Рішення

від 23.07.2012 по справі 2610/13729/2012

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2610/13729/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 липня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Саадулаєва А.І.,

при секретарі Регіній І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу

за позовом ОСОБА_1;

до Національної академії педагогічних наук Педагогічного музею України;

третя особа: ОСОБА_2;

про поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2012 року до Шевченківського районного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1(далі-позивачка, ОСОБА_1.) з позовом до Національної академії педагогічних наук Педагогічного музею України(далі-відповідач), третя особа: ОСОБА_2, в якому просить поновити її на роботі у Педагогічному музеї України(ідентифікаційний код 00185519) Національної академії педагогічних наук України на посаді старшого лаборанта. В подальшому позивачка збільшила позовні вимоги і просила, крім поновлення на роботі, стягнути з відповідача на її користь 1 970,64 грн. заробітної плати за вимушений прогул.

В обґрунтування позовних вимог, позивачка зазначає, що вона із 01.09.2000р. по 31.05.2012р. працювала на посаді старшого лаборанта у Національної академії педагогічних наук Педагогічного музею України. Наказом № 54 від 24 травня 2012 року позивачку повідомлено, що у зв'язку з затвердженням нової структури музею посада старшого лаборанта буде скорочена з 01.06.2012р. і було запропоновано позивачці посаду прибиральниці Педагогічного музею України. ОСОБА_1 вважає її звільнення таким, що не відповідає законодавству України, оскільки, переведення на іншу роботу відповідно до ст. 32 Кодексу Законів про Працю України (далі-КЗпП України) допускається тільки за згодою працівника. Про зміну істотних умов праці працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Посаду прибиральниці замість посади старшого лаборанта позивачці було запропоновано 24 травня 2012 року, тобто за сім днів. З переведенням на посаду прибиральниці позивачка категорично не згодна. Крім того, зазначає, що вона є одинокою матір'ю, а звільнення одиноких матерів при наявності дитини до 14 років, відповідно до ст. 184 КЗпП України, забороняється.

Ухвалою від 08.06.2012 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечив та зазначив, що наказом від № 104 від 20.12.2011 року ОСОБА_1 було попереджено про наступне звільнення позивачки у зв'язку із змінами в структурі музею. Протоколом № 9 засідання науково-методичної ради Педагогічного музею України від 05.12.2011 року ухвалено, у зв'язку з розширенням виставково-експозиційної, науково-дослідної та просвітницької діяльності Педагогічного музею України, звернутися до Президії Національної академії педагогічних наук України з проханням внести зміни до структури музею у межах загальної чисельності працівників: замість посади старшого лаборанта ввести посаду наукового співробітника. Постановою президії Національної академії педагогічних наук України від 15.05.2012 року № 1-7/6-197 постановлено затвердити структуру Педагогічного музею України. Наказом від 24.05.2012 року № 54 «Про затвердження структури Педагогічного музею України»поставлено до відома ОСОБА_1, яка виконувала обов'язки старшого лаборанта про те, що у зв'язку з затвердженням нової структури музею посада старшого лаборанта буде скорочена з 01.06.2012 року, а замість неї введена ставка наукового співробітника про що ОСОБА_1 була попереджена(наказ № 104 від 20.02.2012р.) та запропоновано ОСОБА_1 посаду прибиральниці у зв'язку зі скороченням посади старшого лаборанта з 01.06.2012 року. Як вбачається з акта від 25.05.2012 року ОСОБА_1 відмовилася від посади прибиральниці у зв'язку зі скороченням старшого лаборанта з 01.06.2012 року. Отже, представник відповідача зазначає, що позивачку звільнено у відповідності до чинного законодавства, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

Третя особа у судовому засіданні проти позову заперечила та просила відмовити у задоволенні позову.

Судом дослідивши матеріали справи, встановлено наступне.

ОСОБА_1 з 01.09.2000р. по 31.05.2012р. працювала на посаді старшого лаборанта у Національної академії педагогічних наук Педагогічного музею України.

Відповідно до протоколу № 9 засідання науково-методичної ради Педагогічного музею України від 05.12.2011 року ухвалено, у зв'язку з розширенням виставково-експозиційної, науково-дослідної та просвітницької діяльності Педагогічного музею України, звернутися до Президії Національної академії педагогічних наук України з проханням внести зміни до структури музею у межах загальної чисельності працівників: замість посади старшого лаборанта ввести посаду наукового співробітника(а. с. 25-26).

Слід зазначити, що відповідно до положення про науково-методичну раду Педагогічного музею України, даному органу надано повноваження щодо затвердження структури музею(п. 2.3)(а. с. 53).

Відповідно до листа № 100 від 13.12.2011 року директор Педагогічного музею України у зв'язку з розширенням виставково-експозиційної, науково-дослідної та просвітницької діяльності Педагогічного музею України, звертався до президента Національної академії педагогічних наук України з проханням президію Національної академії педагогічних наук України внести зміни до структури музею у межах загальної чисельності працівників: замість посади старшого лаборанта ввести посаду наукового співробітника(а. с. 21).

