Рішення

від 01.12.2008 по справі 9792-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

9792-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

01.12.2008Справа №2-18/9792-2008

За позовом – Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Компласт», м. Київ (вул. І.Клименка, 23, м. Київ, 03110;      вул. І.Клименка, 14, кв. 14, м. Київ, 03110)

До відповідача – Феодосійського казенного оптичного заводу, м. Феодосія, (вул. Московська, 11, м. Феодосія, АР Крим, 98100)

Про стягнення 4 095,77грн.

                                                                                                      Суддя І.К. Осоченко

                                                    ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Захаров М.П. – директор, дов. від 05.11.2008 року.

Від відповідача – не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «Компласт», м. Київ (далі позивач) звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до «Феодосійського казенного оптичного заводу», м. Феодосія  (далі відповідач), у якій просить суд стягнути з відповідача 4 095 грн. (чотири тисячі дев'яносто п'ять) 77 коп., з яких 2 383 грн. (дві тисячі триста вісімдесят три) 88 коп. – сума основного боргу, 225 грн. (двісті двадцять п'ять) 85 коп. – сума пені, 1 272 грн. (тисяча двісті сімдесят дві) 08 коп. - сума інфляції, 213 грн. (двісті тринадцять) 96 коп. – сума річних.

        Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 526, 625 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що позивач відвантажив і забезпечив доставку відповідачу полімерні матеріали на суму 2 620 грн. (дві тисячі шістсот двадцять) 62 коп., що підтверджується накладною № 257 від 10.10.2005р. Беручи до уваги, що на день відправки залишок коштів від проплати відповідача складав 236(двісті тридцять шість),74 грн., то таким чином основна заборгованість відповідача складає 2 383(дві тисячі триста вісімдесят три),88 грн. Позивач неодноразово звертався із претензіями до відповідача, але отримав відповідь лише на останню претензію від 19.06.2006р., в якій відповідач запевняв позивача що сплатить борг, але проплати не було здійснено, що і стало причиною звернення до господарського суду.

01.12.2008 року у судовому засіданні позивач надав заяву про зміну позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 2 383 грн. 88 коп. – сума основного боргу, 225 грн. 85 коп. – сума пені, 1317 грн. 77 коп. - сума інфляції, 224 грн. 35 коп. – сума річних та 852 грн. 63 коп. збитків від зростання ринкових цін; 15, грн. 56 коп. витрати по сплаті довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ; 25 грн. 94 коп.  витрати по сплаті довідки про включення позивача до ЄДРПОУ; 720,00 грн. витрат по сплаті цінової довідки Полтавської Торгово-промислової палати.

Суд приймає до розгляду вказану заяву тільки у частині стягнення з відповідача 2 383 грн. 88 коп. – сума основного боргу, 225 грн. 85 коп. – сума пені, 1317 грн. 77 коп. - сума інфляції, 224 грн. 35 коп. – сума річних; 15 грн. 56 коп. витрати по сплаті довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ; 25 грн. 94 коп.  витрати по сплаті довідки про включення позивача до ЄДРПОУ.

В прийнятті до свого розгляду заяви про зміну позовних вимог у частині стягнення з відповідача 852 грн. 63 коп. збитків від зростання ринкових цін та 720,00 грн. витрат по сплаті цінової довідки Полтавської Торгово-промислової палати суд відмовляє у зв'язку з тим, що по суті це є доповненням позовних вимог, а статтею 22 Господарського процесуального кодексу України не передбачено право позивача саме доповнювати позовні вимоги.

Проте позивач не позбавлений права звернутися до суду з самостійним позовом про стягнення з позивача вказаних сум.

Представник відповідача у судове засідання двічі не з'явився, причини нез'явлення суду не відомі. Про день та час слухання справи був сповіщений належним чином. Відзив на позовну заяву суду не представив.

Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами у порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

                                                            ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного  документа,  підписаного  сторонами  та  скріпленого печатками.   Допускається   укладення  господарських  договорів  у спрощений  спосіб,  тобто  шляхом  обміну  листами,  факсограмами, телеграмами,  телефонограмами  тощо,  а також шляхом підтвердження прийняття до виконання  замовлень,  якщо  законом  не  встановлено спеціальні  вимоги  до  форми  та  порядку  укладення  даного виду договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з телефонною заявкою Феодосійського казенного оптичного заводу, Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «Компласт» надіслала відповідачу по факсу рахунок № 344 від 07.10.2005 року на поставку полімерних матеріалів на суму 2620,62 грн.

Сторонами було узгоджено кількість і вартість товару, після чого позивач відвантажив і доставив відповідачу полімерні матеріали на суму 2620,62 грн., що підтверджується податковою накладною № 257 від 10.10.2005 року.

Факт отримання відповідачем товару на вказану суму підтверджується довіреністю серії ЯКШ № 175371 від 10.10.2005 року.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України,  за   договором  поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк строки)  товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У судовому засіданні позивачем пояснено, що  на розрахунковому рахунку Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Компласт» залишився залишок коштів від проплат Феодосійським казенним оптичним заводом у розмірі 236,74 грн. Вказана сума зарахована позивачем у рахунок оплати за поставлений товар.

Сума  заборгованості у розмірі 2383,88 грн. залишена відповідачем без оплати, доказів такої оплати суду не представлено.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Таким чином, позовні вимоги у частині стягнення суми боргу у розмірі 2383,88 грн. підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача суму інфляції у розмірі 1317,77 грн. за період з 11.10.2005 року по 30.11.2008 року та 3% річних у сумі 224,35 грн. за період з 11.10.2005 року по 30.11.2008 року.

Суд вважає, що позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню за період з 06.07.2006 року по 30.10.2008 року у зв'язку з наступним.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Сторонами не визначений строк виконання зобов'язання у частині здійснення оплати, який був би узгоджений сторонами.

Згідно з п. п. 1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направив на адресу відповідача претензію № 85 від 02.12.2005 року про сплату суми заборгованості, проте суд не приймає дану претензію як належний та допустимий доказ у справі у зв'язку з тим, що відсутні поштова квитанція про відправку і поштове повідомлення про вручення даної претензії відповідачеві.

Крім того, позивач у судовому засіданні підтверджує факт того, що претензія № 85 від 02.12.2005 року направлялася простою кореспонденцією без повідомлення.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як свідчать матеріали справи, 19.06.2006 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 25 про сплату суми боргу у розмірі 2383,88 грн.

Відповідачем дана претензія отримана 22.06.2006 року, що підтверджуються підписом уповноваженої особи відповідача на поштовому повідомленні № 569424.

Крім того, листом від 29.06.2006 року № 954 відповідач дав відповідь на претензію позивача від 19.06.2006 року, в якій зобов'язується сплатити борг до 17.07.2006 року.

Таким чином, оскільки претензія на суму 2383,88 грн., яку суд приймає як належний доказ у справі, направлена відповідачу 19.06.2006 року та враховуючи поштовий пробіг і 7-денний термін, передбачений статтею 530 ЦК України, то період за якій розраховуються інфляційні витрати та 3% річних становить з 06.07.2006 року по 30.10.2008 року.

У зв'язку із чим сума інфляції за вказаний період становить 989,31 грн.. та 3% річних 165,57 грн..

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у сумі 225,85 грн.

Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у частині стягнення пені у сумі 225,85 грн. у зв'язку з тим, що між сторонам  не було укладено договір постачання, а як наслідок відсутні підстави для нарахування та стягнення пені.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 15 грн. 56 коп. витрат по сплаті довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ; 25 грн. 94 коп.  витрат по сплаті довідки про включення позивача до ЄДРПОУ.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати   складаються   з  державного  мита,  сум,  що підлягають сплаті за проведення  судової  експертизи,  призначеної господарським судом,  витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката,  витрат  на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 16.10.2008 року та від 11.11.2008 року суд зобов'язував позивача надати довідки Держкомстату України про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У виконання вказаних ухвал позивач представив суд довідку про включення  Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Компласт», яка датована 30.10.2008 року та довідку про включення  Феодосійського казенного оптичного заводу, яка датована 03.11.2008 року.

Судом встановлено, що за довідку від 30.10.2008 року позивач сплатив 25,94 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 275 від 28.10.2008 року про сплату послуги ЄДРПОУ, а за довідку від 03.11.2008 року – 15,56 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 276 від 28.10.2008 року.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги у частині стягнення суми за довідки про включення сторін у дійсній справі до ЄДРПОУ у сумі 25,94 грн. та 15,56 грн. підлягають задоволенню.         

Судові витрати відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

01.12.2008р. у судовому засіданні за згодою позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 05.12.2008 року

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 530, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

                                                                   ВИРІШИВ:

1.          Прийняти до свого розгляду заяву про зміну позовних вимог у частині стягнення з відповідача 1317 грн. 77 коп. - сума інфляції, 224 грн. 35 коп. – сума річних; 15 грн. 56 коп. витрати по сплаті довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ; 25 грн. 94 коп.  витрати по сплаті довідки про включення позивача до ЄДРПОУ.

2.          Позов задовольнити частково.

3.          Стягнути з Феодосійського казенного оптичного заводу, м. Феодосія, (вул. Московська, 11, м. Феодосія, АР Крим, 98100; код ЄДРПОУ 14310649, банківські реквізити суду не відомі)   на користь Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Компласт», м. Київ (вул. І.Клименка, 23, м. Київ, 03110; р/р 26008010000240 в Залізничній філії ВАТ КБ «Хрещатик» м. Києва, МФО 322595, код ЄДРПОУ 24731286) 2 383 грн. (дві тисячі триста вісімдесят три грн.) 88 коп. – сума основного боргу; 3% річних у сумі 165 грн. (сто шістдесят п'ять грн.) 57 коп.; індекс інфляції у сумі 989 грн. (дев'ятсот вісімдесят дев'ять грн.)  31 коп.; 41 грн. (сорок одна грн.) 50 коп. витрат за довідки; 88 грн. (вісімдесят вісім грн.)  13 коп. державного мита та 101 грн. (сто одна грн.) 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          У іншій частині позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.