності.

З метою забезпечення інтересів держави щодо організації забезпечення теплопостачання споживачів міста Севастополя, вирішення питань єдиної технічної і тарифної політики та реалізації програм соціально-економічного розвитку у даній сфері, Севастопольською міською Радою створено комунальне підприємство "Севтеплоенерго", основним видом діяльності якого, відповідно до пункту 2.2. Статуту, є виробництво, розподіл і відпуск теплової енергії. Підприємство знаходиться в підпорядкуванні Ради та є монополістом з теплопостачання міста Севастополя.

Таким чином, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Севастопольська міська Рада в особі комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради.

28.11.2005 між публічним акціонерним товариством "Південрибтехцентр" (далі - ПАТ "Південрибтехцентр") (Покупець) та комунальним підприємством «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради (далі - КП «Севтеплоенерго»СМР) (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії за наявності вузлу обліку № 245/У (далі -Договір) (а.с.10-12), відповідно до умов якого Продавець зобов'язався передати Покупцю теплову енергію до межі балансової та експлуатаційної відповідальності, своєчасно та відповідної якості, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити отриману теплову енергію за встановленими тарифами (пункт 1.1 Договору).

В розділі 2 Договору сторони домовились щодо визначення тарифів на теплову енергію, а саме, відповідно до пункту 2.1 Договору був встановлений тариф за одиницю теплової енергії (з ПДВ): централізоване опалення (через вузол обліку) для підприємств, організацій та установ -157,83 грн/Гкал.

Також, в пункті 2.2 Договору сторони домовились, що тарифи на теплову енергію затверджуються органами місцевого самоврядування та можуть бути змінені впродовж строку дії Договору, про що Продавець повинен повідомити Покупця через засоби масової інформації.

Відповідно до пункту 3.1 Договору облік постачання теплової енергії здійснюється вузлом обліку. Дані про прибори обліку теплової енергії зазначаються у Додатку 1, який є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з пунктом 4.1 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що плата за теплову енергію за наявності вузлу обліку теплової енергії та гарячої води розраховується за їхніми показниками згідно з пунктами 10-13 "Правил надання послуг по централізованому опалюванню, постачанню холодної та гарячої води та водовідведення" на підставі двостороннього акту за показниками вузлу обліку. Відмова від підписання акту не позбавляє відповідача від сплати теплової енергії у встановленому порядку.

Згідно з пунктом 4.3 Договору, відповідач щомісячно до 15 числа розрахункового місяця може здійснювати авансові платежі за усіма видами теплопостачання, передбаченими даним договором, відповідно до виставлених позивачем рахунків в сумі не менш 50% від суми нарахування за використану теплову енергію в попередньому розрахунковому періоді, з наступним перерахуванням за фактично надану теплову енергію.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що остаточний розрахунок за теплову енергію здійснюється в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідно до тарифів, діючих на день отримання теплової енергії. Розрахунок вважається отриманим покупцем, якщо останній до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, не заявить про неотримання розрахунку за розрахунковий місяць.

Відповідно до пункту 4.5 Договору за несвоєчасне внесення плати з покупця стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми, що нарахована до сплати.

Покупець зобов'язаний: оплачувати теплову енергію у встановлені договором строки (пункт 5.2.1), у випадку несвоєчасного внесення плати за отриману теплову енергію сплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (пункт 5.2.10).

За змістом пункту 5.3.1 Договору продавець має право нараховувати у випадку несвоєчасного внесення споживачем плати за отриману теплову енергію пеню у розмірі, встановленому законом та договором.

Пунктом 6.1 Договору передбачена відповідальність покупця, зокрема, у разі несвоєчасного внесення платежів за теплову енергію - шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми платежу.

Відповідно до пункту 10.1 Договір укладений строком на 3 роки та набирає сили з 01.01.2006.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить письмово про розірвання договору або необхідність перегляду договору (пункт 10.2).

Враховуючи означене, договір є діючим і на теперішній час.

Продавець свої зобов'язання за Договором виконував належним чином: здійснював постачання теплової енергії покупцю, своєчасно виставляв рахунки-фактури для оплати покупцем (а.с. 19-21).

Натомість, відповідач умови Договору порушив, за отриману теплову енергію розраховувався не в повному обсязі та не своєчасно, в зв'язку з чим у нього перед позивачем (КП "Севтеплоенерго" СМР) утворився борг у розмірі 35983,26 грн за період з лютого 2012 по квітень 2012 року.

Невиконання відповідачем зобов'язань за Договором щодо повної та своєчасної оплати за отриману теплову енергію за період з лютого 2012 по квітень 2012 року і стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивачів до суду з позовом про стягнення суми заборгованості, пені за порушення строків виконання зобов'язання та 3% річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.

В процесі розгляду справи встановлено, що відповідачем було погашено суму основної заборгованості зі сплати послуг з теплопостачання за договором купівлі-продажу теплової енергії № 245/У від 28.11.2005 у розмірі 35983,26 грн у зв'язку з чим позивачем було зменшено розмір позовних вимог.

