Рішення

від 30.07.2012 по справі 5011-48/8100-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-48/8100-2012 30.07.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Мегарент» простягнення 135 023,87 грн. Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Просалова О.Є. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(надалі -

ТОВ «УніКредит Лізинг») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегарент»(надалі - ТОВ «Мегарент») про стягнення 154 617,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору фінансового лізингу № 2029L10/00 від 01.11.2010 р. позивач передав у користування відповідачу предмет лізингу, а відповідач своє грошове зобов'язання по сплаті лізингових платежів на користь позивача належним чином не виконав, у зв'язку з чим у відповідача виник борг у розмірі 148 466,04 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 5 130,97 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання та 3% річних у розмірі 1 020,29 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.06.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.07.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2012 р. у зв'язку із неявкою сторін та невиконанням відповідачем вимог ухвали суду, розгляд справи відкладено до 30.07.2012 р.

23.07.2012 р. до відділу діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 123 872,55 грн., пені у розмірі 5 130,97 грн. та 3 % річних у розмірі 1 020,29 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 30.07.2012 р. з'явилася, заяву про зменшення позовних вимог просила задовольнити.

Відповідача в судове засідання 30.07.2012 р. не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою на звороті ухвали суду та повідомленням про вручення поштового відправлення №20828084 від 23.07.2012 р. та №20828076 від 23.07.2012 р., які отримані уповноваженим представником 24.07.2012 р. та 27.07.2012 р. відповідно.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03141, м. Київ, вул. Солом'янська, 39, кв. 13, на яку було відправлено ухвалу суду від 19.06.2012 р. та 18.07.2012 р. підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців №14109752 від 21.06.2012 р. та вказано в позові.

Також, судом додатково було відправлено ухвали суду на адресу відповідача: 01014, м. Київ, вул. Дружби Народів, 40-А.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2010 р. між ТОВ «УніКредит Лізинг»(лізингодавець) та ТОВ «Мегарент»(лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу № 2029L10/00 (далі -Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору лізингодавець приймає на себе зобов'язання придбати у власність від продавця предмет лізингу (відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов) та передати його у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених договором лізингу та загальними умовами.

Згідно п. 2.1 Договору строк лізингу починається з дати передачі та закінчується датою викупу або повернення предмета лізингу лізингодавцеві за умови повного розрахунку по платежах, якщо інше не передбачено умовами договору лізингу.

В силу п.п. 3.1, 3.2 Договору передача лізингоодержувачу предмета лізингу та документів до нього оформляється підписанням сторонами акту приймання-передачі, який підтверджує комплектність предмета лізингу, а також відсутність в ньому дефектів, які можна виявити при зовнішньому огляді. Після цього лізингодавець проводить реєстрацію предмету лізингу згідно чинного законодавства. Лізингоодержувач не може відмовитися від приймання предмета лізингу, що відповідає специфікації (ям). Будь-яка невідповідність якості та комплектності предмета лізингу зазначається в акті приймання-передачі та повинна бути належним чином підтверджена і безкоштовно усунена продавцем. Таке усунення повинно бути зазначене в акті приймання-передачі, який підписується лізингодавцем і лізингоодержувачем, при цьому такий запис повинен розглядатись як доказ приймання предмета лізингу та відсутності будь-яких скарг або претензій лізингоодержувача стосовно предмета лізингу до лізингодавця.

Згідно п. 6.1 Договору складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів визначені в графіку лізингових платежів у Додатку № 2 до цього договору, який є його невід'ємною частиною.

Відповідно до пп. 6.2.2 Договору періодичні лізингові платежі сплачуються за курсом платежу (курсом продажу валюти -безготівковим курсом продажу долара США, встановленим на Офіційному сайті АКБ «Укрсоцбанк», за який покупці можуть придбати долар США, який діє на банківський день, що передує даті платежу, яка визначена в Додатку 2 до Договору фінансового лізингу.

