Рішення

від 16.12.2008 по справі 35/249-08

ДВОРІЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/249-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2008 р.                                                            Справа № 35/249-08

вх. № 5355/5-35

Суддя господарського суду Швед Е.Ю. 

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Мартіна Л.Г. дов. від 18.09.08р.  відповідача - Портік В.О. за дов № 1 від 06.04.2008 року

розглянувши справу за позовом ТОВ РМП "Максіма", м. Харків  

до  ДП МОУ "Харківське управління механізації та будівництва" м. Харків  

про стягнення 55956,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач (ТОВ РМП "Максіма") звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнень просить суд стягнути з відповідача (ДП МОУ „Харківське управління механізації та будівництва”) 28418,00 грн. суми основного боргу, 12218,00 грн. недоотриманого прибутку, 1939,79 грн. 3% річних, 12709,90 грн. інфляційних, а також витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Перед початком судового засідання представники сторін звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому воно приймається судом та підлягає задоволенню.

В судовому засіданні представники позивача просять суд задовольнити позовні вимоги на підставах, викладених в позовній заяві та уточненнях до неї.

Представник відповідача проти позову в частині стягення основного боргу, інфляційних втрат, 3% річних не заперечує, в частині неотриманого прибутку проти позову заперечує, вважає дану вимогу безпідставною.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що 09.09.05р. між сторонами було укладено договір підряду №4/05-с. Відповідно до умов вказаного договору, а саме до п.1.1, позивач (підрядник) взяв на себе зобов”язання виконати загально будівельні роботи житлового будинку по вул.Котлова, 252 в м.Харкові, а відповідач (генпідрядник) прийняти ці роботи та сплатити їх вартість, відповідно до Договорної ціни до Договору.

Позивач взяті на себе зобов”язання виконував своєчасно та належним чином, що підтверджується актом приймання виконаних робіт за жовтень 2006 року, актом приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2005 року, актом приймання виконаних робіт за грудень 2005 року, підписаними повноважними представниками обох сторін, на загальну суму 68418,00 грн.

Проте відповідач в порушення вимог договору № 4/05-с від 09.09.05р. взяті на себе зобов'язання виконував неналежним чином, оплата була здійснена лише частково, у сумі 40000,00 грн., а саме: 13.09.05р. –15000,00грн., 03.11.05р. - 8000,00грн., 08.11.05р. - 7000,00грн., 28.03.06р. –10000,00грн., про що свідчать наявні в матеріалах банківські виписки.

Після часткової сплати заборгованість відповідача перед позивачем складає 28418,00грн.

Наявність заборгованості підтверджується також підписаним та скріплений печатками позивачем та відповідачем актом звірки взаємних розрахунків, згідно якого відповідач визнав наявну в нього заборгованість за договором в сумі 28418,00грн.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 с. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 28418,00 грн., що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.3 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов*язання, порушення зобов*язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених чинним законодавством або договором.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 28418,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене,  позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 12709,90 грн. та 3% річних у сумі 1939,79 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягають задоволенню як правомірні.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 12218,00грн. неотриманого прибутку. Позовні вимоги в цій частині позивач обгрунтовує тим, що внаслідок того, що відповідачем не в повному обсязі виконані зобов"язання по оплаті виконаних робіт, позивач неотримав того прибутку, який би він отримав, якщо б роботи були виконані  повному обсязі.

Відповідно до ст. 322 ГК України, за невиконання або неналежне виконання зобов"язань за договором підряду винна сторона виплачує штрафні санкції, а також відшкодовує іншій стороні збитки (понесені іншою стороною витрати, втрату та пошкодження її майна, неотримані прибутки) в сумі, що не покрита штрафними санкціями.

Відповідно до ст.225 ГК України, до складу збитків, які підлягають, відшкодуванню особою, яка припустила господарське правопорушення, зокрема входить неодержаний прибуток (втрачена вигода), на яку сторона, яка зазнала збитків мала право розраховувати,  в разі належного виконання зобов"язання іншою стороною.

З урахуванням викладеного позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а сума неотриманого прибутку в сумі 12218,00грн. стягненню з відповідача на користь позивача.

Витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, ч. 2 ст. 625  ЦК України,ч. 1, 2 ст. 193, ч. 2 ст. 218, ст.ст.225, 232 Господарського кодексу України ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, п.4 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України,  суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України „Харківське управління механізації та будівництва” (61017, м.Харків, вул.Котлова, 218, р/р 260004882 в ВАТ „Мегабанк”, МФО 351629, ЄДРПОУ 24975516) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ремонтно-монтажне підприємство Максіма” (61035, м.Харків, вул.Вишнева, 27, р/р 26006060013135 в ХГРУ Приватбанка, МФО 351533, ЄДРПОУ 33607543) 28418,00 грн. основного боргу, 12709,90 грн. інфляційних, 1939,79 грн. 3% річних, 12218,00грн. неотриманого прибутку, 552,86 грн. держмита та 118,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 16.12.08р.

Суддя                                                                                            Швед Е.Ю.