Постанова

від 02.08.2012 по справі 4-2123/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 4-2123/12

П О С Т А Н О В А

02 серпня 2012 року суддя Печерського районного суду м. Києва Царевич О.І. при секретарях Тур В.В., Гуцинюку Я.І., за участю прокурора Прокопова О.Е., адвоката ОСОБА_11., розглянувши справу за скаргою адвоката ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_2 на постанову заступника начальника відділу Генеральної прокуратури України нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя, Жербицького В.Г. від 05.04.2012 про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 146 КК України та невстановлених осіб за ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 146 КК України в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_11. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 зі скаргою на постанову заступника начальника відділу Генеральної прокуратури України нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя, Жербицького В.Г. від 05.04.2012 про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 146 КК України та невстановлених осіб за ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 146 КК України в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2.

Вважає оскаржувану постанову такою, що постановлена без належних на те приводів та достатніх підстав, передбачених ст.ст.94, 98 КПК України. В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що оскаржувана постанова винесена, за відсутності достатніх підстав, оскільки в матеріалах перевірки відсутні дані, які вказували б на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочинів, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 146 КК України. Також дана постанова є незаконною внаслідок її невідповідності вимогам ст.ст. 94, 97 та 98 КПК України, а тому підлягає скасуванню.

Вважає, що при вирішенні питання про порушення кримінальної справи, не був встановлений ряд обставин, які мають важливе значення для прийняття вказаного рішення. Також зазначає про те, що зазначені в оскаржуваній постанові події, не відповідають дійсності і базуються тільки на непідтверджених поясненнях ОСОБА_5

Одночасно як на підставу для скасування оскаржуваної постанови посилається на те, що під час проведення дослідчої перевірки за заявою ОСОБА_5 , не було опитано ряд свідків -очевидців подій 15.02.2012, на яких вказували ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які надали органу дізнання їх анкетні дані і контактні телефони. Таким чином вважає, що органом досудового слідства була допущена істотна неповнота, що в свою чергу виключає можливість порушення кримінальної справи відносно конкретної особи.

Крім цього, особа, за заявою якої порушено кримінальну справу - ОСОБА_5, зі слів багатьох знайомих є особою непослідовною у своїх вчинках, в його поведінці наявні неадекватні поведінкові реакції. В нього також є всі мотиви для обмови ОСОБА_2 -ревність.

Окрім цього зазначає про неправдивість викладення фактичних обставин події у поясненнях ОСОБА_5

В судовому засіданні заявник адвокат ОСОБА_11. скаргу підтримав, посилаючись на викладені в ній доводи. Просив скаргу задовольнити, а оскаржувану постанову скасувати. Додатково вказав, що пояснення осіб, які містяться в матеріалах, що стали підставою для винесення оскаржуваної постанови, містять суперечності, які полягають у викладених версіях ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Також суперечності містяться в частині наявних у ОСОБА_5 грошових коштів, які були, начебто викрадені у останнього.

Окрім цього послався на наявну постанову прокурора Комунарського району м. Запоріжжя Шемякіна О.В., якою порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України за незаконне позбавлення волі або викрадення ОСОБА_5 Вважає, що її наявність є достатньою для проведення усіх необхідних слідчих дій в порушеній кримінальній справі для встановлення усіх фактичних обставин, які мали місце 15.02.2012 щодо незаконного позбавлення волі ОСОБА_5

За вказаних обставин вважає оскаржувану ним постанову незаконною та такою. Що підлягає скасуванню.

Особа, в інтересах якої подано скаргу ОСОБА_2 в судове засідання з розгляду скарги не з'явився, про час дату та місце розгляду скарги повідомлений вчасно та належним чином.

Також в судове засідання не з'явився ОСОБА_5, заява якого про злочин міститься в матеріалах, які стали підставою для порушення кримінальної справи. ОСОБА_5 про час, дату та місце розгляду скарги повідомлений вчасно та належним чином, що стверджується зворотним поштовим повідомленням, причини своєї неявки суду не повідомив.

Судом з урахуванням думки учасників судового розгляду, вимог ст. 236-8 КПК України, визнано можливим розгляд справи у їх відсутність.

Прокурор в судовому засіданні доводи, викладені у скарзі, не визнав. Вважає, що скарги є безпідставними, а доводи заявників необґрунтованими, кримінальну справу порушеною у відповідності з вимогами ст.ст. 94, 98 КПК України за наявності на те приводів та підстав, а тому просив залишити скаргу без задоволення. Заперечення по скарзі надав у письмовому вигляді.

Дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, заслухавши пояснення заявника адвоката ОСОБА_11, думку прокурора, вивчивши матеріали скарги, надходжу до наступних висновків.

Постановою заступника начальника відділу Генеральної прокуратури України нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя, Жербицького В.Г. від 05.04.2012 порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 146 КК України та невстановлених осіб за ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 146 КК України /а.м. 6-7/.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.01.03 за № 3-рп/2003 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст. ст. 94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.

Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Статтею 94 КПК України встановлений вичерпний перелік проводів та підстав для порушення кримінальної справи. Відповідно до ст.98 цього Кодексу, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об'єктивні ознаки вчиненого злочину.

Об'єктивні ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, на час порушення кримінальної справи, виходячи з кваліфікуючих його ознак згідно оскаржуваної постанови, полягають у відкритому викрадені чужого майна, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Об'єктивні ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України, на час порушення кримінальної справи, виходячи з кваліфікуючих його ознак згідно оскаржуваної постанови, полягають у вимаганні, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Об'єктивні ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України, на час порушення кримінальної справи, виходячи з кваліфікуючих його ознак згідно оскаржуваної постанови, полягають у незаконному позбавленні волі людини з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб.

Як вбачається з в оскаржуваної постанови, приводом для порушення даної кримінальної справи було безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину, що узгоджується з положеннями п.5 ч.1 ст. 94 КПК України .

Окрім цього, в досліджених судом матеріалах, які стали підставою для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, наявний протокол усної заяви (повідомлення) про злочин від 15.02.2012, що на думку суду теж є приводом до порушення даної кримінальної справи. Між тим, судом встановлена відсутність реєстрації означеного протоколу усної заяви (повідомлення) про злочин в ЖРЗПЗ, однак вважає, що формальне недотримання вимог ст.95 КПК України щодо реєстрації в ЖРЗПпЗ та прийнятті письмової заяви або повідомлення про злочин, у разі звернення особи у встановленому порядку та встановлення в ході дослідчої перевірки інших даних про викладені в заяві обставини, в тому числі шляхом відібрання пояснень у особи, так само як і у разі відібрання пояснень у особи та попередження про кримінальну відповідальність після порушення справи за наявності на те достатніх підстав, не вказує на незаконність даного звернення як приводу до порушення справи, тим більш на його відсутність, а тому не може бути підставою для скасування постанови про порушення справи.

Суд перевіряючи наявність приводів та підстав та законність джерел отримання даних для порушення даної кримінальної справи, вважає наявними та законними дані приводи до порушення кримінальної справи.

Як перевірено судом дані про наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочинів, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 146 КК України, містяться в рапорті чергового Комнарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області від 16.02.2012, зареєстрованого в ЖРЗПЗ 16.02.2012 за № 1875, /а.м. б.н./, протоколі заяви про без вісті пропавшого від 15.02.2012 /а.м. б.н./, поясненнях ОСОБА_8 /а.м. б.н./, поясненнях ОСОБА_9 /а.м. б.н./, поясненнях ОСОБА_10 /а.м. б.н./, поясненнях ОСОБА_5 /а.м. б.н./, які узгоджуються з обставинами, які викладені в оскаржуваній постанові.

Перевіряючи законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, в тому числі з урахуванням рішення № 12-рп/2011 Конституційного Суду України від 20.10.2011, суд вважає, що такі дані одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства.

Таким чином доводи заявника про відсутність на час порушення кримінальної справи приводів та достатніх законних даних, які вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочинів, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 146 КК України, спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

З'ясування всіх обставин у справі, зокрема щодо наявності умислу, вини, причинно-наслідкового зв'язку та надання правильної кваліфікації дій можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового слідства, і ці доводи не можуть бути розглянуті судом при розгляді даної скарги як такі, що підлягають вирішенню судом про розгляді справи по суті.

Доводи заявника з приводу наявності суперечностей в поясненнях ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, невідповідності викладених обставин справи в оскаржуваній постанові, не можуть бути прийняті судом, оскільки лежать в площині оцінки доказів та підлягають оцінці під час розгляду кримінальної справи по суті.

Також суд не може погодитися з доводами заявника щодо підстави для скасування оскаржуваної постанови у зв'язку з не опитуванням усіх свідків -очевидців події, так як означені доводи не вказують на відсутність достатніх даних для порушення кримінальної справи. Зазначені особи можуть бути допитані в якості свідків під час проведення досудового слідства у справі, у разі наявності на те відповідних підстав.

Відповідно до вимог ст.98 КПК України, оскаржувана постанова винесена уповноваженою на те особою, в постанові вказано приводи та підстави до порушення кримінальної справи, статтю кримінального закону, номер справи та подальше їх спрямування.

Таким чином, не вдаючись до оцінки даних у справі у якості доказів, надходжу до висновку що зазначена оскаржувана постанова винесена уповноваженою на те особою за наявності достатніх на те приводів та підстав, які є наявними для порушення даної кримінальної справи, а з'ясування всіх обставин у справі, можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового слідства.

Виходячи з вищевикладеного, скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.94, 98, ст.ст.236-7, 236-8 КПК України, Рішенням Конституційного Суду України від 30.06.2009 №16-рп/2009, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_11., розглянувши справу за скаргою адвоката ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_2 на постанову заступника начальника відділу Генеральної прокуратури України нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя, Жербицького В.Г. від 05.04.2012 про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 146 КК України та невстановлених осіб за ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 146 КК України в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 -залишити без задоволення.

На постанову судді може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя О.І. Царевич