Рішення

від 30.07.2012 по справі 5020-728/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2012 року справа № 5020-728/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:

Прокурора Гагарінського району міста Севастополя

(вул. Корчагіна, 16, м. Севастополь, 99014)

в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради

(вул . Леніна, 3, м. Севастополь, 99011)

в особі Комунального підприємства „Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради

(вул. Л. Павліченко, 2, м. Севастополь, 99011)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Недержавна середня загальноосвітня школа 1-3 ступенів „Тавріда"

(пр. Героїв Сталінграда, 31, м. Севастополь, 99014)

про стягнення 663,06 грн.,

за участю представників сторін:

позивача (КП "Севтеплоенерго" СМР) - Іванова П.П., довіреність №7654 від 28.12.2011;

позивача (СМР) -не з'явився;

відповідача - Гапич Л.Л., довіреність №693 від 18.07.2012;

прокурора -Почки А.А., посвідчення №17 від 02.02.2012.

Прокурор Гагарінського району міста Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради (далі -СМР, Позивач 1), Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради (далі -КП "Севтеплоенерго" СМР, Позивач 2) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Недержавна середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів "Тавріда" (далі -ТОВ "Недержавна середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів "Тавріда", Відповідач) про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії №136/У від 26.01.2010 у розмірі 19 444,48 грн., у тому числі: 18 775,25 грн. -основний борг, 520,53 грн. -пеня, 100,75 грн. -3% річних та 47,95 грн. -інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем обов'язку щодо виконання умов договору купівлі-продажу теплової енергії при наявності вузла обліку №136/У від 26.01.2010.

Ухвалою суду від 04.07.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 18.07.2012.

У судовому засіданні 18.07.2012 оголошувалась перерва у порядку частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України до 12 години 30 хвилин 30.07.2012.

Севастопольська міська Рада, явку уповноваженого представника в судове засідання 30.07.2012 не забезпечила, проте 17.07.2012 (вх. №6313/12) надала суду клопотання за вих. №0315/2908 від 13.07.2012, в якому зазначила, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просила суд розглянути справу за відсутності її представника. /а.с.37/.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»№18 від 26.12.2011 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Представник Позивача 2 у засіданні суду 30.07.2012 надав суду заяву б/н від 30.07.2012 /а.с.48/, в якій зазначив, що у зв'язку з оплатою Відповідачем основної заборгованості у розмірі 18 775,25 грн. він зменшує позовні вимоги до 663,06 грн., у тому числі: 520,53 грн. -пеня, 100,75 грн. -3% річних та 47,95 грн. - інфляційні втрати.

Пунктом 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»№18 від 26.12.2011 визначено, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Судом встановлено, що відповідно до акту звірення взаємних розрахунків, складеного між КП "Севтеплоенерго" СМР та ТОВ "Недержавна середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів "Тавріда" за період з січня 2012 року по липень 2012 року, станом на 19.07.2012 заборгованість з послуг теплопостачання за Договором №136/У від 21.06.2010 відсутня /а.с.53/. При цьому, з акту звірення вбачається, що останній платіж за рахунок оплати зазначеної заборгованості був здійснений Відповідачем у червні 2012 року, тобто, до подачі позовної заяви про стягнення, у тому числі, основного боргу у розмірі 18 775,25 грн. (02.07.2012 вх. №5820/12).

З урахуванням викладеного, заява Позивача 2 про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Позивач 2 у судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення, підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Прокурор позовні вимоги, викладені представником Позивача 2, підтримав у повному обсязі.

Представник Відповідача у засіданні суду 30.07.2012 підтримала факт оплати основного боргу за Договором №136/У від 26.01.2010, при цьому, проти задоволення позову в частині стягнення застосованих штрафних санкцій не заперечувала.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ :

26.01.2010 між КП "Севтеплоенерго" СМР (Продавець) та ТОВ "Недержавна середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів "Тавріда" (Покупець) укладений договір купівлі-продажу теплової енергії при наявності вузла обліку № 136/У (далі -Договір), згідно з яким Продавець зобов`язується передати теплову енергію до межі балансової та експлуатаційної відповідальності своєчасно та відповідної якості, а Покупець -прийняти та оплатити отриману теплову енергію за встановленими тарифами /а.с.6-8/ .

Облік теплової енергії проводиться вузлом обліку (пункт 3.1 Договору). Розрахунковим періодом є календарний місяць (пункт 4.1 Договору).

Відповідно до пункту 4.2 Договору плата за теплову енергію при наявності вузла обліку теплової енергії та гарячої води проводиться за показаннями у відповідності з пунктами 10-13 Правил надання послуг по централізованому опаленню холодною та гарячою водою і водовідведенню на підставі двостороннього акту за показниками лічильника.

