Рішення

від 30.07.2012 по справі 5023/2417/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2012 р.Справа № 5023/2417/12 вх. № 2417/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Васильєвою К.М.

за участю:

позивача - Журавель Я.А., довіреність № 5 від 23.07.2012 року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид-Агро", с. Алісівка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Супіна Рапс", м. Бурбулатове

про стягнення коштів у сумі 61711,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Краєвид-Агро", с. Алісівка (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Супіна Рапс", м. Бурбулатове про стягнення коштів у сумі 61711,35 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договорами: складського зберігання сільськогосподарської продукції № КА-37 від 08.07.2010 року та про надання послуг № 09/04/11 від 28.04.2011 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу за вищезазначеними договорами в розмірі 61711,35 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 червня 2012 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/2417/12 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 11 червня 2012 року о 12:00.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 11 червня 2012 року розгляд справи відкладено на 10 липня 2012 року о 10:20; від 10 липня 2012 року розгляд справи відкладено на 26 липня 2012 року о 12:00; від 26 липня 2012 року за заявою позивача розгляд справи відкладено на 30 липня 2012 року о 11:00.

Позивач позовні вимоги підтримував в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Також, до матеріалів справи, через канцелярію суду, супровідним листом (вх. № 13054) надав додаткові документи, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Відповідач в призначені судові засідання не з'являвся, вимоги попередніх ухвал суду не виконував, правом на участь уповноваженого представника не скористався.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

08 липня 2010 року між позивачем - ТОВ "Краєвид-Агро" та відповідачем - ТОВ "Супіна Рапс" було укладено договір складського зберігання сільськогосподарської продукції № КА-37, відповідно до умов якого позивач (виконавець) зобов'язався здійснити роботу з приймання, очистки, відвантаження, зберігання та протруєння озимої пшениці відповідача (замовника), а відповідач (замовник) в свою чергу зобов'язався прийняти вищезазначені роботи та оплатити їх згідно умов вищенаведеного договору.

Як свідчить наявний в матеріалах справи Акт приймання виконаних робіт № 30/09/10д від 30 вересня 2010 року (арк. справи 11) позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором складського зберігання сільськогосподарської продукції № КА-37 від 08.07.2010р., вищезазначені роботи виконав, вартість яких склала 30519,35. Вищезазначений Акт приймання виконаних робіт № 30/09/10д від 30 вересня 2010 року підписано та скріплено печатками позивача та відповідача.

Станом на 01.05.2012 року заборгованість відповідача перед позивачем за договором складського зберігання сільськогосподарської продукції № КА-37 від 08.07.2010р. склала 21531,35 грн.

Відповідно до ст. 957 ЦК України, за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Договір складського зберігання, укладений складом загального користування, є публічним договором. Договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом.

Згідно з ст. 946 ЦК України, плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо зберігання припинилося достроково через обставини, за які зберігач не відповідає, він має право на пропорційну частину плати. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання. Установчим документом юридичної особи або договором може бути передбачено безоплатне зберігання речі.

Крім того, 28 квітня 2011 року між сторонами було укладено договір про надання послуг № 09/04/11, відповідно до умов якого позивач (виконавець) зобов'язався "в термін з 01 травня 2011 року по 30 травня 2011 року надати відповідачеві (замовнику) послуги сільськогосподарською технікою з питань обробітки сільськогосподарських угідь, а відповідач (замовник) зобов'язався надати необхідний об'єм роботи та провести оплату на підставі акту виконаних робіт та виставлених рахунків".

Як свідчить наявний в матеріалах справи Акт виконання робіт (надання послуг) № 20 від 24 травня 2011 року (арк. справи 15) позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором про надання послуг № 09/04/11 від 28.04.2011 року, виконав вищезазначені роботи, вартість яких склала 40180,00 грн. У зв'язку з чим сторонами підписано та скріплено печатками позивача та відповідача Акт виконання робіт (надання послуг) № 20 від 24.05.2011 року.

Станом на 01.05.2012 року заборгованість відповідача перед позивачем за договором про надання послуг № 09/04/11 від 28.04.2011 року склала 40180,00 грн.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором складського зберігання сільськогосподарської продукції № КА-37 від 08.07.2010 р. та за договором про надання послуг № 09/04/11 від 28.04.2011 року склала 61711,35 грн., яка до теперішнього часу залишилась не погашеною, що й стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, тому вони приймаються судом та підлягають задоволенню, а вказана сума в розмірі 61711,35 грн. стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 610, 901, 903, 946, 957 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Супіна Рапс", 64820, Харківська область, Близнюківський район, село Бурбулатове, вул. Миру, буд. 24, (р/р 26001052203226 в Лозівськом відділенні ХГРУ "Приватбанк", МФО 351533, код ЄДРПОУ 34173995, ІПН 341739920033 Свідоцтво 27682090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид Агро", 64811, Харківська область, Близнюківський район, село Алісівка, вул. Центральна, буд. 32 (р/р 26001001309400 у банку АКБ "ОТП Банк", м. Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 34174009, ІПН 341740020033) - 61711,35 грн. заборгованості, 1609,50 грн. судового збору.

Повне рішення складено 03.08.2012 р.

Суддя Жиляєв Є.М.