Прокурор та представник КП "Севтеплоенерго" СМР просять стягнути з відповідача пеню у розмірі 685,93 грн та 3% річних у розмірі 136,60 грн, що разом складає 822,53 грн.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина перша статті 175 Господарського кодексу України ).

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України та статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу статті 625 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено та не спростовується відповідачем, що ПАТ "Південрибтехцентр" було допущено порушення в частині своєчасної оплати послуг з теплопостачання за договором купівлі-продажу теплової енергії № 245/У від 28.11.2005 за період лютий-квітень 2012 року, що є підставою для застосування штрафних санкцій.

Прокурор та позивач - КП "Севтеплоенерго" СМР просять стягнути з відповідача за період з 16.03.2012 по 21.05.2012 пеню у розмірі 685,93 грн та 3% річних у розмірі 136,60 грн.

В силу частини 2 статті 20 Господарського кодексу України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Із наведеною нормою кореспондує стаття 611 Цивільного кодексу України, згідно з якою, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В пунктах 4.5, 5.2.10, 6.1 (2) Договору сторони передбачили, що за несвоєчасне внесення плати за теплову енергію з Покупця стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення від суми платежу.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зважаючи на те, що судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем обов'язку внесення оплати за договором, суд вважає правомірним нарахування суми пені від суми несвоєчасно невиконаного грошового зобов'язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки як вже зазначалось, матеріалами справи підтверджено, що відповідач прострочив виконання зобов'язання щодо оплати вартості теплової енергії, а тому нарахування позивачем 3% річних за користування чужими грошовими коштами суд вважає також правомірним.

Однак, суд не погоджується з розрахунками позивача та вважає що позивач при розрахунку пені та 3 % річних допустився помилки. Судом було здійснено розрахунок пені та 3 % річних за наступними формулами:

Пеня = сума боргу х подвійна облікова ставка НБУ : 365 х кількість днів прострочення

3 % річних = сума боргу х 3 % : 365 х кількість днів прострочення;

Рахунок-фактураСума боргу, грн.Дата оплати рахункаПеріод простроченняКількість днів простроченняСума 3% річних, грнПеня, грн № 245/У від 20.02.2012 78894,02 31.12.2011 - 0 0 0 65375,78 01.03.2012 - 0 0 0 45898,30 19.03.2012 16.03.2012-19.03.2012 4 15,09 77,96 30000,00 20.03.2012 20.03.2012-20.03.2012 1 2,47 12,74 1000,00 - 21.03.2012-21.05.2012 62 5,10 25,51 №245/У від 19.03.2012 65498,15 05.04.2012 - 0 0 0 61000,00 05.04.2012 - 0 0 0 49000,00 26.04.2012 17.04.2012-26.04.2012 10 40,27 201,37 39000,00 10.05.2012 27.04.2012-10.05.2012 14 44,88 224,38 29000,00 - 11.05.2012-21.05.2012 11 26,22 131,10 № 245/У від 20.04.2012 5983,26 - 16.05.2012-21.05.2012 6 2,95 14,75 Всього: 136,98 687,81 Відповідно до пункту 2 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, може виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

З огляду на відсутність такого клопотання, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення пені та 3% річних в заявленому розмірі, тобто пеня - 685,93 грн, 3 % річних - 136,60 грн .

Підсумовуючи викладене, позовні вимоги виконуючого обов'язки прокурора Ленінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради в особі комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради підлягають задоволенню, з ПАТ "Південрибтехцентр" підлягає стягненню заборгованість у розмірі 822,53 грн, з яких 685,93 грн - пеня та 136,60 грн - 3 % річних.

Відповідно до частини третьої статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету, отже з публічного акціонерного товариства "Південрибтехцентр" в доход бюджету підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Південрибтехцентр" ( 99011, м. Севастополь, вул. Кулакова, 58, ідентифікаційний код 13792540, мультівалютний рахунок № 26006000131383 в ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції", або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем) на користь Севастопольської міської Ради в особі комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 2, ідентифікаційний код 03358357, р/р 26030945206831 в СФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 324195, або інші рахунки, зазначені стягувачем) заборгованість у розмірі у розмірі 822,53 грн (вісімсот двадцять дві грн 53 коп), з яких: 685,93 грн - пеня, 136,60 грн - 3 % річних.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Південрибтехцентр" ( 99011, м. Севастополь, вул. Кулакова, 58, ідентифікаційний код 13792540, мультівалютний рахунок № 26006000131383 в ПАТ "Чорноморський банк розвитку та реконструкції", або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем) в доход державного бюджету (одержувач - державний бюджет м. Севастополя, ЄДРПОУ 38022717, Банк одержувача: ГУДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, р/р 31215206783001, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 1609,50 грн (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31.07.2012.

Суддя підпис Н.Г. Плієва