Рішення

від 02.12.2008 по справі 8426-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

8426-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

02.12.2008Справа №2-15/8426-2008

За позовом Інституту «КримГІІНТІЗ» ( 95022 АР Крим, м. Сімферополь, вул. Глінки, 68; ідентифікаційний код 02497890)

До відповідача Малого спільного підприємства «Ліра» (95044 АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Бастіонна, 27; ідентифікаційний код 16329475)

Про стягнення 10000,00 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача – Проценко О.А., довіреність № 16 від 11.01.2008р. у справі.

Від відповідача – не з'явився

Обставини справи: Інститут «КримГІІНТІЗ» звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до Малого спільного підприємства «Ліра» про стягнення 10000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору, укладеного між сторонами, були перераховані відповідачу кошти на виконання послуг у розмірі 10000,00 грн., проте відповідач обов'язки за договором не виконав, через що позивач звернувся з позовом до суду про стягнення вказаної суми у примусовому порядку.

22.09.2008 р. представником позивача була надана заява про зміну позовних вимог на підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 10000,00 грн., які були перераховані позивачем у якості оплати за договором про надання послуг від 10.05.2006 р.

Вказана заява була прийнята судом до розгляду.

У подальшому позивач заявою в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України змінив позовні вимоги та просить суд в порядку статей 173, 179 Господарського кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача необґрунтовано отримані грошові вимоги у розмірі 10000,00 грн.

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти зміну підстави позову,  оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить  частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог та подальший розгляду справи здійснювати в межах змінених позовних вимог.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи був поінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

За такими обставинами суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. Строк розгляду справи був продовжений в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представника позивача, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ :

10.05.2006 р. між Інститутом «КримГІІНТІЗ» (Замовник) та Малим спільним підприємством «Ліра» (Виконавець) був укладений договір про надання послуг (а.с. 7).

Відповідно до пункту 1.1  Договору, Замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання зобов'язання по розміщенню на узгоджених сторонами 4 сторінках формату А4 подарункового видання «Крим крізь тисячоліття» рекламно – представницьку інформацію «Замовника».

За виконані роботи Замовник сплачує Виконавцю 10000,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця відповідно наданого рахунку (пункт  4.1 Договору).

Оплата послуг відповідно Договору виконується протягом 3-х банківських днів з моменту підписання Договору (пункт 4.2 Договору).

Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2006 р. (пункт 2.1 Договору).

Додатковою угодою № 1 від 28.12.2006 р. до договору про надання послуг від 10.05.2006 р. сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2007 р. (а.с.8).

На виконання умов договору 10.05.2006 р. відповідачем був виставлений рахунок про сплату 10000,00 грн., який 10.05.2006 р. був сплачений позивачем у розмірі 10000,00 грн., про що свідчить виписка по банківському рахунку позивача (а.с. 9, 27).

Проте відповідач свої обов'язки за договором не виконав, та після закінчення строку дії договору не розмістив на узгоджених сторонами 4 сторінках формату А4 подарункового видання «Крим крізь тисячоліття» рекламно – представницьку інформацію позивача.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу  України особа,  яка набула майно  або  зберегла  його  у  себе  за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно),  зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною третьою вказаної статті встановлено, що положення цієї глави застосовуються також, зокрема, до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Відповідач не представив доказів повернення позивачу безпідставно набутого майна, а саме грошових коштів у розмірі 10000,00 грн. або доказів надання послуг за  договором на вказану суму, у той час як статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо надання послуг з розміщення рекламно – представницької інформації позивача, а тому вимоги позивача про стягнення з Малого спільного підприємства «Ліра» безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 10000,00 грн. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

 Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

 З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Малого спільного підприємства «Ліра» (95044, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Бастіонна, 27; ідентифікаційний код 16329475) на користь Інституту «КримГІІНТІЗ» (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Глінки, 68; ідентифікаційний код 02497890; р/р 26005301321056 у філії КЦО ПІБ МФО 324430) 10000,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

           Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.