Рішення

від 01.08.2012 по справі 5011-37/9205-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-37/9205-2012 01.08.12

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго» ДоСпільного українсько-ізраїльського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетяна енд компані ЛТД» Простягнення 15 380,66 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судовому засіданні брали участь:

від позивача: Цурка Н.О. -дов. № 93/2012/02/13-29 від 13.02.12 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Спільного українсько-ізраїльського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетяна енд компані ЛТД»про стягнення 14 527,51 грн. основного боргу за угодою № 131-11-е від 22.11.2011 р. про реструктуризацію заборгованості за актом порушень (пошкодження пломби) правил користування електричною енергією № 05225 від 05.05.2011 р., а також 26,41 грн. інфляційної складової боргу, 172,57 грн. трьох відсотків річних та 654,17 грн. пені.

Ухвалою суду від 11.07.2012 р. було порушено провадження у справі № 5011-37/9205-2012 та призначено її розгляд на 01.08.2012 року, зобов'язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 01.08.2012 р. надав суду оригінали документів для огляду, копії яких було додано до позовної заяви та документи на виконання вимог ухвали суду від 11.07.12 р. у даній справі, які були зареєстровані службою діловодства господарського суду та залучені до матеріалів справи; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 01.08.12 р. не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судвого засідання був повідомлений належним чином. Зокрема, відповідно до повідомлення відділення поштового зв'язку -«за закінченням терміну зберігання».

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи-учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ними витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.11.2011 р. між Публічним акціонерним товариством «Київенерго»(кредитор) та Спільним українсько-ізраїльським підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетяна енд компані ЛТД»(боржник) було укладено угоду № 131-11-е про реструктуризацію заборгованості за актом порушень (пошкодження пломби) правил користування електричною енергією № 05225 від 05.05.2011 р.

Згідно з пунктом 1 вищезазначеної угоди, боржник визнає та підтверджує заборгованість перд кредитором за актом порушень № 05225 від 05.05.11 р. в сумі 21 574,38 грн., в т.ч. ПДВ -3 595,73 грн., станом на 01.11.11 р.

У відповідності до п. 2 угоди № 131-11-е від 22.11.2011 р., боржник зобов'язується сплатити зазначену в п. 1 цієї угоди суму протягом грудня 2011 р. -березня 2012 р. за наступним графіком:

- до 09.12.11 р. -5 460,00 грн., в т.ч. ПДВ -910,00 грн.;

- до 09.01.12 р. -5 460,00 грн., в т.ч. ПДВ -910,00 грн.;

- до 09.02.12 р. -5 460,00 грн., в т.ч. ПДВ -910,00 грн.;

- до 09.03.12 р. -5 194,38 грн., в т.ч. ПДВ -865,73 грн..

Згідно з п. 3 угоди № 131-11-е від 22.11.2011 р., боржник разом із сплатою суми, зазначеної у п. 1 даної угоди, зобов'язується щомісяця оплачувати поточне споживання згідно з договором на постачання електричної енергії.

Відповідно до п. 4 вищевказаної угоди, при проведенні сплати заборгованості боржник зобов'язується посилатися в реквізитах «призначення платежу»платіжного документа на дану угоду. За відсутності чіткого формулювання призначення платежу, отримані кредитором кошти зараховуються в першу чергу як оплата поточного споживання енергії, а залишок коштів (за наявності) -на виконання даної угоди.

Пунктом 5 угоди № 131-11-е від 22.11.2011 р. визначено, що у разі порушення строків та/або розмірів погашення заборгованості боржник сплачує кредитору пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення.

Позивач пояснив суду, що за період з грудня 2011 р. до березня 2012 р. відповідачем на виконання умов угоди № 131-11-е від 22.11.2011 р. проведено лише часткову оплату заборгованості 16.12.11 р. на суму 7 046,87 грн. з посиланням на акт порушень № 05225 від 05.05.11 р., у зв'язку з чим станом на 01.07.12 р. у відповідача виникла заборгованість у розмірі 14 527,71 грн.

За таких обставин ПАТ «Київенерго»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Спільного українсько-ізраїльського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетяна енд компані ЛТД»про стягнення 14 527,51 грн. основного боргу за угодою № 131-11-е від 22.11.2011 р. про реструктуризацію заборгованості за актом порушень (пошкодження пломби) правил користування електричною енергією № 05225 від 05.05.2011 р., а також 26,41 грн. інфляційної складової боргу, 172,57 грн. трьох відсотків річних та 654,17 грн. пені.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що відповідач у визначений угодою № 131-11-е від 22.11.2011 р. про реструктуризацію заборгованості за актом порушень (пошкодження пломби) правил користування електричною енергією № 05225 від 05.05.2011 р. строк оплату заборгованості здійснив неповністю.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень, належних доказів та контррозрахунку на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 14 527,51 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позовна вимога Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в частині стягнення з Спільного українсько-ізраїльського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетяна енд компані ЛТД»суми основного боргу за угодою № 131-11-е від 22.11.2011 р. про реструктуризацію заборгованості за актом порушень (пошкодження пломби) правил користування електричною енергією № 05225 від 05.05.2011 р. у розмірі 14 527,51 грн. визнається судом такою, що підлягає задоволенню.

