ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" травня 2012 р. Справа № 5027/171/2012.
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстратнафта", м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Фортрейдинг", м. Чернівці
про стягнення коштів у сумі 126507,41 грн.
та
зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фортрейдинг"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстратнафта",
про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 10/2011 від 12 жовтня 2011 р.
Суддя Т.І. Ковальчук
Представники:
ТОВ "Укрстратнафта" -не з'явився
ТОВ "Фортрейдинг" -не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Ухвалою від 20.03.2012 р. порушено провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстратнафта" до товариства з обмеженою відповідальністю "Фортрейдинг" про стягнення коштів у сумі 126507,41 грн., у тому числі 99478,00 грн. попередньої оплати за товар, сплаченої за договором купівлі-продажу № 10/2011 від 12.10.2011 р., 1140,59 грн. пені за прострочення поставки товару, 24869,50 грн. штрафу за прострочення поставки товару більш як на п'ять днів, 397,92 грн. інфляційних та 621,40 грн. 3% річних.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач на підставі укладеного з відповідачем договору купівлі-продажу товару № 10/2011 від 12.10.2011 р. здійснив передоплату відповідачеві за товар -дошку ясеневу обрізну, яку відповідач зобов'язався поставити протягом 30 календарних днів з дати отримання передоплати, однак товар не поставив і сплачені за нього кошти не повернув, у зв'язку з чим на підставі ст.ст. 693, 526, 611 ЦК України позивач має право стягнути з відповідача кошти передоплати, договірні санкції: пеню і штраф та передбачені ст. 625 ЦК України інфляційні і 3% річних за користування чужими коштами.
Відповідач надав відзив, у якому позов визнав у частині вимог про стягнення суми основного боргу, інфляційних та 3% річних, у решті вимог проти позову заперечує, посилаючись на те, що договір купівлі-продажу від 12.10.2011 р. № 10/2011 від імені ТОВ "Фортрейдинг" підписано директором Федоруцею О.М., який не мав повноважень на підписання зазначеного договору з огляду на відповідні обмеження, установлені Статутом ТОВ "Фортрейдинг", а саме, не був уповноважений укладати будь-які правочини, ціна яких перевищує 50000 грн., без згоди, викладеної у протоколі зборів учасників.
Також відповідач ТОВ "Фортрейдинг" звернувся з зустрічним позовом до ТОВ "Укрстратнафта" про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 10/2011 від 12.10.2011 р. з тих підстав, що зобов'язання ТОВ "Фортрейдинг" поставити ТОВ "Укрстратнафта" дошку ясеневу обрізну на умовах передоплати виникло з усної домовленості між керівниками, оформленої рахунком-фактурою № СФ-0000005 від 11.08.2011 р. на суму 99478,00 грн., а договір купівлі-продажу цього ж товару № 10/2011 від 12.10.2011 р. було підписано діючим на той час директором Федоруцею О.М., який не мав на те повноважень, оскільки відповідно до ч. 10 п. 10.6.6 Статуту ТОВ "Фортрейдинг" директор має право укладати будь-які правочини, ціна яких перевищує 50000 грн., лише після отримання згоди, викладеної в протоколі рішення зборів засновників. Відтак, зазначає відповідач у зустрічному позові, спірний договір підпадає під частину 10 п. 10.6.6 Статуту, а згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який укладає юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом, а таке право директору Федоруці О.М. не було надано, більше того, вказане обмеження було внесено 05.10.2011 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. В обґрунтування підстав недійсності спірного договору у зустрічному позові ТОВ "Фортрейдинг" також посилається на суперечність його умов ст. 61 Конституції, оскільки договором передбачено подвійну відповідальність за одне й те саме порушення -у вигляді пені і штрафу. В зв'язку з тим, що заборгованість з повернення передоплати за непоставлений товар ТОВ "Фортрейдинг" визнає, то просить крім визнання договору купівлі-продажу недійсним стягнути з нього на користь ТОВ "Укрстратнафта" борг у сумі 99478,00 грн., 746,10 грн. інфляційних та 1635,25 грн. 3% річних.
Ухвалою від 05.04.2012 р. зустрічний позов прийнято до провадження і спільного розгляду з первісним позовом, розгляд справи відкладено на 24.04.2012 р.
