Рішення

від 01.08.2012 по справі 5017/1737/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2012 р.Справа № 5017/1737/2012

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Л.Е. Кришиневській

за участю представників:

від позивача - Чекальська В.П.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" до Дочірнього підприємства „Будівельний комбінат" Відкритого акціонерного товариства „Одестрансбуд" про стягнення 136 780,31 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства „Будівельний комбінат" Відкритого акціонерного товариства „Одестрансбуд" про стягнення заборгованості за послуги водовідведення за скид ливневих стоків в сумі 136 780,31 грн., посилаючись на наступне.

22.12.2005 р між ТОВ „Інфокс" та ДП „Будівельний комбінат" ВАТ „Одестрансбуд" був укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення № 1101/3.

При цьому позивач зазначає, що для здійснення господарсько-виробничої діяльності по експлуатації цілісного майнового комплексу водопровідно-каналізаційного господарства була створена філія „Інфоксводоканал", що діє на підставі Положення про філію.

Так, позивач вказує, що у відповідності з п. 2.1 договору сторони зобов'язуються керуватися існуючими ДСТУ та іншими нормативними актами.

Згідно з п. 3.9 договору об'єми стоків, які відводяться від відповідача, відводяться рівними об'ємами спожитої води або визначаються по показникам приладів обліку стоків у відповідності з п. 21 „Правил водокористування". Об'єм, скинутих абонентом ливневих стоків, визначається розрахунковим шляхом згідно з п. 15.9 „Правил водокористування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України", затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01 липня 1994 року N 65, де зазначено, що додаткову кількість стічних вод, що потрапляє у каналізаційні мережі через зливоприймачі та каналізаційні колодязі у періоди дощів та сніготанення, підприємства оплачують: а) при загальносплавній системі каналізації - відповідно до території, що займає підприємство, за нормами БНіП 2.04.03-85 „Каналізація. Зовнішні мережі і споруди та даними гідрометеослу жби".

Як вказує позивач, з жовтня 2008 року діють нові „Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", що затверджені Наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008 р. № 190, що закріплюють п. 4.10 такі ж самі вимоги щодо визначення об'єму стічних вод.

Формула, за якою проводиться розрахунок об'єму скиду ливневих стоків, використовується відповідно до БНтП (СНиП) 2.04.03-85 та Держстандарту 3013-95 „Гідросфера", „Правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з територій міст та промислових підприємств", що затверджені Наказом Держстандарту України № 58 від 23.02.1995р. Вказаний ДСТУ розповсюджується на правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з територій міст та промислових підприємств. П. 7.3 Держстандарту містить формулу для розрахунку загального об'єму дощових вод, що стікає з території водозбірних басейнів.

Тариф на водовідведення встановлений у розмірі 6,89 грн. відповідно до рішення виконкому Одеської міської ради № 1074 від 25.09.2008р.

Розрахунок скиду ливневих стоків проводиться згідно з довідками Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів про кількість осадків за даний період та від повідно до акту № 2466 від 18.05.2006 р. про територію відповідача, в якому зазначена площа басейну водозбору - 2,3169 га, згідно обліку коефіцієнта стоку для водонепроникних поверхонь, характер каналізації - загальносплавний.

Так, за ствердженнями позивача, у зв'язку з несплатою відповідачем наданих послуг з водовідведення у нього з'явилась заборгованість за вказані послуги в сумі 136 780,31 грн., облік якої проводиться за особовим рахунком № 82113.

Разом з тим позивач посилається на те, що у відповідності з п. 2.4.11 відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному об'ємі сплачувати послуги водопроводу та каналізації та інші платежі, передбачені Правилами.

Як вказує позивач, відповідачу були надіслані повідомлення про припинення надання послуг водопостачання та водовідведення № 37852 від 17.02.2010 р., досудові попередження № 36020 від 22.09.2009 р., № 41033 від 20.10.2010 р., якими до відома відповідача було доведено суму боргу.

Відтак, несплата відповідачем вказаної суми боргу стала підставою для звернення позивача з даним позовом про стягнення вищевказаної суми заборгованості за послуги водовідведення за скид ливневих стоків в розмірі 136 780,31 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.06.2012 р. порушено провадження по справі № 5017/1737/2012 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Відповідач відзив на позов не надав, також представник відповідача у судові засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців згідно спеціального витягу (а.с. 57-58).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі начальника служби „Водозбут" філії "Інфоксводоканал", що діяв на підставі Положення про філію "Інфоксводоканал" і довіреності від 21.02.2005 р. за рестр. № 689, та Дочірнім підприємством „Будівельний комбінат" Відкритого акціонерного товариства „Одестрансбуд" (абонент) укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 1101/3 від 22.12.2005 р. (а.с. 17-18), згідно п. 1.1, 1.2 якого позивач надає послуги з постачання питної води на об'єкти відповідача, а також послуги з приймання стічних вод, що скидаються відповідачем в систему комунальної каналізації у відповідності з дислокацією об'єктів, в свою чергу відповідач своєчасно сплачує надані йому послуги водопостачання і водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні і каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них у належному порядку, відповідно до встановлених Правил, зазначених в п. 2.1 договору, і діючим законодавством.

У відповідності з п. 2.1 вказаного договору його сторони зобов'язуються керуватися Законом України „Про питну воду та питне водопостачання", „Правилами користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення міст і селищ України", затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65, „Правилами технічної експлуатації систем водопостачання і водовідведення", затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 р. № 30; „Правилами приймання виробничих стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими розпорядженням Одеської облдержадміністрації № 87/А-98 від 09.02.1998 р., технічними умовами, чинними ДСТУ та іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому законом порядку.

Пунктами 2.2.1 і 2.2.2 договору передбачено, що позивач зобов'язується подавати ДП „Будівельний комбінат" ВАТ „Одестрансбуд" воду і приймати стоки, доводити до відома відповідача про припинення подачі води та приймання стоків не менше, ніж за десять днів (за виключенням перерви, що виникла внаслідок аварії або дії непереборної сили).

Згідно п. 2.4.1, 2.4.2 договору ДП „Будівельний комбінат" ВАТ „Одестрансбуд" зобов'язується утримувати в належному технічно справному стані водопровідно-каналізаційні мережі, прилади і устрої, обладнання і споруди, які знаходяться у нього на балансі; здійснювати скидання стоків, якість яких не перевищує граничнодопустимі концентрації, встановлені „Правилами приймання стічних вод".

П. 3.1 договору передбачено, що облік спожитої води здійснюється за показниками приладів обліку води, встановлених на об'єктах відповідача.

За умовами п. 3.2 договору оплата послуг водопостачання та водовідведення здійснюється щомісячно в наступному порядку: авансовий платіж в розмірі 100% суми платежу за попередній місяць - до 10-го числа розрахункового місяця, остаточний розрахунок -5-го числа місяця, наступного за розрахунковим; грошові кошти перераховуються на поточний рахунок позивача. Оплата здійснюється за тарифами, які затверджені в установленому діючим законодавством порядку (п. 3.3 договору).

Строк дії вказаного договору встановлений в п. 7.3 договору, який становить з 22.12.2005 р. до 31.12.2009 р. Договір вважається пролонгованим на наступні п'ять років, якщо до кінця місяця після закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить про зміну або припинення його дії.

Як з'ясовано судом, жодна із сторін не зверталась з відповідною заявою про припинення дії договору № 1101/3 від 22.12.2005 р., у зв'язку з чим вказаний договір діючим до 31.12.2014 року.

Таким чином, Дочірнє підприємство „Будівельний комбінат" Відкритого акціонерного товариства „Одестрансбуд" є абонентом позивача згідно договору № 1101/3 від 22.12.2005 р. та Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Так, укладений між сторонами по справі договір про надання послуг водопостачання і водовідведення є підставою для виникнення у сторін договору господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України). В свою чергу згідно ст. 629 ЦК України вказаний договір є обов'язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

В п. 3.9 договору зазначено, що об'єми стоків, які відводяться від відповідача, відводяться рівними об'ємами спожитої води або визначаються по показникам приладів обліку стоків у відповідності з п. 21 „Правил водокористування". Об'єм, скинутих абонентом ливневих стоків, визначається розрахунковим шляхом згідно з п. 15.9 „Правил водокористування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України", затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01 липня 1994 року N 65, де зазначено, що додаткову кількість стічних вод, що потрапляє у каналізаційні мережі через зливоприймачі та каналізаційні колодязі у періоди дощів та сніготанення, підприємства оплачують: а) при загальносплавній системі каналізації - відповідно до території, що займає підприємство, за нормами БНіП 2.04.03-85 „Каналізація. Зовнішні мережі і споруди та даними гідрометеослу жби".

Нарахування платежу за скид ненормативно-очищених стоків здійснюється з „Правилами приймання стічних вод" (п. 3.10 договору).

При цьому у відповідності з п. 2.4.13 договору відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному об'ємі сплачувати послуги водопроводу і каналізації, скид ненормативно-очищених стоків та інші платежі, передбачені Правилами водокористування та Правилами приймання стічних вод.

Як вказує позивач, з жовтня 2008р. діяли нові Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, що стверджені Наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008р. № 190, в п 4.10 яких відображені такі ж самі вимоги щодо визначення об'єму стічних вод.

Формула, за якою проводиться розрахунок об'єму скиду ливневих стоків, використовується відповідно до БНтП (СНиП) 2.04.03-85 та Держстандарту 3013-95 „Гідросфера", „Правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з територій міст та промислових підприємств", що затверджені Наказом Держстандарту України № 58 від 23.02.1995р. Вказаний ДСТУ розповсюджується на правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з територій міст та промислових підприємств. П. 7.3 Держстандарту містить формулу для розрахунку загального об'єму дощових вод, що стікає з території водозбірних басейнів.

Тариф на водовідведення у розмірі 6,89 грн. встановлений рішенням виконкому Одеської міської ради № 1074 від 25.09.2008 р.

Розрахунок скиду ливневих стоків проводиться згідно з довідками Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів про кількість осадків за даний період та від повідно до акту № 2466-ТИ від 18.05.2006 р. (а.с. 22) про територію відповідача, де зазначена загальна площа території -2,3169 га (з урахуванням коефіцієнта стоку для водонепроникних поверхонь), характер каналізації -загальносплавний.

Як вказує позивач та не спростовано відповідачем, на виконання умов вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" надавало відповідачу послуги водопостачання і водовідведення. Так, позивачем до суду були надані рахунки за період з лютого 2009 року по вересень 2010 року на оплату відповідачем послуг водовідведення за ливнені стоки. При цьому згідно наданого позивачем до суду розрахунку скиду ливневих стоків (а.с. 9-11) загальна сума вартості цих послуг водовідведення за період з лютого 2009 року по вересень 2010 року склала 136 780,31 грн., яка не сплачена відповідачем та заявлена до стягнення.

До того ж, за ствердженнями позивача, відповідачу направлялись повідомлення про припинення надання послуг водопостачання та водовідведення від 17.02.2010 р. (а.с. 23) та досудові попередження № 36020 від 22.09.2009 р. і № 41033 від 20.10.2010 р. (а.с. 25-26), про що свідчать надані позивачем копія реєстру рекомендованих листів з фіскальним чеком № 6659 від 23.01.2012 р. (а.с. 27).

Проте, як з'ясовано судом, вартість наданих позивачем послуг з водовідведення відповідачем не сплачувалась.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, надання позивачем відповідачу послуг з водовідведення стічних вод та прийняття цих послуг відповідачем є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити вказані послуги відповідно до умов договору та чинного законодавства. Однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань не здійснив оплати за надані послуги з водовідведення ливневих стоків, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 136 780,31 грн. згідно наданого позивачем обґрунтованого розрахунку суми боргу (а.с. 15-16), що обліковується на особовому рахунку відповідача № 82113 (а.с. 12-14).

Між тим заявлену позивачем до стягнення суму боргу відповідач не спростував, докази її погашення в матеріалах справи відсутні. Так, частиною другою статті 22 ГПК України передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо; обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими в силу ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наразі несплатою позивачу вищевказаної суми заборгованості за надані згідно договору № 1101/3 послуги водовідведення відповідач порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

Невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 136 780,31 грн. обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, та рішення частково відбулось на користь позивача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, слід віднести за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" до Дочірнього підприємства „Будівельний комбінат" Відкритого акціонерного товариства „Одестрансбуд" про стягнення 136 780,31 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Дочірнього підприємства „Будівельний комбінат" Відкритого акціонерного товариства „Одестрансбуд" (65098, м. Одеса, вул. Новікова, 5; код ЄДРПОУ 33569498; р/р 26006042063501 в КБ „Фінанси та кредит", МФО 328823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5; код ЄДРПОУ 26472133; р/р 26007311687301 в АБ „Південний", МФО 328209) заборгованість за послуги водовідведення за скид ливневих стоків в сумі 136 780/сто тридцять шість тисяч сімсот вісімдесят/грн. 31 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 2735/дві тисячі сімсот тридцять п'ять /грн. 60 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 03.08.2012 р.

Суддя Петров В.С.