ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 липня 2012 р. Справа № 5024/719/2012
Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський причал №10", м.Херсон
до Херсонської міської громадської організації любителів вітрильно-човнового відпочинку "Арго", м. Херсон
про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та майном
за участю:
представників сторін:
від позивача - Скрицький Ю., представник, дов. №1/20/08-11 від 20.08.2011р.
відповідача - не прибув
Сутність справи: Позивач (ТОВ "Херсонський причал №10, м.Херсон, код ЄДРПОУ 35870207) звернувся до суду з позовом, в якому просить усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою загальною площею 0,7997га, що розташована за адресою: м.Херсон, вул.Перекопська, 178-Е, зобов'язавши відповідача (Херсонська міська громадська організація любителів вітрильно-човнового відпочинку "Арго", м.Херсон, код ЄДРПОУ 26184983) до її звільнення.
Обгрунтовуючи позов, позивач зазначає, що використовує спірну земельну ділянку на умовах укладеного з Херсонською міською радою договору оренди від 23.11.2010р., зареєстрованого в установленому законом порядку.
На орендованій земельній ділянці розташовані об'єкти нерухомості, які належать позивачу на правах власності, що, в свою чергу, підтверджено доданими до позовної заяви правовстановлювальними документами.
Відповідач без правових підстав займає орендовану позивачем земельну ділянку, перешкоджає позивачу у вільному доступі до неї, відмовляючись від її добровільного звільнення. При цьому посилається на судові акти, на підставі яких за організацією любителів вітрильно-човнового відпочинку "Арго" було визнано право власності на будівлі та споруди, розташовані по вул.Перекопській, 178-Е (рішення від 10.01.2012р. по господарській справі №5024/2045/2011), а позивачу заборонено перешкоджати членам організації у доступі на земельну ділянку площею 0,81га, розташовану по вул.Перекопській, 178-Е (ухвала Дніпровського районного суду м.Херсона від 25.10.2011р. по цивільній справі №22ц-4747), які в подальшому були скасовані судами апеляційної інстанції.
В наступний час відповідач відмовляється добровільно звільнити спірну земельну ділянку і продовжує її використовувати без правових підстав, порушуючи права позивача, який є титульним користувачем спірної земельної ділянки, що було підставою для звернення з відповідним позовом.
У судовому засіданні позивач повністю підтримав позовні вимоги.
Відповідач у наданому суду письмовому відзиві позов не визнає, посилаючись на набуття позивачем права власності на об'єкти нерухомості, розташовані на земельній ділянці площею 0,8031га по вул.Перекопській, 178-Е, з підстав, що заборонені законом, і незаконність набуття права власності встановлено законом. Так, право власності на об'єкти засновників товариства виникло на підставі заочного рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 24.12.2007р., скасованого апеляційним судом Херсонської області.
Натомість, об'єкти нерухомості, розташовані на зазначеній земельній ділянці, відповідачем набуто на законних підставах: загальними зборами громадської організації товариства мисливців та рибалок 03.04.2002р. було прийнято рішення про передачу у власність ХМГО "Агро" майна організації товариства мисливців та рибалок, яке останьою створювалося і утримувалося, починаючи з 60-х років (протокол №6 від 03.04.2002р.).
У розумінні приписів ст.41 ЦК УРСР рішення про передачу спірного майна та складений на його виконання акт прийому-передачі цього майна, є угодою, спрямованою на зміну та встановлення цивільних прав та обов'язків щодо цього майна, які відповідають приписам статей 42, 44 ЦК України, не оскаржені в суді та не визнані недійсними.
На підставах статей 20, 21, ч.1 ст.28, ст.30 Закону України "Про власність", чинного на момент встановлення спірних правовідносин, об'єкти нерухомості є власністю ХМГО "Агро".
Відповідач, з посиланням на приписи ч.3 ст.1 Земельного кодексу України, частин 1, 2 ст.13 Конституції України, зазначає, що використання власності на землю не може задавати шкоди правам і свободам громадян, які, будучи членами територіальної громади, мають право без обмежень на загальних засадах користуватися земельною ділянкою та прилеглою до неї акваторією, отже, спірна земельна ділянка використовується ним на законних підставах.