Після відкладення розгляду справи ТОВ "Укрстратнафта" надало відзив на зустрічну позовну заяву (а.с. 73-75), в якому зустрічний позов не визнало з тих підстав, що твердження ТОВ "Фортрейдинг" про те, що домовленості щодо поставки дошки ясеневої обрізної відбувалося з директором Ярмаком С.А., не відповідає дійсності, рахунок від 11.08.2011 р. було підписано не директором, а бухгалтером, після спливу обумовленого терміну поставки переговори продовжилися з директором Федоруцею О.М., у результаті чого сторони узгодили умови поставки та уклали договір відповідно до вимог чинного законодавства, з протоколу № 9-Д від 27.07.2011 р. вбачається, що учасники ТОВ "Фортрейдинг" дали згоду на укладення правочину з ТОВ "Укрстратнафта", внаслідок чого не має значення, що право на укладення цього правочину було надано Ярмаку С.А., а фактично було виконано Федоруцею О.М. Також відповідач за зустрічним позовом у відзиві зазначає, що в результаті укладення письмового договору всі попередні переговори були узгоджені в єдиному документі, тому ніяких інших договорів між сторонами немає, статтею 92 ЦК України встановлено презумпцію наявності повноважень на здійснення дієздатності юридичної особи-сторони за договором, тому твердження позивача за зустрічним позовом, що мало місце перевищення повноважень директором, є безпідставним, а грошові вимоги за первісним позовом розраховані правильно у відповідності до пунктів договору та ст. 625 ЦКУ України протягом періоду прострочення виходячи з діючої облікової ставки НБУ.
Аналогічні доводи позивач за первісним позовом виклав також у запереченнях на відзив на позовну заяву (а.с. 70-72).
Ухвалою від 24.04.2012 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 17.05.2012 р. за клопотанням відповідача за первісним позовом.
У судове засідання 17.05.2012 р. представники сторін не з'явилися, представник ТОВ "Укрстратнафта" по телефону повідомив про згоду на розгляд справи за його відсутності. Від ТОВ "Фортрейдинг" також надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача, відтак неявка представників сторін у судове засідання 17.05.2012 р. не перешкоджає вирішенню справи по суті.
У судових засіданнях 05.04.2012 р. та 24.04.2012 р. представник ТОВ "Укрстратнафта" просив задовольнити первісний позов у повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.
Заслухавши в судових засіданнях пояснення представника ТОВ "Укрстратнафта", розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.
11 серпня 2011 року відповідач за первісним позовом товариство з обмеженою відповідальністю "Фортрейдинг" (Постачальник) виставило позивачеві за первісним позовом товариству з обмеженою відповідальністю "Укрстратнафта" (Одержувач і платник) рахунок-фактуру № СФ-0000005 на оплату товару дошка ясенева обрізна в кількості 41.450 куб. м по ціні без ПДВ 2400,00 грн. на загальну суму 99478,00 грн. без ПДВ (а.с. 13).
У рахунку зазначено, що він виставлений "без замовлення" і є дійсним до сплати до 16.08.2011 р.
Платіжним дорученням № 20 від 16.08.2011 р. ТОВ "Укрстратнафта" перерахувало товариству з обмеженою відповідальністю "Фортрейдинг" 99478,00 грн. з призначенням платежу "сплата за будівельні матеріали зг. рах № 5 від 11.08.2011 р. без ПДВ" (а.с. 63).
З матеріалів справи вбачається і підтверджується поясненнями представника ТОВ "Укрстратнафта", що в даному випадку оплата ним була проведена відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000005 від 11.08.2011 р., а в платіжному дорученні № 20 від 16.08.2011 р. номер рахунку вказано скорочено, без нулів.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків зокрема, є інші юридичні факти.
Дії товариства з обмеженою відповідальністю "Фортрейдинг" щодо виставлення рахунку-фактури № СФ-0000005 від 11.08.2011 р. з пропозицією оплатити товар -дошку ясеневу обрізну в кількості 41.450 куб. м на загальну суму 99478,00 грн. і дії ТОВ "Укрстратнафта" з оплати цього рахунку платіжним дорученням № 20 від 16.08.2011 р. є юридичним фактом, який породжує права і обов'язки, аналогічні тим, що випливають з договорів купівлі-продажу, поставки.
Статтею 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Рахунок-фактура № СФ-0000005 від 11.08.2011 р. та платіжне доручення № 20 від 16.08.2011 р. визначають статус сторін у даному правовідношенні -Постачальника (продавця) та Покупця, містять предмет, кількість та ціну запропонованого товару (тобто істотні умови господарського договору -ч. 3 ст. 180 ГК України), а також засвідчують факт оплати вказаного товару, що в свою чергу свідчить про укладання між сторонами договору поставки у спрощений спосіб на умовах поставки (продажу) товару по передоплаті без встановлення строку виконання зобов'язання з передачі товару (ст. 181 Господарського процесуального кодексу України, ст. 530 ЦК України).
