Вирок

від 24.07.2012 по справі 2601/12816/12

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2601/12816/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.07.2012 р. м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Дмитрук Н.Ю.,

при секретарі Мельниченко Т.С.,

з участю прокурора Куца О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, українця, громадянина України, із спеціально-технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого директором ПП "Абамет", який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 265 КК України, -

встановив:

Підсудний ОСОБА_1 працюючи директором ПП "Абамет" (ЄДРПОУ 30262410), юридична адреса: м. Київ, вул. Уборевича, 4, незаконно без передбаченого законом дозволу, використав джерело іонізуючого випромінювання.

Так, 13.12.2011 між Національним інститутом Раку (ЄДРПОУ 02011976), юридична адреса: м. Київ, вул. Ломоносова, 33/43, в особі директора Щепотіна І.Б., та ПП "Абамет" (ЄДРПОУ 30262410), юридична адреса: м. Київ, вул. Уборевича, 4, в особі директора ОСОБА_1, укладено договір на виконання послуг по демонтажу обладнання РДА "Хиролюкс-2" та ангіограф Стеноскоп-9000, які є генеруючими пристроями, що належать до джерел іонізуючого випромінювання у корпусі № 1 Національного інституту раку, за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 33/43.

ОСОБА_1, в період часу з 05.12.2011 по 13.12.2011 незаконно використав без передбаченого законом дозволу шляхом демонтажу обладнання РДА "Хиролюкс-2" та ангіограф Стеноскоп-9000, які є генеруючими пристроями, що належать до джерел іонізуючого випромінювання. Відповідно до ст. ст. 1, 7 Закону України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" № 1370-XIV від 11.01.2000 та роз'яснень Державної інспекції ядерного регулювання України, діяльність з використанням вказаних пристроїв підлягає обов'язковому ліцензуванню.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю, та пояснив, що він являється засновником та директором приватного підприємства "Абамет". Підприємство займається постачанням медичного та лабораторного обладнання. В грудні 2011 року йому зателефонував ОСОБА_4 який працює інженером в Національному інституті раку та спитав чи може він демонтувати старе обладнання, а саме: РДА "Хиролюкс 2" та ангіограф Стеноскоп-9000, на що останній погодився. Про те, що дані апарати являються генеруючими пристроями, що належать до джерел іонізуючого випромінювання він знав, так як весь час з таким та іншим подібним обладнанням працював. Але про те, що даний вид діяльності повинен в обов'язковому порядку ліцензуватися не знав. Уклавши договір про виконання демонтажу вказаного обладнання 05.12.2011 року він приступив до виконання вказаних робіт. 12.12.2011 року демонтаж вказаного обладнання закінчив після чого 13.12.2011 року складено акт здачі-прийняття робіт та підписаний обома сторонами. В подальшому інститутом були на розрахунковий рахунок ПП "Абамет" перераховані кошти за виконання вказаних робіт, а саме демонтажу обладнання РДА "Хиролюкс-2" та ангіограф Стеноскоп-9000 в сумі 34 тисячі 140 гривен. Демонтажем вказаного обладнання він займався вперше, у подальшому без передбачених дозволів та ліцензій даним видом діяльності займатися не буде. Щиро розкаявся у вчиненому, просив суд не карати його суворо.

За згодою учасників процесу, відповідно до ч. 3 ст. 299 КК України, судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інших доказів, що були зібрані в ході дізнання по справі, стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудний та інші сторони, і які ніким не оспорювались.

Тому суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, і надійшов до висновку, що дії підсудного за ч. 1 ст. 265 КК України кваліфіковано правильно як незаконне використання джерела іонізуючого випромінювання.

При обранні міри покарання підсудному суд враховує наступні обставини справи: ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину; особу винного, який характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4

Обставиною, що пом'якшує покарання у відповідності зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття винного у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Таким чином, суд вважає, що перевиховання та виправлення винного можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 265 КК України, пов'язане з позбавленням волі, але із застосуванням правил ст. 75 КК України -звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України -не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

засудив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 265 КК України, та призначити йому покарання -2 (два) роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання.

Речові докази по справі -обладнання РДА "Хролюкс-2" та ангіограф Стеноскоп-9000, що знаходяться на зберіганні у Національному інституті раку (а.с. 30) -залишити йому за належністю.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін -підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя Н.Ю. Дмитрук