Покупець щомісячно до 15 числа розрахункового періоду може проводити авансові платежі по всіх видах теплопостачання, передбачених даним Договором, на підставі виставленого Продавцем рахунку у сумі не менше 50% від суми нарахування за спожиту теплову енергію в попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком за фактичну відпущену теплову енергію (пункт 4.3 Договору).

Згідно з пунктом 4.4 Договору остаточний розрахунок за теплову енергію проводиться в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з тарифами, що діяли на день отримання теплової енергії. Рахунок вважається отриманим, якщо Продавець не заявить про неотримання рахунку за розрахунковий місяць.

Позивач 2 у позовній заяві зазначає, що Відповідач несвоєчасно здійснював оплату за отриману теплову енергію за період з січня 2012 року по травень 2012 року відповідно до рахунків-фактур №136/У від 27.01.2012, №136/У від 27.01.2012, №136/У від 14.02.2012, №136/У від 23.03.2012, №136/У від 21.03.2012 №136/У від 19.04.2012, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 18 775,25 грн.

У зв'язку з цим Позивач 2 просить стягнути з Відповідача пеню за період з 16.02.2012 по 21.05.2012 у розмірі 513,15 грн., 3% річних за цей період у розмірі 101,96 грн. та інфляційні втрати за період з березня 2012 року по квітень 2012 року у сумі 47,95 грн.

Дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.2.1 Договору передбачено, що Покупець зобов`язаний сплачувати за спожиту теплову енергію в установлені договором строки.

За несвоєчасне внесення плати, з покупця стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми, яка підлягає сплаті, що встановлено пунктом 4.5 Договору.

Судом встановлено, що заборгованість за надані послуги теплопостачання за вказаний період у розмірі 18 775,25 грн. була погашена Відповідачем несвоєчасно.

Перевіривши розрахунок пені за період з 16.02.2012 по 21.05.2012 у сумі 513,15 грн., складений Позивачем 2 /а.с.50/, суд визнав його правильним, вимоги щодо стягнення пені обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства, тому пеня у сумі 513,15 грн. підлягає стягненню.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок Позивача 3% річних за період з 16.02.2012 по 21.05.2012 /а.с.52/ та інфляційних втрат за березень та квітень 2012 року визнані судом правильними, тому 3% річних у сумі 101,96 грн. та інфляційні втрати у сумі 47,95 грн. підлягають стягненню.

Таким чином, вимоги Позивача 2 щодо стягнення пені за період з 16.02.2012 по 21.05.2012 у розмірі 513,15 грн., 3% річних за аналогічний період у розмірі 101,96 грн. та інфляційні втрати за період з березня 2012 року по квітень 2012 року у сумі 47,95 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Відповідно до частини третьої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Позов у цій справі поданий прокурором, який відповідно до пункту 11 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»звільнений від сплати судового збору.

Статтею 7 Закону України «Про судовий збір»передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог, при цьому судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

З положень пункту 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»№18 від 26.12.2011 вбачається, що питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством.

Зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК покладаються на відповідача (пункт 4.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»№18 від 26.12.2011).

Як вже зазначалося, сума основної заборгованості у розмірі 18 775,25 грн., на яку зменшені позовні вимоги, була оплачена Відповідачем ще до подання прокурором позову до суду, у зв'язку з чим суд вважає, що підстави для звернення до суду з вимогою про сплату зазначеної заборгованості були відсутні, тому немає підстав для стягнення з Відповідача судового збору відносно цих вимог.

Отже, суд покладає на Відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 54,88 грн., які підлягають стягненню в дохід державного бюджету України.

Керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Недержавна середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів "Тавріда" (пр. Героїв Сталінграду, 31, м.Севастополь, 99014 , ідентифікаційний код 24027831, р/р 2600601012413 у КРФ ЗАТ "Кредобанк" м. Сімферополь, МФО 324913) на користь Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради (вул. Л. Павліченко, 2, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 03358357, р/р 2603700017270 у філії АТ «Укрексімбанк», МФО 384986) 663,06 грн. (шістсот шістдесят три грн. 06 коп.), у тому числі: пеня у розмірі 513,15 грн., інфляційні втрати у сумі 47,95 грн. та 3% річних у сумі 101,96 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Недержавна середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів "Тавріда" (пр. Героїв Сталінграду, 31, м.Севастополь, 99014 , ідентифікаційний код 24027831, р/р 2600601012413 у КРФ ЗАТ "Кредобанк"м.Сімферополь, МФО 324913) в доход Державного бюджету України (одержувач: Державний бюджет міста Севастополя, код ЄДРПОУ 38022717, р/р №31215206783001 в ГУ ДКС України у м. Севастополі, код бюджетної класифікації: 22030001, МФО 824509) судовий збір у розмірі 54,88 грн. (п'ятдесят чотири грн. 88 коп.).

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 03.08.2012 .

Суддя підпис О.М. Юріна