Рішення

від 01.12.2008 по справі 55/221-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55/221-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2008 р.                                                            Справа № 55/221-08

вх. № 7271/5-55

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Гурової Г.В.

відповідача- не з"явився   

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Дольче Віта", м. Київ   

до   Приватного підприємства "Компанія Ладья", м. Харків  

про стягнення 256282,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Дольче Віта",м. Київ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення  з  Приватного підприємства "Компанія Ладья", м. Харків, 236841,66 грн. боргу, 14265, 52 грн. пені, 3378,70 грн. інфляційних витрат, 1796,61 3% річних та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору поставки № 2201/07Д від 22.01.07 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 жовтня 2008 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 20 жовтня 2008 р.

Приймаючи до уваги неявку у судове засідання 20 жовтня 2008 року представника  відповідача, враховуючи принцип змагальності сторін та те, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також те, що  у сторін необхідно витребувати додаткові документи, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи на інший день.

Ухвалою господарського суду Харківської області від  20 жовтня 2008 р. було відкладено розгляд справи на 11 листопада 2008 р.

11 листопада 2008 р. позивач надав до суду письмові пояснення, в яких вказує на те, що між сторонами не укладалось будь-яких інших договорів, окрім договору поставки № 2201/07Д від 22.01.07 р. Позивач вказує на те, що відмінність дати укладення договору та дати, зазначеної в видаткових накладних є наслідком технічної помилки. Також позивач вказує суду на те, що відповідачем було частково сплачено суму боргу у розмірі 34301,58 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від  11 листопада 2008 р., від 19 листопада 2008 р.  було відкладено розгляд справи на  інший день.

19 листопада 2008 р. представник позивача надав до суду копію банківського витягу від 21.05.08 р., який підтверджує факт часткової оплати по видатковій накладній  № ТД-006430 від 12.03.08 р. відповідачем було сплачено 34301,58 грн., 41,70 грн.- залишились несплаченими.

01 грудня 2008 р.  позивач надав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що в бухгалтерському підрозділі підприємства позивача не було знайдено будь-яких специфікацій, посилання на які є в спірному договорі № 2201/07Д від 22.01.07 р. та вказував суду на те, що асортимент товару, його ціна, торгівельна марка визначені сторонами у видаткових накладних.

Представник позивача у судовому засіданні 01 грудня 2008 р. підтримувала позовні вимоги .

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, причини неявки суду не повідомив.

Судом перевірено юридичну адресу відповідача, згідно довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві станом на 01 серпня 2008 року юридична адреса відповідача - 61038, м. Харків, вул. Івана Камишева, 6, саме на вказану адресу судом направлялись процесуальні документи.

Представник позивача  звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

22 січня 2007 р.  між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Дольче Віта", м. Київ (далі позивач) та  Приватним підприємством "Компанія Ладья", м. Харків (далі відповідач) було укладено договір № 2201/07Д, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, та відповідно до замовлення відповідача поставити товар та відповідну до нього документацію, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити його на умовах даного договору та за цінами, узгодженими в специфікації. Пунктом 4.3 договору сторонами передбачений порядок розрахунків, якй здійснюється відповідачем  в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача протягом 30-ти календарних днів з моменту приймання- передачі товару та підписання наладної про прийняття. Пунктом 6.2 договору сторонами передбачена відповідальність сторін, а саме у випадку порушення строків оплати товару, передбачених п. 4.3, 4.4, сторони сплачують неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на час порушення зобов"язання, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. При цьому сплата неустойки не звільняє  відповідача від обов"язку оплатити поставлений товар, а позивача від обов"язків оплатити надані послуги. Пунктом 8.1 договору передбачений строк дії договору, а саме договір  є укладеним з моменту підписання та діє до 31 грудня 2007 р. Пунктом 8.9 договору передбачено, що по спливу терміну дії договору, якщо жодна із сторін не виявила бажання розірвати його, то договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві товар, що підтверджується видатковими накладними № ТД-0006430 від 12.03.08 р., № ТД-0007082 від 19.03.08 р., № ТД-0007699 від 29.03.08 р., № ТД-0008338 від 02.04.08 р., № ТД-0009132 від 09.04.08 р., № ТД-0009956 від 16.04.08 р., № ТД-0012576 від 15.05.08 р., № ТД-0014193 від 28.05.08 р., № ТД- 0015603 від 11.06.08 р., які підписані обома сторонами.

Також між сторонами було складено акт про встановлення розбіжностей при прийманні товару від 30.05.08 р., де виявлена нестача за накладною № ТД-0014193 від 28.05.08 р. у розмірі 2805,60 грн.

Щод специфікації, яка зазначена в договорі № 2201/07Д від 22.01.07 р., позивач надав до суду письмові пояснення,  в яких зазначив, що в бухгалтерському підрозділі підприємства позивача не було знайдено будь-яких специфікацій, посилання на які є в спірному договорі № 2201/07Д від 22.01.07 р., та вказував суду на те, що асортимент товару, його ціна, торгівельна марка визначені сторонами у видаткових накладних.

У вказаних накладних в графі "підстава" зазначений договір № 2201/07Д від 03.02.07 р.

На вимогу суду позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що відмінність дати укладення договору  та дати, зазаченої в накладних є наслідком технічної помилки та зазначив, що між сторонами не існувало інших договірних  зобов"язань, окрім вказаного договору поставки № 2201/07Д від 22.01.07 р..

Таким чином, відповідач товар отримав, проте як зазначає позивач у своїх поясненнях, сплатив за нього лише частково, а саме по видатковій накладній № ТД-006430 від 12.03.08 р. було сплачено 34301,58 грн., 41,70 грн. - залишились несплаченими за накладною. На доказ чого позивач надав до суду копію витягу банку від 21.05.08 р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направляв на адресу відповідача акт звірки взаєморозрахунків, проте з боку відповідача останній підписаний не був. На доказ направлення вказаного акту позивач додав до матеріалів справи копію поштового опису та чеку.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 236841,66 грн., що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач товар отримав, проте докази здійснення з позивачем повного розрахунку в матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі –236841,66 грн.  правомірна та обгрунтована, така , що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 3378,70 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання   підлягає задоволенню як правомірна.

Судом встановлено, що позивач у розрахунках  3% річних допустив помилки в розрахунках.  Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо стягнення 3% річних підлягає задоволенню частково у сумі  1772,23 грн. , в решті заявленої вимоги у сумі 24,38 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несоєчасне виконання грошових зобов"язань",    пеня    обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно до ст.ст.193,198 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 14265,52 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання  підлягає задоволенню частково у сумі 14117,73 грн., в решті заявленої вимоги у сумі 147,79 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.124,129 Конституції України,  ст.ст.  526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49,  ст.ст.82-85 ГПК України,  суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Компанія Ладья", м. Харків(61038, м. Харків, вул. Івана Камишева, 6, код ЄДРПОУ 31941022, р/р 26002124630980 в Слобожанському РУ ВАТ Банк "Фінанси та Кредит", МФО 350697) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Дольче Віта", м. Київ(02099, Бориспільське шосе, 7Б; пошт. адреса: 02140, м. Київ, а/с № 95, р/р  2600403255 у АБ "Кліринговий Дім", МФО 300647, код ЄДРПОУ 33631780)  236841,66 грн. боргу, 14117,73 грн. пені, 3378,70 грн. інфляційних витрат, 1772,23 грн. 3% річних, 2561,10 грн.  державного мита   та  117,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині заявлених вимог про стягнення пені у сумі 147,79 грн. та 3% річних у сумі 24,38 грн. відмовити.  

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст Рішення підписано 03 грудня  2008 року.

Суддя