Постанова

від 16.07.2012 по справі 2а-3822/11/0121

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-3822/11/0121

16.07.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

прокурор - Степаненко Тетяна Олексіївна, посвідчення №18- , від 02.02.12

представник позивача - Центру зайнятості АР Крим - Мєлкова Надія Миколаївна, довіреність № 13-12-2314/0-11 від 22.06.11

представник позивача - Феодосійського міського центру зайнятості - Мєлкова Надія Миколаївна, довіреність № 04-01/2410 від 02.09.11

відповідач - ОСОБА_3 - не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомила,

розглянувши матеріали справи № 2а-3822/11/0121 за апеляційною скаргою Прокуратури м. Феодосії на постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Микитюк О.А. ) від 14.02.12

за позовом Заступника прокурора м.Феодосії (вул. Українська, 5, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим,98100)

Центру зайнятості АР Крим (вул. Дибенка, 50, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

Феодосійського міського центру зайнятості (вул. Войкова, 46, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим,98100)

до ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

про стягнення матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 14.02.12 в задоволенні позову Заступника прокурора м Феодосії, Центру зайнятості АР Крим, Феодосійського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, - відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 1828 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 14.02.12 та прийняти нове рішення по справі.

У судове засідання з'явився прокурор, просив задовольнити апеляційну скаргу з наведених в ній підстав. Представник Центру зайнятості АР Крим та Феодосійського міського центру зайнятості у судовому засідання підтримала апеляційну скаргу. Відповідач у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомила.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-III від 02.03.2000 року, Закон України "Про зайнятість населення" №803-XII від 01.03.1991 року.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-III від 02.03.2000 року функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України "Про зайнятість населення" № 803-XII від 01.03.1991 року, статтею 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Отже, судом встановлено, що Центр зайнятості АР Крим, Феодосійський міський центр зайнятості є установами Державної служби зайнятості, якому вони підпорядковуються та підзвітні.

Відповідно до статті 39 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судо вому порядку.

Таким чином, Центр зайнятості АР Крим, Феодосійський міський центр зайнятості реалізуючі свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами є органами державної виконавчої влади та, відповідно, суб'єктами владних повноважень. У зв'язку з чим, справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства

Що стосується розгляду справи Феодосійським міським судом, як адміністративним судом, то колегія зазначає наступне. В даному випадку позивачі звернулись з вимогами про стягнення матеріальної допомоги. Статтею 18 КАС України визначена предметна підсудність адміністративних справ місцевих загальних судів. У вказаної статті спори за зверненням державних органів владних повноважень не віднесені до предметної підсудності місцевих загальних судів як адміністративних судів. Згідно з ч.2 ст.18 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушена предметна підсудність справи. Справа повинна бути розглянута окружним адміністративним судом.

ОСОБА_3 перебувала на обліку як безробітна у Феодосійському міському центрі зайнятості у період з 25.12.2009р., що підтверджується реєстраційною персональною карткою №010401109121800002 (а.с.11). З обліку знята, припинена виплата допомоги по безробіттю з 08.06.2010р. наказом від 08.06.2010р. з №нт100608.

За цей час відповідачу сплачена матеріальна виплата по безробіттю 2741,26грн., в тому числі матеріальна допомога на період професіонального навчання (а.с.5)

Відповідно договору від 25.01.2010р. на професійне навчання укладеного між Феодосійським міським центром зайнятості та ОСОБА_3 №9 (надалі - Договір), відповідно до якого відповідачка зарахована в Кримський центр професійно-технічної освіти ДСЗ до складу навчальної групи з підвищення кваліфікації «Інформатика, ОКГ, 1-С Бухгалтерія». На організацію даного навчання Центром зайнятості АР Крим витрачено 808,72грн.(а.с.6)

Згідно договорів №28-Феод від 15.10.2009р. та від04.01.2010р. №9-Феод компанія «ПіДжі Трейд»в м.Феодосія уклала угоду зі ОСОБА_3 щодо надання відповідачем послуг з рекламування продукції компанії.

