Рішення

від 02.08.2012 по справі 5023/2770/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2012 р.Справа № 5023/2770/12 вх. № 2770/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Стрижак О.М.

за участю:

позивача - Ступка Н.В., довіреність б/н від 01.06.2012 року відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Люкс Трейд Універсал", смт. Нова Водолага

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос - 2000", с. Стара Покровка

про стягнення 23 236,45 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 23 236,45 грн., у тому числі 14010,00 грн. боргу, 4853,60 грн. 3% річних, 98,07 грн. інфляційних, 1472,78 грн. пені та 2802,00 грн. штрафу за договором №180511 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 18.05.2012 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребуваних попередньою ухвалою суду документів не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про отримання поштового відправлення.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

18 травня 2011 року між Приватним підприємством «Люкс Трейд Універсал» (продавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Колос 2000» (покупець) укладено Договір № 180511 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу, згідно якого ПП «Люкс Трейд Універсал» мало передати, а СТОВ «Колос 2000» прийняти й оплатити на умовах Договору засоби захисту рослин згідно Специфікацій до Договору (додатки №1 та №2 до Договору) на загальну суму, з ПДВ, у 35810,00 грн.

На виконання умов Договору Позивачем був поставлений у передбачені договором строки товар на загальну суму 35810,00 грн., у відповідності до видаткових накладних № 72 від 18 травня 2011 року на суму, з ПДВ, 16470,00грн., № 106 від 15 червня 2011 року на суму, з ПДВ, 17030,00грн., № 116 від 06 липня 2011 року на суму, з ПДВ, 2310,00 грн., належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.

Товар за цими накладними був отриманий відповідальною особою відповідача на підставі відповідних довіреностей, засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.

Згідно п.5.3 Договору оплата Товару проводиться наступним чином:

- 30% від вартості Товару оплачується ПОКУПЦЕМ протягом трьох робочих Днів з моменту підписання даного Договору.

- 70% вартості Товару оплачується Покупцем в строк до 01 жовтня 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи в порушення умов договору 09 червня 2011 року Відповідачем платіжним дорученням № 479 було перераховано, з ПДВ, 5634,00 грн. замість 10743,00 грн., як було передбачено умовами Договору, та 17 листопада 2011 року платіжним дорученням № 742 перераховано, з ПДВ, 16166,00 грн.

Відповідач на виконання договору перерахував позивачу лише частину суми у розмірі 21800,00 грн., решта суми у розмірі 14010,00 грн. відповідачем не сплачена.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України).

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що за Додатком № 1 до Договору, у якості сплати частини суми, мало бути сплачено 5634,00 грн. у строк до 20.05.2011р, та за Додатком №2 - 5109.00грн. у строк до 17.06.2011р., разом - 10743,00 грн.

За Додатком № 1 до Договору, у якості сплати цієї частини суми, у строк до 01.10.2011 року, мало бути сплачено 13146,00 грн. та за Додатком №2 - 11921.00 грн., що разом складає 25067,00 грн.

За таких обставин, суд вважає позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача 14010,00 грн. боргу законною, обґрунтованою та підлягаючою задоволенню

Вимогами ч. 1 ст. 216 ГК України передбачено, що Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Однак, відповідачем обов`язки щодо своєчасної сплати не виконувались, що призвело до нарахування з боку позивача штрафних санкцій, передбачених Договором та діючим законодавством України.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. При цьому право на неустойку, згідно частини 1 статті 550 вказаного кодексу, виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до п. 8.4.Договору за порушення умов оплати вартості Товару за Договором передбачена неустойка у формі штрафу у розмірі 20% від вартості неоплаченого Товару, та пунктом 8.2 Договору передбачено, що за прострочення виконання зобов'язання Покупець зобов'язаний сплатити на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені у розмірі 1472,78 грн., який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Позивачем наданий обґрунтований розрахунок штрафу, розмір якого складає 2802,00 грн.

За таких підстав позовні вимоги в частині стягнення 1472,78 грн. пені та 2802,00 грн. штрафу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача інфляційних та річних. За таких обставин, вимога позивача про стягнення 4853,60 грн. 3 % річних та 98,07 грн. інфляційних є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн. покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 2000" (632251, с. Тернова, Чугуївського району, Харківської області, р/р 26203000010534 у ПАТ "Креді Агріколь банк" м. Києва, МФО 300614) на користь Приватного підприємства "Люкс Трейд Універсал" (63200, Харківська область, смт. Нова Водолага, вул. 40-років Перемоги, буд. 24/10, р/р 26004206604 у ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", код ЄДРПОУ 36528831, МФО 380805) 14010,00 грн. боргу, 4853,60 грн. річних, 98,07 інфляційних, 1472,78 грн. пені, 2802,00 грн. штафу та 1609,50 грн. витрати по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.08.2012 р.

Суддя Присяжнюк О.О.

справа №5023/2770/12