Відповідач за первісним позовом товар, за який він одержав передоплату в сумі 99478,00 грн., позивачеві за первісним позовом не поставив, утім, до 12.10.2011 р. останній з вимогою поставити йому цей товар, до ТОВ "Фортрейдинг" не звертався.
12 жовтня 2011 року між ТОВ "Фортрейдинг" та ТОВ "Укрстратнафта" було укладено договір купівлі-продажу № 10/2011, відповідно до якого ТОВ "Фортрейдинг" (за текстом договору Продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ "Укрстратнафта" (за текстом договору Покупець), а останнє зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, надалі -товар, в кількості асортименті, ціні, умовах та строках поставки, визначених даним договором, специфікацією та додатками до нього, які є невід'ємною його частиною (а.с. 8-12).
За умовами зазначеного договору, зокрема,:
- Додатки виступають окремими угодами укладеними в рамках цього договору. Кожний наступний Додаток не скасовує та не призупиняє дію попередніх ні повністю, ні в окремих їх частинах, якщо в тексті прямо не зазначено інше (п. 1.2),
- кількість Товару, що продається згідно цього договору, визначається в Додатках. Можлива поставка Товару із завищенням кількості, узгодженої сторонами (п. 2.2.),
- ціни на Товар, який продає Постачальник (так в тексті договору), є вільними відпускними і вказуються в Специфікаціях Постачальника. Сторони визначають, що ціни на Товар, вказані у Специфікаціях, є дійсними на дату укладення цього Договору та погоджені Сторонами (п. 3.1),
- сума Договору визначається як сума всіх Додатків до Договору, укладених за весь період дії Договору (п. 3.3.),
- ціна Товару, яка входить у Партію поставки, остаточно узгоджується та вказується Сторонами у Специфікаціях та/чи видаткових накладних на поставку Партії Товару (п. 3.4) ,
- оплата за Товар який продається згідно з цим Договором, здійснюється шляхом внесення 100% вартості Товару, що складає 99478,00 грн.(п. 4.1),
- Товар, за який Покупець зобов'язується сплатити кошти, є: дошка ясенева обрізна у кількості 41,45 куб м. (п.п. 4.2, 4.2.1),
- оплата за Товар відбувається згідно з рахунком-фактурою, виданою Продавцем та/або на підставі цього Договору (п. 4.3),
- поставка Товару здійснюється протягом 30 календарних днів, починаючи з дати внесення передплати за Товар на поточний рахунок Продавця (п. 4.4),
- Договір набуває чинності з дня підписання Сторонами та діє до моменту виконання Сторонами взаємних зобов'язань (п. 8.1),
- невід'ємними додатками до цього Договору є Специфікації, Додаткові угоди та інші Додатки, укладені Сторонами протягом дії цього Договору у письмовій формі за підписами обох Сторін (п. 9.1),
- з моменту підписання цього Договору всі попередні переговори та листування по ньому, інші договори, укладені Сторонами щодо передачі Товару у власність на умовах поставки, купівлі-продажу тощо, втрачають юридичну силу (п. 9.2).
Додатком № 1 до договору купівлі-продажу № 10/2011 від 12.10.2011 р. є Специфікація на продукцію -дошку ясеневу обрізну в кількості 41,45 куб.м по ціні 2400 грн. на загальну суму 99478 грн. без ПДВ (а.с.12).
Листом від 13.10.2011 р. № 1/1310 ТОВ "Укрстратнафта" звернулося до ТОВ "Фортрейдинг" з вимогою повернути сплачені по платіжному дорученню № 20 від 16.08.2011 р. кошти в сумі 99478,00 грн. у зв'язку з невиконанням обов'язку щодо поставки будівельних матеріалів в обумовлений термін та в зв'язку з відмовою ТОВ "Укрстратнафта" від такої поставки (а.с. 15).
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Аналізуючи наявні у справі докази в сукупності та оцінюючи доводи сторін, суд приходить до висновку, що укладена між ними у спрощений спосіб угода купівлі-продажу шляхом виставлення рахунку-фактури № СФ-0000005 від 11.08.2011 р. і оплати платіжним дорученням № 20 від 16.08.2011 р. вартості вказаного в рахунку-фактурі товару та договір купівлі-продажу № 10/2011 від 12.10.2011 р., предметом якого є продаж такого ж товару такої ж вартості, є суть різними окремими правочинами, відповідно, права і обов'язки сторін, що виникли зі спрощеної угоди, не підпадають під дію умов договору купівлі-продажу № 10/2011 від 12.10.2011 р.
