Рішення

від 31.07.2012 по справі 5027/418/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2012 р. Справа № 5027/418/2012.

За позовом малого підприємства "Візит", м. Броди Львівської області

до Чернівецького учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих, м. Чернівці

про стягнення заборгованості в сумі 8729,41 грн.

Суддя Т.І. Ковальчук

Представники:

Позивача - Лук'янчук Т.Ю., дов. від 30.04.2010 р.

Відповідача - Фурчак П.С., директор

СУТЬ СПОРУ:

Позивач мале підприємство "Візит" звернулося з позовом до відповідача Чернівецького учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих про стягнення заборгованості по оплаті за поставлену лакофарбову продукцію та клеї в асортименті на суму 8729,41 грн. в тому числі 7086,52 грн. основного боргу та 1642,89 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до договору купівлі-продажу № 040110 від 04.01.2010 р. відповідач одержав від позивача товар на загальну суму 56373,70 грн., за який розрахувався частково, станом на 26.06.2012 р. борг по оплаті накладних № 850 від 28.09.2010 р., № 911 від 05.10.2010 р., № 1006 від 26.10.2010 р. та № 1242 від 07.12.2010 р. складає 7086,52 грн., за що відповідно до умов договору також нараховано пеню.

Провадження у справі порушено ухвалою від 10.07.2012 р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 19.07.2012 р., у судовому засіданні 19.07.2012 р. оголошувалася перерва до 12-00 год. 31.07.2012 р. для проведення сторонами звірки взаємних розрахунків.

Відповідач надав відзив, у якому зазначив, що за усною домовленістю підприємство розрахувалося за поставлену продукцію частинами і станом на 19.07.2012 р. борг перед позивачем відсутній.

Представник позивача в судовому засіданні 02.08.2012 р. подав уточнення до позовної заяви з розрахунком позовних вимог (а.с. 53) і пояснив, що оплата продукції здійснювалася відповідачем несвоєчасно, в зв'язку з чим за даними бухгалтерського обліку станом на день вирішення справи судом за відповідачем обліковується борг в сумі 827,96 грн., який складається із залишку боргу в сумі 89,52 грн., що виник в зв'язку з неоплатою товару по товарно-транспортній накладній № 382 від 03.06.2009 р., та частини боргу в сумі 738 грн. по оплаті товару, поставленого по накладній № 1242 від 07.12.2010 р., просить стягнути з відповідача борг у сумі 738 грн. та нараховану пеню.

Представник відповідача проти задоволення позову в частині основного боргу заперечував, пояснив, що розрахунки з позивачем проведені в повному обсязі, розбіжності по акту звірки виникли в зв'язку з помилковою сплатою певної суми коштів, яку позивач зарахував в рахунок погашення боргу за товар, якого відповідач не отримував, факти прострочення виконання грошових зобов'язань, за які нараховано пеню, представник відповідача визнав.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

04 січня 2010 року між МП "Візит" та Чернівецьким УВП УТОГ було укладено договір № 040110 купівлі-продажу, згідно якого позивач (за текстом договору Продавець) зобов'язався передати у власність відповідачеві (за текстом договору Покупець) товар вказаний у накладних, а відповідач зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору (а.с. 6).

За умовами вказаного договору, зокрема:

- найменування та кількість товару вказується в накладних, які є невід'ємною частиною даного договору (пункт 2.1),

- ціна за одиницю товару, загальна вартість окремої партії та термін розрахунків вказується в накладних на кожну окрему партію товару, оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок продавця (пункти 4.1, 4.2, 4.3),

- за порушення вказаних у п. 4 договору покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення (пункт 6.5),

- строк дії договору встановлено з дня підписання протягом трьох років (пункт 7.1).

З матеріалів справи видно, що відповідно до договору позивач передав відповідачеві товар - лакофарбову продукцію, клеї, змазки, зокрема, по товаро-транспортних накладних:

1) № 850 від 28.09.2010 р. на суму 3426,60 грн. строком оплати до 01.10.2010 р.,

2) № 911 від 05.10.2010 р. на суму 697,32 грн. строком оплати до 08.10.2010 р.,

3) № 1006 від 26.10.2010 р. на суму 1478,40 грн. строком оплати до 28.10.2010 р. та

4) № 1242 від 07.12.2010 р. на суму 3394,24 грн. строком оплати до 12.12.2010 р. (а.с. 20-23).

Всього по вказаних накладних позивач передав відповідачеві товар на загальну суму 8996,56 грн.

Згідно з випискою по особовому рахунку позивача від 13.12.2011 р. та реєстру документів до неї в рахунок оплати товару, поставленого по ТТН № 1242 від 07.12.2010 р., відповідач сплатив позивачеві 2000 грн. (а.с. 14,15).

У ході судового розгляду справи позивачем подано документи, які свідчать про проведення відповідачем подальшої оплати товару, а саме:

- згідно з банківською випискою по особовому рахунку позивача та реєстру відповідних документів (кредитові) від 26.06.2012 р. відповідач оплатив 697,32 грн. за товар по накладній № 911 від 05.10.2010 р. та 1478,40 грн. за товар по накладній № 1006 від 26.10.2010 р. (а.с. 25-26),

- згідно з платіжним дорученням № 1492 від 18.07.2012 р. відповідач сплатив 4082,84 грн. за товар, поставлений по накладних № 850 від 28.09.2010 р. та № 1242 від 07.12.2010 р. (а.с. 27). Зазначені кошти зараховані позивачем в рахунок повного погашення платежу по ТТН № 850 від 28.09.2010 р. (3426,60 грн.), а решта суми 656,24 грн. - у рахунок часткової оплати товару по ТТН № 1242 від 07.12.2010 р.

Таким чином, в рахунок оплати всіх вказаних у позовній заяві товаро-транспортних накладних відповідачем на день вирішення справи судом сплачено 8258,56 грн. (2000 грн. + 697,32 грн. + 1478,40 грн. + 4082,84 грн.), при цьому кошти в розмірі 4175,72 грн. оплачено до звернення позивача з позовом до суду, а в сумі 4082,84 грн. - після порушення провадження у справі.

Також судом на підставі поданих позивачем карточок рахунку:361 Розрахунки з дебіторами, які узгоджуються з Карткою рахунку 631 відповідача, установлено, що в дебеті балансового рахунку 361 позивачем 30.06.2009 р. відображено операцію з реалізації відповідачеві товару на суму 834,48 грн. (а.с. 32-44, 54-57).

Представник позивача пояснив, що вказана поставка підтверджується товаро-транспортною накладною № 382 від 03.06.2009 р., на підставі якої відповідачеві передано товар - клей Вініколь D3 в кількості 12 кг загальною вартістю 834,48 грн. (а.с. 52).

У свою чергу представник відповідача пояснив, що зазначену накладну відповідач не підписував і вказаний у ній товар не отримував, оскільки він був неналежної якості.

Оглядом копії ТТН № 382 від 03.06.2009 р. суд встановив, що вона не підписана одержувачем Чернівецьким УВПУТГ, а отже, з огляду на положення ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і ст. 34 Господарського процесуального кодексу України не є належним доказом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки позивачем відповідачеві товару на суму 834,48 грн. у червні 2009 року, а відповідач таку господарську операцію заперечує.

Разом з тим, представник позивача пояснив, під час здійснення платежу за товар, поставлений 25.01.2010 р., 01.02.2010 р. та 15.02.2010 р. загальною вартістю 3483,08 грн., відповідач 24.02.2010 р. сплатив кошти в сумі 4229,04 грн. і різницю в сумі 744,96 грн. позивачем зараховано в погашення боргу за товарно-транспортною накладною № 382 від 03.06.2009 р. (Карточка рахунку:361, а.с. 57). Платіжного доручення чи іншого належного доказу, який би засвідчував, що відповідач цільовим призначенням оплатив товар, поставлений саме по ТТН № 382 від 03.06.2009 р., позивач не надав.

Проте, судом установлено, що господарська операція з реалізації відповідачеві товару по товаро-транспортній накладній № 382 від 03.06.2009 р. на суму 834,48 грн. не підтверджується належними доказами, відтак, слід визнати, що кошти в сумі 744,96 грн., зараховані в рахунок оплати не поставленого товару, отримано позивачем без достатніх правових підстав і відповідно до положень ст. 1212 ЦК України вони підлягають поверненню відповідачеві.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що зайво сплачені кошти вважає такими, які зараховані в рахунок оплати дійсно поставленого товару.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відтак, враховуючи, що по розрахунках за поставлений згідно із зазначеними в позовній заяві товарно-транспортними накладними відповідач цільовим призначенням сплатив кошти в сумі 8258,56 грн., що на 738,00 грн. менше аніж потрібно, та враховуючи його волевиявлення щодо зарахування зайво сплачених коштів, суд здійснює зарахування однорідних зустрічних вимог щодо оплати товару в сумі 738,00 грн. по ТТН № 1242 від 07.12.2010 р. та щодо повернення коштів у сумі 744,96 грн., сплачених без достатніх правових підстав, в результаті чого основний борг відповідача є погашеним.

