Рішення

від 21.11.2008 по справі 9645-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

9645-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

21.11.2008Справа №2-2/9645-2008

За позовом: ВАТ «Кримхудожник» (95001, м.Сімферополь, вул.Крилова, 127).

до відповідача: ТОВ «СК Енергострой» (юр.адр: 97051,Сімферопольський район, с.Молодіжне, вул.Мира, 21, факт.адр: 95011, м.Сімферополь, вул.Павленко, 15/72, кв.11).

про визнання договору розірваним та стягнення 368 000,00грн.

                                                         Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача : Мучкаєв - предст, довіреність у справі.

Від відповідача : Кузін,Ємельянов - предст, Рустамов- дир., довір у справі.

     Суть спору:  

Позивач – ВАТ «Кримхудожник» звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до ТОВ «СК Енергострой» про визнання договору  підряду, укладеного між позивачем та відповідачем, від 10.4.2008р №10/04/08 розірваним та стягнення 368 000,00грн. заборгованості.

Вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір підряду від 10.4.2008р №10/04/08, відповідно до умов якого відповідач мав збудувати та передати у встановлений строк об'єкти. На виконання договору позивач у якості авансового платежу перерахував відповідачу 368 000,00грн.   Відповідачем у порушення умов договору  не був представлений звіт про використання вищенаведених коштів, виконані роботи не узгоджувались з позивачем,  а надані про проведення робіт документи не відповідали положенням договору підряду від 10.4.2008р та відрізнялися від фактично виконаних об'ємів робіт та затверджених розцінок, тоді як авансові платежі мали використовуватися за цільовим призначенням, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.   

11 листопада 2008 року до суду від відповідача надійшли заяви про забезпечення позову, відповідно до якої ТОВ «СК Енергострой» просить суд  заборонити позивачу та іншим особам вчиняти дії щодо будь - яких будівельних робіт, у тому числі демонтажу будівельних матеріалів, які складовані  особливим образом (побудовані складські приміщення) на території позивача за адресою: м.Сімферополь, вул.Крилова, 127 до розгляду справи по суті, та про призначення  будівельної експертизи. У вказаних заявах відповідач також зазначає, що ТОВ «СК Енергострой» фактично виконало будівельні роботи на замовлення  позивача, але акти прийому виконаних підрядних робіт за період з травня по червень2008р замовником не підписано. На даний час  представники позивача не допускають працівників ТОВ «СК Енергострой» на будівельний майданчик, на якому відповідачем виконувались підрядні роботи.

У судовому засіданні оголошувалась перерва на 21.11.2008р, після перерви судове засідання було продовжене за участю  тих же представників позивача та відповідача, інтереси ВАТ «Кримхудожник»  представляв ще й Абкадиров – директор, випис з протоколу у матеріалах справи.

У судовому засіданні 21.11.2008р позивач зазначив, що відповідачем у порушення умов договору не узгоджувалась вартість матеріалів, у актах був завищений  об'єм, вартість матеріалів та акти представлялися кілька разів у різних варіантах, акти поверталися відповідачу без супровідних листів, що відображено у протоколі судового засідання.

21 листопада 2008 року у судовому засіданні представник відповідача надав суду відзив, у якому зазначає, що  на момент укладення договору підряду у замовника не було затвердженого та прошедшего експертизу проекту, кошторисної документації та дозволу на будівництво. Сторонами було узгоджено, що позивач надасть проектно – кошторисну документацію пізніше, тоді як відповідач почне  роботи по своєму кошторису, у якому будуть відображатися  реально виконані об'єми робіт. Але у строки оговорені сторонами позивачем не була представлена відповідачу проектна документація, що пройшла державну експертизу. Коли вказана документація була отримана,  з неї убачалося, що вона не відображає реальні ціни на будівельні матеріали, ні реальні умови роботи, ні реальний перелік робіт, що належать виконанню. Акти виконаних підрядних робіт, що надавалися відповідачем, позивач не підписував та приймання виконаних підрядних робіт ВАТ «Кримхудожник»  також не здійснював, в результаті чого ТОВ «СК Енергострой» була вивезена  більша частина будівельних матеріалів, а головному інженеру позивача були передані по акту приймання – передачі кінцеві варіанти актів виконаних підрядних робіт за травень-червень 2008р.

Розглянувши  матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є договори та інші правочини.  

Частина 1ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,   встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторонни (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Частиною  1 ст.530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).  

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Між ВАТ «Кримхудожник», як замовником, та ТОВ «СК Енергострой», як підрядником,  було укладено договір підряду №10/04/08 від 10.4.2008р, відповідно до п.п.1.1, 1.2 якого підрядник зобов'язується  своїми силами та силами залучених ним субпідрядних організацій збудувати та передати у встановлений строк замовнику об'єкт:- будівництво будівлі комплексу складів будівельних матеріалів, розташоване за адресою: м.Сімферополь, вул.Крилова, 127 відповідно до затвердженої проектно – кошторисної документації, умов договору, а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик, передати йому проектно – кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування, прийняти збудований об'єкт та оплатити його. При цьому джерело фінансування – власні кошти замовника.

Позивачем заявлена вимога  про визнання договору  підряду, укладеного між позивачем та відповідачем, від 10.4.2008р №10/04/08 розірваним, але вказана вимога не підлягає задоволенню, оскільки:

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які пред'явили позов або в інтересах яких пред'явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання  та свого інтересу, а стаття 16 цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3)припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування  збитків  та  інші   способи   відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади,  органу  влади  Автономної  Республіки  Крим  або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК| України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази    подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу.  Господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи.  Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обов'язок довести, що цивільні права та інтереси позивача порушені, не визнаються чи оспорюються відповідачем.

Тоді як в ході розгляду справи суд встановив, що цивільні права та інтереси позивача не порушені та не оспорюються відповідачем, спору між сторонами по факту розірвання   договору підряду від 10.4.2008р №10/04/08 немає.

З огляду на викладене, позивач не довів суду обґрунтованість своїх вимог щодо визнання договору підряду від 10.4.2008р №10/04/08 розірваним, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову у цій частині.

Також позивач  просить стягнути з відповідача суму передоплати за договором підряду від 10.4.2008р №10/04/08  у розмірі 368 000,00грн у зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо виконання підрядних робіт.

Оплата за договором  проводиться у вигляді авансових, проміжних та кінцевих платежів у межах фактичного фінансування. (п.3.3 договору).

Позивач на виконання умов договору, у якості авансового платежу, сплатив відповідачу,  відповідно до платіжних доручень №46 від 17.4.2008р на 150 000,00грн, №69 від 20.5.2008р на 100 000,00грн, №70 від 22.5.2008р на 100 000,00грн та №79 від 24.6.2008р  на 18 000,00грн, 368 000,00грн.

Відповідно до умов договору підрядник зобов'язаний використовувати авансові платежі, перераховані замовником, тільки по цільовому призначенню для виконання прийнятих на себе за договором зобов'язань та виконувати роботи у межах фактичного фінансування.(п.п.4.1.2, 4.1.8 договору).

Відповідно до п.п.2.1, 2.4  договору, він вступає у законну силу з моменту початку фінансування та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань. Договір може бути розірваний по обоюдній згоді сторін або у односторонньому порядку, у випадку неодноразового невиконання або неналежного виконання однією зі сторін прийнятих на себе зобов'язань. При цьому датою розірвання договору вважається дата отримання винною стороною письмового повідомлення.

Як встановлено судом, між сторонами склалися відносини, витікаючи з договору підряду і в главі 61 ЦК України, регулюючої правовідносини, що складаються з договору підряду, не передбачено право замовника вимагати від виконавця  повернення передоплати.

У договорі підряду від 10.4.2008р №10/04/08 також не передбачена  передоплата товару, а отже  не передбачено  право покупця вимагати від продавця  повернення передоплати.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що договір підряду від 10.4.2008р №10/04/08 дійсний, його дію на день розгляду позову  не розірвано у встановленому законом або договором порядку та за договором відповідач  має перед позивачем зобов'язання щодо здійснення будівництва.

Як вже зазначалося, відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та нормами законодавства, тоді як, аналіз змісту укладеного між сторонами договору дає суду підстави для висновку про відсутність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем, отже, відповідно, і про відсутність у відповідача перед позивачем заборгованості.

Порушення відповідачем умов договору є підставою для зобов'язання відповідача виконати умови договору у натурі або іншим способом відповідно до закону, а отже позивачем невірно обраний спосіб захисту свого порушеного права.

Відсутність факту порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «СК Енергострой» саме грошового зобов'язання, виключає захист судом інтересів позивача в частині стягнення 368 000,00грн.

Враховуючи вищенаведене, позов не підлягає задоволенню.

Заяви відповідача про забезпечення позову та про призначення  будівельної експертизи, що надійшли до суду 11.11.2008р, задоволенню не підлягають.

Позивачем при зверненні з позовом до суду, відповідно до платіжного доручення  №124 від 29.9.2008р, сплачено державне мито у розмірі 3 680,00грн, тоді як відповідно до ст.3 (п.2 підпункт «б») Декрету КМУ «Про державне мито» з позовних заяв немайнового характеру, що подаються до господарських судів України, держмито стягується у розмірі  5 неоподатковуваних мінімальних доходів громадян, а з позовних заяв майнового характеру,  держмито стягується у розмірі: 1% від ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,   отже позивачем сплачена лише вимога майнового характеру, у зв'язку з чим з позивача підлягає стягненню у бюджет несплачене державне мито.

Витрати по оплаті держмита, інформаційно-технічних послуг судового процесу відносяться на позивача.

В засіданні суду за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене та підписане 26.11.2008р.

Керуючись ст.ст. 49,77,82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.          У  позові відмовити.

2.          Стягнути з ВАТ «Кримхудожник» (95001, м.Сімферополь, вул.Крилова, 127, р/р 260001672 в КРД ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» м.Сімферополь, МФО 324021, ЗКПО 00307661) у доход державного бюджету м.Сімферополя (р/р31115095700002; у банку одержувача: ГУ ГКУ в АР Крим м.Сімферополь; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200 одержувач: Держбюджет м. Сімферополь чи на інший розрахунковий рахунок) 85,00грн державного мита.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.