Постанова

від 30.07.2012 по справі 2а/0570/5752/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/5752/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 17.20

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретарі Гришиній М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фінансового управління Костянтинівської районної державної адміністрації

до Державної фінансової інспекції в Донецькій області

про визнання частково неправомірною та скасування вимоги

від 18.11.2011р. №05-08-08-15/13760

за участю представника позивача Азарова О.А.

представників відповідача Шинкарьової І.С., Панько Ю.Ф.

ВСТАНОВИВ:

Фінансове управління Костянтинівської районної державної адміністрації звернулося до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання неправомірною та скасування п. 5.1 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 18.11.2011р. №05-08-08-15/13760 щодо забезпечення відшкодування коштів, використаних не за цільовим призначенням, в сумі 306 871,8 грн., метою яких було забезпечення видатків, пов'язаних з утриманням закладів первинної медико-санітарної, амбулаторно-поліклінічної, стаціонарної допомоги (дільничні лікарні, медичні амбулаторії, фельдшерсько-акушерські та фельдшерські пункти), сільських клубів та закладів освіти (загальноосвітні школи) шляхом зменшення бюджетних асигнувань фінансовому управлінню за КФКВ 250380 «Інші субвенції» на відповідну суму.

Позов мотивовано тим, що приписи вказаної вимоги, є необґрунтованими, постановлені при неправильному застосуванні положень законодавства України , з огляду на що є неправомірними та підлягають скасуванню. Зокрема, позивач вказує на те, що ним у 2008 році здійснювалися перерахування коштів сільським бюджетами за КФК 250380 «Інші субвенції» КЕКВ 1320 «Поточні трансферти органам державного управління інших рівнів» у сумі 306 871,80 грн.

Це перерахування здійснено на виконання рішень Костянтинівської районної ради від 12.01.2008р. «Про районний бюджет на 2008 рік» та від 12.01.2008р. «Про затвердження Програми економічного і соціального розвитку Костянтинівського району на 2008 рік».

Ця програма не містила витрат, пов'язаних з утриманням закладів первинної медико-санітарної, амбулаторно-поліклінічної, стаціонарної допомоги (дільничні лікарні, медичні амбулаторії, фельдшерсько-акушерські та фельдшерські пункти), сільських клубів та закладів освіти (загальноосвітні школи).

Перерахування коштів здійснювалося з метою фінансування конкретно вказаної Програми за умовами, визначеними у відповідних договорах з сільськими радами. Районний бюджет не передбачав видатків на фінансування бюджетних установ, що фінансуються з сільських бюджетів, а тому визначених у спірній ревізії порушень ст.ст. 85, 88 Бюджетного кодексу України фактично позивач не вчиняв.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив у їх задоволенні відмовити. В обґрунтування заперечень навів те, що позивач, як місцевий фінансовий орган та розпорядник бюджетних коштів, приймає участь у плануванні, складанні та виконанні районного бюджету.

Бюджетом Костянтинівського району на 2008 рік було передбачене фінансування Програми економічного і соціального розвитку Костянтинівського району на 2008 рік.

У свою чергу ця Програма передбачала видатки на закупівлю будівельних матеріалів для проведення ремонтів та видатки безпосередньо на здійснення поточних та капітальних ремонтів лікарень, сільських амбулаторій, фельдшерсько-акушерських пунктів, сільських клубів та загальноосвітніх шкіл. Такі видатки належать до видатків на утримання вказаних бюджетних установ. Ці установи повинні фінансувати поточні видатки, пов'язані з їх функціонуванням, виключно за рахунок сільських бюджетів.

Статтею 88 Бюджетного кодексу України встановлена заборона одночасного фінансування таких установ з бюджетів різних рівнів. Фінансуючи вказані видатки та не здійснюючи контроль за їх використанням, позивач фактично перераховував кошти на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, порушував ст. 85, 88 Бюджетного кодексу, що у відповідності до ст. 119 того самого кодексу кваліфікується як використання їх не за цільовим призначенням.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

Позивач - Фінансове управління Костянтинівської районної державної адміністрації є структурним підрозділом районної державної адміністрації - юридичною особою, код ЄДРПОУ 02313022 (т.1 а.с.9-10).

Контрольно-ревізійним управлінням в Донецькій області була проведена ревізія дотримання бюджетного законодавства та окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 01.06.2008р. по 31.08.2011р. Результати ревізії відображені у акті №08-13/038 від 14.10.2011р. (надалі - Акт ревізії).

Між інших порушень у Акті ревізії відображене, що протягом періоду, який підлягав ревізії, відповідно до ст. 91 Бюджетного кодексу України (надалі - БКУ) з районного бюджету здійснювалися видатки на виконання Програми соціально-економічного розвитку, затвердженою Костянтинівською районною радою (т.1 а.с. 22-24, 28).

Вибірковою ревізією за період з 01.06.2008р. по 31.12.2008р. питання щодо включення до видаткової частини витрат, не віднесених до відповідного місцевого бюджету, або витрат, які фінансуються з інших бюджетів, встановлено, що при затвердженні районного бюджету на 2008 рік у складі безпосередньо районного бюджету на виконання «Програми соціального та економічного розвитку Костянтинівського району на 2008 рік» планувались та надавались міжбюджетні трансферти у вигляді субвенцій за КФКВ 250380 «Інші субвенції» сільським радам, які перебувають в адміністративному підпорядкуванні Костянтинівської районної ради.

Головним розпорядником коштів районного бюджету за КФКВ 250380 відповідно до рішення районної ради від 12.01.2008р. №V/14-191 «Про районний бюджет на 2008 рік» було визначено фінансове управління.

Як зазначено у Акті ревізії, кошти перераховувалися позивачем відповідно до бюджетних призначень, запланованих в районному бюджеті на забезпечення видатків на проведення поточних, капітальних ремонтів, закупівлю матеріалів для проведення ремонтів сільських амбулаторій, лікарень, дитячих дошкільних закладів, фельдшерсько-акушерських пунктів, загальноосвітніх шкіл, клубів, що фактично відноситься до видатків на утримання вказаних бюджетних установ.

Крім того, перерахування коштів здійснювалося на підставі договорів, укладених Костянтинівською районною радою з відповідними сільськими радами, предметом яких була реалізація фінансування в 2008 році місцевих соціально-економічних та культурних програм та сумісних заходів.

Відповідачем у Акті перевірки зазначено, що одним з принципів бюджетної системи України відповідно до ст. 7 БКУ є принцип самостійності, який передбачає самостійність державного та місцевих бюджетів. Така самостійність забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів, правом органів місцевого самоврядування на визначення напрямків використання коштів відповідно до законодавства України, правом самостійно та незалежно один від одного розглядати та затверджувати бюджети.

Відповідно до ст. 88 БКУ до видатків, що здійснюються з бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ, міст районного значення і враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на: органи місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного значення; освіту - дошкільну освіту, загальну середню освіту; сільські, селищні та міські палаци і будинки культури, клуби, центри дозвілля, інші клубні заклади та бібліотеки.

Пунктом 2 статті 85 БКУ встановлена заборона планувати та здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів цим Кодексом, а також здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на функціонування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів крім випадків, коли такі видатки здійснюються за рішенням відповідної місцевої ради за рахунок вільного залишку бюджетних коштів або перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету за умови відсутності заборгованості такого бюджету за захищеними статтями видатків протягом року на будь-яку дату.

Як вже зазначалося, відповідачем встановлено, що у 2008 році позивачем були перераховані кошти у сумі 306 871,8 грн. на виконання Програми соціального та економічного розвитку Костянтинівського району на 2008 рік.

Відповідач вказує, що згідно зі спільним листом Міністерства фінансів України та Державного казначейства України від 02.06.2003 р.03200-05/153,07-06/1097-4827 заходи таких програм не можуть передбачати видатки, пов'язані з утриманням бюджетних установ з основної діяльності, які забезпечені коштами відповідного бюджету, а саме: виплату заробітної плати працівникам та нарахувань на неї, поточні видатки, пов'язані з функціонуванням цієї установи, поточний та капітальний ремонт приміщень.

У Програмі соціального та економічного розвитку Костянтинівського району на 2008 рік були передбачені витрати як на капітальний ремонт бюджетних установ, так і на поточний ремонт, відновлення, обладнання, тощо.

Зазначені вище перерахування на суму 306 871,8 грн. здійснювалися позивачем за КЕКВ 1320, який передбачає забезпечення видатків поточного характеру.

Таким чином, внаслідок планування та виконання вказаної бюджетної програми відбулося фінансування поточних видатків на утримання бюджетних установ спільно з іншими місцевими бюджетами, що є порушенням ст.ст. 7, 85, 88 БКУ. Таке за твердженням відповідача є нецільовим використанням бюджетних коштів, що передбачене ст.119 БКУ.

На підставі Акту ревізії відповідачем прийнято вимогу про усунення порушень від 18.11.2011р №05-08-08-15/13760, пунктом 5.1 якої від позивача вимагалося забезпечити відшкодування коштів, використаних не за цільовим призначенням, в сумі 306 871,8 грн., метою яких було забезпечення видатків, пов'язаних з утриманням закладів первинної медико-санітарної, амбулаторно-поліклінічної, стаціонарної допомоги (дільничні лікарні, медичні амбулаторії, фельдшерсько-акушерські та фельдшерські пункти), сільських клубів та закладів освіти (загальноосвітні школи) шляхом зменшення бюджетних асигнувань фінансовому управлінню за КФКВ 250380 «Інші субвенції» на відповідну суму (т.1 а.с. 70-74).

Крім того, на підставі Акту ревізії відповідачем було прийняте розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами від 18.11.2011р. №612.

Позивачем вимога відповідача від 18.11.2011р №05-08-08-15/13760 у спірній частині виконана, що підтверджується його листом від 06.12.2011р. №04-40/743 та додатками до нього (т. 1 а.с.207). Не зважаючи на це, позивач реалізував право на звернення до суду з позовом про скасування вимоги відповідача у вказаній частині.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, заперечень відповідача на неї, та наданих у судовому засіданні пояснень представників сторін, між сторонами відсутній спір щодо фактичних обставин справи. Причиною виникнення спору є різна юридична оцінка дій позивача у спірних правовідносинах.

При вирішенні даного питання суд виходить з наступного.

Пунктом 36 частини 1 статті 2 БКУ передбачено, що місцевий фінансовий орган - установа, що відповідно до законодавства України здійснює функції з складання, виконання місцевих бюджетів, контролю за витрачанням коштів розпорядниками бюджетних коштів, а також інші функції, пов'язані з управлінням коштами місцевого бюджету.

Дані функції передбачені розділами 2, 3 Положення про фінансове управління Костянтинівської районної державної адміністрації, яке затверджене розпорядженням голови цієї адміністрації від 14.11.2006р.№531 та було чинним у періоді, що ревізувався (т.1 а.с. 157-161), тому позивач у правовідносинах, щодо яких виник спір, виступав місцевим фінансовим органом.

Крім того, він був визначений головним розпорядником коштів районного бюджету за КФКВ 250380 відповідно до рішення районної ради від 12.01.2008р. №V/14-191 «Про районний бюджет на 2008 рік» та п.3 ч.2 ст. 22 БКУ, що не заперечується сторонами.

Пунктом 9 частини 5 статті 22 БКУ встановлено, що головний розпорядник бюджетних коштів здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів. Внутрішнім контролем відповідно до ч.2 ст. 26 БКУ є комплекс заходів, що застосовуються керівником для забезпечення дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, завдань, планів і вимог щодо діяльності бюджетної установи та її підвідомчих установ.

Статтею 115 БКУ визначено, що контроль за відповідністю бюджетному законодавству показників затверджених бюджетів, розпису бюджету, кошторисів бюджетних установ та інших документів, які використовуються у бюджетному процесі, щодо міських (міст районного значення), селищних, сільських бюджетів та бюджетів їх об'єднань, що створюються згідно із законом здійснюється районними державними адміністраціями.

Таким чином позивач як структурний підрозділ районної державної адміністрації є органом, наділеним функціями зі складання, виконання місцевих бюджетів, контролю за витрачанням коштів розпорядниками бюджетних коштів, забезпеченням дотримання законності при цьому та здійснює контроль за відповідністю бюджетному законодавству показників затверджених бюджетів.

За приписами ст. 88 БКУ до видатків, що здійснюються з бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ, міст районного значення і враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:

1) органи місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного значення;

2) освіту:

а) дошкільну освіту;

б) загальну середню освіту (навчально-виховні комплекси "дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад", "загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад" за умови, що загальноосвітній навчальний заклад - I ступеня); 3) сільські, селищні та міські палаци і будинки культури, клуби, центри дозвілля, інші клубні заклади та бібліотеки.

Таким чином, законодавством визначений вичерпний перелік джерел фінансування вказаних видатків.

При цьому, як вже зазначалося, статтею 85 БКУ забороняється планувати та здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів цим Кодексом, а також здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на функціонування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів.

Одночасно статтею 70 БКУ передбачено, що видатки місцевих бюджетів можуть включати бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, пов'язані з реалізацією програм та заходів згідно із статтями 88 - 91 цього Кодексу.

Відповідно до п. 48 ч.1 ст.2 БКУ субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції. Також субвенції як один з видів міжбюджетних трансфертів передбачені статтею 101 БКУ.

Пунктом 4 частини 1 статті 2 БКУ визначено, що бюджетна програма - сукупність заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.

Тобто місцеві бюджети можуть фінансувати конкретні цілі, зокрема визначені у програмах, за умови відповідності цих цілей функціям розпорядника бюджетних коштів.

Причиною виникнення даного спору є різне тлумачення сторонами статусу видатків, які були заплановані у бюджеті Костянтинівського району на 2008 рік та проведені позивачем - чи можна їх включати до поточних видатків на функціонування бюджетних установ.

Судом встановлено, що п. 7.5 рішення Костянтинівської районної ради від 12.01.2008р. №V/14-191 «Про районний бюджет на 2008 рік» затверджено у складі витрат районного бюджету кошти на заходи з організації виконання Програми економічного та соціального розвитку району на 2008 рік (т.1 а.с. 93).

Також рішенням Костянтинівської районної ради від 12.01.2008р. №V/14-190 затверджена Програма економічного і соціального розвитку костянтинівського району на 2008 рік (надалі - Програма, т.1 а.с. 236-243, 75-78). Виконання даної Програми є предметом договорів, укладених впродовж 2007 року між Костянтинівською районною радою та сільськими радами Костянтинівського району (т.1 а.с. 112-128).

Заходи, які передбачені Програмою, передбачають фінансування будівництва, ремонтів, відновлення, обладнання, установки зокрема в установах галузі освіти (т.1 а.с. 238), закладів культури (т.1 а.с.241) та закладів охорони здоров'я (т.1 а.с. 243).

Саме на фінансування цієї програми позивачем були витрачені кошти у сумі 306 871,80 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, у графі «Призначення платежу» яких зазначено «…Інші субвенції… КФК 250380…КЕКВ 1320…» (т.1 а.с. 168-200). Перелік платіжних доручень, які підтверджують перерахування коштів у сумі 306 871,80 грн. наведений у додатку 25 до Акту ревізії (т.2 а.с. 89-90).

Пунктом 6 додатку 1 до наказу Міністерства фінансів України від 27 грудня 2001 р. N604 «Про бюджетну класифікацію та її запровадження» передбачено, що витрати споживання - видатки споживання та погашення боргу.

Видатки споживання - частина видатків бюджетів, які забезпечують поточне функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування, бюджетних установ, поточні міжбюджетні трансферти та видатки на фінансове забезпечення заходів соціального захисту населення та соціально-культурної сфери, а також інші видатки, не віднесені до видатків розвитку та нерозподілених видатків.

Видатки споживання відповідно до економічної класифікації видатків формуються за рахунок поточних видатків за КЕКВ 1110 - 1140; 1160; 1172; 1200; КЕКВ 1320 - 1350.

Відповідно до цього наказу Державним казначейством України, як уповноваженим на надання роз'яснень органом, був прийнятий наказ від 4 листопада 2004 р. N 194 (у редакції наказу Державного казначейства України від 8 грудня 2006 р. N 330) «Роз'яснення щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету».

Даний наказ, так само як і попередній не підлягає державній реєстрації у Міністерстві юстиції у відповідності до п.п. «д» та «е» п.5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. N 731.

У преамбулі до наведених роз'яснень зазначено, що економічна класифікація видатків бюджету забезпечує чітке розмежування видатків за економічними ознаками з детальним розподілом коштів за їх предметними ознаками.

Видатки бюджету за економічною класифікацією групуються в єдині блоки і поділяються на поточні і капітальні.

Однією з категорій, що передбачені цією класифікацією є «Субсидії і поточні трансферти (1300)». До цієї категорії відносяться всі невідплатні державні платежі, які не підлягають поверненню і передбачаються лише на поточні цілі одержувача бюджетних коштів.

Зокрема до цієї категорії належить код 1320, за яким здійснюються поточні трансферти органам державного управління інших рівнів - це кошти, що передаються іншим бюджетам (включаючи дотації бюджетам інших рівнів). Саме не цей код позивач посилався у платіжних дорученнях, перелік яких наведений у додатку 25 до Акту ревізії.

Таким чином у відповідності до наведених норм спірні витрати належать за кодами бюджетної класифікації до витрат на поточні цілі.

Крім того про те, що дані витрати понесені на утримання бюджетних установ та пов'язані з їх поточним функціонуванням свідчать звіти сільських рад про використання коштів, які надійшли до них у якості субвенції у 2008 році від Костянтинівської районної ради (т.1 а.с.103-111) та надані у подальшому тими самими радами листи з додаванням копій відповідних платіжних доручень (т.2 а.с.25-88). З них вбачається, що кошти у сумі 306 871,80грн. витрачені на ремонти, матеріали для ремонтів, пов'язані з ними послуги, обладнання. Позивачем не заперечується додержання цільового призначення при витрачанні даних коштів сільськими радами

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що спірні витрати здійснювалися у відповідності до Програми соціального та економічного розвитку Костянтинівського району на 2008 рік, а отже як субвенції з конкретною метою.

Як вже зазначалося, статтею 85 БКУ встановлена заборона планування та здійснення видатків, не віднесених до місцевих бюджетів цим Кодексом, а також здійснення впродовж бюджетного періоду видатків на функціонування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів. Така заборона узгоджується з визначених п.3 ч.1 ст.3 БКУ принципом самостійності бюджетів.

В силу наведеної заборони фінансування тих видатків, які безпосередньо віднесені до видатків сільських бюджетів, не може здійснюватися у жодній формі, навіть шляхом їх включення до бюджетних програм.

На користь цього висновку свідчить також те, що бюджетна програма - сукупність заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій (пункт 4 частини 1 статті 2 БКУ).

Тобто місцеві бюджети можуть фінансувати конкретні цілі (у тому числі шляхом включення їх до програм) за умови відповідності цих цілей функціям розпорядника бюджетних коштів.

Спірна Програма передбачала витрати як на капітальний ремонт бюджетних установ, так і на поточний ремонт, відновлення, обладнання та інші витрати, які належать до поточних витрат на утримання бюджетних установ, здійснення яких відповідно до ст. 88 БКУ покладено на сільські ради.

Включення до Програми витрат, які мають здійснюватися сільськими бюджетами, фактично є підміною їх обов'язку з фінансування цих видатків. Наявність спірних витрат у Програмі не відповідає положенням ст.ст. 85, 88 БКУ, а отже не може свідчити про законність їх планування та здійснення.

Враховуючи попередні висновки суду щодо належності до функцій позивача складання, виконання місцевих бюджетів, контролю за витрачанням коштів розпорядниками бюджетних коштів, забезпечення дотримання законності при цьому та здійснення контролю за відповідністю бюджетному законодавству показників затверджених бюджетів, суд дійшов наступного висновку про обґрунтованість викладених у Акті ревізії фактів планування та витрачання коштів районного бюджету у сумі 306871,8 грн. всупереч приписам ст.. 85, 88 БКУ.

Відтак позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України стягненню на користь позивача не підлягають.

Керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Фінансового управління Костянтинівської районної державної адміністрації до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання неправомірним та скасування п. 5.1 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 18.11.2011р. №05-08-08-15/13760 щодо зобов'язання забезпечити відшкодування коштів, використаних не за цільовим призначенням, в сумі 306 871,8 грн., метою яких було забезпечення видатків, пов'язаних з утриманням закладів первинної медико-санітарної, амбулаторно-поліклінічної, стаціонарної допомоги (дільничні лікарні, медичні амбулаторії, фельдшерсько-акушерські та фельдшерські пункти), сільських клубів та закладів освіти (загальноосвітні школи) шляхом зменшення бюджетних асигнувань фінансовому управлінню за КФКВ 250380 «Інші субвенції» на відповідну суму відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 30 липня 2012р. Постанова виготовлена в повному обсязі 06 серпня 2012р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.