Ухвалою від 12.06.2012р. господарський суд визнав обов'язковою явку представників сторін, а також зобов'язав відповідача надати суду письмовий відзив, обгрунтований нормами чинного законодавства і належними доказами , правовстановлювальні документи на земельну ділянку площею 0,7997 га по вул.Перекопській, 178-Е, а також на розташоване на цій земельній ділянці нерухоме майно.
На дату, призначену для розгляду справи (17.07.2012р.), відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, витребувані ухвалою від 12.06.2012р. докази не надав, явку представника не забезпечив. Звернувся з письмовим клопотанням про відкладення розгляду справи з огляду на хворобу уповноваженого представника, при цьому належних доказів на підтвердження цього факту суду не надав.
Керуючись приписами ст.4-3 ГПК України, з метою створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, розгляд справи був відкладений, а відповідач вдруге зобов'язаний виконати вимоги ухвали господарського суду від 12.06.2012р. щодо подання витребуваних документів. Суд також зобов'язав відповідача надати в наступне судове засідання належно засвідчені копії письмових доказів на підтвердження факту поважності причин, що унеможливили явку представника та виконання вимог суду щодо надання витребуваних доказів. Відповідач був попереджений про право суда, на підставі ст.75 ГПК України, розглянути справу у випадку неподання витребуваних доказів за наявними в ній матеріалами.
На повторну дату, призначену для розгляду справи, відповідач вдруге не виконав вимоги суду щодо забезпечення явки представника та подання витребуваних документів, звернувся з повторним письмовим клопотанням про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв'язку з хворобою уповноваженого представника та неможливістю до початку судового розгляду залучити іншого представника.
Позивач проти заявленого клопотання щодо повторного відкладення розгляду справи заперечує, посилаючись на обов'язок господарського суду розглянути справу в межах строку, встановленого статтею 69 ГПК України, звертає увагу на те, що відповідач мав достатньо часу для підготовки та подання витребуваних судом доказів, у тому числі й тих, що підтверджують хворобу представника. Повторне нез'явлення відповідача у судове засідання розцінює як зловживання процесуальними правами, направлене на затягування розгляду справи.
Суд залишає подане відповідачем повторне клопотання про відкладення розгляду справи без задоволення, враховуючи наступне.
Приписи статті 69 ГПК України встановлюють обов'язок господарського суду вирішити спір у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
Позовна заява прийнята з порушенням провадження у справі 21.05.2012р., до провадження судді Задорожної Н.О. справу прийнято 12.06.2012р., отже, строк для її вирішення закінчується 12.08.2012р.
Частина 3 статті 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відкладаючи вдруге розгляд справи, суд попередив відповідача про право суда розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Зважаючи на викладене, враховуючи повторне нез'явлення відповідача на виклик для участі у судовому засіданні, невиконання без поважних причин (відповідач не виконав вимоги суду щодо подання належних доказів, що підтверджують поважність причин, що унеможливили явку представника) вимог суду щодо подання витребуваних документів, достатній перебіг часу для підготовки та їх надання, наявність відзиву з викладенням правової позиції щодо предмета позову, суд проводить розгляд справи за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд
в с т а н о в и в:
На підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради №372 від 15.07.2008р. ТОВ "Херсонський причал №10" видано свідоцтво про право власності на будівлі та споруди причалу №10, розташовані по вул.Перекопській, 178-Е у м.Херсоні, які складаються з адміністративної будівлі, літ."А", загальною площею 28,9 кв.м.; сторожки, літ."Б", загальною площею 33,9 кв.м., склад, літ."В"; сарай, літ."Г", сарай, літ."Д"; КПП, літ."Е"; туалет, літ."Ж"; огорожа, №1, 2, 3; мостіння, №1; пірси №11, 111. (а.с. 14)
Право власності позивача на вищеперелічені об'єкти нерухомості зареєстровано Херсонським державним бюро технічної інвентаризації, що підтверджено наданим в матеріали справи витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно №19717578 від 30.07.2008р. (а.с.15)
На підставі рішення міської ради від 08.10.2010р. №1652 між позивачем (орендар) та Херсонською міською радою (орендодавець) 23.11.2010р. укладений договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться по вул.Перекопській, 178-Е, загальною площею 0,7997га, у тому числі: ділянка площею 0,1132 га - під капітальною одноповерховою забудовою; ділянка площею 0,0062 га - під тимчасовою забудовою, ділянка площею 0,0854 га - під проїздами, проходами та площадками; ділянка площею 0,6941 га - інші. (а.с.16-18). Згідно пунктів 1, 3, 8 зазначеного договору, позивачу в строкове платне користування до 08.10.2020р. передано земельну ділянку під човновим причалом, на якій розміщені об'єкти нерухомого майна, що належать орендарю (позивач) на правах власності. зазначений договір зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м.Херсоні, про що в книзі 4 АА 013620 записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 04.04.2011р. №651013634000054.
