Рішення

від 01.08.2012 по справі 5011-37/5649-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-37/5649-2012 01.08.12

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Соверен»

До: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосервіс-Україна»

Про стягнення 4 183,00 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судовому засіданні брали участь представники:

від позивача: Павленко М.Л.

від відповідача-1 : не з'явився

від відповідача-2 : не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Соверен»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»про стягнення 4 183,00 грн. страхового відшкодування завданої матеріальної шкоди у порядку регресу.

Ухвалою суду від 03.05.12 р. було порушено провадження у справі № 5011-37/5649-2012 та призначено її розгляд на 23.05.12 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

21.05.12 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від МТСБУ надійшла відповідь на запит, яку було залучено до матеріалів справи. Також від позивача надійшли документи у справі на виконання ухвали суду від 03.05.12 р., які було залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 23.05.12 р. представники сторін надали господарському суду документи на виконання вимог ухвали суду, з яких вбачається, що відповідачем була застрахована цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу, за участю якого сталася дорожньо-транспортна пригода, з франшизою у розмірі 500,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 23.05.12 р. заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості висунути позовні вимоги на суму франшизи у розмірі 500,00 грн. до власника автомобіля, у зв'язку з чим у судовому засіданні була оголошена перерва до 13.06.12 р. о 09:40 год.

Через службу діловодства господарського суду 01.06.12 р. надійшло письмове клопотання позивача про залучення у справі відповідачем Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосервіс-Україна», з якого позивач просить стягнути 500,00 грн. матеріальної шкоди, невідшкодованої Товариством з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»через передбачення у полісі франшизи.

У судовому засіданні 13.06.12 р. представник позивача підтримав подане клопотання, представник відповідача проти його задоволення заперечень не навів.

Відповідно до статті 24 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

У відповідності до п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 р. № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році», питання про достатність підстав для вчинення відповідної процесуальної дії вирішується господарським судом з урахуванням усіх обставин та матеріалів певної справи і з огляду на те, чи сприятиме залучення іншого відповідача з'ясуванню усього кола обставин, що входять до предмета доказування у справі, встановленню наявності або відсутності правопорушення, прийняттю законного та обґрунтованого рішення.

Враховуючи наведене, Господарський суд міста Києва задовольнив клопотання позивача та залучив до участі у даній справі відповідачем Товариство з обмеженою відповідальністю «Екосервіс-Україна», у зв'язку з чим ухвалою від 13.06.12 р. розгляд справи було відкладено 16.07.12 р.

У судовому засіданні 16.07.12 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідачів у судове засідання 16.07.12 р. не з'явились, про причини неявки не повідомили, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 14.06.12 р., яке підтверджує отримання відповідачем 22.06.12 р. ухвали про відкладення розгляду справи.

Враховуючи наведене, у зв'язку з нез'явленням представників відповідачів у призначене судове засідання та невиконанням відповідачем-2 вимог ухвали суду від 13.06.12 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, суд ухвалою від 16.07.12 р. відклав розгляд даної справи на 01.08.2012 р.; зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»надати господарському суду установчі документи та письмовий відзив на позов з доказами його направлення на адресу позивача та ТОВ «Екосервіс-Україна»; повторно зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю «Екосервіс-Україна»надати господарському суду установчі документи та письмовий відзив на позов з доказами його направлення на адресу позивача та ТОВ «СК «Альфа-Гарант».

У судовому засіданні 01.08.12 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідачів у судове засідання 01.08.12 р. повторно не з'явились, вимог ухвали суду від 16.07.12 р. не виконали, про причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень від 18.07.12 р., згідно з якими відповідачі отримали 24.07.12 р. ухвалу суду від 16.07.12 р.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідачів про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ними витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначених учасників судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.09.11 р. на Південному шляхопроводі в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Mersedes Benz», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3, та транспортного засобу «Opel», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, що належить ОСОБА_5

ОСОБА_6, керуючи транспортним засобом «Mersedes Benz», державний номер НОМЕР_1 під час руху відволікся від керування автомобілем, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Opel», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, що належить ОСОБА_5, чим порушив п. 2.3(б) Правил дорожнього руху України, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Про наведене свідчить довідка, видана УДАІ МВС України в м. Києві № 3555 від 17.11.11 р. та постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 30.09.11 року в адміністративній справі № 3-8496/11, відповідно до якої ОСОБА_6 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з п. 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди»відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Факти, які встановлені постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 30.09.11 року в адміністративній справі № 3-8496/11, у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення.

