Постанова

від 09.12.2008 по справі 19/12-08-2908

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

19/12-08-2908

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"09" грудня 2008 р. Справа № 19/12-08-2908

 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.

суддів Лавренюк О.Т., Савицького Я.Ф.

при секретарі судового засідання Кубік О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 09.12.2008р.:

від позивача: Соболєва Г.В., за довіреністю;

від відповідача : Панчошак О.Д., за довіреністю;

          розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного підприємства „Антей-А” та Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім „Будматеріали”

на рішення господарського суду Одеської області

від 11 вересня 2008 року

по справі №19/12-08-2908

за позовом: Приватного підприємства „Антей-А”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім „Будматеріали”

про стягнення 520272,39 грн.

          Згідно зі ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась повна фіксація судового процесу.

          Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційних скарг відкладався на 25.11.2008р.; у зв'язку з хворобою судді Одеського апеляційного господарського суду Гладишевої Т.Я. розгляд апеляційних скарг перенесено на 09.12.2008р..

          Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2008р. по справі №19/12-08-2908 продовжено строк розгляду апеляційних скарг до 02.01.2009р..

У судовому засіданні 09.12.2008р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

                                        В С Т А Н О В И В :

11.07.2008р. до господарського суду Одеської області від ПП „Антей-А” надійшла позовна заява до ТОВ Торговий дім „Будматеріали” про стягнення 520272,39 грн. заборгованості за договором поставки № 311 від 26.10.2007р., з яких 422007,72 грн. борг з урахуванням індексу інфляції, 49253,50 грн. - пеня, 49011,17 грн. –збитки, з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №311 від 26.10.2007р..

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.07.2008р. (суддя Гуріна Н.Д.). порушено провадження у справі № 19/12-08-2908 та позовну заяву ПП „Антей-А” прийнято до розгляду.

30.07.2008р. до господарського суду Одеської області від ТОВ Торговий дім „Будматеріали” надійшов відзив на позовну заяву ПП „Антей-А”, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що між сторонами не було укладено договір поставки №311, оскільки ПП „Антей-А” не повернув другий екземпляр договору ТОВ Торговому дому „Будматеріали”, а 16.05.2008р. до відповідача надійшла претензія ПП „Антей-А” про сплату заборгованості, яка була підписана особою, чиї повноваження не підтверджено.  

Під час розгляду справи ПП „Антей-А” неодноразово уточнювалися позовні вимоги, а саме: 1) вх. № 17420 від 26.08.2008р. про стягнення з відповідача 554698,25 грн. заборгованості за спірним договором, з яких 425383,78 грн. - борг з урахуванням індексу інфляції, 63353,05 грн. - пеня, 65961,42 –збитки; 2) вх.. № 18197 від 08.09.2008р. про стягнення з відповідача 538063,83 грн. заборгованості за спірним договором, з яких 425383,78 грн. - борг з урахуванням індексу інфляції, 70324,17 грн. - пеня, 42355,88 грн. –збитки; 3) вх. № 18485 від 11.09.2008р. про стягнення з відповідача 557232,46 грн. заборгованості за спірним договором, з яких 452896,06 грн. - борг з урахуванням індексу інфляції, 60130,52 грн. - пеня, 42205,88 грн. - збитки; 4) вх. № 18576 від 12.09.2008р. про стягнення з відповідача 557232,53 грн. заборгованості за спірним договором, з яких 452896,20 грн. - борг з урахуванням індексу інфляції, 60130,44 грн. - пеня, 44955,89 грн. –збитки.

ТОВ Торговий дім „Будматеріали” також неодноразово надавав до господарського суду першої інстанції відзиви на уточнення позовних вимог: 1) вх. №17766 від 01.09.2008р.; 2) вх. № 18484 від 11.09.2008р..

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.09.2008р. по справі №19/12-08-2908 (суддя Гуріна Н.Д.) позовні вимоги ПП „Антей-А” до ТОВ Торговий дім „Будматеріали” задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 346465,85 грн. боргу, 48161,12 грн. інфляційних витрат, 35659,05 грн. пені, 6696,83 грн. збитків, 4302,28 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з посиланням на те, що 1) надані сторонами докази свідчать про існування господарсько-правових відносин по договору поставки №311 від 26.10.2007р. між сторонами та заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 346465,85 грн. (з урахуванням оплаченої відповідачем 07.08.2008 частки боргу у сумі 14315,00 грн.), відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, у зв'язку з чим підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 346465,85 грн.; 2) за ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України підлягає стягненню заборгованість з урахуванням індексу інфляції за період з грудня 2007 року по липень 2008 року (117,3%), згідно з розрахунком, який здійснено судом, розмір інфляційних становить 48161,12 грн.; 3) відповідно до умов п. 5.2. договору поставки №311 від 26.10.2007р. порушення строку розрахунку, передбаченого п. 3.2. даного договору, тягне за собою сплату покупцем на користь продавця пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення, у зв'язку з тим, що сторони не обумовили у спірному договору інші умови щодо застосування штрафних санкцій, господарським судом застосовано положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, з урахуванням ставки Національного банку України у розмірі 8 % річних, яка діяла у період по 01.01.2008р., 10% річних, яка діяла у період по 30.04.2008р. та 12% річних, яка діяла з 30.04.2008 року, останній строк розрахунку за спірним договором по сплаті товару, отриманого відповідно до видаткової накладної № РН-0001148 від 14.11.2007р. встановлений до 27.11.2007р., а отже нарахування штрафних санкцій мало припинитися 27.05.2008р., тобто з відповідача господарським судом стягнуто штрафних санкцій (пені) за 182 дня у розмірі 35659,05 грн.; 4) позивачем заявлені вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 44205,89 грн., у тому числі витрат, пов'язаних з використанням кредитної лінії по кредитним договорам № 272/2 від 27.08.2007р. та № 30/1 від 14.02.2005р. за 220 днів у розмірі 18% річних на загальну суму 39685,88 грн., за розрахункове обслуговування та відкриття кредитних ліній згідно з тарифами АБ „Приватбанку” на суму 2670,70 грн., відшкодування оплати за юридичні послуги надані СПД Соболевою Г.В. на суму 1850,00 грн., проте господарським судом застосовано ч. 1 ст. 232 Господарського кодексу України та стягнуто з відповідача на користь позивача збитки у вигляді упущеної вигоди в частині, не покритій штрафними санкціями у розмірі 6696,83 грн.. В частині стягнення з відповідача 1850,00 грн. - оплати за юридичні послуги, надані СПД Соболевою Г.В. згідно з актами виконаних робіт від 15.05.2008р. на суму 1500 грн. та 04.07.2008р. на суму 350 грн., відмовлено, оскільки у наданих позивачем актах не вказано, що консультаційні послуги пов'язані з розглядом саме справи № 19/12-08-2908, отже вказані вимоги є недоведеними.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.09.2008р. по справі №19/12-08-2908 виправлено описки у вступній та описовій частинах рішення, вказавши перед аркушами справи номер тому.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, 02.10.2008р. до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Одеської області від 11.09.2008р. по справі №19/12-08-2908 звернувся позивач –ПП „Антей-А”, в якій просить: скасувати рішення господарського суду Одеської області від 11.09.2008р. та прийняти нове рішення, мотивуючи це тим, що: 1) господарським судом першої інстанції невірно розрахована сума інфляційних витрат, оскільки сума інфляційних витрат складає 62415,09 грн., а не 48161,12 грн., як вказано у судовому рішенні; 2) у договорі поставки сторони домовилися про відповідальність з боку відповідача (пеню) у разі прострочення оплати за товар у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення, отже господарським судом невірно застосовано ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, оскільки договором передбачено відповідальність саме за кожний день прострочення оплати товару, тому позивачем розраховано пеню у розмірі 60130,44 грн., а не 35659,05 грн., як вказано у рішенні суду; 3) господарським судом не прийнято до уваги положення п. 5.3 договору про стягнення збитків у разі порушення зобов'язань, отже відповідач повинен відшкодувати позивачу збитки у розмірі 39685,88 грн. –за використання кредитних ліній, 2670 грн. –за обслуговування кредитних ліній, 1850 грн. –за судові витрати - послуги адвоката.

02.10.2008р. до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ Торговий дім „Будматеріали” також надійшла апеляційна скарга на рішення господарського суду Одеської області від 11.09.2008р. по справі №19/12-08-2908, в якій відповідач просить скасувати рішення господарського суду частково і прийняти нове рішення про стягнення з ТОВ Торговий дім „Будматеріали” на користь ПП „Антей-А” борг у розмірі 346465,85 грн., з урахуванням індексу інфляції з 18.07.2008р. по 11.09.2008р. в розмірі -346,47 грн., подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 12497 грн., державного мита у розмірі 3586,16 грн., витрат на ІТЗ судового процесу в розмірі 118 грн., пояснюючи це тим, що : 1)відповідачем не було отримано рахунків-фактур, крім рахунку-фактури №0451, за яким здійснено оплату, а отже позивачем належним чином не було повідомлено відповідача про вартість товару; 2) станом на 11.07.2008р. договір поставки №311 від 26.10.2007р. не набрав чинності відповідно до п. 9.3 договору, оскільки він не був підписаний ПП „Антей-А” на момент подання позову, ТОВ Торговий дім „Будматеріали” отримало підписаний екземпляр договору лише 18.08.2008р., а отже відповідні обов'язки по сплаті товару у відповідача виникли лише після його отримання; 3) 16.05.2008р. відповідачем була отримана претензія №1/15 щодо погашення заборгованості по договору №311 від 26.10.2007р, яка була підписана від імені ПП „Антей-А” особою, чиї повноваження не підтверджено, що суперечить ч. 5 ст. 222 Господарського кодексу України, проте господарським судом не надано належної уваги даному факту; 4) ПП „Антей-А” не надало до суду доказів пред'явлення вимоги до відповідача до звернення до суду з відповідним позовом 11.07.2008р., а відповідно до вимог ст. 530 Цивільного кодексу України обов'язок щодо сплати товару у відповідача виник лише 18.07.2008р.,таким чином стягуванню з ТОВ Торговий дім „Будматеріали” на користь ПП „Антей-А” підлягає 358616,38 грн. - за період з 18.07.2008р. по 11.09.2008р.; 5) ПП „Антей-А” не надано суду жодних доказів, які б підтверджували наявність причинного зв'язку між несплатою кредиту ПП „Антей-А” та правовідносинами між сторонами в судовому процесі, рішення суду також не містить жодних обґрунтувань причинного зв'язку між кредитними договорами та збитками.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційних скарг ПП „Антей-А” та ТОВ Торговий дім „Будматеріали”, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Господарським судом першої інстанції встановлено, що 26.10.2007р. між ПП „Антей-А” (продавець) та ТОВ Торговий дім „Будматеріали” (покупець) укладено договір поставки №311, відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити та передати у власність покупця продукцію власного виробництва, а також матеріали виробничо-технічного призначення по номенклатурі, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного договору.

За висновком господарського суду першої інстанції, ПП „Антей-А” на виконання умов договору поставило, а ТОВ Торговий дім „Будматеріали” прийняло товар - бетон М-350 та М-100 - за видатковими накладними: 1) №РН-0001107 від 01.11.2007р. (арк. спр. 11 т. І), кореспондується з рахунком-фактурою №СФ-0442 від 01.11.2007р. арк. спр. 119 т. І) - на суму 8860 грн., 2) № РН-0001122 від 07.11.2007р. (арк. спр. 11 т. І), кореспондується з рахунком-фактурою №СФ-0451 від 07.11.2007р. (арк. спр. 118 т. І) –127325 грн., 3) №РН-0001127 від 08.11.2007р. (арк. спр. 12 т. І), кореспондується з рахунком фактурою №СФ-0453 від 08.11.2007р. (арк. спр. 117 т. І) –44156,50 грн.; 4)№РН-0001135 від 10.11.2007р. (арк. спр. 12 т. І), кореспондується з рахунком-фактурою №СФ-0456 від 10.11.2007р. (арк. спр. 116 т. І) –145255 грн.; 5) №РН-0001142 від 13.11.2007р. (арк. спр. 13 т. І), кореспондується з рахунком-фактурою №СФ-0459 від 13.11.2007р. (арк. спр. 115 т. І) –56577,50 грн.; 6) №РН-0001148 від 14.11.2007р. (арк. спр. 13 т. І), кореспондується з рахунком-фактурою №СФ-0462 від 14.11.2007р. (арк. спр. 114 т. І) –78810 грн..

Усі перелічені видаткові накладні в графі “Отримав (а)” скріплені печаткою покупця та підписом його представника, що підтверджує факт отримання товару покупцем.

Всього ПП „Антей-А” поставило ТОВ Торговий дім „Будматеріали” товар на суму 460984 грн..

Між тим, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що між ПП „Антей-А” та ТОВ Торговий дім „Будматеріали” не було укладено договору поставки №311 від 26.10.2007р. з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст.179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

          Частинами 1, 8 ст. 181 названого Кодексу господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Так проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін, у разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

В матеріалах справи наявна належно посвідчена копія договору поставки №311 від 26.10.2007р. (арк. спр. 8-10 т. І), який не підписаний представником ПП „Антей-А”, що свідчить про його неукладення на момент подання позовної заяви, а отже правовідносини між ПП „Антей-А” та ТОВ Торговий дім „Будматеріали” виникли не з підстав виконання сторонами умов договору поставки № 311 від 26.10.2007р..

Крім того, у видаткових накладних №РН-0001107 від 01.11.2007р. (арк. спр. 11 т.І),  № РН-0001122 від 07.11.2007р. (арк. спр. 11 т. І3), №РН-0001127 від 08.11.2007р. (арк. спр. 12 т. І), №РН-0001135 від 10.11.2007р. (арк. спр. 12 т. І), 5) №РН-0001142 від 13.11.2007р. (арк. спр. 13 т. І), №РН-0001148 від 14.11.2007р. (арк. спр. 13 т. І), за якими ПП „Антей-А” поставило ТОВ Торговий дім „Будматеріали”, та у рахунках-фактурах №СФ-0442 від 01.11.2007р. (арк. спр. 119 т. І), №СФ-0451 від 07.11.2007р. (арк. спр. 118 т. І), №СФ-0453 від 08.11.2007р. (арк. спр. 117 т. І), №СФ-0456 від 10.11.2007р. (арк. спр. 116 т. І), №СФ-0459 від 13.11.2007р. (арк. спр. 115 т. І), №СФ-0462 від 14.11.2007р. (арк. спр. 114 т. І), вказано, що поставка товару проводиться на підставі договору №ДГ-0000196 від 20.08.2007р..