Як зазначає позивач, і зазначений факт не заперечується відповідачем в наданому відзиві, починаючи з жовтня 2011р. та по теперішній час між сторонами існує конфлікт щодо права користування орендованою позивачем земельною ділянкою та розташованими на ній об'єктами нерухомості, оскільки відповідач вважає об'єкти нерухомості, розташовані на зазначеній земельній ділянці, своєю власністю, а право власності позивача на них набутим з підстав, що заборонені законом, незаконність набуття права власності встановленою судовим рішенням.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження та надавши їм правову оцінку, господарський суд визнав позов обгрунтованим і задовольняє його у повному обсязі з врахуванням наступного.
Право користування землею врегульовано главою 15 Земельного кодексу України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до частини другої статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Зокрема, згідно з частиною першою статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та інших видів діяльності.
Договір оренди землі згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. В силу статей 18, 20 цього Закону укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації і набирає чинності після такої реєстрації.
Стаття 210 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
За правилами статей 32-34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законодавством порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Наданими у справу належними доказами, у розумінні приписів вищенаведених процесуальних норм, позивачем доведено той факт, що він є власником об'єктів нерухомості, які розташовані на земельній ділянці площею 0,7997га по вул.Перекопській,178-Е.
Зазначений факт підтверджений наданими суду для огляду оригіналами виданого на підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 15.07.2008р. №372 свідоцтва про право власності на нерухоме майно та витягу №19717578 від 30.07.2008р. з Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Зазначені об'єкти знаходяться на земельній ділянці площею 0,7997 га по вул.Перекопській, 178-Е у м.Херсоні, яка знаходиться в строковому платному користуванні позивача на підставі укладеного з Херсонською міською радою договору оренди земельної ділянки від 23.11.2010р., з строком дії до 08.10.2020р., зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у м.Херсоні, про що в книзі 4 АА 013620 записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 04.04.2011р. №651013634000054.
Оригінал договору надано для огляду і досліджено судом. З його умов, зокрема пунктів 1, 3, 5, вбачається, що зазначену земельну ділянку передано в оренду під човновий причал із земель запасу, на ній розміщені об'єкти нерухомого майна, які належать позивачу на правах власності, на її території відсутні будь-які об'єкти інфраструктури.
Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно зі статтею 27 закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, має право на усунення перешкод у користуванні нею , відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.
В процесі з'ясування та дослідження доказів, господарський суд встановив факт наявності у позивача права оренди спірної земельної ділянки згідно з укладеним на підставі рішення уповноваженого органу договору, зареєстрованого в Управлінні Держкомзему 04.04.2011р., строк дії якого на момент розгляду справи не закінчився. Таким чином, право позивача підлягає захисту відповідно до вимог статті 152 Земельного кодексу України.
З наданих у справу доказів встановлено, що відповідачем був ініційований позов про визнання за ним права власності на об'єкти нерухомості, розташовані на земельній ділянці площею 0,8031 га за адресою: м.Херсон, вул.Перекопська,178-Е, визнання недійсним укладеного 23.11.2010р. між позивачем та Херсонською міською радою договору оренди земельної ділянки площею 0,7997 га по вул.Перекопській,178-Е, а також рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради №372 від 15.07.2008р., на підставі якого позивачу було видано свідоцтво про право власності на будівлі та споруди, розташовані по вул.Перекопській, 178-Е; визнання недійсним п.1.8 рішення №1652 Херсонської міської ради про передачу спірної земельної ділянки в оренду позивачу.
