Рішення

від 31.07.2012 по справі 5011-9/9017-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №5011-9/9017-2012 31.07.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчана компанія

"Максимум"

До Приватного підприємства "Хлібна щедрість"

Про стягнення 7 018,83 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивача Романенко Н.М. (дов. №26.06.12 від 26.06.2012р.)

від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 31.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариствj з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчана компанія "Максимум" (далі по тексту -позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "Хлібна щедрість" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 7018, 33 грн., з яких 6057, 22 грн. основної заборгованості за Договором поставки №ООАО-0233 від 16.11.2011р., 263, 35 грн. пені, 24,25 грн. інфляційних збитків, 51, 20 грн. 3% відсотків річних, 622, 81 грн. 40 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки №ООАО-0233 від 16.11.2011р. в частині оплати за поставлений товар. Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 525, 526, 546, 549, 610, 612, 625, 629 ЦК України, ст. ст. 20, 173, 174, 193, 230, 231 ГК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/9017-2012, розгляд справи призначено на 31.07.2012 року.

В судове засідання 31.07.2012 року відповідач не з'явився, конверт з ухвалою суду від 07.07.2012 року направлено відповідачу за адресою зазначеною у позовній заяві та витягу з ЄДРПОУ, а саме: 02097, м. Київ, вул. Бальзака, буд. 6, кв. 302. Конверт або повідомлення про вручення поштового відправлення до суду не повертались.

У пункті 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року N 18 зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що відповідач належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання.

Представником позивача надано додаткові матеріали, оригінали документів для огляду в судовому засіданні, в усних поясненнях підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчана компанія «Максимум» (далі по тексту -Позивач; Постачальник за Договором) та Приватним підприємством «Хлібна щедрість»(далі по тексту -Відповідач; Покупець за Договором) укладено Договір поставки №ООАО-0233 (далі по тексту -Договір).

У відповідності до умов Договору (п. 1.1), Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, згідно заявок-замовлень Покупця, передати у власність Покупцеві товар, визначений у п. 1.2. цього Договору (надалі іменується «товар»), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити товар.

Асортимент, кількість та строк поставки визначається заявкою-повідомленням Покупця, яка узгоджується із Постачальником і відповідає накладним. Замовлення передається Постачальнику по електронні пошті, факсу або через повноважного представника Постачальника. На підтвердження отримання замовлення Постачальник виписує накладну на товар для Покупця (п. 2.1. Договору).

Загальна вартість товару за цим Договором визначається за сумою всіх заявок Покупця, специфікаціями (Прайс-листами) до Договору та відповідає загальній сумі всіх накладних (п. 4.1. Договору).

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що розрахунок за товар, що поставляється, здійснюється не пізніше чотирнадцяти днів з моменту поставки товару Покупцю, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника або внесення готівкою грошових коштів в прибуткову касу Постачальника.

Поставка товару здійснюється на умовах DDU м. Київ, склад Покупця, відповідно до Правил інтерпретації міжнародних комерційних термінів «Інкотермс»в редакції 2000 року, в строк, зазначений у замовленні, або інших умовах, які сторони погодили у замовленні (п. 6.1. Договору).

Договір діє з моменту його підписання обома Сторонами до 31.12.11 в частині здійснення поставок, а в частині здійснення розрахунків до моменту їх повного виконання. Якщо жодна із Сторін, до закінчення терміну не заперечує проти продовження дії даного Договору, то він вважається продовженим на 1 рік (п. п. 10.1., 10.2 Договору).

За твердженням Позивача, ним на виконання умов Договору поставлено Відповідачу товар у період з 18.11.2011р. по 23.12.2011р. на загальну суму 6857,22 грн. згідно видаткових накладних №Но-0000359 від 18.11.2011р. на суму 1731, 18 грн., №Но-0000361 від 18.11.2011р. на суму 26, 64 грн., №Дк-0000424 від 23.12.2011р. на суму 3902, 40 грн., №Дк-0000450 від 23.12.2011р. на суму 1197, 00 грн. Відповідачем поставлений товар оплачено частково на суму 800,00 грн., станом на момент подання позовної заяви та розгляду справи заборгованість складає 6057, 22 грн., яку Позивач просить стягнути з Відповідача. Також, Позивачем заявлено вимоги про стягнення з Відповідача 263,35 грн. пені, 24,25 грн. інфляційних збитків, 51,20 грн. 3% відсотків річних, 622,81 грн. 40 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчана компанія "Максимум" підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

За своєю правовою природою Договір №ООАО-0233 від 16.11.2011р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В статті 692 ЦК України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, Позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору поставлено Відповідачу товар на суму 6857,22 грн., що підтверджується видатковими накладними №Но-0000359 від 18.11.2011р. на суму 1731, 18 грн., №Но-0000361 від 18.11.2011р. на суму 26, 64 грн., №Дк-0000424 від 23.12.2011р. на суму 3902, 40 грн., №Дк-0000450 від 23.12.2011р. на суму 1197, 00 грн., які скріплені підписами Сторін та печатками юридичних осіб, належним чином засвідчені копії яких додано Позивачем до матеріалів справи, а оригінали надано для огляду в судому засіданні.

На підтвердження отримання товару уповноваженою особою Відповідача, Позивачем до матеріалів справи додано належним чином засвідчену копію Доповнення до Договору з зазначенням осіб уповноважених на отримання товару.

Часткова оплата Відповідачем товару на суму 800, 00 грн. підтверджується наявною в матеріалах справи копією банківської виписки по рахунку Позивача за 28.12.2011р.

За твердженням Позивача, заборгованість Відповідача станом на момент подання позовної заяви та розгляду справи складає 6057,22 грн.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивачем умови Договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 6057,22 грн. Відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем за Договором в сумі 6057,22 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, строк оплати зазначеного боргу у відповідності до положень п. 5.1. Договору, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю на суму 6057,22 грн.

В зв'язку з тим, що Відповідач припустився прострочення по платежах, Позивач на підставі п. 8.2. Договору просить суд стягнути з Відповідача на свою користь 263,35 грн. з урахуванням настання строку оплати за кожною накладною в межах строку передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України та з урахуванням розміру подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення.

У відповідності до п. 8.2. Договору, при порушенні строків оплати за поставлений товар, Покупець, з кожен день прострочення сплачує пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості, але не менше подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення до фактичного виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи несвоєчасне погашення Відповідачем заборгованості та перевіривши розрахунок Позивача, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача пені на суму 263,35 грн.

Також, Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 51, 20 грн. трьох відсотків річних, 622, 81 грн., 40 % річних та 24,25 грн. інфляційних збитків на підставі п. 5.4. Договору та ст. 625 ЦК України, суд приходить до висновку про те, що вони підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 5.4. Договору, за користування чужими грошовими коштами, яке може відбуватись в зв'язку з простроченням оплати за товар, Покупець зобов'язаний сплатити 40% річних (0,1 в день) від простроченої суми за весь час прострочення.

Оскільки вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 40% річних та інфляційних збитків ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України) та п. 5.4. Договору, а Відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги Позивача в частині стягнення 40% річних, підлягають задоволенню згідно розрахунку Позивача на суму 622, 81 грн. та інфляційних збитків на суму 24,25 грн.

При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 51, 20 грн. трьох відсотків річних, оскільки сторони у Договорі передбачили інший розмір процентів річних, ніж встановлено ст. 625 ЦК України, а саме 40% річних, які підлягають стягненню. При цьому, стягнення як 40% річних, розмір яких встановлено договором на підставі норм ст. 625 ЦК України, так і 3% річних, розмір яких встановлено на законодавчому рівні, є притягненням до подвійної відповідальності, тобто подвійним нарахуванням процентів за користування чужими грошовими коштами, що є неприпустимим. У відповідності до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчана компанія "Максимум" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Хлібна щедрість»(02097, м. Київ, вул. Бальзака, буд. 6, кв. 302; код ЄДРПОУ 36657251; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчана компанія Максимум»(35301, Рівненська область, Рівненський район, с. Шпанів, вул. Заводська, буд. 18; код ЄДРПОУ 35849369) 6057 (шість тисяч п'ятдесят сім) грн. 22 коп. основної заборгованості, 263 (двісті шістдесят три) грн. 35 коп. пені, 622 (шістсот двадцять дві) грн. 81 коп. 40% річних, 24 (двадцять) грн. 25 коп. інфляційних збитків, 1597 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто сім) грн. 76 коп. судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог -відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.08.2012р.

Суддя Г.П. Бондаренко