Постанова

від 20.07.2012 по справі 2а/0270/3270/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а/0270/3270/12 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   м.Вінниця 20 липня 2012 р.                                                                    Справа № 2а/0270/3270/12 Вінницький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді:                              Поліщук Ірини Миколаївни,   розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи за позовом: Тиврівського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового  державного соціального страхування на випадок безробіття    до:   Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Прапор України"   про: стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків ВСТАНОВИВ : До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Тиврівський районний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового  державного соціального страхування на випадок безробіття з позовом до Сільськогосподарського  виробничого кооперативу «Прапор України» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків. Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем станом на 01.06.2012р. рахується заборгованість по сплаті страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на загальну суму 5784,41 грн. Представник позивача в судове засідання не з`явився, 20.07.2012 року до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі та підтримання позовних вимог в повному обсязі (а.с. 21). Представник відповідача також в судове засідання не з'явився, 20.07.2012 року до суду надійшла заява, за підписом голови правління СВК «Прапор України», про визнання адміністративного позову повністю та розгляд справи без представника кооперативу (а.с. 23). Суд, вважає, що за даних обставин можливо та доцільно розглянути дану адміністративну справу без участі сторін на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження, що відповідає положенням ч. 4 ст. 122  Кодексу адміністративного судочинства України. Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Сільськогосподарський  виробничий кооператив «Прапор України» є платником внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Матеріалами справи, зокрема, розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (а.с. 8), актом звірки взаємних розрахунків (а.с. 9) підтверджено наявність у відповідача перед Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття заборгованості зі сплати страхових внесків в загальній сумі 5784,41 грн. Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного. Відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), всі роботодавці (підприємства, установи, організації та фізичні особи, які використовують найману працю), починаючи з 01.01.2001 року повинні сплачувати внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за найманих працівників у порядку і в розмірах, передбачених даним Законом. Відповідно до ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески. Оскільки, ст. 8  Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, а держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, то наявність заборгованості по їх сплаті не дає змоги своєчасно та повністю розрахуватись з громадянами, які потребують допомоги по безробіттю, і цим самим завдається істотна шкода інтересам держави. Згідно ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міський, міські, районні, міськрайонні, міські та районі у містах центри зайнятості. Відповідно до ст. 39 даного Закону спори, що виникають із правовідносин за цим  Законом, вирішуються в судовому порядку. Оцінюючи визнання позову відповідачем  суд виходить з наступного. Частиною третьою статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 1 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. Згідно з частиною 4 цієї статті суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси. Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази,  дійшов висновку, що визнання позову не суперечить закону, не порушує нічиї права, свободи або інтереси. Згідно зі ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього ж Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.   Враховуючи, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, визнані відповідачем, суд приходить до висновку позов задовольнити повністю. Виходячи з положень ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах,  в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.        Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд - ПОСТАНОВИВ : Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з Сільськогосподарського  виробничого кооперативу «Прапор України» (23333, Вінницька область, Тиврівський район, с. Марківка,  інд. код 03734719, р/р 260013785 в ВОД «Райффайзен Банк «Аваль» м. Вінниця, МФО 302247) заборгованості по сплаті страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в сумі 5787,41 грн. (п`ять тисяч сімсот вісімдесят сім гривень сорок одна копійка). Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Суддя                          Поліщук Ірина Миколаївна