Висновком почеркознавчої експертизи №2208 від 26.11.2011р. встановлено, що підпис від імені ОСОБА_3 на вищезазначених договорах виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою.

На підставі цього, а також у зв'язку з відсутністю інших доказів суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. З чим не погоджується колегія суддів.

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про зайнятість населення" держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Згідно з ч.1 ст.6 Закону України "Про зайнятість населення" право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.

У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію (частина 2 статті 2 Закону України "Про зайнятість населення").

Крім того, відповідно до абз. 6 п. 1, абз. 8 п. 2 статті 19 Закону України "Про зайнятість населення" Державна служба зайнятості організує при потребі професійну підготовку і перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або направляє їх до інших навчальних закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників, сприяє підприємствам у розвиткові та визначенні змісту курсів навчання й перенавчання; має право оплачувати вартість професійної підготовки осіб, працевлаштування яких потребує здобуття нової професії (спеціальності), а також установлювати їм на період навчання матеріальної допомоги у розмірах, передбачених законодавством України про зайнятість населення.

Статтею 24 Закону України "Про зайнятість населення" визначено випадки, коли може провадитись професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка осіб, зареєстрованих у службі зайнятості як такі, що шукають роботу, безробітних.

При цьому, професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка громадян організуються державною службою зайнятості за її направленням у навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях (незалежно від їх підпорядкованості) згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього навчальних закладах державної служби зайнятості за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до ч.3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до пунктів 2,5,16 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. №308 (надалі - Порядок), за цим Порядком надається матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного (далі - матеріальна допомога у період професійного навчання) застрахованим та незастрахованим особам, визнаним відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" безробітними, які за направленням державної служби зайнятості проходять професійне навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності чи відомчого підпорядкування.

Матеріальна допомога у період професійного навчання встановлюється відповідно до умов надання допомоги по безробіттю у розмірі допомоги по безробіттю, визначеному для відповідної категорії безробітних.

Матеріалами справи, а саме: лист компанії «ПіДжі Трейд»від 05.10.2010р., яким повідомлено, що ОСОБА_3 надавала послуги та отримувала винагороду від компанії(а.с.16); видаткові касові ордери компанії «ПіДжі Трейд»в м.Феодосія щодо отримання відповідачем коштів за надані послуги (а.с.85-90); лист Управління пенсійного фонду України в м.Феодосія від 21.02.2012 №08/ДОК щодо індивідуальних відомостей про застраховану особу -ОСОБА_3 (сплата страхових внесків страхувальником - компанією «ПіДжі Трейд») , підтверджується факт того, що відповідач маючи статус безробітної є зайнятою особою.

На думку колегії суддів висновки проведеної почеркознавчої експертизи не є доказом відсутності трудових відносин з компанією «ПіДжі Трейд»в м.Феодосія. Підпис у договорах укладених між компанією «ПіДжі Трейд»та ОСОБА_3, який не належить ОСОБА_3, не є доказом відсутності трудових відносин, а також спростовується вище наведеними доказами.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову. У ст. 202 КАС України наведені підстави для скасування постанови.

Підставами для скасування постанови суду першої інстанції є п. 3 ч.1 ст.202 КАС України, а також п.4 ч.1 ст. 202 КАС України - розгляд та вирішення справи неповноважним судом, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Прокуратури м. Феодосії задовольнити.

Постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 14.02.12 по справі № 2а-3822/11/0121 скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Феодосійського міського центру зайнятості для одержувача коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття Р/Р 37174001000311 ГУ ДКУ в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 20708729 збитки в сумі 2741,26 грн. (дві тисячі сімсот сорок одна гривня двадцять шість копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Центру зайнятості АР Крим для одержувача коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття Р/Р37179300901202 ГУ ДКУ в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 03491168 збитки у сумі 808,72 грн. (вісімсот вісім гривень сімдесят дві копійки).

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 липня 2012 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко