Постанова

від 01.12.2008 по справі 21/43-на

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/43-НА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"01" грудня 2008 р.                                                            Справа № 21/43-НА

за позовом Державного підприємства "Довжоцький спиртовий завод" с. Довжок Кам'янець-Подільського району  

до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції м. Кам'янець-Подільський

про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень - рішень       № 0000222343/0 від 12.12.2007р. та №0000222343/1 від 28.12.2007р.

Суддя                      Секретар судового засідання

Представники сторін:

від позивача  -  Костюкович Д.К. - за довіреністю      

від відповідача  - Царук О.В. - за довіреністю,

                           -  Браеску Семенишен Р.А. - за довіреністю

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови по справі.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень від 12.12.2007 року № 0000222343/0 та від 28.12.2007 року № 0000222434/1, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування підприємства з ПДВ за вересень 2007 року на 112418,00 грн., заперечуючи висновки відповідача про порушення вимог пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 „а” п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”. При цьому представник позивача звертав увагу на те, що оплата ПВД була здійснена в періоді, що передує звітному, згідно норм законодавства. Натомість просить врахувати, що законодавець не ставить вимог щодо того, коли отримано товари і коли виникло зобов'язання перед постачальниками. Крім того, позивач стверджує, що висновок податкового органу про заниження валового доходу внаслідок не проведення розподілу виходу дріжджів при сумісній обробці власної та давальницької меляси між власниками сировини є безпідставними. Вважає висновки відповідача про встановлення фактів реалізації власних дріжджів безпідставними, оскільки на підприємстві наявні господарські договори та первинні документи, що підтверджують фактичну передачу позивачем як виконавцем виготовленої з давальницької сировини готової продукції замовнику. Вказує, що відповідно до договорів позивач переробляв давальницьку мелясу на хлібопекарські дріжджі та передавав дріжджі як готову продукцію. При цьому не відбувався перехід права власності на готову продукцію від позивача до замовника, який є власником давальницької сировини і виготовленої з неї продукції. Звертає увагу, що довідкою Українського науково-дослідного інституту спирту та біотехнології продовольчих продуктів „УкрНДІспиртбіопрод” та листами інституту неодноразово підтверджувалась правильність списання підприємством покупної та давальницької сировини на виробництво спирту етилового та хлібопекарських дріжджів у відповідності з приписами „Технологічного регламенту на виробництво спирту етилового і пресованих хлібопекарських дріжджів із мелясно-спиртової бражки”.

Відповідач у письмових запереченнях на позов та його представники у судовому засіданні проти позову заперечили, посилаючись на те, що під час проведення виїзної позапланової перевірки встановлено, що позивачем порушено вимоги Закону України „Про податок на додану вартість”, зокрема, пп. 7.7.1 та пп. 7.7.2 ст. 7 вказаного Закону. Тому проведеною перевіркою частково підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування ПДВ вересень 2007 року, а в решті ця сума позивачем завищена. Крім того, відповідач посилається на визначення термінів „бюджетне відшкодування”, „податкове зобов'язання” згідно ст. 1 зазначеного Закону. Також посилаються на те, що перевіркою встановлено заниження у позивача податку на прибуток, чим порушено пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, зменшення податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, чим порушено пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”. Звертається увага, що підґрунтям для виникнення даних порушень слугувало те, що оскільки основне виробництво позивача здійснюється по однопоточному способу зброджування меляси за двопродуктовою схемою, кінцевими продуктами якого є етиловий спирт та хлібопекарські спиртові дріжджі, давальницька меляса у виробництво залучалась одночасно із власною мелясою, тому зріла мелясно-спиртова бражка, із якої в процесі виробництва після сепарації відділяється дріжджовий концентрат для виробництва дріжджів та обездріжджена мелясно-спиртова бражка для виробництва спирту, утворюється із всієї взятої у виробництво меляси і всього цукру (накопичення біомаси відбувається як з давальницької, так і з власної меляси. Зокрема, той факт, що при переробці власної меляси підприємство отримує як спирт етиловий, так і дріжджі підтверджують результати контрольного запуску сировини у виробництво, проведеного комісією у складі головних спеціалістів позивача під час ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2005 року по 30.09.2006 року, проведеної Контрольно-ревізійним відділом у Кам'янець-Подільському районі та місті Кам'янець-Подільському. Тому необґрунтованим є твердження позивача про те, що дріжджі вироблялись виключно із давальницької меляси, а із власної меляси вироблявся тільки спирт. При сумісній переробці власної та давальницької меляси підприємство повинно отримати як власні дріжджі (виготовлені з власної меляси), так і дріжджі, вироблені з давальницької сировини пропорційно кількості цукру, що міститься у власній та давальницькій мелясі відносно всього цукру, задіяного у процесі виробництва. За даними обліку позивача всі вироблені дріжджі відображались як такі, що виготовлені із давальницької сировини і повністю передавались замовнику (ТзОВ ТПК „Укрхімекспорт”) з переробки з нарахуванням плати за послуги по переробці меляси на дріжджі. Оприбуткування дріжджів як власне готової продукції по обліку позивача не відображалось, розподіл виходу готової продукції, враховуючи особливості двопродуктового виробництва, між власниками сировини не здійснювався. Тому перевіркою встановлено, що внаслідок не проведення розподілу виходу дріжджів при сумісній переробці власної та давальницької меляси між власниками сировини, враховуючи особливості двопродуктового виробництва, позивачем за вересень 2007 року занижено оподаткування на 14508,00 грн. та занижено суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 2902,00 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога і заперечення проти позову, дослідивши докази, встановлено наступне.

