Рішення

від 29.03.2012 по справі 5027/90/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2012 р. Справа № 5027/90/2012.

За позовом заступника прокурора Шевченківського району м. Чернівці в інтересах держави в особі Чернівецького спеціального воєнізованого (аварійно-рятувального) загону Міністерства надзвичайних ситуацій України, м. Чернівці

до товариства з обмеженою відповідальністю "Зарінок-сервіс", с. Михальча Сторожинецького району Чернівецької області

про стягнення заборгованості в сумі 793,88 грн.

Суддя Т.І. Ковальчук

Представники:

Позивача -Клімчук Є.П., дов. № 1036 від 21.11.2011 р.

Відповідача -не з'явився

Прокурор -Петрович А.П.

СУТЬ СПОРУ:

Заступник прокурора Шевченківського району м. Чернівці звернувся з позовом в інтересах держави в особі позивача Чернівецького спеціалізованого воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної спеціальної (воєнізованої) гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Зарінок-сервіс" про стягнення заборгованості за договором на постійне та обов'язкове обслуговування № 94 від 07.03.2007 р. у сумі 793,88 грн., у тому числі пеня.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на виконання договору № 94 на постійне та обов'язкове обслуговування позивач організував та здійснював аварійно-рятувальне обслуговування об'єкта відповідача та профілактичну роботу із запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, проте відповідач всупереч умовам договору не здійснив розрахунок з позивачем, заборгувавши йому, включаючи пеню, станом на 03.01.2012 р. 793,88 грн., що завдає шкоди економічним інтересам держави у сфері регулювання Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, порушує встановлений порядок здійснення господарської діяльності.

Провадження у справі порушено ухвалою від 10.02.2012 р., якою розгляд справи в судовому засіданні призначено на 23.02.2012 р. за участю представників сторін і прокурора, прокурора і позивача зобов'язано надати додаткові докази, відповідача -надати відзив на позовну заяву та докази на його обґрунтування.

Ухвалою від 23.02.2012 р. розгляд справи відкладено на 13.03.2012 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням відзиву на позов.

Після відкладення розгляду справи представник відповідача в судове засідання 13.03.2012 р. не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов відповідач не надав, у зв'язку з чим розгляд справи судовому засіданні відкладено на 29.03.2012 р., відповідача попереджено про можливі наслідки ухилення від виконання вимог господарського суду.

У судове засідання 29.03.2012 р. представник відповідача не з'явився, причини неявки не повідомив, відзиву на позов відповідач не надав.

Враховуючи, що відповідача належним чином повідомлено про місце, дату і час судового засідання, неявка його представника та неподання відзиву на позов не перешкоджають вирішенню спору.

У відповідності до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Прокурор і представник позивача в судовому засіданні 29.03.2012 р. позов підтримали.

Заслухавши пояснення прокурора і представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

07 березня 2007 року між Державним підприємством "Чернівецький зведений воєнізований аварійно-рятувальний загін постійної готовності ДСВАРС МНС України (правонаступником якого є позивач, нинішня назва якого -Чернівецький спеціальний воєнізований (аварійно-рятувальний) загін Міністерства надзвичайних ситуацій України, а.с. 37, 47, 48) і відповідачем було укладено договір № 94 на постійне та обов'язкове обслуговування, предметом якого є організація та здійснення "Аварійно-рятувальною службою" (позивач) аварійно-рятувального обслуговування "Об'єкта" (відповідач) з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на "Об'єкті" надзвичайної ситуації, а також профілактичної роботи із запобігання (профілактики) виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів, спрямованих на поліпшення техногенної безпеки об'єктів (територій) та підвищення рівня підготовленості об'єкта до рятування людей та ліквідації надзвичайних ситуацій (а.с. 10-12).

За умовами даного договору позивач зобов'язався виконувати передбачені ним дії з постійного та обов'язкового обслуговування відповідача (пункти 2.1-2.8), а відповідач - оплачувати постійне та обов'язкове обслуговування, в тому числі відшкодовувати витрати, що пов'язані з ліквідацією надзвичайних ситуацій, згідно наданих підтверджуючих документів (п. 3.11).

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору, калькуляції вартості аварійно-рятувального обслуговування оперативної одиниці ДП "Чернівецький воєнізований аварійно-рятувальний загін постійної готовності" на 2007 рік (а.с. 12) вартість обслуговування складає 600 грн. на рік, яка сплачується шляхом перерахування коштів в розмірі 1/12 річної суми (50 грн. вартість обслуговування в місяць) на розрахунковий рахунок "Аварійно-рятувальної служби" кожного 20 числа поточного місяця згідно актів виконання умов договору та з наданим рахунком.