Вищезазначеною постановою ОСОБА_6 визнаний винним у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Opel», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, що належить завадській Г.В.

Відносини, пов'язані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування»(надалі -Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України від 01.07.2004 р. № 1961 - IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі -Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування -це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про страхування», страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування», є видом добровільного страхування.

В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

В статті 16 Закону України «Про страхування»визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Між ПрАТ «Страхова компанія «Соверен»(страховик) та ОСОБА_5 (страхувальник) було укладено договір страхування транспортного засобу № 1-459-005/10 від 02.11.10 р., у відповідності до умов якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, а саме -автомобілем марки «Opel», державний номер НОМЕР_2.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»передбачено, що страховий випадок -подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мін'юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обов'язковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мін'юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється суб'єктами оціночної діяльності.

На виконання вищезазначених норм чинного законодавства, позивач з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Opel», державний номер НОМЕР_2, замовив у СПД -Суліменка В.В. проведення експертного автотоварознавчого дослідження з визначення матеріального збитку, завданого власнику вищезазначеного автомобіля.

22.09.11 р. було надано звіт № 566, складений оцінювачем Суліменком В.В. (вища технічна освіта, свідоцтво ФДМУ про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів НОМЕР_3 від 28.08.02 р., посвідчення НОМЕР_4 від 28.04.01 р., посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача НОМЕР_5 від 02.03.02 р.), який складений відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.03 р. № 142/5/2092, Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМ України від 10.09.2003 року № 1440, згідно з яким визначено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Opel», державний номер НОМЕР_2, становить 5 063,51 грн.

На підставі заяви страхувальника про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування Приватним акціонерним товариством «СК «Соверен»було здійснено розрахунок страхового відшкодування та складено страховий акт № 11/11-18 Т від 23.11.11 р., у відповідності до якого позивачем було визначено заявлену подію страховим випадком та встановлено, що сума страхового відшкодування, яка підлягає виплаті, становить 4 183,00 грн.

Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Позивач повідомив суду, що він свої зобов'язання перед страхувальником за договором страхування транспортного засобу № 1-459-005/10 від 02.11.10 р. виконав належним чином, перерахувавши згідно з платіжним дорученням № 710 від 25.11.2011 р. 4 183,00 грн. страхового відшкодування ОСОБА_5

Враховуючи те, що постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 30.09.2011 року в адміністративній справі № 3-8496/11 ОСОБА_6, який керував автомобілем «Mersedes Benz», державний номер НОМЕР_1, визнаний винним у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася в результаті його зіткнення з автомобілем марки «Opel», державний номер НОМЕР_2, він є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Opel», державний номер НОМЕР_2.

З огляду на те, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Соверен»на підставі договору страхування транспортного засобу № 1-459-005/10 від 02.11.10 р., внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 18.09.11 р. на Південному шляхопроводі в м. Київ, виплачено страхове відшкодування ОСОБА_5 -власнику автомобіля «Opel», державний номер НОМЕР_2, позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме, до страхової організації, якою здійснено обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу «Mersedes», державний номер НОМЕР_1, водія якого визнано винним у скоєнні ДТП, - Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант».

За таких обставин на розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Соверен»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення 4 183,00 грн. страхового відшкодування завданої матеріальної шкоди у порядку регресу, у зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання.

