Постанова

від 03.08.2012 по справі 2а/1270/4866/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/4866/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря - Колеснікової Я.А.,

представника позивача - Овчаренка О.В. (довіреність від 01.01.2012),

представника відповідача - Жадана О.О. (довіреність від 24.05.2012 № 2642/10),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Універсальні бізнес структури» до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.01.2012 № 0000072301,

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2012 року позивач - Приватне підприємство «Універсальні бізнес структури» (надалі - позивач, ПП «УБС»), звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції м. Лисичанську Луганської області (надалі - відповідач, ДПІ в м. Лисичанську) про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.01.2012 № 0000072301. Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

Відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «УБС» з питань правомірності формування податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Легал Світ» за період з 01.09.2011 по 30.09.2011, за результатами якої складено акт від 21.12.2011 № 115/23-35689366. На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.01.2012 № 0000072301 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 9649 грн. та нарахування штрафної санкції 4824,50 грн.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, однак, рішеннями ДПС в Луганській області та ДПС України податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги - без задоволення.

Позивач не згоден з прийнятим податковим повідомленням-рішенням з огляду на таке.

Перевірку відповідачем було проведено без своєчасного повідомлення про початок перевірки, фактично ПП «УБС» було проінформовано про дату початку та місце проведення такої перевірки на третій день після закінчення перевірки.

Також позивач вважає необґрунтованими висновки відповідача про те, що відсутність товарно-транспортних накладних породжують відсутність самого факту поставки дизельного пального, оскільки договором купівлі-продажу нафтопродуктів, укладеного між ПП «УБС» та ТОВ «Легал-Світ» визначено, що доставка товару здійснюється транспортом продавця, тому ПП «УБС» не мало жодного відношення до поставки товару та не здійснювало витрат на транспортування, тому відсутність товарно-транспортних накладних у ПП «УБС» не є перешкодою для формування підприємством податкового кредиту по податку на додану вартість.

Також у зв'язку з порушенням порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки відповідачем не було перевірено факту наявності у ПП «УБС» деяких товарно-транспортних накладних, а саме від 16.09.2011, від 06.09.2011 та двох товарно-транспортних накладних від 14.09.2011.

На момент укладення договорів та постачання товару ТОВ «Легал-Світ» було зареєстровано в ЄДРПОУ та в податковій інспекції в якості ПДВ, а всі правочини, укладені між ПП «УБС» та ТОВ «Легал-Світ» та іншими контрагентами є чинними. Також ПП «УБС» надавало ДПІ документи, що підтверджують подальшу реалізацію отриманих від ТОВ «Легал-Світ» нафтопродуктів.

Тому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.01.2012 № 0000072301.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві, а також додатково пояснив, що на АЗС позивача ведуться забірні відомості на відпуск нафтопродуктів, які мають дату, № автомобіля, ПІБ водія, марку нафтопродуктів, підпис про отримання. Факт здійснення позивачем господарських операцій з купівлі-продажу товару у ТОВ «Легал Світ» та використання його у власній господарській діяльності підтверджений відповідними первинними бухгалтерськими документами (податковими, видатковими накладними, забірною відомістю, змінним журналом, довіреностями, ТТН та інше). Отриманий від ТОВ «Легал Світ» товар був в подальшому переданий контрагентам позивача, з яких: Красна зірка ДП «Агрофірма Шахтар», ПП-КП «Укрпромторг», ТОВ «Дружківська харчосмакова фабрика», ПП «КСК-АВТО» та ПП «Орхідея». Таким чином, постачання товару підтверджується необхідними бухгалтерськими документами.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на наступне. На підставі наказу ДПІ в м. Лисичанську від 13.12.2011 № 907 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «УБС» з питань правомірності формування податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Легал Світ» за період з 01.09.2011 по 30.09.2011, за результатами якої складено акт від 21.12.2011 № 115/23-35689366 та винесено податкове повідомлення-рішення від 19.01.2012 № 0000072301 про сплату 9649 грн. податку на додану вартість та 4824,50 грн. застосованої штрафної санкції. Висновки, викладені в акті перевірки, та податкове повідомлення-рішення обґрунтовані та відповідають дійсності. В зв'язку з тим, що ТОВ «Легал Світ» не могло поставити на адресу позивача дизельне пальне, є неможливим подальший продаж ТМЦ на адресу контрагентів-покупців та неправомірним формування податкових зобов'язань у розмірі 53214,37 грн. (у вересні 2011 року) та 1875,33 грн. (у жовтні 2011 року). До перевірки ПП «УБС» не було надано документальне підтвердження поставки ТОВ «Легал Світ» на адресу позивача дизельного пального у кількості 48000 літрів, яке б у подальшому використовувалося ним при здійсненні своєї господарської діяльності. Правочини, укладені між ПП «УБС» та ТОВ «Легал Світ», ПП «Орхідея», ПП «КСК-АВТО», ДП «Агрофірма «Шахтар» орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф.Засядька» є нікчемними. На підставі викладеного представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України закріплено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. Використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Судом установлено, що приватне підприємство «Універсальні бізнес структури» (ідентифікаційний код 35689366) зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області 04.03.2008 за № 1 381 102 0000 001202, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 190416 (арк. справи 19) та перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Лисичанську Луганської області.