03.12.2007 року відповідачем проведено позапланову документальну перевірку відповідача, за наслідками якої складений акт № 220523423841854.

Проведеною перевіркою, зокрема, частково підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2007 року в сумі 422453,00 грн. В акті перевірки також зазначено, що при визначенні суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню встановлено порушення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 „а” п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” ДП „Довжоцький спиртовий завод” завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2007 року в сумі 112418,00 грн.: в порушення пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 „а” п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, до Розрахунку бюджетного відшкодування в рядок 3 включено суму сплати податкового кредиту не попереднього звітного періоду, а сплату кредитового залишку по придбаним товаро-матеріальним цінностям (послугам) у минулих податкових періодах, чим завищено заявлену суму відшкодування з бюджету податку на додану вартість в розмірі 109652,00 грн., в порушення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, в результаті заниження суми податкового зобов'язання з ПДВ внаслідок не проведення розподілу виходу дріжджів при сумісній переробці власної та давальницької сировини (меляси бурякової) між власниками сировини, враховуючи особливості двопродуктового виробництва, враховуючи дані попередньої позапланової перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01.07.2007 року по 31.08.2007 року, акт № 200523423841854 від 01.11.2007 року підприємством завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 2766,00 грн. При цьому перевіряючими використано також дані ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2005 року по 30.09.2006 року, проведеної Контрольно-ревізійним відділом у Кам'янець-Подільському районі та місті Кам'янець-Подільському (акт від 09.02.2007 року № 18-09/005) щодо контрольного запуску сировини у виробництво.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0000222343/0 від 12.12.2007 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ на 112418,00 грн.

Скарга позивача в порядку адміністративного оскарження відповідачем залишена без задоволення, спірне податкове повідомлення-рішення без змін. Відповідно відповідачем прийнято спірне податкові повідомлення-рішення № 0000222343/1 від 28.12.2007 року на ті ж суми.

Вважаючи висновки відповідача та прийняті податкові повідомлення-рішення рішення необґрунтованим, позивач звернувся з позовом про визнання їх протиправним та скасування.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи відповідача про правомірність спірного податкового рішення спростовуються зібраними у справі доказами.

При цьому судом враховується, що згідно п. 1.8. ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість”, із змінами і доповненнями, (надалі - Закону) бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.п. 7.7.1 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7. 7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7. 7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Проведення господарських операцій, фактична оплата ПДВ в попередньому звітному періоді представниками сторін не оскаржується. Натомість, актом перевірки підтверджено дані, зазначені позивачем у податкових Деклараціях з ПДВ. Відповідно  суд не вбачає порушення норм пп. 7.7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Посилання відповідача на неправомірність включення позивачем до Розрахунків бюджетного відшкодування в рядок 3 сум сплати податкового кредиту не попереднього звітного періоду, а сплати кредитового сальдо по придбаним товарно-матеріальним цінностям (послугам) у минулих податкових періодах, безпідставне, оскільки нормами пп. 7.7.2 ст. 7 зазначеного Закону не ставиться в залежність настання бюджетного відшкодування від того, коли у отримувача товару виникло зобов'язання перед постачальниками, відповідно можливе його виникнення і у минулих податкових періодах. При цьому судом враховується, що матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не заперечується фактична сплата позивачем сум ПДВ постачальникам товарів у попередньому податковому періоді, що є істотною обставиною для бюджетного відшкодування. Крім того, у самому Розрахунку суми бюджетного відшкодування, який є додатком № 3 до податкової Декларації, затв. Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість № 166 від 30.05.1997 року, із змінами і доповненнями, в рядку 3 на відміну від рядків 1, 2, 4 немає посилання на конкретний рядок Декларації з ПДВ за попередній податковий період .