Відтак, доводи представника позивача за первісним позовом, що невиконання відповідачем за первісним позовом зобов'язання з поставки товару протягом 30 днів з дня перерахування передоплати за платіжним дорученням № 20 від 16.08.2011 р. тягнуть за собою наслідки, передбачені договором купівлі-продажу № 10/2011 від 12.10.2011 р., є хибними.
Так, відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Договір набирає чинності з моменту його укладення.
Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Однак у тексті договору купівлі-продажу № 10/2011 від 12.10.2011 р. відсутні застереження, що дія даного договору поширюється на правовідносини сторін з поставки товару на підставі виставленого рахунку-фактури № СФ-0000005 від 11.08.2011 р., або що в якості передбаченого п.п. 4.1,4.4 договору авансового платежу фігуруватимуть кошти в сумі 99478,00 грн., сплачені на підставі платіжного доручення № 20 від 16.08.2011 р.
Більше того, за змістом п. 9.2 договору купівлі-продажу № 10/2011 від 12.10.2011 р., на який посилається позивач за первісним позовом в обгрунтування позовних вимог, з моменту підписання цього договору втрачають юридичну силу всі попередні переговори та листування по ньому, інші договори, укладені Сторонами щодо передачі Товару у власність на умовах поставки, купівлі-продажу тощо, тобто, де-факто припиняються також правовідносини сторін з поставки товару відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000005 від 11.08.2011 р. і це означає, що у ТОВ "Фортрейдинг" припиняється зобов'язання з постачання зазначеного товару (ч. 1 ст. 604 ЦК), а ТОВ "Укрстратнафта" набуває права вимагати повернення йому сплачених в якості передоплати за платіжним дорученням № 20 від 16.08.2011 р. коштів у сумі 99478,00 грн. (ч. 3 ст. 639, п. 3 ч. 3 с. 1212 ЦК України).
На користь такого висновку суду свідчить також те, що від часу перерахування позивачем за первісним позовом коштів передоплати -16.08.2011 р. до дня укладення договору купівлі-продажу № 10/2011 від 12.10.2011 р. сплило 57 календарних днів, тобто умову п. 4.4 договору про поставку товару протягом тридцяти календарних днів, починаючи від внесення передплати за товар на поточний рахунок продавця, завідомо неможливо виконати, якщо датою внесення передоплати за договором вважати дату платіжного доручення № 20 від 16.08.2011 р. Більше того, п. 5.8 договору містить умову про застосування штрафних санкцій у разі, якщо Продавець не виконає свої зобов'язання щодо постачання товару у строк протягом 40 календарних днів з дати внесення Покупцем оплати, що також суперечить здоровому глузду, якщо такою датою вважати день сплати коштів згідно вказаного платіжного доручення.
Суд також звертає увагу на лист позивача за первісним позовом № 1/1310 від 13.10.2011 р. з вимогою до ТОВ "Фортрейдинг" про повернення коштів у сумі 99478,00 грн. в зв'язку з відмовою від поставки будівельних матеріалів (а.с. 15).
Незважаючи на те, що даний лист датований після укладення договору купівлі-продажу № 10/2011 від 12.10.2011 р., у ньому вказується, що поставка мала відбутися до 16.09.2011 р. за домовленістю сторін і не згадується про наявність новоукладеного договору купівлі-продажу, тобто з цього листа також не прослідковується поширення умов договору на попередні правовідносини сторін.
Таким чином, суд дійшов висновку, що за дійсним змістом домовленості сторін в межах договору № 10/2011 від 12.10.2011 р. з цієї дати зобов'язання сторін з поставки дошки ясеневої обрізної відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000005 від 11.08.2011 р. припинилися, а виникли нові зобов'язання з новими строками, зокрема, новий тридцятиденний строк поставки товару, який починає свій відлік від дня здійснення ТОВ "Укрстратнафта" 100% передоплати, що ж до терміну внесення коштів цієї передоплати, то такий за умовами договору є невизначеним.
Фактично договір купівлі-продажу № 10/2011 від 12.10.2011 р. можна було б розцінювати як новацію зобов'язання сторін з поставки дошки ясеневої обрізної в кількості 41,45 куб.м загальною вартістю 99478 грн., якби про таке зазначалося в самому договорі (ст. 604 ЦК України).
Разом з тим слід констатувати, що строк виконання ТОВ "Фортрейдинг" зобов'язання поставити товариству з обмеженою відповідальністю "Укрстратнафта" дошку обрізну ясеневу на умовах договору купівлі-продажу № 10/2011 від 12.10.2011 р. на даний час не настав.