З 14.12.2011 по 16.12.2011 ДПІ в м. Лисичанську Луганської області на підставі наказу від 13.12.2011 № 907 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Універсальні бізнес структури» щодо правомірності формування податкового кредиту по ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Легал Світ» (код за ЄДРПОУ 37191226) за період з 01.09.2011 по 30.09.2011, за результатами якої складено акт від 21.12.2011 № 115/23-35689366 (арк. справи 23-44).

Перевіркою ПП «Універсальні бізнес структури» встановлено порушення:

- п. 198.3, п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість по взаємовідносинах ТОВ «Легал Світ» в період, що перевірявся, на загальну суму 62863 грн., у тому числі по періодах вересень 2011 року у сумі 62863 грн.;

- п. 198.3, п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту на 9328 грн.;

- відповідно до ч. 1 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ч.1 ст. 207, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені між ПП «Універсальні бізнес структури» та ТОВ «Легал Світ» порушують публічний порядок,суперечать інтересам держави та суспільства. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Вказані висновки відповідачем було зроблено з наступних підстав.

Проведеною перевіркою встановлено, що ПП «Універсальні бізнес структури» не надані документи, які передбачені законодавчими актами, а саме: сертифікати, посвідчення якості, відсутні будь-які товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання товарів у разі транспортування товару вантажним автотранспортом, комплект перевізних документів, у разі транспортування товару залізною дорогою (накладна, дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу), акти виконаних робіт з транспортування та інші первинні документи. Також ПП «Універсальні бізнес структури» до перевірки не надано документальне підтвердження поставки ТОВ «Легал Світ» на його адресу дизельного пального у кількості 48000 літрів, які б в подальшому використовувалися ним при здійсненні своєї господарської діяльності.

В ході перевірки ТОВ «Легал Світ» (ЄДРПОУ 37191226) ДПІ в Московському районі м. Харкова, щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за вересень 2011 року, встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою (має стан 8). Встановити реальність та товарність здійснених операцій по поставці товарів підприємством за перевірений період на адресу покупців неможливо, що свідчить про укладення правочинів без мети настання правових наслідків.

На підставі акта перевірки від 21.12.2011 № 115/23-35689366 ДПІ в м. Лисичанську згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України винесено податкове повідомлення-рішення від 19.01.2012 № 0000072301 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в сумі 14473,5 грн., у тому числі 9649 грн. - за основним платежем, 4824,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (арк. справи 13).

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, ПП «Універсальні бізнес структури» 14.02.2012 звернулося з первинною скаргою до державної податкової адміністрації в Луганській області.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 19.04.2012 № 5721/10-408 податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Лисичанську 19.01.2012 № 0000072301 залишено без змін, а скаргу - без задоволення (арк. справи 51-56).

14.05.2012 позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України.

Рішенням від 29.05.2012 № 9109 16/10-2115 податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Лисичанську 19.01.2012 № 0000072301 та рішення, прийняте за розглядом скарги, залишено без змін, а скаргу - без задоволення (арк. справи 57-58).

Суд вважає податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Лисичанську 19.01.2012 № 0000072301 правомірним з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що 05.09.2011 позивач уклав з ТОВ «Легал Світ» договір постачання нафтопродуктів № 05/09 (арк. справи 112).

На підтвердження виконання умов зазначеного договору ТОВ «Легал Світ» надало ПП «Універсальні бізнес структури» податкові накладні від 16.09.2011 № 161 (арк. справи 169), від 16.09.2011 № 162 (арк. справи 171), від 14.09.2011 № 140 (арк. справи 174), від 06.09.2011 № 37 (арк. справи 177), від 06.09.2011 № 38 (арк. справи 179). Крім того, ТОВ «Легал Світ» було надано позивачу видаткові накладні від 06.09.2011 № лс-6/4, від 06.09.2011 № лс-6/5, від 14.09.2011 № лс-14/9, від 16.09.2011 № лс-16/5, від 16.09.2011 № лс-16/6 (арк. справи 64-68).

Суму податку на додану вартість, зазначену в податкових накладних, включено позивачем до податкового кредиту та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року (арк. справи 207-213).

Враховуючи надання вищевказаних первинних документів, позивач вважає, що ним були дотримані всі умови, передбачені Податковим кодексом України, необхідні для формування податкового кредиту та витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, у зв'язку з чим він має право на відображення у податковому обліку господарських операцій, здійснених з ТОВ «Легал Світ».

Проте, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з доводами позивача з огляду на наступне.

Пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р., встановлено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціальних форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно-транспортної накладної та подорожнього листа, затверджені спільним наказом Мінтрансу України, Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.1995 № 488/346 і введені в дію з 01.01.1996.

Відповідно до пункту 2 зазначеного наказу, застосування вказаних форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Відповідно до п. 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 (далі - Правила), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктами 11.4 - 11.7 Правил встановлено, що оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Таким чином, товарно-транспортна накладна належить до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

В інформаційному листі від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» Вищий адміністративний суд України, узагальнюючи висновки, що містяться у проаналізованих постановах Верховного Суду України, наголосив на тому, що відсутність товарно-транспортних накладних може бути свідченням відсутності факту перевезення товару, що, у свою чергу, може вказувати на фіктивність відповідної господарської операції.

Надані позивачем товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 06.09.2011, від 14.09.2011, від 14.09.2011, від 16.09.2011 (арк. справи 60-63) не можуть бути прийняті як доказ постачання нафтопродуктів від ТОВ «Легал Світ» до ПП «УБС», оскільки вони оформлені неналежним чином, а саме - в зазначених товарно-транспортних накладних відсутній підпис водія, обов'язковість якого передбачена п. 11.6 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Суд не бере до уваги доводи позивача про те, що ПП «УБС» не мало жодного відношення до поставки товару та не здійснювало витрати на транспортування. Згідно з умовами договору від 05.09.2011 № 05/09 в ціну товару включена, зокрема, оплата за транспортне обслуговування.

Також суд звертає увагу на наступне. Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за № 805/15496 (надалі - Інструкція), встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів, вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Пунктом 5.4 Інструкції врегульовано порядок приймання нафти і нафтопродуктів під час надходження автомобільним транспортом.

Відповідно до підпункту 5.4.3 пункту 5.4 Інструкції про прийнятий нафтопродукт матеріально відповідальна особа складає акт за своїм підписом, підписами водія та представника одержувача чи відправника із зазначенням їх прізвищ і посад.

Позивачем не було надано суду акти про прийняття нафтопродуктів, що надійшли від ТОВ «Легал Світ», як це передбачено вищевказаними положеннями Інструкції.

Пунктом 10.2 Інструкції визначено порядок приймання нафтопродуктів на автозаправних станціях.

Так, відповідно до підпункту 10.2.1 вказаного пункту приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. Приймання нафтопродуктів здійснюється відповідно до вимог робочої інструкції оператора АЗС та інструкції з охорони праці, які повинні бути затверджені керівником підприємства, якому належить АЗС.

Підпунктом 10.2.2 пункту 10.2 Інструкції встановлено, що одержані результати вимірювань густини і температури нафтопродукту зазначаються у ТТН та журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП (додаток 13). Сторінки журналу необхідно пронумерувати, прошнурувати і скріпити печаткою суб'єкта підприємницької діяльності.

Згідно з підпунктом 10.2.10 пункту 10.2 Інструкції на підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП.

Відповідно до пункту 14.4 Інструкції матеріально відповідальні особи підприємств (за винятком НПЗ) ведуть кількісний облік нафти та нафтопродуктів у товарній книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою № 31-НП (додаток 34), у якій зазначаються надходження і відпуск нафтопродуктів за день, а також їх залишки на кінець дня. Для посилення контролю за станом приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів матеріально відповідальні особи ведуть журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою № 6-НП і журнал вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою № 7-НП.

Позивачем не було надано до перевірки, а також суду журнали, ведення яких встановлено Інструкцією, та які б підтверджували прийняття нафтопродуктів від ТОВ «Легал Світ», їх облік та зберігання.

Надані позивачем заборні відомості (арк. справи 126-150), журнал змінних звітів (арк. справи 158-161), видаткові накладні (арк. справи 186, 189-197) свідчать лише про те, що ПП «Універсальні бізнес структури» постачало на адресу інших підприємств нафтопродукти, однак, жодним чином не підтверджують факт отримання вказаних нафтопродуктів позивачем від ТОВ «Легал Світ».

Наведені у сукупності обставини суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з постачання ТОВ «Легал Світ» на адресу ПП «Універсальні бізнес структури» не підтверджені належними та допустими доказами.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Доводи позивача про несвоєчасне повідомлення про проведення перевірки на увагу суду також не заслуговують з наступних підстав.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Матеріалами справи підтверджується, що копію наказу від 13.12.2011 № 907 та повідомлення про проведення перевірки ДПІ в м. Лисичанську було направлено ПП «УБС» 14.12.2011 (арк. справи 124). Таким чином, відповідачем було дотримано вимоги пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України.

У зв'язку з вищенаведеним суд дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, суд робить висновок, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

У звязку з тим, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, підстав для відшкодування судових витрат на користь позивача немає.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Універсальні бізнес структури»до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.01.2012 № 0000072301 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 08 серпня 2012 року.

Суддя І.О. Свергун