Судом не приймається до уваги також посилання відповідача на листи ДПА України, оскільки останні не є не нормативно правовими актами і не є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами.   

Згідно пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України  „Про оподаткування прибутку підприємств”, із змінами та доповненнями, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від  усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. Валовий доход включає, крім іншого, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, із змінами і доповненнями, контролюючий орган зобов'язаний  самостійно  визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. Відповідно висновки перевірки повинні базуватися на даних бухгалтерського та податкового обліку платника податків.

Відповідачем визначено, зокрема, що внаслідок не проведення розподілу виходу дріжджів при сумісній переробці власної та давальницької меляси між власниками сировини, враховуючи особливості двопродуктового виробництва, позивачем занижено об'єкт оподаткування за вересень 2007 року в сумі 14508,00 грн. Однак, і при перевірці і у судовому засіданні відсутні первинні бухгалтерські документи, які б відповідали вимогам, визначених ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, і по яких була б можливість визначення валового доходу, а представниками сторін зазначається про те, що первинні документи не складались. Тому при перевірці відповідачем фактично нарахування податкових зобов'язань по податку на прибуток та ПДВ визначено із застосуванням елементів непрямих методів.

Визначення податкових зобов'язань із застосуванням непрямих методів передбачено пп. 4.3.3 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Однак, згідно зазначеної норми Методика визначення податкових зобов'язань за непрямими методами повинна затверджуватися Законом. Проте на момент проведення перевірки такого закону не прийнято, відповідно методика відсутня.  

Відповідно відповідачем визначено податкові зобов'язання розрахунково, на підставі звітів, які не є документами первинного бухгалтерського обліку, а деякі з них, зокрема, звіти про використання сировини на виробництві і відході етилового спирту із харчової сировини є статистичною звітністю.

Крім того, судом враховується, що проведені відповідачем розрахунки податкових зобов'язань не визначають з безспірністю суми, в них не враховано положення Регламенту виробництва етилового спирту і пресованих хлібопекарських дріжджів із мелясно-спиртової бражки, розробленого Всесоюзним НДІ нових видів харчових продуктів і домішок, затв. 18.06.1990 року, лист Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості № 16-7-1/118 від 08.09.2005 року, листи Українського науково-дослідного інституту спирту і біотехнології продовольчих продуктів „УкрНДІспиртбіопрод” № 01-01/1412 від 07.09.2005 року, № 05-01/1409 від 05.09.2005 року, № 04-01/901 від 07.06.2005 року.  

Відповідачем також не враховано, що згідно укладених позивачем з ТзОВ ТПК ,.Укрхімекспорт” м. Дніпропетровськ договорів на переробку давальницької сировини на всіх стадіях переробки як давальницька сировина, так і готова продукція, були власністю ТзОВ ТПК ,.Укрхімекспорт”, відповідно при передачі продукції не відбувався перехід права власності.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому в акті перевірки у багатьох випадках не міститься посилань на конкретні документи, по яких здійснено порушення, і натоміть доводи відповідача про правомірність спірних податкових рішень спростовуються зібраними у справі доказами.

За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, відповідають чинному законодавству і підлягають задоволенню, з визнанням протиправними і скасуванням спірних податкових повідомлень-рішень.

Крім того, судом враховується, що відповідачем не надано безспірних та беззаперечних доказів на підтвердження твердження про заниження об'єктів оподаткування за вересень 2007 року на суму 14508,00 грн.

Враховуючи задоволення позову, згідно з ст. 94 КАСУ судові витрати, здійснені позивачем, підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно пп. 2 п. 3 Розділу VII ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ КАС України - 3,40 грн. (відповідно до підпункту „б” п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”).

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п.п.3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства "Довжоцький спиртзавод" с. Довжок Кам'янець-Подільського району до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції м. Кам'янець-Подільський про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000222343/0 від 12.12.2007 року та № 0000222343/1 від 28.12.2007 року задоволити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000222343/0 від 12.12.2007 року та № 0000222343/1 від 28.12.2007 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Довжоцький спиртзавод" (вул. Унявко, 1, с. Довжок, Кам'янець-Подільського району, код ЄДРПОУ 23841854) 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом  20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено, КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                         

Постанова оформлена та підписана 04.12.2008 року.

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи,

2  - позивачу,

3 - відповідачу.

Помічник судді                             О.С. Гуменюк