Так, у зв'язку з тим, що поставка товару за умовами вказаного договору обумовлена здійсненням покупцем 100% попередньої оплати, згідно зі ст. 538 ЦК України відповідне зобов'язання ТОВ "Фортрейдинг" з поставки товару є зустрічним щодо зобов'язання ТОВ "Укрстратнафта" здійснити попередню оплату цього товару, однак останній у відповідності до умов вказаного договору такої передоплати не здійснив.
Згідно з ч. 3 зазначеної статті ЦК у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності з очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події
Відтак, оскільки ТОВ "Фортрейдинг" відповідно до умов договору купівлі-продажу № 10/2011 від 12.10.2011 р. та ч. 3 ст. 538 ЦК України не наділений права вимагати від ТОВ "Укрстратнафта" здійснити передоплату, а строку її здійснення покупцем договором не встановлено і така передоплата покупцем не проведена, то й строк виконання зобов'язання з поставки товару згідно з договором для відповідача за первісним позовом не настав.
За таких обставин суд дійшов висновку, що в частині вимог про стягнення коштів передоплати в сумі 99478,00 грн. первісний позов підлягає задоволенню, оскільки установлено, що ТОВ "Фортрейдинг", одержавши зазначені кошти, зобов'язання з поставки товару, що виникло в зв'язку з виставленням ним рахунку-фактури № СФ-0000005 від 11.08.2011 р. і оплатою цього рахунку товариством "Укрстратнафта", не виконав і це зобов'язання припинилося в установленому порядку, відповідно, останній повинен повернути кошти передоплати згідно приписів ч. 3 ст. 639, п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно зі ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України.
Виходячи із змісту вказаних правових норм, до господарського суду звертаються відповідні особи, а суд при вчиненні провадження у справі з'ясовує наявність у позивача суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, та у випадку встановлення факту порушення або оспорювання наявного у позивача права чи охоронюваного законом інтересу, ухвалює відповідне рішення про їх захист відповідно до врегульованих законом способів захисту цивільних прав та інтересів (ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України).
Предмет позову -це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача (у первісному позові -стягнення грошових коштів). Під способами захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом або договором з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.
Підстава позову -це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Складовою предмета первісного позову є вимоги про стягнення основного боргу в сумі 99478,00 грн., а підставою позову в цій частині -фактичні обставини невиконання відповідачем зобов'язання з поставки товару, які встановлені судом і на які, в тому числі, посилається ТОВ "Укрстратнафта".
Відтак, доводи останнього, які ґрунтуються на умовах договору купівлі-продажу № 10/2011 від 12.10.2011 р., хоча й не дають підстав для задоволення позову в зазначеній частині, тим не менше, не позбавляють його права одержати задоволення позовних вимог у зазначеній частині з огляду на інші встановлені судом обставини, на які теж посилається позивач за первісним позовом.
Що стосується вимог первісного позову про стягнення 1140,59 грн. пені за прострочення поставки товару, 24869,50 грн. штрафу за прострочення поставки товару більш як на п'ять днів, 397,92 грн. інфляційних та 621,40 грн. 3% річних, то в їх задоволенні належить відмовити.
Вимоги про стягнення пені і штрафу засновані на умовах договору купівлі-продажу № 10/2011 від 12.10.2011 р., однак судом установлено, що на зобов'язання з поставки дошки ясеневої обрізної згідно рахунку-фактури від № СФ-0000005 від 11.08.2011 р. умови зазначеного договору не поширюються.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Однак, обов'язок з повернення коштів передоплати у разі невиконання зустрічного зобов'язання (з поставки, продажу тощо) не є грошовим зобов'язанням у розумінні ст. 509 ЦК України, а є наслідком невиконання (припинення) зобов'язання з поставки товару, який перетвориться у грошове зобов'язання після набрання зазначеним рішенням суду законної сили в частині стягнення основного боргу. В зв'язку з наведеним вимоги первісного позову про стягнення інфляційних і 3% річних задоволенню не підлягають.
У задоволенні вимог про стягнення інфляційних і 3% річних згідно ст. 625 ЦК належить відмовити також з огляду на ч. 3 ст. 693 цього Кодексу, якою передбачено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Однак вимоги про стягнення таких процентів ТОВ "Укрстратнафта" не заявляло, окрім того, строк поставки товару згідно з рахунком-фактурою установлений не був і з такою вимогою ТОВ "Укрстратнафта" до ТОВ "Фортрейдинг" не зверталося.
При цьому не має значення той факт, що відповідач за первісним позовом визнає вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних, оскільки у відповідності до ч. 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не приймає, зокрема, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Щодо вимог зустрічного позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 10/2011 від 12.10.2011 р. суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, викладені в ст. 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, а також має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
В обґрунтування вимог про визнання договору купівлі-продажу № 10/2011 від 12.10.2011 р. недійсним позивач за зустрічним позовом посилається, зокрема, на те, що особа, яка підписала цей договір, не мала належного обсягу повноважень.
Відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Як видно з договору № 10/2011 купівлі-продажу від 12.10.2011 р., цей договір від імені ТОВ "Фортрейдинг" підписано директором Федоруцею О.М., який діє на підставі Статуту.
Відповідно до протоколу № 6 від 26.09.2011 р. засідання зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Фортрейдинг" Федоруцу Олександра Миколайовича призначено директором ТОВ "Фортрейдинг" з 30 вересня 2011 р. (а.с. 41, 42). Зазначену посаду Федоруца О.М. займав до 17.01.2012 р. (протокол № 7 засідання зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Фортрейдинг" від 04.01.2012 р. а.с. 61), тобто в період підписання спірного договору. Попереднім директором ТОВ "Фортрейдинг" був Ярмак С.А. (а.с. 40).
Згідно з п.п. 10.6 та 10.6.6 Статуту ТОВ "Фортрейдинг", державну реєстрацію якого проведено 24.12.2010 р., виконавчим органом товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є директор, який, зокрема, наділений повноваженнями укладати від імені товариства договори (угоди), виступає розпорядником його майна (в т.ч. коштів) з урахуванням обмежень, зазначених в цьому Статуті (а.с. 43-52). Відповідно до абз.11 пункту 10.6.6 Статуту директор товариства має право укладати низку правочинів лише після отримання згоди, викладеної у протоколі Зборів Учасників, в тому числі будь-які правочини, ціна яких перевищує 50000 грн.
З матеріалів справи вбачається, що учасниками ТОВ "Фортрейдинг" на засіданні, оформленому протоколом № 9-Д від 27.07.2011 р., уповноважено директора товариства Ярмака С.А. виставити пропозицію "Укрстратнафта" на поставку товару (дошка, обрізна, ясень) сорт 2-3, з розрахунку 2400 грн. без ПДВ із загальним об'ємом до 45 м 3 , на умовах поставки ЕХW-склад Продавця та 100% передоплати. В разі акцепту ТОВ "Укрстратнафта" поставити товар протягом 30 календарних днів (а.с. 40).
Згідно встановлених судом обставин справи, наведених вище, така пропозиція була реалізована шляхом виставлення рахунку-фактури № СФ-0000005 від 11.08.2011 р.
У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що збори учасників ТОВ "Фортрейдинг" у відповідності до п.п. 10.3.16, 10.6.5, 10.6.6 Статуту надали згоду на укладення директором Федоруцею О.М. договору № 10/2011 купівлі-продажу від 12.10.2011 р., ціна якого перевищує 50000 грн. (99478,00 грн.).
Неспроможними є також доводи відповідача за зустрічним позовом, що надання згоди директору Ярмаку С.А. на укладення правочину щодо купівлі-продажу дошки обрізної ясеневої є суть надання згоди на підписання (укладення) спірного договору директору Федоруці О.М., оскільки директор товариства -це не абстрактна посадова особа, а конкретна фізична особа, яка в силу свого статусу і норм Статуту та ч. 3 ст. 92 ЦК зобов'язана діяти від імені юридичної особи відповідно до її установчих документів чи закону та в її інтересах, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Тому суд вважає, що при укладенні спірного договору директор Федоруца О.М. повинен був отримати відповідну згоду учасників ТОВ "Фортрейдинг", а підписавши договір без такої згоди, перевищив свої повноваження.
Частиною 1 ст. 241 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Однак, у справі відсутні докази подальшого схвалення спірного договору ТОВ "Фортрейдинг".
Разом з тим, зазначені обставини і висновки суду не є безумовною підставою для задоволення зустрічного позову.
Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Абзацом 12 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи, як дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.
Відповідно до ст. 18 вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Позивач за зустрічним позовом стверджує, що ТОВ "Укрстратнафта" не могло не знати про відповідні обмеження повноважень Федоруци О.М., оскільки при внесенні змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (призначення керівником Федоруци О.М.), на виконання умов Статуту було внесено підтвердження наявності обмежень щодо представництва директора від імені юридичної особи, що підтверджується випискою від 05.10.2011 р. серія ААВ № 207342 з ЄДРПОУ.
