Рішення

від 19.07.2012 по справі 5027/304/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2012 р. Справа № 5027/304/2012.

За позовом приватного підприємця ОСОБА_1, м. Новодністровськ

до комунального підприємства «Лісова казка», м. Новодністровськ

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Новодністровська міська рада

про стягнення заборгованості -29368,14 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

від позивача -ОСОБА_1

від відповідача -Ротар Ю.С. -директор;

від третьої особи -Рибак І.І., довіреність від 27.10.2011 року.

СУТЬ СПОРУ: приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до комунального підприємства «Лісова казка»з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 29368,14 грн., з яких 23438,14 грн. основного боргу, 4290 грн. пені та 1640 грн. штрафу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на факт порушення відповідачем умов договору про поставку за №5 від 01.07.2010 року в частині оплати вартості отриманого товару.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 21.05.2012 року порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду на 06.06.2012 року.

01.06.2012 року через канцелярію господарського суду від відповідача надійшли письмові пояснення в яких останній позов визнав.

У судовому засіданні 06.06.2012 року позивач наполягав на задоволенні позову з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача позов визнав.

В цьому ж судовому засіданні оголошено перерву до 12.06.2012 року, а позивача зобов'язано надати суду докази в підтвердження здійснення поставки товару відповідачу, що була здійснена на виконання умов договору від 01.07.2010 року.

11.06.2012 року від Новодністровької міської ради надійшло клопотання про залучення останньої до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

Присутнім у судовому засіданні 12.06.2012 року позивачем надано витребувані у нього докази, які залучено до матеріалів справи.

Ухвалою від 12.06.2012 року судом залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Новодністровську міську раду, а розгляд справи відкладено на 19.07.2012 року.

На день вирішення спору, 19.07.2012 року, присутній у судовому засіданні позивач наполягає на задоволенні позову з підстав зазначених у позовній заяві.

Представники відповідача та третьої особи позов визнать частково -в частині стягнення основної суми заборгованості.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та третьої особи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд в с т а н о в и в.

01 липня 2010 року між сторонами укладено договір поставки за №5 від 01.07.2010 року (надалі - Договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язався систематично поставляти та передавати у власність відповідача продукти харчування, перевозку та переробку товару, а відповідач зобов'язався приймати даний товар та здійснювати оплату на умовах даного Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме накладних: №24 від 27.07.2010 року на суму 232,21 грн., №29 від 04.08.2010 року на суму 10360,11 грн., №30 від 05.08.2010 року на суму 1701,20 грн., №31 від 06.08.2010 року, №32 від 07.08.2010 року на суму 3688 грн. та №38 від 13.08.2010 року на суму 1136 грн., позивач здійснив на користь відповідача поставку товару на загальну суму 23479,73 грн., з якої заборгованість відповідача становить 23438,14 грн. Наявність у відповідача перед позивачем зазначеної заборгованості зафіксовано підписаними обома сторонами актами звірки взаємних розрахунків та визнається представником відповідача в судовому засіданні під час розгляду даної справи.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

02.09.2010 року, 01.03.2012 року позивач звертався до відповідача з вимогою про оплату боргу, яка останнім в добровільному порядку виконана не була.

Частиною 1 статті 216 та частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (ч. 2 ст. 231 ГК України).

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 ГК України).

В постанові Верховного Суду України від 28.02.2011 у справі №23/225, прийнятої за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, зазначено, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції у вигляді штрафу, передбаченого абзацом третім частини другої статті 231 Господарського кодексу України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Разом з тим, позивачем не надано доказів в підтвердження того, що відповідач є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, а судом в процесі розгляду справи встановлено факт порушення відповідачем грошового зобов'язання, що виключає можливість стягнення з відповідача пені та штрафу в порядку передбаченому статтею 231 Господарського кодексу України.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню, з стягненням з відповідача 23438,14 грн. основного боргу та відмовою у стягненні 4290 грн. пені та 1640 грн. штрафу.

Судові витрати при цьому стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеній вимозі позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства «Лісова казка»(Чернівецька область, м. Новодністровськ, код 31889738) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_1) 23438,14 грн. грн. основного боргу та 1309,65 грн. судового збору.

3. У задоволенні позову в іншій частині -відмовити.

Повне рішення складено 20.07.2012 року.

Суддя О.В. Гончарук