У судовому засіданні 13.06.12 р. було залучено у справі № 5011-37/5649-2012 другим відповідачем власника автомобіля «Mersedes Benz», державний номер НОМЕР_1, - ТОВ «Екосервіс-Україна», з якого позивач просить стягнути франшизу в розмірі 500,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

В статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обов'язкових видів страхування, що здійснюються в Україні.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що незалежно від джерела виникнення права позов щодо відшкодування збитків подається до особи, відповідальної за завдані збитки, проте враховуючи те, що цивільна відповідальність винної особи застрахована, позов може бути заявлений також і до юридичної особи, яка застрахувала відповідальність власника транспортного засобу «Mersedes Benz», державний номер НОМЕР_1, зокрема до відповідача у даній справі -Товариства з додатковою відповідальністю «СК «Альфа-Гарант»(дана правова позиція підтверджується також постановою ВГСУ від 05.12.2006 року № 54/53-06).

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно з п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язковий ліміт відповідальності страховика -це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

У відповідності до п. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до ч. 16 ст. 9 Закону України «Про страхування»страхове відшкодування не може перевищувати прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги (регресу), яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

У відповідності до п.п. 36.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими -прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5009396 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) -50 000,00 грн. та франшиза -510,00, тип договору -1.

Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Северен»було направлено на адресу Товариства з додатковою відповідальністю «СК «Альфа-Гарант»заяву на виплату страхового відшкодування (вих. № 1241 від 03.02.12 р.) на виплату страхового відшкодування за полісом № АА/5009396 в порядку регресу у розмірі 4 183 грн.

Проте Товариством з додатковою відповідальністю «СК «Альфа-Гарант»суму страхового відшкодування в порядку регресу сплачено не було.

Відповідачі у встановленому законодавством порядку позовні вимоги не оспорили та не надали належних доказів на спростування обставин, які викладені позивачем у позові, розмір позовних вимог не заперечили.

21.05.12 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від МТСБУ надійшла відповідь на запит, згідно з яким в ЦБД на даний час є інформація про договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного по відношенню до транспортного засобу «Mersedes Benz», державний номер НОМЕР_1, зазначена в судовому запиті. Страхувальником за даним договором є ТОВ «Екосервіс-Україна», тип договору -1.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»в редакції від 14.08.11 р., договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах:

- страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу);

- страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації будь-якого транспортного засобу або одного з транспортних засобів, зазначених у договорі, особою, вказаною в договорі страхування (договір II типу);

- страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір III типу).

Враховуючи вищенаведене, оцінивши всі надані сторонами докази, документи та пояснення в їх сукупності, Господарський суд м. Києві дійшов висновку про обгрунтованість вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Соверен»щодо стягнення 3 683,00 грн. суми страхового відшкодування у зв'язку з несплатою відповідачем-1 суми матеріальної шкоди в порядку регресу, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 18.09.11 р. на Південному шляхопроводі в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Mersedes Benz», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3, та транспортного засобу «Opel», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, що належить ОСОБА_5

Також позивач просить стягнути з власника автомобіля «Mersedes Benz», державний номер НОМЕР_1, - ТОВ «Екосервіс-Україна»суму франшизи за полісом АА/5009396.

Згідно з ч. 1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Пунктом 36.6. стаття 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

У відповідності до статті 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи наведене, вимога ПрАТ «СК «Соверен»щодо стягнення з власника автомобіля «Mersedes Benz», державний номер НОМЕР_1, - ТОВ «Екосервіс-Україна»суми франшизи за полісом АА/5009396 у розмірі 500,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 979, 993, 116, 1187, 1188, 1194, 1198 Цивільного кодексу України; 352, 354 Господарського кодексу України, 32, 33, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»(бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 32382598) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Соверен»(вул. Олеся Гончара, 24, офіс 5 А м. Київ, 01034, ідентифікаційний код 25264645) 3 683 (три тисячі шістсот вісімдесят три) грн. 00 коп. страхового відшкодування в порядку регресу та 1 417 (одна тисяча чотириста сімнадцять) грн. 11 коп. витрат на сплату судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосервіс-Україна»(вул. Будівельників, 29-А, м. Київ, 02100, ідентифікаційний код 33298523) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Соверен»(вул. Олеся Гончара, 24, офіс 5 А м. Київ, 01034, ідентифікаційний код 25264645) 500 (пятсот) грн. 00 коп. суми франшизи та 192 (сто дев'яносто дві) грн. 39 коп. витрат на сплату судового збору.

4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 03.08.12 р.

Суддя Гавриловська І.О.