Рішення

від 01.08.2012 по справі 5011-13/9207-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 5011-13/9207-2012 01.08.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Компанія «Люммакс»

до Фізичної особи - підприємця Трохименко Вікторії Вікторівни

про стягнення 171 157, 18 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Кравченко К.П. -дов. № 12 від 01.11.2011 року

від відповідача не з'явився

В судовому засіданні 01.08.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

На розгляд господарського суду передані позовні вимоги про стягнення 119 124,34 грн. боргу, 20 789,95 грн. пені, 9 051,67 грн. -3% річних та 22 191,22 грн. інфляційних.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленої позивачем продукції за укладеним між сторонами Договором поставки № 06-ЛМ-091013/1 від 12.10.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2012 року матеріали справи прийнято суддею Курдельчуком І.Д. до свого провадження, присвоєно № 5011-13/9207-2012 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 01.08.2012, сторони зобов'язано вчинити дії.

01.08.2012 року в судове засідання представник позивача з'явився, надав суду витребувані докази по справі та оригінал статуту для ознайомлення, позовні вимоги підтримує повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в призначене засідання суду не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судовому засіданні складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова Компанія «Люммакс»(надалі - позивач, постачальник) та Фізичною особою - підприємця Трохименко Вікторію Вікторівною (надалі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 06-ЛМ-091013/1 від 12.10.2009 року.

Відповідно до п. 1.1. укладеного договору, постачальник зобов'язується передати у встановлений термін у власність покупця компактні люмінесцентні лампи (продукція), а покупець зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її в порядку і на умовах, передбачених у даному договорі.

На виконання умов договору, позивач за накладними за період з 22.10.2009 року по 02.11.2010 року поставив відповідачу продукцію на загальну суму 298 698,48 грн. Належним чином завірені копії накладних містяться в матеріалах справи.

Згідно п. 5.1. договору поставки, оплата продукції за даним договором здійснюється покупцем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з моменту прийняття покупцем кожної окремої заявленої партії продукції та підписання відповідних товаросупровідних документів (видаткова накладна).

Як свідчать матеріали справи, відповідач частково оплатив продукцію на суму 142 000,00 грн. та частково повернув продукцію за накладними за період з 03.02.2010 року по 08.12.2010 року на суму 37574,14 грн. Отже, на момент звернення позивача з позовом до суду несплаченою залишилась сума боргу в розмірі 119 124,34 грн.

Зважаючи на те, що відповідачем так і не було здійснено повного розрахунку за отриману від позивача продукцію, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 119 124,34 грн. є доведеними, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

Крім боргу позивач просив суд стягнути з відповідача 20 789,95 грн. пені, 9 051,67 грн. -3% річних та 22 191,22 грн. інфляційних.

Згідно п. 8.3. укладеного між сторонами договору поставки, у випадку порушення термінів платежу покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченої продукції за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як передбачено ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 20 789,95 грн. пені, 9 051,67 грн. -3% річних та 22 191,22 грн. інфляційних підлягають задоволенню.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення 119 124,34 грн. основного боргу, 20 789,95 грн. пені, 9 051,67 грн. -3% річних та 22 191,22 грн. інфляційних.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця Трохименко Вікторії Вікторівни (02068, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Компанія «Люммакс»(08130, Київська обл.., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул.. Шкільна, 25А, оф. 12, код ЄДРПОУ 36449142) 119 124,34 грн. основного боргу, 20 789,95 грн. пені, 9 051,67 грн. -3% річних та 22 191,22 грн. інфляційних, 3423,14 грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 03.08.12