У листі №1/18 від 18.08.2008р. позивач зазначає, що у видаткових накладних, картці по рах. 361, сформованих в програмному забезпеченні „І-С Бухгалтерія” по вивантаженням, здійсненим на адресу ТОВ „ТД Будматеріали”, вказаний договір №ДГ-0000196 від 20.08.2007р., який формується програмою автоматично, у хронологічному порядку, при реєстрації нового покупця, без дотримання номера діючого договору.

Виписки АБ „Південний” (арк. спр. 85-91 т. І), які підтверджують оплату ТОВ Торговий дім „Будматеріали” за поставлений товар, у призначенні платежу містять тільки вказівки на рахунок, виставлений позивачем відповідачу на оплату. Так, відповідач сплатив на розрахунковий рахунок ПП „Антей-А”: 1) 29.11.2007р. –8860 грн. (призначення платежу –оплата за бетон согл. рах. №442 від 01.11.2007р.); 2)30.11.2007р. –25513,50 грн. (призначення платежу –оплата за бетон согл. рах. №451 від 07.11.2007р.), 44156,50 грн. (призначення платежу –оплата за бетон согл. рах. №453 від 08.11.2007р.);

Між тим, підставою звернення з позовом до господарського суду ПП „Антей-А” визначило неналежне виконання відповідачем зобов'язань, які виникли на підставі договору поставки №311 від 26.11.2007р., позивачем під час розгляду справи в господарському суді першої інстанції неодноразово уточнювався предмет позову –збільшувався розмір позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Пунктом 3.7 роз'яснень Вищого арбітражного суду № 02-5/289 від 18.09.1997р. „Про деякі питання практики застосування Арбітражного процесуального кодексу України” (з подальшими змінами) визначено, що передбачені ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції, ця норма не застосовується під час розгляду справи в інших інстанціях, зазначені права можуть бути використані позивачем також під час нового розгляду справи у першій інстанції після скасування рішення і передачі у встановленому порядку справи на новий розгляд суду першої інстанції.

При цьому слід розуміти, що зміна предмету позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача, а зміна підстави позову - зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача.

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України визначені права господарського суду щодо прийняття рішення, а саме господарський суд приймаючи рішення має право: 1) визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству; 2) виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони; 3) зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання; 4) стягувати в доход Державного бюджету України із сторони, що порушила строки розгляду претензії, штраф у розмірі, встановленому ст. 9 цього Кодексу або у відповідності до законів, що регулюють порядок досудового врегулювання спорів у конкретних правовідносинах; 5) стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону; 6) відстрочити або розстрочити виконання рішення.  

У п. 14 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. №01-8/344 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році” на питання, чи вправі господарський суд самостійно змінити позовні вимоги позивача чи спонукати сторони до уточнення позовних вимог, надана така відповідь: відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної ( в тому числі і судової) влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частина 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України визначає зміну підстави або предмету позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог виключно як право, а не обов'язок позивача, пунктом 2 ст. 83 названого Кодексу передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог (за наявності передбачених цією нормою умов, і про це є клопотання  заінтересованої сторони), але не зміни таких вимог на власний розсуд чи спонукання до їх уточнення.  

Таким чином, у господарського суду відсутнє право змінювати підставу або предмет позову при прийнятті рішення, зміна підстави або предмету позову є виключно правом позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП „Антей-А” не скористалось своїм правом на зміну підстави позову, наполягаючи на стягненні 520272,39 грн. з підстави неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №311 від 26.10.2007р., який є неукладеним, і що зумовлює скасування оскаржуваного рішення від 11.09.2008р. як такого, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняття нового рішення про відому в позові повністю з підстав недоведеності заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита покладаються на позивача.

          Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И ЛА:

          Апеляційну скаргу ТОВ Торговий дім „Будматеріали” задовольнити.

Апеляційну скаргу ПП „Антей-А” - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 11.09.2008р. по справі №19/12-08-2908 скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ПП „Антей-А” на користь ТОВ Торговий дім „Будматеріали” витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 2151 (дві тисячі сто п'ятдесят одну) грн. 14 коп..

Зобов'язати господарський суд Одеської області видати наказ із зазначенням реквізитів сторін.

          Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя:                                                                               Т.Я. Гладишева

Суддя:                                                                                    О. Т. Лавренюк

Суддя:                                                                                          Я.Ф. Савицький