Рішення

від 31.07.2012 по справі 5006/15/83/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.07.12 р. Справа № 5006/15/83/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Пилипенко О.М., розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінпро», м.Харків

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод», м.Єнакієве

про стягнення 87 667,80грн.

за участю представників:

від позивача: Волков В.М. (директор)

від відповідача: Гусєва О.А. (за довір.)

Суть справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комінпро», м.Харків звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод», м.Єнакієве про стягнення 87 667,80грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір поставки №11-001106 від 24.02.11р., специфікацію №11-001106 4 від 29.12.11р.; додаткові угоди №1 від 31.08.11р. та №2 від 12.11.11р., видаткову накладну № 425 від 26.03.12р.; довіреність №318 від 25.03.12р.; рахунок-фактуру №533 від 26.03.12р.

Ухвалою від 22.06.12р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №5006/15/83/2012.

11.07.12р. відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на отримання не всіх документів при здійсненні поставки товару.

В судовому засіданні 31.07.12р. представник позивача підтримав вимоги, викладені в позовній заяві. Відповідач заперечував з підстав викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Встановив:

01.12.11р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комінпро» (постачальник) та Відкритим акціонерним товориством «Єнакієвський металургійний завод» (покупець) укладено договір поставки №11-001106 (далі - договір), відповідно до умов якого поставщик зобов'язується передати, а покупець прийняти і оплатити продукцію (далі-«товар») на умовах, передбачених даним договором.

Кількість, номенклатура, виробник і рік випуску товару зазначається в специфікаціях до договору, що є його невід'ємною частиною (п.1.2 договору).

Відповідно п.3.2 постачальник зобов'язується поставити товар на умовах поставки, вказаних в специфікації в відповідності з ІНКОТЕРМС. Офіційні правила тлумачення торгівельних термінів міжнародної торгівельної палати. (редакція 2000р.)

Терміни поставки товару, а при необхідності вантажоодержувач і відправник вантажу товару вказуються в специфікаціях (п. 3.3 договору).

Відповідно до п.4.3 загальна сума договору визначається як сумарна вартість товару, поставка якого здійснюється згідно специфікації.

Згідно п.5.2 оплата за поставлений товар буде здійснюватися протягом тридцяти календарних днів з моменту поставки товару покупцеві, підписання сторонами акта здачі-приймання товару (якщо це передбачено в специфікації) і надання покупцеві рахунка на оплату постачальником, якщо інше не вказано в специфікаціях.

До договору сторонами підписано специфікацію №11-001106 4 від 29.12.11р., в якій погоджено здійснення поставки енерголанцюгу - 2шт. та монтажних ланок - 2шт. загальною вартістю 87 667,80грн. Згідно п.5 специфікації №11-001106 4 від 29.12.11р. термін оплати поставленого товару: 100% протягом 30 календарних днів по факту надходження ТМЦ.

Договір №11-001106 від 24.02.11р. підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Додатковою угодою №1 від 31.08.11р. найменування покупця змінено на - Публічне акціонерне товариство «Єнакієвський металургійний завод».

Додатковою угодою № 2 термін дії договору продовжений до 31.12.12р.

Як вбачається зі змісту договору, сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного договору, відсутні докази його припинення або визнання у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оцінивши договір, з якого виникли права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм §3 глави 54 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського Кодексу України.

Відповідно ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з наданою до матеріалів справи видатковою накладною №425 від 26.03.12р. позивачем (постачальником) було поставлено, а відповідачем отримано товар за договором поставки №11-001106 від 24.02.11р. на суму - 87667,80грн., що підтверджується підписом уповноваженої особи покупця на вищевказаної накладної, та довіреністю на отримання товару №318 від 25.03.12р

Факт отримання товару за вказаною накладною відповідачем не спростовується.

Щодо тверджень відповідача про не надання доказів позивачем, які підтверджують факт передачі постачальником документів, передбачених п6.4 договору, суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідно до п.6.4 договору поставки постачальник зобов'язується надати покупцю до початку приймання товару оригінали наступних документів: рахунок-фактури на оплату товару; транспортні і супровідні документи; пакувальні документи; сертифікат або паспорт якості постачальника або виробника (в випадку, якщо постачальник не є виробником); сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічної безпеки(в передбачених законодавством випадках); акт прийому-передачі товару (в 2-х примірниках), оформлений з сторони постачальника; інші документи, які передбачені специфікаціями.

Отже, договорами поставки №11-001106 від 24.02.11р. не передбачено письмове оформлення передачі вищевказаних документів.

Згідно ч.1 ст.666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору поставки або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч.2 ст.666 ЦК України).

Відповідно ч.1 ст.690 ЦК України якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товару, переданого продавцем, він зобов'язаний забезпечити схоронність цього товару, негайно повідомивши про це продавця.

Виходячи зі змісту статей 688 та 690 ЦК України, товари, від яких покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.

Письмової вимоги про передачу документів, передбачених п.6.4 договору відповідач постачальнику не направляв.

За умовами договору вищевказані документи мають бути передані до початку приймання товару. Отриманий товар прийнятий відповідачем без заперечень.

Оскільки суду не надано доказів неналежного виконання ТОВ «Комінпро» прийнятих на себе згідно договору зобов'язань щодо передачі відповідачу документів, не надано доказів відмови від цієї продукції та прийняття її у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання ТОВ «Комінпро» виконав у відповідності з умовами договору, документи, зазначені в п.6.4 договору, були надані разом з товаром.

Отже, обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України.

Згідно приписів ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі договору купівлі-продажу №11-001106 від 24.02.11р. позивачем на оплату поставленого товару був належним чином оформлений та виставлений рахунок, оригінал якого наданий до матеріалів справи.

Як встановлено судом, відповідно до п.5 специфікації №11-001106 4 товар, поставлений за накладною №425 від 26.03.12р., мав бути повністю оплачений не пізніше 25.04.12р.

Під час розгляду справи відповідач доказів оплати отриманого товару суду не надав, наявність заборгованості не спростував.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо повної сплати позивачу грошових коштів за поставлений товар у встановлений строк всупереч ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав, у зв'язку з чим на теперішній час заборгованість відповідача перед позивачем становить 87667,80грн.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-2, 4-3, 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням викладеного, виходячи з того, що, позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати в повному обсязі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 615, 712, §3 Глави 54 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 265, §1 глави 30 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 22, 33-35, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінпро», м.Харків до Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод», м.Єнакієве про стягнення 87 667,80грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» (86429, Донецька область, м.Єнакієво, пр.Металургів, 9, ЄДРПОУ 00191193) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінпро» (61058, м.Харьків, вул.Ромен Роллана, буд.12, ЄДРПОУ 34631996) основний борг в сумі 87 667,80грн.; судовий збір в сумі 1753,36грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 31.07.12р. оголошено повний текст рішення.

Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 31.07.12р.

Суддя Захарченко Г.В.