Рішення

від 01.08.2012 по справі 5017/1858/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" серпня 2012 р.Справа № 5017/1858/2012

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі Войтенко С.М.

за участю представників сторін:

від позивача - Бескоровайний А.А. (довіреність № 22/04 від 05.04.2012р.),

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „РУСТ-Н"

до відповідача - комунального підприємства „Харчування"

про стягнення 15 913,50 грн.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю „РУСТ-Н" (ТОВ „РУСТ-Н") звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до комунального підприємства „Харчування" (далі -КП „Харчування") про стягнення 15 913,50 грн., з яких: 5 593,50 грн. - сума основної заборгованості, 10 320 грн. -пеня, - поклавши на відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що, на підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 6 від 13.10.2010р., ТОВ „РУСТ-Н" (Продавець) зобов'язалось поставити та передати у власність КП „Харчування" (Покупця) продукти харчування, а відповідач - прийняти товар та сплатити вартість поставленої продукції. Позивач свої зобов'язання виконав вчасно та в повному обсязі, відповідач же, в порушення умов договору, оплату за поставлений товар не здійснив.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.06.2012 року порушено провадження по справі № 5017/1858/2012 за даним позовом, розгляд справи призначено на 16.07.2012 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.07.2012 р. розгляд справи відкладено на 01.08.2012 р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

01.08.2012р. позивачем надано на розгляд суду уточнений розрахунок пені, який по своїй суті є зменшенням розміру позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми пені, та згідно якого позивач просить суд стягнути з відповідача 10 237,02грн. -пені за порушення строків виконання зобов`язання за період з 22.06.2011р. по 21.06.2012р.

У судовому засіданні 01.08.2012р. позивачем підтримано уточнені позовні вимоги.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України станом на 22.06.2012р., наявний в матеріалах справи.

Крім того, суд зазначає, що згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які, відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону, виступають від її імені. При цьому, до

повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час

вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті із відміткою поштової установи "за зазначеною адресою не проживає", суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 01.08.2012р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього в судових засіданнях представника позивача, суд встановив наступне.

13.10.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю „РУСТ-Н" (Продавцем) та комунальним підприємством „Харчування" (Покупцем) укладено договір купівлі-продажу № 6 (далі -Договір).

Відповідно до п. 6.1 Договору встановлено, що він набирає чинності з дня підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, але в будь-якому випадку до 31.12.2011р.

Згідно розділу 1 Договору Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець - прийняти товар (продукти харчування) та оплатити його на умовах даного Договору. Одиниця виміру кількості товару та загальна кількість товару вказуються в накладних.

Відповідно до п. 1.3 Договору Продавець повинен передати Покупцю відповідні документи на товар, а саме: накладну, податкову накладну, сертифікати якості.

В розділі 3 Договору Сторони узгодили, що термін оплати складає 14 днів з моменту отримання товару, в безготівковій формі, за платіжним дорученням.

Відповідно до розділу 4 Договору перевезення продукції зі складу Продавця на склад Покупця, порядок оплати транспортних послуг перевізника, порядок відшкодування витрат по доставці товару визначається додатковим погодженням сторін (п.4.1.1.2. Договору). Перехід права власності на товар відбувається в момент отримання товару (4.2Договору).

Відповідно до п. 7.2 Договору сторони встановили, що за несвоєчасну оплату товарів Покупець сплачує пеню в розмірі 0,5% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє від виконання зобов`язання сплатити кошти в повному розмірі.

Розділом 10 Договору сторони узгодили, що при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємством їх передача постачальником може здійснюватися без довіреності, якщо отримувач цінностей - згідно підпису керівника та головного бухгалтера підприємства чи інших осіб, які уповноважені підписувати довіреність, - повідомив постачальника про зразок печатки (штампа), якою матеріально-відповідальна особа, яка буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладної, ордері, акті) свій підпис про отримання цінностей.

На виконання умов вищезазначеного договору ТОВ „РУСТ-Н" передано, а повноважним представником КП "Харчування" отримано 30 упаковок олії рафінованої на загальну суму 5 593,50грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №РНк-12 від 07.06.2011р., яка підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена відповідними печатками.

В порядку досудового врегулювання спору, 09.08.2011р. позивачем було направлено на адресу КП "Харчування" претензію вих. №25/08/11 від 09.08.2011р. з вимогою погасити існуючу заборгованість перед ТОВ „РУСТ-Н" протягом десятиденного строку з моменту отримання даної претензії, а також даною претензією відповідача попереджено, що в разі невиконання вимог претензії ТОВ „РУСТ-Н" буде змушене звернутись до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів. Зазначена претензія була отримана відповідачем 15.08.2011р., про що свідчить відмітка відповідача щодо одержання вказаної претензії, між тим залишена ним без відповіді та задоволення.

Вищезазначене і стало підставою для звернення ТОВ „РУСТ-Н" до господарського суду з позовними вимогами до КП "Харчування" про стягнення з відповідача наявної заборгованості за договором № 6 від 13.10.2010р. та пені.

Господарський суд, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 6 від 13.10.2010р., а саме не розрахувався за фактично отриманий товар, в зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість перед ТОВ "Руст-Н" у розмірі 5 593,50 грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що позовні вимоги ТОВ "Руст-Н" в частині стягнення суми боргу у розмірі 5 593,50 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської

діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним

правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання . Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

При цьому, статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Враховуючи вищевикладене, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені за прострочку виконання зобов'язання у розмірі 10 237,02 грн. по договору № 6 від 13.10.2010р., встановив, що позивачем нараховано пеню з порушенням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (більш ніж за шість місяців) та з порушенням вимог ст. 3 ЗУ„Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (за ставкою 0,5% - більшою, ніж подвійна облікова ставка НБУ), відповідно до чого судом зроблено власний розрахунок пені за допомогою системи „Ліга-Закон" за період з 22.06.2011р. по 22.12.2011р., та встановлено розмір пені в сумі 437,06грн.

Приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу № 6 від 13.10.2010р. у розмірі 5 593,50 грн. та пені у розмірі 437,06 грн.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, вирішив:

1 . Позов задовольнити частково.

2 . Стягнути комунального підприємства „Харчування" (65026, м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 66, код ЄДРПОУ 05480364) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „РУСТ-Н" (65020, м. Одеса, вул. Мечникова, 88, кв. 33, код ЄДРПОУ 37170908) 5 593 (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто три) грн. 50 коп. -основної заборгованості, 437 (чотириста тридцять сім) грн. 06 коп. -пені та 611 (шістсот одинадцять) грн. 80 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 03.08.2012р.

Суддя Мостепаненко Ю.І.