Рішення

від 02.08.2012 по справі 5024/1037/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2012 р. Справа № 5024/1037/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Борхаленко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПР-ЮГ" м. Одеса

до: приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім-97" м.Херсон

про стягнення 7133грн. 01коп.

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважена особа Льовкін М.О.

від відповідача - уповноважена особа Юрченко Н.С.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПР-ЮГ" (позивач по справі) звернулося з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім-97" (відповідач) 6921грн.94коп. основного боргу, 175грн.89коп. пені, 35 грн.18коп. 3% річних, посилаючись на невиконання відповідачем своїх обов'язків по розрахунках за отриманий товар на підставі договору поставки №8 від 02.04.2012року. Крім того, позивач просить віднести на відповідача судові витрати, в тому числі витрати пов'язані з надісланням відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідач позовні вимоги визнає частково в частині стягнення основного боргу, втрат від інфляції та 3% річних і не визнає вимог позивача про стягнення з відповідача судових витрат за надіслання відповідачу копії позовної заяви, посилаючись на необґрунтованість цих вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з урахуванням наступного.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ПР-ЮГ" (позивач) та приватним акціонерним товариством "Херсонський оптовий торговий дім-97" (відповідач) 02.04.2012року укладено договір поставки №8 відповідно до якого позивач зобов'язався поставляти відповідачу передбачений пунктом 1.1 договору товар, а відповідач зобов'язаний приймати зазначений товар та своєчасно оплачувати його вартість на умовах передбачених договором.

Строк дії договору сторони узгодили пунктом 8.1 до 31.12.2012року, але в будь-якому випадку до повного проведення взаємних розрахунків, та зазначили, що якщо після закінчення зазначеного строку сторони продовжують співпрацю, договір вважається продовженим на тих же умовах на наступний календарний рік (пункт 8.2 договору).

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший порядок оплати товару.

Відповідно до пунктів 1.2, 3.3 договору поставки від 02.04.2012року датою поставки товару та переходу до відповідача права власності є дата підписання уповноваженим представником сторін відповідної видаткової накладної. Кількість товару визначається відповідно до накладної в якій зазначаються кількість, асортимент, ціна товару, дата його відпуску.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач в квітні 2012року на виконання обов'язків договору поставки № 8 від 02.04.2012року передав відповідачу, а відповідач прийняв зазначений в видаткових накладних товар на загальну суму 6921грн.94коп.

Факт поставки товару підтверджується наданими до матеріалів справи видатковими накладними, а саме:

№ТОВ-001510 від 10.04.2012року на суму 1953грн.30коп.

№ТОВ-001511 від 10.04.2012року на суму 458грн.78коп.

№ТОВ-001514 від 10.04.2012року на суму 1156грн.68коп.

№ТОВ-001514 від 10.04.2012року на суму 2894грн.40коп.

№ТОВ-001516 від 10.04.2012року на суму 458грн.78коп.

Відповідно до пункту 5.1 договору поставки від 02.04.2012року відповідач зобов'язаний здійснити розрахунки за отриманий товар по кожній витратній накладній з умовою відстрочення платежу на 30 календарних днів з моменту поставки.

Фактично борг відповідача станом на день звернення з позовом становив 6921грн.94коп., що підтверджується розрахунком суми боргу та матеріалами справи.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за їх відсутності - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Належне виконання зобов'язання означає виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Якщо при виконанні зобов'язання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір від 02.04.2012року з моменту його укладення набирає силу закону. Він є обов'язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.

Доказів перерахування боргу в сумі 6921грн.94коп. відповідачем не надано станом на день розгляду спору, тому позовні вимоги про стягнення зазначеної суми підлягають задоволенню в повному розмірі.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням вимог ст. 625 ЦК України на користь позивача також підлягає стягненню 3% річних в сумі 35грн.18коп.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення пені суд виходить із наступних правових підстав.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст.230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або у певній визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При укладенні договору поставки від 02.04.2012року сторони пунктом 6.2 передбачили сплату покупцем пені у випадку прострочення оплати товару у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, за кожний день прострочення платежу.

На підставі вищезазначених вимог Закону та договору з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за прострочення оплати отриманого товару в розмірі 175грн.89коп., яка нарахована за період прострочки з 11.05.2012року по 11.07.2012року.

Судові витрати по сплаті судового збору та пов'язані із надісланням відповідачу копії позовної заяви відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

При цьому судом відхиляються заперечення відповідача з посиланням на те, що витрати пов'язані з надісланням відповідачу копії позовної заяви, які за усним уточненням представника позивача згідно з наданою до справи квитанцією УДППЗ "Укрпошта" від 11.07.2012року сплачені в сумі 14.грн. 28коп., не є судовими витратами. Відповідно до ст.. 49 ГПК України в разі задоволення позову на відповідача, крім перелічених в цій статті витрат, відносяться також і інші витрати, пов'язані з розглядом справи, до яких відносяться і витрати позивача пов'язані із надісланням копії позовної заяви.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім-97" м. Херсон вул. Ілліча, 86 кв.88, р/р 260030131511 в ЗАТ "Дочерний банк "Сбербанк России", МФО 320627, ідентифікаційний код 24121211 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПР-ЮГ" м.Одеса, вул. Гаванна, 10 , р/р 26008227688400 в АКБ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005, ідентифікаційний код 32834538 - 6921грн.94коп. основного боргу, 175грн.89коп. пені, 35грн.18коп. 3% річних, 1609грн.50коп. витрат по сплаті судового збору та 14 грн. 28коп. судових витрат за надіслання відповідачу копії позовної заяви.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03 серпня 2012 року.

Суддя З.І. Ємленінова