Рішення

від 09.07.2012 по справі 4/074-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" липня 2012 р. Справа № 4/074-12

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "АЕС Київобленерго", м. Вишневе

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросільгосптехніка", м. Вишневе

про стягнення 36 968 грн. 93 коп.

за участю представників:

від позивача -Гулевич В.Г. -предст., дов. № 306 від 10.05.2012;

від відповідача -не з'явився;

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "АЕС Київобленерго" (позивач) до Товариства з обмежеою відповідальністю "Агросільгосптехніка" (відповідач) про стягнення 36 968 грн. 93 коп. заборгованості за використану електроенергію.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.06.2012 було порушено провадження у справі № 4/074-12, розгляд справи призначено на 09.07.2012р.

09.07.2012р. в судове засідання представник відповідача не з'явився, хоча про час та місце наступного судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, вимоги суду, викладені в ухвалі від 18.06.2012р. не виконав, зокрема, письмового відзиву на позов не подав.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 09.07.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

встановив:

15 вересня 2000 року між Публічним акціонерним товариством "АЕС Київобленерго" (електропостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросільгосптехніка»(власник мережі) було укладено договір №513 на користування електричною енергією (для споживачів з приєднаною потужністю до 750 кВА), відповідно до умов якого електропостачальник зобов'язується постачати електричну енергію, як різновид промислової продукції споживачу в межах 720 кВА(кВТ) приєднаної (дозволеної до використання) потужності згідно з визначеними йому договором умовами та величинами постачання електроенергії та потужностей.

З метою визначення обсягу спожитої електричної енергії, між сторонами було укладено Додаток 3.1. «Перелік об'єктів споживача», згідно якого відповідачу були встановлені наступні розрахункові прилади обліку: електричний лічильник № 848009; електричний лічильник № 793399; електричний лічильник № 323907; електричний лічильник № 416388.

Відповідно до Завдання на проведення робіт з трифазним лічильником від 01.08.2006 року електричний лічильник № 793399 було демонтовано з показниками 9488 кВт/год., та встановлено лічильник № 65808688 з початковими показниками 000562 кВт/год. Вищевказана заміна лічильника підтверджується Актом збереження пломб розрахункового обліку електроенергії від 01.08.2006 року, підписаними та скріпленими печатками сторін.

Згідно абзацу 1 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України (абзацу 2, 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику").

Відносини між юридичними споживачами та енергопостачальниками регулюються Правилами користування електричною енергією (надалі - ПКЕЕ ), які затверджені Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28. Правила обов'язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

Згідно п. 2.2., п. 3. договору визначено, що електропостачальник зобов'язується доводити споживачу договірні величини споживання електричної потужності в години максимального навантаження енергосистеми за місяцями кварталу письмовим повідомленням не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного квартала, якщо законодавчо чи директивно не скорочено цей термін. Електропостачальник несе відповідальність за надійне забезпечення споживача електроенергією згідно з категорійністю, гарантованим рівнем надійності схем електропостачання струмоприймачів.

У відповідності до п. 4. споживач зобов'язується сплачувати поточну плату за електроенергію банківськими коштами, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в цей період тарифами та умовами договору.

Як зазначає позивач, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 513, у відповідача станом на травень місяць 2012 року утворилась заборгованість за використану електричну енергію, яка обліковувалася 2 розрахунковими приладами обліку: електричний лічильник № 416388 та електричний лічильник № 65808688.

Згідно п. 4.2. договору споживач зобов'язується для визначення величини використаної електроенергії знімати та надавати установленою формою електропостачальнику показання розрахункових електролічильників електролічильників субспоживачів за календарним графіком за формою згідно Додатку № 9.

Згідно Додатку № 4 до Договору № 513 «Графік зняття показань лічильників та надання їх Електропостачальнику», а також п. 6.1. Договору № 513 від 15.09.2000 р., споживач знімає показання електролічильників о 24-00 год. до 15 числа розрахункового періоду та зобов'язаний протягом 0,5 доби з моменту зняття показань електролічильників довести їх значення Електропостачальникові за встановленою формою, тобто подати звіт за фактично використану електричну енергію.

Відповідно до Акту обстеження від 21.11.2006 р. показники електролічильника № 65808688 становили 001919 кВт/год.

Відповідач до 22.09.2008 р. здійснював розрахунки за спожиту електричну енергію, яка обліковувалась 2 електричними лічильниками № 416388 та № 65808688.

Останню оплату за використану електроенергію відповідач здійснив 08.09.2009 р., що підтверджується витягом з бази даних ПАТ «АЕС Київобленерго»(копія в матеріалах справи).

З метою досудового врегулювання спору, 10.11.2011 р. ПАТ «АЕС Київобленерго»на адресу ТОВ «Агросільгосптехніка»було направлено претензію з вимогою погасити існуючу заборгованість. Однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи вищевикладене, а також наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що відповідач свої зобов'язання за договором виконав неналежним чином, здійснивши лише часткову оплату наданих позивачем послуг за договором № 513 на користування електричною енергією, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 36 968 грн. 93 коп.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не з'явився та в силу вищезазначених норм законодавства не надав суду доказів оплати заборгованості, у зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросільгосптехніка" заборгованості в розмірі 36 968 грн. 93 коп. є обґрунтованими, документально підтверджуються та, відповідно, підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросільгосптехніка" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Лесі Українки, 62, код ЄДРПОУ 31589989) на користь Публічного акціонерного товариства "АЕС Київобленерго" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 2-б, код ЄДРПОУ 23243188) -36 968 (тридцять шість тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 93 коп. заборгованості, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання та складання повного тексту рішення: 11.07.2012р.

Суддя О.В. Щоткін