Дослідивши зазначену виписку (а.с. 53), суд встановив, що в ній, зокрема, міститься наступна інформація:
"Прізвище, ім'я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи або фізичної особи-підприємця
Федоруца Олександр Миколайович (згідно статуту) -керівник
Федоруца Олександр Миколайович (згідно статуту)".
Тобто, ніяких конкретних або таких, щодо яких можливо зробити висновок, що вони взагалі існують, обмежень щодо повноважень Федоруци О.М. до ЄДРПОУ не внесено, а існує лише загальна фраза "згідно статуту", однак таке загальне формулювання відповідає загальному формулюванню диспозиції ч. 3 ст. 92 ЦК України ("діяти від імені юридичної особи відповідно до її установчих документів") в цілому і не свідчить про існування якихось певних обмежень щодо повноважень Федоруци О.М. під час здійснення представництва інтересів ТОВ "Фортрейдинг", що мало б, у свою чергу, спонукати ТОВ "Укрстратнафта" до з'ясування суті цих обмежень.
Такий висновок суду підтверджується, зокрема, витягом з ЄДРПОУ серії АЖ № 340439, в якому, наприклад, в інформації щодо керівника ТОВ "Укрстратнафта" Виноградова В.М. зазначені конкретні обмеження щодо його повноважень, а саме -підписання договорів, визначених у пункті м) ст. 11 Статуту, за згодою загальних зборів учасників (а.с. 58-59).
У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відтак, оскільки за загальним правилом правочин, вчинений директором товариства навіть з перевищенням повноважень, не є недійсним, якщо не доведено, що третя особа (контрагент) знала чи за всіма обставинами не могла не знати про обмеження повноважень директора, а такого позивачем за зустрічним позовом не доведено, підстав для визнання спірного договору недійсним як такого, що вчинений з перевищенням повноважень, у справі немає.
Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність усіх тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; необхідний обсяг цивільної дієздатності сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Дослідженням кожного із зазначених питань, окрім щодо цивільної дієздатності сторін за договором № 10/2011 купівлі-продажу від 12.10.2011 р. (про що вказано вище), суд дійшов наступних висновків:
1) зміст договору в цілому не суперечить Цивільному кодексу України та іншим законодавчим актам. Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої строни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ст. 693 ЦК України, якщо таке передбачено умовами договору, покупець повинен сплатити попередню оплату за товар;
2) волевиявлення сторін під час укладення спірного договору було вільним і відповідало їх внутрішній волі, оскільки протилежного не доведено, а доводи щодо перевищення повноважень директора Федоруци О.М., як вказано вище, не є підставою для визнання договору недійсним;
3) також суд не вбачає порушення форми укладення договору або його фіктивного характеру.
Слід також зазначити, що спірний договір є укладеним, оскільки сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору даного виду (ст.ст. 638, 656, 662, 669, 691 ЦК України), і термін його дії на час вирішення судом не закінчився, оскільки встановлений до моменту виконання сторонами взаємних зобов'язань (п. 8.1 договору), а такі жодною із сторін ще не виконувалися.
Разом з тим, в обгрунтування підстав визнання спірного договору недійсним ТОВ "Фортрейдинг" також посилається на те, що даний договір в частині пункту 5.4 суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки встановлює подвійну відповідальність за одне й те саме порушення.
Зазначені доводи позивача за зустрічним позовом заслуговують на увагу.
Так, спірним договором передбачено відповідальність за його невиконання, зокрема:
п. 5.3 -у випадку порушення постачальником термінів постачання відповідно до умов даного договору він сплачує покупцю пеню в розмірі 0,5% від вартості невиконаних зобов'язань, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період затримки за кожний день прострочення;
п. 5.4 -в разі прострочення поставки товару більше ніж на п'ять календарних днів постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 25% вартості непоставленого в строк товару.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
З наведеної норми ГК випливає, що за одне й те саме порушення господарського зобов'язання можуть бути встановлені штрафні санкції у вигляді грошової суми, яка обчислюється в обумовленому порядку, при цьому нарахування штрафних санкцій за одне порушення одночасно у різний спосіб даною статтею не передбачено (або,… або, … або).
Статтею 61 Конституції України, норми якої відповідно до ст. 8 Конституції є нормами прямої дії, встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України неустойка, штраф, пеня за своєю суттю є господарськими санкціями одного виду: у вигляді грошової суми, різними є лише порядок їх нарахування.
Відтак, викладена у пункті 5.4 умова договору № 10/2011 купівлі-продажу від 12.10.2011 р. про встановлення відповідальності за прострочення товару більше ніж на 5 календарних днів у вигляді штрафу в розмірі 25% вартості непоставленого в строк товару суперечить наведеним вище нормам законодавства, оскільки за наявності уже передбаченої в п. 5.3 договору пені за прострочку поставки товару, встановлює подвійну відповідальність одного ж виду за таке ж порушення.
Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового цивільного права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання, шляхом звернення до суду. Аналогічну норму містить ст. 20 ГК України.
У відповідності до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду мають право звертатися визначені в цій статті особи в тому числі для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Одним із способів захисту порушеного права закон визначає визнання правочину (господарських угод) недійсними з підстав, передбачених законом (ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Відтак, недійсність пункту 5.4 договору № 10/2011 купівлі-продажу від 12.10.2011 р. не має наслідком недійсності договору в цілому, оскільки він міг бути укладений і без умови, передбаченої в п. 5.4.
Разом з тим, наявність в договорі пункту. 5.4, який суперечить чинному законодавству, створює загрозу порушення права позивача за зустрічним позовом тим, що в разі якщо в результаті виконання ТОВ "Уртстратнафта" свого зобов'язання щодо перерахування попередньої оплати настане строк виконання зобов'язання ТОВ "Фортрейдинг" з поставки товару, то в разі прострочення останнім встановленого договором строку до нього можуть бути застосовані подвійні штрафні санкції за одне й те саме порушення, що не допускається законодавством.
За таких обставин суд дійшов висновку, що зустрічний позов належить задовольнити частково і визнати недійсним пункт 5.4 договору № 10/2011 купівлі-продажу від 12.10.2011 р.
В решті вимог зустрічний позов задоволенню не підлягає, зокрема, вимоги ТОВ "Фортрейдинг" щодо стягнення з нього на користь ТОВ "Укрстратнафта" коштів у сумі 101859,35 грн., у тому числі 99478,00 грн. боргу, 746,10 грн. індексу інфляції та 1535,25 грн. 3% річних узагалі не є позовним вимогами, оскільки особа не може позивачем за вимогами про стягнення коштів з неї самої (ст.ст. 2, 21 ГПК України).
Судовий збір, сплачений за подання первісного позову, належить стягнути з ТОВ "Фортрейдинг" на користь ТОВ "Укрстратнафта" пропорційно задоволеним вимогам первісного позову.
Судовий збір за подання зустрічного позову сплачено ТОВ "Фортрейдинг" у більшому розмірі, ніж встановлено законом, переплата складає 568 грн. (1641 грн. -1073 грн., ч. 1, підпункт 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст. 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік).
Відтак, суму переплати в розмірі 568 грн. належить повернути ТОВ "Фортрейдинг" з Державного бюджету відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір " та стягнути на його користь з ТОВ "Укрстратнафта" відшкодування судового збору пропорційно задоволеним вимогами зустрічного позову згідно з розрахунком, виконаним судом (а.с. 81).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 49, 60, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В :
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фортрейдинг" (м. Чернівці, вул. Турецька, 6, кв. 1, код ЄДРПОУ 37440706) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстратнафта" (м. Київ, пр-т Воз'єднання, 15, офіс 311, код ЄДРПОУ 37501040) 99478,00 грн. коштів передоплати та 1989,56 грн. судового збору.
У решті вимог в задоволенні первісного позову відмовити.
3. Зустрічний позов задовольнити частково.
4. Визнати недійсним пункт 5.4 договору № 10/2011 купівлі-продажу від 12 жовтня 2011 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Фортрейдинг" та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрстратнафта".
У решті вимог у задоволенні зустрічного позову відмовити.
5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстратнафта" (м. Київ, пр-т Воз'єднання, 15, офіс 311, код ЄДРПОУ 37501040) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фортрейдинг" (м. Чернівці, вул. Турецька, 6, кв. 1, код ЄДРПОУ 37440706) 19,50 грн. судового збору.
6. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Фортрейдинг" (м. Чернівці, вул. Турецька, 6, кв. 1, код ЄДРПОУ 37440706) з Державного бюджету України надлишково сплачений судовий збір в сумі 568 грн.
З набранням судовим рішенням законної сили видати накази та довідку на повернення судового збору.
Повний текст рішення підписаний 17.05.2012 р.
Суддя Т.І.Ковальчук
Суд | Господарський суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 17.05.2012 |
Оприлюднено | 09.08.2012 |
Номер документу | 25535629 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Ковальчук Тетяна Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні