Постанова

від 15.03.2012 по справі 9101/30607/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2012 р. справа № 2а-14691/09/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Нагорної Л.М. Руденко М.А.

при секретарі судового засідання: Бембінек Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансстандарт»,

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 13.09.2010р.

у справі № 2а-14691/09/0470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансстандарт»,

вул. Степана Разіна, 29, м. Дніпропетровськ, 49000;

до відповідача Лівобережної міжрайонної

Державної податкової інспекції міста Дніпропетровська,

проспект ім. Газети Правда, 95-А, м. Дніпропетровськ, 49026;

про скасування Актів, -

встановив: Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансстандарт»подано позов до Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції міста Дніпропетровська про скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0001111701/2 та 0001121701/2.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Барановський Р.А.) своєю постановою від 13.09.2010р. в адміністративній справі № 2а-14691/09/0470 у позові відмовив.

Постанова суду мотивована тим, що підприємством, всупереч приписам пункту 9.3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 року N 889-IV, не утриманий та не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб у розмірі 19.500,00 грн. на дивіденди.

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансстандарт»не було подано до Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції міста Дніпропетровська податковий розрахунок резидента, який виплачує дивіденди.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансстандарт», Позивач, вказує на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що дивіденди були нараховані за наслідками господарської діяльності 2002-2003 років, та підлягають оподаткуванню за ставками, що діяли до 1 січня 2004 року. А з огляду на приписи статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26 грудня 1992 року N 13-92 суми дивідендів, що були оподатковані під час їх виплати відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включаються до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування.

Крім того, оскільки дивіденди за Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 року N 889-IV не нараховувались, податковий розрахунок, відповідно, не подавався.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. Позов задовольнити.

Лівобережна міжрайонна Державна податкова інспекція міста Дніпропетровська, Відповідач, скаргу оспорив. В запереченнях на апеляційну скаргу вказує на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансстандарт», код за ЄДРПОУ 25017734, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006р. по 31.03.2009р.

За результатами перевірки складений Акт від 18.06.2009р. № 4261/23/25017734.

В акті перевірки вчинено записи про порушення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 року N 889-IV:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансстандарт»за наслідками фінансово-господарської діяльності 2002-2003 років нараховані та виплачені у 2006 році дивіденди засновникам; податок з доходів фізичних осіб із сум дивідендів Товариством утриманий не був;

на день перевірки розрахунок резидента, який виплачує дивіденди, Товариством не наданий.

На підставі Акта перевірки, та в результаті апеляційного узгодження податкового зобов'язання, в порядку, визначеному пунктом 5.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III Закону (2181-14), керівником контролюючого органу 14.08.2009р. прийнято податкові повідомлення-рішення №№ 0001111701/2 та 0001121701/2.

Згідно з підпунктом 4.2.2 б) пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), відповідно пункту 9.3 статті 9, пункту 17.2 статті 17, пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 року N 889-IV, на підставі підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(2181-14), Товариству з обмеженою відповідальністю «Трансстандарт»визначено суму податкового зобов'язання за платежем 5011010101 -податок з доходів фізичних осіб, у розмірі 58.500,00 грн. В їх числі 19.500,00 грн. основний платіж, та 39.000,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Крім того, на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(2181-14) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансстандарт»застосовані штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 170,00 грн.

Скасування податкових повідомлень-рішень було предметом судового позову.

Колегія суддів, заслухавши представників Сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

За позицією фахівців держподаткінспекції, з чим погодився суд першої інстанції, підприємством, всупереч приписам пункту 9.3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 року N 889-IV, не утриманий та не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб у розмірі 19.500,00 грн. на дивіденди.

В той же час, як встановлено перевіркою, (а. с. 37 -38), Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансстандарт»виплачені у 2006 році дивіденди засновникам за наслідками фінансово-господарської діяльності 2002-2003 років.

Згідно з пунктом 22.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 року N 889-IV (пункт 22.6 статті 22 у редакції Закону України від 01.07.2004р. N 1958-IV) доходи платника податку, нараховані за наслідками податкових періодів до 1 січня 2004 року, оподатковуються за ставками, що діяли до 1 січня 2004 року, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання).

А з огляду на приписи статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26 грудня 1992 року N 13-92 суми дивідендів, що були оподатковані під час їх виплати відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включаються до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансстандарт», згідно з пунктом 7.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(334/94-ВР), платіжним дорученням № 158 від 29.09.2006р. сплачено податок на дивіденди у розмірі 37.500,00 грн.

Слід зазначити, що саме така позиція викладена в листі ДПА України від 01.04.2005р. N 2717/6/31-0015 «Щодо оподаткування дивідендів, нарахованих у 2003 році, виплата яких здійснюється у 2005 році»- «оподаткування дивідендів, нарахованих юридичною особою - емітентом корпоративних прав на користь власника таких корпоративних прав за наслідками роботи у 2003 році, виплата яких здійснюватиметься у 2005 році, провадитиметься при їх виплаті із застосуванням положень Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»(пп. «т» п. 1 ст. 5).

І згідно з підпунктом 4.4.2 д) Закону (2181-14) не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у позові в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0001111701/2.

Невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою для скасування постанови суду першої інстанції в цій частині та ухвалення нового рішення.

Щодо повідомлення-рішення № 0001121701/2.

Керівником контролюючого органу, на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(2181-14) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансстандарт»застосовані штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання звітності.

Заявник апеляційної скарги, про що зазначено вище, наполягає на відсутності такого обов'язку, оскільки дивіденди за Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 року N 889-IV не нараховувались. Податковий розрахунок, відповідно, не подавався.

В той же час, наказом Державної податкової адміністрації України від 4 грудня 2003 року N 586 затверджено форму податкового розрахунку резидента, що виплачує дивіденди платникам податку з доходів фізичних осіб. Їх нарахування за наслідками податкових періодів до 1 січня 2004 року не звільняє від обов'язку подання звітності.

Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, у відповідності з підпунктом 17.1.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

В межах апеляційної скарги в цій частині підстави для скасування або зміни постанови окружного адміністративного суду відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансстандарт»задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2010р. у справі № 2а-14691/09/0470 скасувати частково.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансстандарт»задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001111701/2 від 14.08.2009р.

В частині відмови у позові про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.08.2009р. № 0001121701/2 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2010р. у справі № 2а-14691/09/0470 залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду апеляційної інстанції складено у повному обсязі 23 квітня 2012 року.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: М.А. Руденко