ПАТ «Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 26,41 грн. інфляційних нарахувань за період з 09.12.11 р. до 01.07.12 р. та 172,57 грн. трьох річних процентів за період з 09.12.11 р. до 01.07.12 р., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за угодою № 131-11-е від 22.11.2011 р. про реструктуризацію заборгованості за актом порушень (пошкодження пломби) правил користування електричною енергією № 05225 від 05.05.2011 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця -червня.

У постанові Вищого господарського суду України № 37/327 від 20.01.11 р. викладена позиція, якою стверджується, що реалізація позивачем права кредитора на стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення передбачає необхідність застосування індексу інфляції за весь час прострочення як від'ємного, так і позитивного значення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України № 40/487 від 02.02.12 р. та № 15/065-11 від 01.02.12 р.

Зокрема, в постанові ВГСУ № 15/065-11 від 01.02.12 р. зазначено, що за приписами ст. 625 ЦК України, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення .

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті «Урядовий кур'єр»та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Враховуючи наведене, вірним є період нарахування інфляційних збитків за період з грудня 2011 р. до червня 2012 р. без виключення місяців, у яких індекс інфляції менший одиниці.

Дослідивши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що у ньому помилково позивач не врахував зменшення інфляційних збитків, що пов'язані із встановленням рівня інфляції у травні 2012 р. та червні 2012 р. на рівні 99,7 % та 99,7 %, відповідно.

Враховуючи наведене, матеріальні втрати позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за визначений позивачем період є меншими, ніж заявлені ПАТ «Київенерго».

У зв'язку з вищенаведеним, судом було виконано власний розрахунок інфляційних нарахувань, наведений в таблиці нижче.

Розрахунок інфляційних втрат

Сума заборгованості, грн.Середній індекс інфляції Період прострочення Кількість днів прострочення Сума інфляційних втрат, грн. 3 873,13 100,1 09.01.12 р. -01.07.12 р. 175 3,87 5 460,00 99,9 09.02.12 р. -01.07.12 р. 144 - 5,46 5 194,38 99,7 09.03.12 р. -01.07.12 р. 115 - 15,58 ВСЬОГО: - 17,17 Таким чином, при розрахунку судом інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за порушення грошового зобов'язання було встановлено, що стягненню підлягає сума інфляційних втрат з від'ємним показником (-17,17 грн.).

За таких обставин, підстави для стягнення інфляційних нарахувань за період з 09.12.2011 р. до 01.07.2012 р. за № 131-11-е від 22.11.2011 р. про реструктуризацію заборгованості за актом порушень (пошкодження пломби) правил користування електричною енергією № 05225 від 05.05.2011 р. у позивача відсутні, у зв'язку з чим господарський суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги ПАТ «Київенерго»в частині стягнення з Спільного українсько-ізраїльського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетяна енд компані ЛТД»інфляційних нарахувань в розмірі 26,41 грн.

Також при дослідженні розрахунку трьох відсотків річних, наданого позивачем, судом було виявлено помилки, щодо періоду заборгованості, оскільки не було враховано кількість днів у високосному 2012 році, у зв'язку з чим судом виконано власний розрахунок цієї вимоги, наведений в таблиці.

Розрахунок трьох відсотків річних

Сума заборгованості, грн.Річні відсотки Період прострочення Кількість днів прострочення Сума інфляційних втрат, грн. 5 460,00 3 % 09.12.11 р. -15.12.11 р. 7 3,14 3 873,13 3 % 09.01.12 р. -01.07.12 р. 175 55,56 5 460,00 3 % 09.02.12 р. -01.07.12 р. 144 64,45 5 194,38 3 % 09.03.12 р. -01.07.12 р. 115 48,96 ВСЬОГО: 172,11 Таким чином за розрахунком позивача, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 172,11 грн. три відсотки річних за період з 09.12.11 р. до 01.07.12 р., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за угодою № 131-11-е від 22.11.2011 р. про реструктуризацію заборгованості за актом порушень (пошкодження пломби) правил користування електричною енергією № 05225 від 05.05.2011 р.

Також позивач просить стягнути з відповідача 654,17 грн. пені за період з 09.12.11 р. до 01.07.12 р., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за угодою № 131-11-е від 22.11.2011 р. про реструктуризацію заборгованості за актом порушень (пошкодження пломби) правил користування електричною енергією № 05225 від 05.05.2011 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Пунктом 5 угоди № 131-11-е від 22.11.2011 р. визначено, що у разі порушення строків та/або розмірів погашення заборгованості боржник сплачує кредитору пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за порушення грошового зобов'язання 654,17 грн. пені за період з 09.12.11 р. до 01.07.12 р., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за угодою № 131-11-е від 22.11.2011 р. про реструктуризацію заборгованості за актом порушень (пошкодження пломби) правил користування електричною енергією № 05225 від 05.05.2011 р.

Враховуючи вищенаведене, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго»до Спільного українсько-ізраїльського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетяна енд компані ЛТД»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Спільного українсько-ізраїльського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетяна енд компані ЛТД»(03142, м. Київ, вул. Палладіна, 32-Б, код ЄДРПОУ 14335945) на користь на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 14 527 (чотирнадцять тисяч п'ятсот двадцять сім) грн. 51 коп. основного боргу, 172 (сто сімдесят дві) грн. 11 коп. трьох відсотків річних, 654 (шістсот п'ятдесят чотири) грн. 17 коп. пені та 1 606 (одна тисяча шістсот шість) грн. 69 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. У решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 03.08.2012 р.

Суддя Гавриловська І.О.