Рішення

від 04.12.2008 по справі 9823-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

9823-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

04.12.2008Справа №2-15/9823-2008

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ротакс» (77300, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул.. Долинська, 1, ідентифікаційний код 22191638)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексон Груп» (95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. К. Лібкнехта, 29, оф. 5; 95017, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Тургенєва, 17, кв. 47, ідентифікаційний код 32009017)

Про стягнення 40597,00 грн.

                                                                                                      Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Алексєєва Т.В., довіреність б/н від 01.09.2008 р., у справі

Від відповідача – не з'явився

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ротакс» звернувся з позовом до Господарського суду АР Крим до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексон Груп»  про стягнення 40597,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих позивачем послуг за договором на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні № 1209207 від 12.09.2007 р.,  в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 40597,00 грн., що і стало приводом для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Ротакс» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи був поінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

За такими обставинами, суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

12.09.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ротакс» (Перевізник) (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексон Груп» (Замовник) (відповідач) був укладений договір № 12092007 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні (а.с. 6-9).

Згідно з частиною 1 статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з пунктом 1.1 Договору Предметом Договору є взаємовідносини сторін, які виникають при транспортному обслуговуванні міжнародних вантажів, згідно з умовами разової Заявки, яка є невід'ємною частиною Договору, додатково обговореного перед кожним конкретним перевезенням, або групою перевезень.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що робота вважається виконаною, якщо Перевізник згідно заявки Замовника виконав роботу в повному обсязі, вантаж доставлений у місце призначення, сторони не мають ніяких претензій одна до одної, що підтверджується актом про виконану роботу із відміткою в СMR отримувачем вантажу.

Відповідно до пункту 4.2 Договору розрахунок із Перевізником за виконане перевезення Замовник здійснює протягом 10 банківських днів (терміни можуть бути змінені згідно заявки), з моменту отримання від Перевізника оригіналів всіх обумовлених документів.  Розрахунок здійснюється у безготівковій формі на банківський рахунок Перевізника.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що Замовник компенсує понесені Перевізником витрати на митниці, пов'язані з характером вантажу, у безготівковій формі, якщо інше не обумовлене в Заявці.

Строк дії Договору передбачений пунктом 8.1 Договору та становить з моменту його підписання та діє протягом року.

Суду не представлено відповідних доказів дострокового розірвання договору, визнання його недійсним тощо.

Позивачем у виконання своїх зобов'язань за Договором виконувалися зобов'язання щодо перевезення товару, що підтверджується доданими до матеріалів справи актами здачі –приймання робіт на загальну суму 55567,00 грн.

Вказані акти були підписані уповноваженим представником Замовника та засвідчені печаткою.

На оплату наданих позивачем послуг були виставлені відповідні рахунки на суму 55567,00 грн.

Проте, відповідачем не було сплачено вартість послуг у відповідності до умов договору у розмірі 40597,00 грн. в добровільному порядку та в повному обсязі, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість за поставлений товар, що і стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Ротакс» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Отже, матеріалами справи підтверджено та судом встановлено, що позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Ротакс» виконано своє зобов'язання за договором,  поставлено товару на загальну суму  40597,00 грн.

Відповідач, в порушення норм чинного законодавства,  не представив суду доказів виконання свого зобов'язання  оплати поставленого позивачем товару на суму 40597,00 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу  України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені статтею 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто, суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а саме розглянути спір з урахуванням лише підстав позову, що вказані позивачем.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується сума заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги у розмірі 40597,00 грн., є обґрунтованою, а тому підлягає стягненню з відповідача.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.  

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексон Груп» (95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. К. Лібкнехта, 29, оф. 5; 95017, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Тургенєва, 17, кв. 47, ідентифікаційний код 32009017) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ротакс» (77300, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул.. Долинська, 1, ідентифікаційний код 22191638. п/р 26006252959001 в ІФІКБ «Приватбанк» МФО 336677)  40597,00 грн. заборгованості, 405,97 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.