На підставі рішення господарського суду Херсонської області від 10.01.2012р. у справі №5024/2045/2011 позовні вимоги в частині визнання за відповідачем права власності на об'єкти нерухомості, визнання недійсним п.1.8 рішення №1652; визнання недійсним договору оренди були задоволені; визнано недійсним п.1.10 рішення №372 від 15.07.2008р. про видачу позивачу свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомості.
Натомість постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2012р. рішення місцевого господарського суду від 10.01.2012р. по справі №5024/2045/2011 скасовано, в позові Херсонській міській громадській організації любителів вітрильно-човнового відпочинку "Арго" відмовлено.
Зазначена постанова не скасована, набрала законної сили і відповідно до статті 115 ГПК України є обов'язковою на всій території України.
В мотивувальній частині постанови апеляційного суду встановлено відсутність у позивача у справі №5024/2045/2011 належних доказів на підтвердження права власності або права господарського відання у громадської організації "Арго" на майно, розташоване по вул.Перекопська, 178-Е; не подано також і документів, які б свідчили про правонаступництво Херсонською міською громадською організацією любителів вітрильно-човнового відпочинку "Арго"прав та обов'язків товариства рибалок при профкомі Херсонського склотарного заводу чи Херсонського заводу скловиробів, право постійного користування землею якого посвідчувалось державним актом серії І-ЧС №001965 від 11.02.1998р.
Цією ж постановою встановлено, що із змісту статуту Херсонської міської громадської організації любителів вітрильно-човнового відпочинку "Арго", затвердженого позачерговими засновницькими зборами організації 12.11.2008р. та зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Херсонської міської ради 16.01.2009р. за №14991050002010516 зі змінами, державну реєстрацію яких проведено 26.07.2011р. № запису 14991050005010516, вбачається, що громадська організація "Арго" створена відповідно до Закону України "Про об'єднання громадян" та є добровільним громадським формуванням, створеним на засадах єдності інтересів для сумісної реалізації громадянами своїх прав та свобод; засновниками організації є фізичні особи.
Відомостей щодо правонаступництва прав та обов'язків будь-яких юридичних осіб статут організації позивача не містить. Акт приймання-передачі від 25.04.2002р. не визначав правовий статус передачі майна. Враховуючи викладене, а також відсутність у вказаному акті посилань на місце знаходження об'єктів нерухомості, апеляційний суд констатував безпідставність висновку місцевого господарського суду про те, що майно, розташоване саме на земельній ділянці по вул.Перекопській,178-Е у м.Херсоні, переданій в оренду ТОВ "Херсонський причал №10", увійшло до статутного фонду організації відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів. в яких беруть участь ті самі сторони.
Не виконано відповідачем також і вимоги суду щодо надання належних доказів, що підтверджують його право на користування спірною земельною ділянкою.
Відтак, викладені у наданому відповідачем відзиві обставини, не підтверджені належними доказами, грунтуються на недоведених обставинах і спростовуються фактичними матеріалами справи.
Витрати по оплаті судового збору в сумі 1073грн. покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити.
Зобов'язати Херсонську міську громадську організацію любителів вітрильно-човнового відпочинку "Арго", м.Херсон, вул.Комсомольська, 23, кв.1, код ЄДРПОУ 26184983, звільнити орендовану ТОВ "Херсонський причал №10", м.Херсон, вул.Перекопська, 178-Е, код ЄДРПОУ 35870207 , на підставі укладеного з Херсонською міською радою договору оренди від 23.11.2010р., реєстр. номер 651013634000054 від 04.04.2011р. земельну ділянку загальною площею 0,7997 га, розташовану по вул.Перекопській, 178-Е у м.Херсоні.
2. Стягнути з Херсонської міської громадської організації любителів вітрильно-човнового відпочинку "Арго", м.Херсон, вул.Комсомольська, 23, кв.1, код ЄДРПОУ 26184983, р.рахунки невідомі, на користь ТОВ "Херсонський причал №10", м.Херсон, вул.Перекопська, 178-Е, код ЄДРПОУ 35870207, р.рахунки невідомі, 1073грн. витрат по оплаті судового збору.
Наказ стягувачу видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 03.08.2012р.
Суддя Н.О. Задорожна
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 31.07.2012 |
Оприлюднено | 08.08.2012 |
Номер документу | 25535751 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні