Рішення

від 04.12.2008 по справі 8289-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

8289-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

04.12.2008Справа №2-15/8289-2008

За позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Єдність» (97140, АР Крим, Нижньогірський район, с. Желябівка, ідентифікаційний код 30923552)

До відповідача  Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400)

Про порушення вимог договору

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача – Перец О.І., довіреність б/н від 03.10.2007 р., у справі

Від відповідача – не з'явився

        Обставини справи: Сільськогосподарський виробничий кооператив «Єдність» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» про визнання порушенням ВАТ «Крименерго» умов розрахунків і обов'язку енергопостачання, передбачених договором № 110 від 16.02.2004 р. в частині безпідставного нарахування суми 39445,94 грн. по протоколу № 2389 від 17.06.2008 р. і рахунку № 110 від 19.06.2008 р. про сплату 164754,00 грн. а також повідомленням від 25.06.2008 р. про відключення СВК «Єдність» від електромережі, і зобов'язання відізвати вказані документи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем 06.06.2008 р. була здійснена перевірка  об'єкта позивача та складений акт № 102064 про порушення Правил користування електричною енергією, в результаті чого позивача нараховано 164754,00 грн. вартості недооблікованої електричної енергії, а 25.06.2008 р. позивачем було отримано повідомлення про відключення у зв'язку з несплатою позивачем за електроенергію.

Позивач з вказаною сумою штрафних санкцій та з такими діями відповідача не погоджується, вважає, що сума розрахована неправомірно, оскільки не мав місце факт підключення установки до електромережі, а отже не було безоблікового елктроспоживання, що і стало приводом для звернення до суду з відповідним  позовом.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов  проти позовних вимог заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов, просить суд провадження у справі припинити.

04.09.2008 р. до господарського суду АР Крим надійшла заява позивача в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою позивач змінив предмет позову і просить суд визнати відсутність у ВАТ «Крименерго» права вимагати від СВК «Єдність» сплати електроенергії за рахунком № 110 від 19.06.2008 р. про сплату 164754,00 грн. у порушення умов договору № 110 від 16.02.2004 р. та зобов'язати ВАТ «Крименерго» припинити дії по відключенню СВК «Єдність» від електромережі на підставі повідомлення від 25.06.2008 р., як такі що порушують (або створюють загрозу порушення) права СВК «Єдність» на користування електроенергією згідно умов договору № 110 від 16.02.2004 р.

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти зміну позовних вимог,  оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить  частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

04.12.2008 р. до господарського суду АР Крим надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливість забезпечити явку представника через його відрядження.

Судом не вбачається обґрунтованих підстав для задоволення вказаного клопотання з огляду на наступне.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Отже, враховуючи викладене, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, тобто справу можливо розглянути за наявними у справі документами, судом не вбачається обґрунтованих підстав для відкладення розгляду справи.  

У судовому засіданні оголошувалася перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. Після закінчення перерви слухання справи було продовжено. Строк розгляду справи був продовжений за клопотанням сторін в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення  представників сторін, суд

                                                        ВСТАНОВИВ :

16 лютого 2004 року між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (Електропостачальна організація)(відповідач) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Єдність» (Споживач) (позивач) укладено|ув'язнений| договір № 110 про постачання електричної енергії.(а.с. 6-8)

Відповідно до пункту 1 вказаного договору Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу , а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, по графіку погашення заборгованості, по актам про порушення ПКЕЕ) згідно до умов цього Договору та додатків до Договору, які є його невід'ємними частинами.

Згідно до розділу 2 Договору під час виконання умов Договору, а також вирішення всіх спрів, які не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

06.06.2008 р. у ході перевірки дотримання Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Єдність» установлених режимів електроспоживання були виявлені порушення Правил користування електричною енергією, а саме шляхом: безоблікового, бездоговірного споживання електричної енергії, електроенергія споживається, але не оплачується, про що складений Акт про порушення ПКЕЕ № 102064 (а.с. 12).

17.06.2008 р. комісією з розгляду актів про порушення ПКЕЕ був розглянутий вказаний Акт, про що складений Протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, відповідно до якого Сільськогосподарський виробничий кооператив «Єдність»  (зерняток с. Желябівка) повинен сплатити суму в розмірі 39445,74 грн., яка була нарахована в результаті проведення перерозрахунку обсягу та вартості спожитої електричної енергії.

19.06.2008 р. позивачу був виставлений рахунок № 110на суму 164754,00 грн.

Відповідно пункту 6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 17.10.05 р.  р. № 910, у разі виявлення  уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці оформлюється двосторонній акт порушень за встановленою формою.

Акт складається у присутності представника  споживача в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача підписати акт робиться запис про відмову.

Пунктом 6.42. Правил встановлено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України. Рішення комісії оформляється протоколом.

Позивач просить суд визнати відсутність у ВАТ «Крименерго» права вимагати від СВК «Єдність» сплати електроенергії за рахунком № 110 від 19.06.2008 р. про сплату 164754,00 грн. у порушення умов договору № 110 від 16.02.2004 р. та зобов'язати ВАТ «Крименерго» припинити дії по відключенню СВК «Єдність» від електромережі на підставі повідомлення від 25.06.2008 р., як такі що порушують (або створюють загрозу порушення) права СВК «Єдність» на користування електроенергією згідно умов договору № 110 від 16.02.2004 р.

          Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі — підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі зокрема справи  у  спорах,  що  виникають  при  укладанні, зміні, розірванні  і виконанні господарських договорів.

Як вбачається з матеріалів справи вказаний спір виник при виконанні договору № 110 про постачання електричної енергії від 16.02.2004 р., отже він є таким, що підвідомчий господарському суду.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу  України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу.

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до норм статті 20 Господарського процесуального кодексу України держава   забезпечує  захист  прав  і  законних  інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та  споживач  має  право  на захист своїх прав і законних інтересів.  Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

визнання наявності або відсутності прав;

    визнання  повністю  або  частково  недійсними  актів  органів державної  влади та органів місцевого самоврядування, актів  інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси   суб'єкта   господарювання  або   споживачів;   визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

    відновлення  становища, яке існувало  до  порушення  прав  та законних інтересів суб'єктів господарювання;

    припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

    присудження до виконання обов'язку в натурі;

    відшкодування збитків;

    застосування штрафних санкцій;

    застосування оперативно-господарських санкцій;

    застосування адміністративно-господарських санкцій;

    установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

    іншими способами, передбаченими законом.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів судом.

Суд може захистити цивільне право або інтерес також іншим способом, що встановлений договором або Законом, але обраний Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Єдність»  спосіб захисту свого права, а саме  визнання відсутності у ВАТ «Крименерго» права вимагати від СВК «Єдність» сплати електроенергії за рахунком № 110 від 19.06.2008 р. про сплату 164754,00 грн. у порушення умов договору № 110 від 16.02.2004 р. та зобов'язання ВАТ «Крименерго» припинити дії по відключенню СВК «Єдність» від електромережі на підставі повідомлення від 25.06.2008 р., як такі що порушують (або створюють загрозу порушення) права СВК «Єдність» на користування електроенергією згідно умов договору № 110 від 16.02.2004 р., не передбачені ані законом, ані договором.

Статтею 21 Господарського процесуального кодексу України до позивачів віднесено осіб, які пред'явили позов або в інтересах яких пред'явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

У поданій заяві позивач просить здійснити захист шляхом визнання відсутності у ВАТ «Крименерго» права та зобов'язання ВАТ «Крименерго» припинити певні дії.

Вимоги за своєю правовою природою є вимогами про  встановлення  фактів (факту відсутності права та факту  неправомірності дій відповідача) при нарахуванні заборгованості за спожиту електроенергію та здійснені дій по відключенню об'єкта позивача, що у свою чергу  не призводить до поновлення порушених прав.

Розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захист прав та охоронюваних законом інтересів учасників правовідносин, оскільки вимогу щодо відшкодування заподіяної такими неправомірними  діями шкоди не заявлено.

Зазначене  є  лише  встановленням факту,  що має юридичне значення, який може встановлюватися господарським судом лише при існуванні  та  розгляді  між  сторонами  договору  спору про право цивільне.

  Представлені позивачем акт про порушення ПКЕЕ та складений на його підставі протокол можуть бути використані у якості доказів у випадку звернення відповідача  з позовом до суду та підлягають оцінці судом у відповідності з вимогами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, не вірно обраний Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Єдність» спосіб захисту свого права та майнового інтересу не відповідає вимогам діючого законодавства.

Таким чином, у суду відсутні обґрунтовані правові підстави для задоволення позову.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

 З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.