Відповідно до п. 6.4 Договору лізингодавець може письмово повідомляти лізингоодержувача про суму лізингового платежу, що належить до сплати, згідно з договором лізингу, до чергової дати платежу. Сума лізингового платежу, що зазначається в повідомленні про лізинговий платіж, визначається за курсом продажу валюти на дату повідомлення. У разі, якщо курс продажу валюти, який діє на дату повідомлення не співпадає з курсом платежу, лізингоодержувач самостійно здійснює перерахунок лізингового платежу і враховує таку різницю при здійсненні оплати. Якщо лізингоодержувач не отримав з будь-яких причин зазначене в цьому пункті повідомлення лізингоодержувач не звільняється від зобов'язання та відповідальності щодо повноти та своєчасності сплати лізингових платежів відповідно до графіку лізингових платежів (Додаток № 2 до договору лізингу).

Додатками № 1 та № 2 до Договору сторонами було погоджено специфікацію предмету лізингу та графік лізингових платежів.

На виконання умов Договору позивач 11.11.2010 р. згідно актів приймання-передачі лізингодавець передав, а лізингоодержувач отримав предмет лізингу:

- автомобіль марки DAEWOO Sens, рік випуску 2010, колір сірий, кузов

№ Y6DTF698KA0245900, двигун 1299 куб. м., реєстраційний номер AA 9461 KE;

- автомобіль марки DAEWOO Sens, рік випуску 2010, колір сірий, кузов

№ Y6DTF698KA0245903, двигун 1299 куб. м., реєстраційний номер AA 9462 KE;

- автомобіль марки DAEWOO Sens, рік випуску 2010, колір сірий, кузов

№ Y6DTF698KA0245907, двигун 1300 куб. м., реєстраційний номер AA 9463 KE;

- автомобіль марки DAEWOO Sens, рік випуску 2010, колір сірий, кузов

№ Y6DTF698KA0245460, двигун 1299 куб. м., реєстраційний номер AA 9464 KE;

- автомобіль марки DAEWOO Sens, рік випуску 2010, колір сірий, кузов

№ Y6DTF698KA0243544, двигун 1299 куб. м., реєстраційний номер AA 9466 KE;

- автомобіль марки DAEWOO Sens, рік випуску 2010, колір сірий, кузов

№ Y6DTF698KA0245736, двигун 1299 куб. м., реєстраційний номер AA 9467 KE;

- автомобіль марки DAEWOO Sens, рік випуску 2010, колір сірий, кузов

№ Y6DTF698KA0242932, двигун 1299 куб. м., реєстраційний номер AA 9468 KE;

- автомобіль марки DAEWOO Sens, рік випуску 2010, колір сірий, кузов

№ Y6DTF698KA0247904, двигун 1299 куб. м., реєстраційний номер AA 9469 KE;

- автомобіль марки DAEWOO Sens, рік випуску 2010, колір сірий, кузов

№ Y6DTF698KA0248002, двигун 1299 куб. м., реєстраційний номер AA 9473 KE;

- автомобіль марки DAEWOO Sens, рік випуску 2010, колір сірий, кузов

№ Y6DTF698KA0245925, двигун 1299 куб. м., реєстраційний номер AA 9476 KE.

Разом з транспортними засобами лізингоодержувачу передаються: аксесуари згідно специфікації, що міститься у кожному Додатку № 1 до відповідних Спеціальних умов договору фінансового лізингу, один набір ключів, документи, включаючи свідоцтво про реєстрацію, книга сервісного обслуговування, талон проходження технічного огляду.

Відповідно п. 7.2 Договору у випадку несплати лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена ним за цим Договором, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю неустойку з простроченої суми за період з дати настання терміну платежу до дати фактичної оплати в розмірі подвійної облікової ставки національного банку України за кожний день прострочення. Сплата неустойки не звільняє лізингоодержувача від виконання зобов'язань лізингоодержувача відповідно до умов цього Договору.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по внесенню лізингових платежів згідно Договору у період з 15.01.2012 р. по 15.05.2012 р., у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 123 872,55 грн.

Договір є договором лізингу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 59 Цивільного кодексу України та § 5 Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Матеріалами справи підтверджується факт виконання позивачем свого обов'язку по передачі об'єкту лізингу (актами приймання-передачі предмета лізингу від 11.11.2010 р.).

Вказані акти містить підпис та відтиск печатки відповідача, будь-яких заперечень щодо користування об'єктом лізингу у спірний період відповідачем не надано.

Статтею 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Частиною 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із графіком лізингових платежів відповідач був зобов'язаний у період з 01.11.2010 р. по 15.05.2012 р. сплатити на користь позивача лізингові платежі на загальну суму 663 919,90 грн. Відповідачем частково сплачено лізингові платежі у розмірі 540 047,35 грн., в тому числі 24 593,49 грн. під час розгляду справи судом, у зв'язку із чим позивач подав заяву про зменшення позовних вимог.

Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті лізингових платежів, нарахована за визначений в позові період, становить 123 872,55 грн., а з урахуванням положень ч. 1

ст. 530, ст. 762 Цивільного кодексу України та Графіку лізингових платежів зобов'язання по її сплаті на момент подачі позову до суду настало.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача лізингових платежів за період з 15.01.2012 р. по 15.05.2012 р. у розмірі 123 872,55 грн. на підставі Договору. Доказів її погашення суду не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Мегарент»обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин позовні вимоги ТОВ «УніКредит Лізинг»про стягнення з

ТОВ «Мегарент»основного боргу по сплаті лізингових платежів у розмірі 123 872,55 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 5 130,97 грн. та 3% річних у розмірі 1 020,29 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті лізингових платежів.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договорами строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно п. 7.2 Договору фінансового лізингу у випадку несплати лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена ним за цим Договором, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю неустойку з простроченої суми за період з дати настання терміну платежу до дати фактичної оплати в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення.

Згідно п. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені, нарахованої у загальний період з 16.01.2012 р. по 08.06.2012 р. на суму, яка підлягає сплаті по кожному платежу окремо, за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті лізингових платежів з 15.01.2012 р. по 15.05.2012 р., проте суд здійснює перерахунок пені, виходячи з наступного.

Згідно із графіком лізингових платежів останнім днем виконання грошового зобов'язання відповідачем по сплаті лізингових платежів є 15 число поточного місяця, а тому правомірним є нарахування пені з 16 числа кожного місяця, якщо інше не передбачено вимогами ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України

За перерахунком суду розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, становить

5 106,73 грн. В іншій частині -24,24 грн. пеня обрахована невірно, оскільки позивачем не враховані положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України (так як 15.01.2012 р. та 15.04.2012 р. припадають на вихідні дні, а тому останній день виконання грошового зобов'язання переноситься на 16.01.2012 р. та 16.04.2012 р.).

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 020,29 грн., нарахованих у загальний період з 16.01.2012 р. по 08.06.2012 р., за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті лізингових платежів.

Згідно ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснює перерахунок 3% річних з урахуванням обставин, викладених при перерахунку пені.

За перерахунком суду розмір 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача, становить 1 015,50 грн.

В іншій частині заявлених 3% річних у розмірі 4,79 грн. необхідно відмовити.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Мегарент»заборгованості у розмірі 123 872,55 грн., пені у розмірі 5 106,73 та 3% річних у розмірі 1 015,50 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегарент»(03141, м. Київ, вул. Солом'янська, 39, кв. 13; ідентифікаційний код 36509494) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 22/1; ідентифікаційний код 33942232) заборгованість у розмірі 123 872 (сто двадцять три тисячі вісімсот сімдесят дві) грн. 55 коп., пеню у розмірі 5 106 (п'ять тисяч сто шість) грн. 73 коп., 3% річних в розмірі 1 015 (одна тисяча п'ятнадцять) грн. 50 коп. та судовий збір у розмірі 2 699 (дві тисячі шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 90 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення -03.08.2012 р.

Суддя Р.В. Бойко