Згідно положень наказу № 104 від 20.12.2011 року старшого лаборанта ОСОБА_1 попереджено про наступне звільнення з роботи у зв'язку зі змінами в структурі музею та відповідно до п. 1 ст. 40, ст. 49-2 КЗпП України і про неможливість подальшого її працевлаштування в музеї(а. с. 22). З даним наказом позивачка була ознайомлена 20.12.2012 року, що підтверджується її особистим підписом на наказі.

Відповідно до постанови президії Національної академії педагогічних наук України від 15.05.2012 року № 1-7/6-197 постановлено затвердити структуру Педагогічного музею України; директору Педагогічного музею України ОСОБА_2 внести зміни до штатного розпису відповідно до затвердженої структури; утримувати чисельність працівників та здійснювати фактичні видатки на заробітну плату в межах фонду оплати праці, затвердженого кошторисом (а. с. 23).

На виконання вищезазначеної постанови, наказом Педагогічного музею України від 24.05.2012 року № 54 «Про затвердження структури Педагогічного музею України»наказано затвердити структуру Педагогічного музею України; поставити до відома ОСОБА_1, яка виконувала обов'язки старшого лаборанта про те, що у зв'язку з затвердженням нової структури музею посада старшого лаборанта буде скорочена з 01.06.2012 року, а замість неї введена ставка наукового співробітника про що ОСОБА_1 була попереджена(наказ № 104 від 20.02.2012р.) та запропонувати ОСОБА_1 посаду прибиральниці у зв'язку зі скороченням посади старшого лаборанта з 01.06.2012 року(а. с. 24).

Як вбачається з акта від 25.05.2012 року та не заперечується позивачкою, ОСОБА_1 відмовилася від посади прибиральниці у зв'язку зі скороченням старшого лаборанта з 01.06.2012 року, а також відмовилась надати письмове пояснення про свою відмову директору музею ОСОБА_2

У червні 2012 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача, про поновлення її на роботі на посаді старшого лаборанта.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Як вбачається з матеріалів справи, у Педагогічного музею України відбулися зміни у структурі в межах загальної чисельності працівників: замість посади старшого лаборанта введено посаду наукового співробітника, у зв'язку з чим позивачку було повідомлено про її звільнення та запропоновано останній вакантну посаду прибиральниці.

У судовому засіданні судом було з'ясовано, що на посаду наукового співробітника позивачку неможливо було призначити, оскільки, відповідно до посадової інструкції наукового співробітника Педагогічного музею України, науковий співробітник повинен мати вищу гуманітарну освіту, якої у позивачки не було. Крім посади прибиральниці, в Педагогічному музеї України, інших вакантних посад, які б могла зайняти позивачка не було, інших структурних підрозділів Педагогічний музей України не має.

Враховуючи те, що посаду старшого лаборанта було скорочено, а на запропоновану відповідачем посаду позивачка відмовилась, суд вважає звільнення позивачки було здійснено у відповідності до чинного законодавства України.

Згідно з ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачку було повідомлено про наступне звільнення з роботи у зв'язку зі змінами в структурі музею 20.12.2011 року, тобто з дотриманням строку передбаченого у ст. 49-2 КЗпП України.

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до ст. 32 КЗпП України переведення на іншу посаду допускається тільки за згодою працівника. Про зміну істотних умов праці працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Посаду прибиральниці замість посади старшого лаборанта позивачці запропоновано 24.05.2012 року, тобто за сім днів. З переведенням на посаду прибиральниці позивачка категорично не згодна.

Суд вважає за необхідне зазначити те, що ОСОБА_1, відповідач не переводив на іншу посаду і не змінював істотні умови праці, а лише запропонував їй іншу посаду у зв'язку із скороченням посади на якій вона працювала раніше. А тому, доводи позивачки, що її було переведено без її згоди із порушенням двохмісячного строку не підтверджуються та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Позивачка зазначає, що її було звільнено незаконно, оскільки, відповідно до ст. 184 КЗпП України звільнення одиноких матерів при наявності дитини до 14 років забороняється.

Суд вважає за необхідне зазначити те, що на виконання постанови президії Національної академії педагогічних наук України від 15.05.2012 року № 1-7/6-197, наказом Педагогічного музею України від 24.05.2012 року № 54 «Про затвердження структури Педагогічного музею України»було затверджено нову структуру музею, відповідно до якої посаду старшого лаборанта була скорочено з 01.06.2012 року, а замість неї введена ставка наукового співробітника. Отже, посада на якій раніше працювала позивачка було скорочена. Враховуючи те, що від запропонованої відповідачем посади, замість посади на якій ОСОБА_1 працювала раніше, остання відмовилась, а інших вакантних посад у відповідача не було, суд вважає, що при звільненні позивачки були дотриманні гарантії на заборону звільнення, встановлені ст. 184 КЗпП України.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд прийшов висновку, що дії відповідача по звільненню позивачки були правомірними, а тому, немає підстав для задоволення позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 3, 57-61, 208, 209, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Національної академії педагогічних наук Педагогічного музею України, третя особа: ОСОБА_2, про поновлення на робот -відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя: