Рішення

від 06.08.2012 по справі 20/5005/4511/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.08.12р. Справа № 20/5005/4511/2012 За позовом Балліоті Ентерпрайзес ЛТД (BALLIOTI ENTERPRISES LTD), м. Невіс, Вест - Індія

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міларіс", м. Дніпропетровськ, Україна

про стягнення 20 591 977 грн. 75 коп.

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

Від позивача: Ангелов Є.М., довіреність №б/н від 03.05.12р.

Від відповідача: Акудович А.О., представник за довіреністю б/н від 08.12.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Балліоті Ентерпрайзес ЛТД (BALLIOTI ENTERPRISES LTD), м. Невіс, Вест - Індія 21 травня 2012 року (вх.36559) звернувся з позовом до господарського суду Дніпропетровської області , в якому просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Міларіс", м. Дніпропетровськ, Україна заборгованість за договором купівлі -продажу цінних паперів №769-Б від 18.09.2008р. у сумі 20 591 977,75 грн. та судовий збір.

04.07.2012р. відповідач надав відзив (вх. № 38515/12), в якому стосовно заявлених позовних вимог повідомляє наступне:

- підтверджує факт укладання з позивачем договору купівлі -продажу цінних паперів №769-Б,

- підтверджує отримання від позивача акцій ВАТ „Енергопостач" в кількості 1707 882 шт,

- при укладанні договору від іменні ТОВ „Міларіс" в якості повіреного діяло ТОВ „ФК „Гамбіт" на підставі договору про брокерське обслуговування №573-Б від 11.07.2008р.,

- на сьогоднішній день заборгованість відповідача перед позивачем за передані за договором акції складає 2 576 735 дол. США. Сума заборгованості не сплачена, у зв'язку з недостатністю у ТОВ „Міларіс" коштів.

23.07.2012р. позивач надав пояснення (вх. № 42628/12), в яких зазначає, що 19.09.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору купівлі -продажу цінних паперів №769-Б від 18.09.2009р., відповідно до якого до п.п. 8.1.- 8.2. були внесені зміни, а саме п. 8.1. було викладено в наступній редакції „Всі спори, що випливають з цього договору, розв'язуються шляхом переговорів між сторонами. У випадку неможливості досягнення домовленості спір передається на розгляд судових органів у визначеному чинним законодавством України порядку", а п. 8.2. зазначає наступне „Цей договір тлумачиться та регулюється законодавством України".

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 24.07.2012р. до 02.08.2012р. відповідно до статті 77 Господарського процессуального кодексу України.

У судовому засіданні 02.08.2012р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2008р. між позивачем Балліоті Ентерпрайзес ЛТД (BALLIOTI ENTERPRISES LTD) (м. Невіс, Вест -Індія) (продавець) та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Міларіс" (м. Дніпропетровськ, Україна) (покупець), від імені якого діяло Товариство з обмеженою відповідальністю „Гамбит" (повірений) був укладений договір купівлі -продажу цінних паперів № 769-Б, відповідно п.1.1. якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити на умовах даного договору цінні папери, а саме акції прості іменні бездокументарні емітентом яких є ВАТ „Енергоспецпостач", в кількості 1 707 882 шт. Загальною вартістю 2 576 735,00 доларів США.

Термін дії договору з моменту підписання до моменту виконання сторонами своїх зобовязань (пункт 9.4)..

Укладений договір є міжнародним, з участю іноземного підприємства Балліоті Ентерпрайзес ЛТД (BALLIOTI ENTERPRISES LTD), яке зареєстровано в м. Невіс, Вест -Індія.

Провадження у справах за участю іноземних підприємств і організацій , регулюється розділом ХV Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 124 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до Роз'яснень Президії вищого господарського суду України від 31.05.2002 N 04-5/608 "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".

Закон України "Про міжнародне приватне право" (пункт 1 частини 1 статті 1) визначає приватноправові відносини як відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи.

Згідно зі статтею 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

За статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону.

Таким чином, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності (пункт 1 частини 1 статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право") спір підлягає вирішенню в господарських судах України з урахуванням вимог розділу III ГПК.

Господарські суди повинні керуватися вимогами статті 4 ГПК щодо вибору законодавства, яке має застосовуватися у вирішенні господарських спорів за участю іноземного підприємства, організації.

Зокрема, частиною четвертою статті 4 ГПК передбачено можливість застосування господарськими судами норм права інших держав у випадках, передбачених законом або міжнародним договором.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. У випадку обрання сторонами права, що підлягає застосуванню до змісту правовідносин, господарський суд на підставі статті 4 ГПК застосовує це право у вирішенні спору. При цьому за приписами частин 3 та 4 статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" вибір права може бути здійснений щодо угоди (правочину) в цілому або її окремої частини. Вибір права стосовно окремих частин угоди повинен бути явно вираженим.

Визначаючи право, якому підпорядковуються права та обов'язки сторін зовнішньоекономічного договору (контракту), господарським судам слід виходити з такого.

Вибір сторонами українського права як такого, що регулює їх відносини за угодою, означає вибір саме національного законодавства України, а не окремих законодавчих актів, що регулюють відповідні відносини сторін.

У разі відсутності волевиявлення сторін зовнішньоекономічної угоди щодо застосовуваного права господарський суд визначає його на підставі колізійної норми, яка може міститися як в міжнародних договорах, що відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, так і в національному законодавстві.

19.09.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору купівлі -продажу цінних паперів №769-Б від 18.09.2009р., відповідно до п.п. 8.1.- 8.2. якого були внесені зміни, а саме п. 8.1. було викладено в наступній редакції „Всі спори, що випливають з цього договору, розв'язуються шляхом переговорів між сторонами. У випадку неможливості досягнення домовленості спір передається на розгляд судових органів у визначеному чинним законодавством України порядку", а п. 8.2. зазначає наступне „Цей договір тлумачиться та регулюється законодавством України".

Згідно ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Відповідно ст. 13 ГПК України місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.

Згідно ч. 2 ст. 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Таким чином, спір підвідомчий господарському суду, а дана справа підсудна господарському суду Дніпропетровської області. Сторони для вирішення спорів обрали законодавство України.

Дослідивши договір №769-Б купівлі продажу цінних паперів від 18.09.2008р. суд встановив, що предметом договору є цінні папери : акції прості іменні документарні , емітент цінних паперів ВАТ «Енергоспецпостач»(код ЄДРПОУ 32596190) , номінал одно цінного паперу 0,25грн. ,кількість цінних паперів 1707882шт.(пункт 1.2. договору).

Загальна вартість цінних паперів становить 2576735,00 дол.США.

Відповідно до п.п. 2.3. п. 2 договору відповідач зобов'язаний був сплатити загальну суму договору на рахунок продавця до 18.09.2008р.

19.09.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору № 769-Б від 18.09.2008р. відповідно до якої до п.п. 2.3. п. 2 договору вносились зміни, а саме зазначено, що відповідач зобов'язаний був сплатити загальну суму договору до 19.09.2011р. включно, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.

19.09.2008р. цінні папери були перераховані на рахунок у цінних паперах покупця №005171 у зберігача ПАТ КБ „ПриватБанк" (рахунок у ЦП в МФС №1002), про що свідчить виписка про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 1.12.0.0.1/2-1960 від 16.05.12р.

Відповідач зобов'язання за договором № 769-Б від 18.09.2008р. в частині оплати цінних паперів не виконав, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем на день розгляду справи існує заборгованість у сумі 2 576 735,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 21.05.2012р. складає 20 591 977,75 грн.

04.07.2012р. відповідач надав відзив (вх. № 38515/12), в якому підтвердив: факт укладання з позивачем договору купівлі -продажу цінних паперів №769-Б; отримання від позивача простих іменних документарних акцій ВАТ „Енергопостач" в кількості 1707 882 шт; при укладанні договору від іменні ТОВ „Міларіс" в якості повіреного діяло ТОВ „ФК „Гамбіт" на підставі договору про брокерське обслуговування №573-Б від 11.07.2008р.; існування заборгованості у відповідача перед позивачем за передані за договором акції у сумі 2 576 735 дол. США. Наявність заборгованості пояснюють недостатністю у ТОВ „Міларіс" коштів.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

У відповідності ст.. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Статтею 195 Цивільного кодексу України передбачено, що види цінних паперів та порядок їх обігу встановлюється законом. Цінні папери можуть існувати в документарній та бездокументарній формі відповідно до закону.

Згідно ст. 6 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок" акція - це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів. Прості акції надають їх власникам право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів.

Відповідно п.п. 3,4 ст. 5 Закону України „Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів України" право власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі, переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача. Підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.

Таким чином, факт перерахування позивачем акцій простих іменних бездокументарних емітентом, яких є ВАТ „Енергоспецпостач", в кількості 1 707 882 шт.,

загальною вартістю 2 576 735,00 дол. США на рахунок у цінних паперах відповідача ТОВ «Міраріс»№005171 у зберігача ПАТ КБ „ПриватБанк" (рахунок у ЦП в МФС №1002) підтверджується випискою про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах №1.12.0.0.1/2-1960 від 16.05.2012р. , та копією розпорядження №9/264 від 14.09.2008р. про зарахування на рахунок в цінних паперах ТОВ «Міларіс»акцій ВАТ «Енергопостач».

Доказів оплати відповідач не надав, факт отримання акцій та існування заборгованості у сумі 2 576 735,00 дол. США підтвердив.

Станом на 21.05.2012р. на день звернення позивача до суду за офіційним курсом НБУ 2 576 735,00 дол. США складає 20 591 977,75 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню повністю у сумі основного боргу -20 591 977,75 грн.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Міларіс" (49000, Україна, м. Дніпропетровськ, пр. Газети „Правда", б. 29, кім. 211, ЄДРПОУ 35203428, п/р 26000050004394 ПАТ КБ „ПриватБанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305299) на користь БАЛЛІОТІ ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛТД (BALLIOTI ENTERPRISES LTD) (м. Невіс, Вест -Індія, Дейлі Білдинг, Принц Віллам Стріт, Чарлстаун, свід. про реєстрацію №С24171, рахунок №2600-4-780318-001 в ПриватБанку, Кіпрська філія, Калліполеос Авеню, 3, Геогаз Тауер, 3 поверх, СY -1055, Нікосія, Кіпр (SWIFT: PBANCY2N) кореспондентський рахунок №04411835 в Дойче Банк Транс Компані Амерікас, Нью Йорк, США (SWIFT: BKTRUS33)- 20 591 977 (двадцять мільйонів п'ятсот дев'яносто одну тисячу дев'ятсот сімдесят сім) грн.. 75 коп. основного боргу, 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.В. Пархоменко Повне рішення складено

03.08.2012р.