Як видно з матеріалів справи, а саме щомісячних актів виконання умов договору № 94 від 07.03.2007 р. та рахунків на оплату (а.с. 13-15, 18 на звороті, 20-28, 49-64) позивач протягом періоду з жовтня 2010 р. по грудень 2011 року включно виконував постійне та обов'язкове обслуговування відповідача, вартість такого обслуговування за вказаний період в сумі 750 грн. (з розрахунку 50 грн. х 15 міс.) відповідач позивачеві не оплатив.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За умовами п. 6.5 договору від 07 березня 2007 р. № 94 на постійне та обов'язкове обслуговування сторони зобов'язані щомісяця підписати акт виконання умов договору. Для реалізації вказаного зобов'язання "Аварійно-рятувальна служба" до 07 числа наступного за звітним місяцем готує та передає "Об'єкту" акт виконання умов договору. "Об'єкт" на протязі п'яти робочих днів розглядає, підписує та повертає "Аварійно-рятувальній службі" один примірник акту виконання умов договору, а у разі непогодження з даними, що наведені у акті, подає "Аварійно-рятувальній службі" свої обгрунтовані заперечення, викладені у письмовій формі.

Сторони погоджуються, що у разі невиконання "Об'єктом" умов, викладених у попередньому абзаці, тобто неповернення у зазначені терміни акту виконання умов договору "Аварійно-рятувальній службі", або неподання обгрунтованих заперечень, вважається, що "Об'єкт" прийняв акт та погодився з даними, що наведені, в повному обсязі.

Наявними у справі доказами доводиться надіслання позивачем відповідачеві актів виконання умов договору і рахунків на оплату в порядку, визначеному договором № 94 від 07.03.2007 р. Не підписання актів відповідачем і не повернення ним підписаних актів позивачеві не звільняє відповідача від обов'язку оплатити послуги з постійного та обов'язкового обслуговування.

Будь-яких доводів на спростування позовних вимог або доказів сплати заборгованості відповідач до господарського суду не надіслав, наявними у справі доказами доводиться невиконання відповідачем обов'язку по оплаті позивачеві вартості постійного та обов'язкового обслуговування за період з жовтня 2010 р. по грудень 2011 року на загальну суму 750 грн., відтак у цій частині вимог позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦКУ).

Статтею 547 ЦК України установлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Однак договір № 94 від 07.03.2007 р. на постійне та обов'язкове обслуговування не містить умови про застосування пені за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати наданих йому послуг. Доказів укладення з відповідачем іншої письмової угоди про застосування пені за невиконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 94 від 07.03.2007 р. позивач і прокурор не надали.

За наведеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині вимог про стягнення пені в сумі 43,88 грн.

Судовий збір належить стягнути з відповідача до Державного бюджету України пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи, що відповідач не повідомив поважних причин, з яких ним тричі не було виконано вимоги суду щодо надання відзиву на позов та забезпечення явки представника в судове засідання, суд вважає, що відповідач умисно ухилився від виконання зазначених вимог суду і в справі є підстави для застосування до нього штрафу в доход Державного бюджету у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в порядку п. 5 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 49, п. 5 ч. 1 ст. 83, ст.ст. 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Зарінок-сервіс" (с. Михальча Сторожинецького району Чернівецької області, р/р № 26009148 у ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", код ЄДРПОУ 21445999):

- на користь Чернівецького спеціального воєнізованого (аварійно-рятувального) загону Міністерства надзвичайних ситуацій України (м. Чернівці, вул. Грушевського, буд. 1, код ЄДРПОУ 34026566) 750 грн. боргу,

- 1520,49 грн. судового збору до Державного бюджету України (стягувач -державна податкова інспекція у Сторожинецькому районі Чернівецької області, м. Сторожинець Чернівецької області, вул. Лопуляка,8, код ЄДРПОУ 21423176),

3. У решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Зарінок-сервіс" (с. Михальча Сторожинецького району Чернівецької області, р/р № 26009148 у ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", код ЄДРПОУ 21445999) 1700,00 грн. штрафу в доход Державного бюджету України за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону (стягувач -державна податкова інспекція у Сторожинецькому районі Чернівецької області, м. Сторожинець Чернівецької області, вул. Лопуляка,8, код ЄДРПОУ 21423176).

З набранням судовим рішенням законної сили видати накази.

У судовому засіданні 29.03.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст підписано 29.03.2012 р.

Суддя Т.І.Ковальчук