Акти звірок взаємних розрахунків від 08.06.2011 р. (а.с. 11) та від 30.07.2012 р. (а.с. 51) не є належними доказами в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України і не приймаються судом, оскільки не є первинними документами, які фіксують здійснення господарських операцій (ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), а вказані позивачем в них дані не підтверджуються іншими наявними у справі доказами.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За результатами судового засідання доведено неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № 040110 від 04.01.2010 р. щодо зобов'язання по своєчасній оплаті зазначених у позовній заяві товаро-транспортних накладних та встановлено, що 4082,84 грн. відповідачем сплачено після порушення провадження у справі, а в частині боргу в сумі 738,00 грн. зобов'язання погашено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог під час вирішення справи судом.

Відтак, в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 4820,84 грн. провадження у справі підлягає припиненню за відсутністю предмета спору.

Вимоги щодо решти основного боргу в сумі 2265,68 грн. є безпідставними, оскільки заборгованість у сумі 89,96 грн. не доведена матеріалами справи, а борг у сумі 2175,72 грн. відповідач сплатив 26.06.2012 р. - до звернення позивача з позовом до господарського суду (05.07.2012 р. згідно поштового штемпеля на конверті).

Частковому задоволенню підлягають також вимоги про стягнення пені.

Так, відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст.ст. 546 та 548 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, якщо це встановлено договором або законом.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відтак, оскільки іншого договором купівлі-продажу № 040110 від 04.01.2010 р. не встановлено, а відповідач не подавав заяву про застосування до вимог про стягнення пені строків позовної давності (п. 1 ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України), задоволенню підлягають вимоги щодо стягнення пені виходячи з наступного розрахунку:

1) по товаро-транспортній накладній № 850 від 28.09.2010 р. на суму 3426,60 грн. строком оплати до 01.10.2010 р. за період з 01.10.2010 р. по 31.03.2011 р.:

3426,60 грн. х 7,75% х 2 : 365 дн. х 182 дн. = 264,83 грн.,

2) по товаро-транспортній накладній № 911 від 05.10.2010 р. на суму 697,32 грн. строком оплати до 08.10.2010 р. за період з 08.10.2010 р. по 07.04.2011 р.:

697,32 грн. х 7,75% х 2 : 365 дн. х 182 дн. = 53,89 грн.

3) по товаро-транспортній накладній № 1006 від 26.10.2010 р. на суму 1478,40 грн. строком оплати до 28.10.2010 р. за період з 28.10.2010 р. по 27.04.2011 грн.:

1478,40 грн. х 7,75% х 2 : 365 дн. х 182 дн. = 114,26 грн.

4) по товаро-транспортній накладній № 1242 від 07.12.2010 р. на суму 3394,24 грн. строком оплати до 12.12.2010 р. за період з 12.12.2010 р. по 11.06.2011 грн. (виходячи з боргу в сумі 1394,24 грн. згідно з розрахунком позивача, а.с. 16,53):

1394,24 грн. х 7,75% х 2 : 365 дн. х 182 дн. = 53,87 грн. (де 7,75% - діюча облікова ставка НБУ).

Всього розмір належної до стягнення пені складає: 264,83 грн. + 53,89 грн. + 114,26 грн. + 53,87 грн. = 486,85 грн.

У решті вимог у позові належить відмовити. В зв'язку з частковим задоволенням позову судовий збір належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 49, п. 11 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково .

2. Стягнути з Чернівецького учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих (м. Чернівці, вул. Красіна, буд. 63, код ЄДРПОУ 03972844) на користь малого підприємства "Візит" (м. Броди Львівської області, вул. Щурата, буд. 5 кд ЄДРПОУ 20791529) 486,85 грн. пені та 888,77 грн. судового збору.

3. У частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 4820,84 грн. провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору.

4. У решті вимог у позові відмовити.

З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

У судовому засіданні 31.07.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст підписано 01.08.2012 р.

Суддя Т.І. Ковальчук