Рішення

від 05.12.2008 по справі 16/5078

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/5078

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" грудня 2008 р.Справа № 16/5078

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Істок-плюс, ЛТД”, м. Запоріжжя    

до Приватного підприємства „Фрі-Вест”, м. Хмельницький

про стягнення 32 194,62 грн.

                                                                                                                      Суддя    Магера В.В.

Представники сторін:

Від позивача: Зашляпін П.О. –представник за довір. № 21/11-1 від 21.11.2008 р.;

Від відповідача: Лещик В.П. - генеральний директор;

                            Чупріна І.А. - директор.

           Рішення приймається 05.12.2008 р., оскільки в судовому засіданні 28.11.2008 р. оголошувалася перерва.

           Суть спору : Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 32 194,62 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 005/к від 06.03.2008 р. При цьому позивачем зазначено, що відповідач не провів оплату за поставлений йод по розхідній накладні № ЛТД-000603 від 25.03.08 р. на суму 8 250 грн. та розхідній накладні № ЛТД-000662 від 03.04.08 р. на суму 23 600 грн. На теперішній час борг відповідачем сплачено частково в сумі 3 035 грн. Станом на 20.10.2008 р. заборгованість приватного підприємства становить 28 815 грн. За несвоєчасну сплату боргу позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 3 379,62 грн.

Представник позивача в судове засідання 28.11.2008 р. з'явився та подав до суду пояснення в якому зазначає, що в 2008 р. позивачем було відвантажено Товар Відповідачу на суму 79 050,00 грн., в період з 07.03.08 р. по 03.04.08 р. Інших поставок не було. З цієї суми Відповідачем було перераховано нам 55 575,00 грн. (з них 5 340,00 грн. після  подачі позовної заяви), тобто на теперішній час заборгованість Відповідача по основному боргу складає 23 457,00 грн.

Згідно п.3.4. Договору № 005/к від 06.03.08 р. перераховані Відповідачем кошти направляються в першу чергу на погашення заборгованості Відповідача перед Позивачем та оплату пені (якщо вона нараховувалася). В нашому випадку на момент часткової оплати пеня не нараховувалась, а всі кошти направлялися на погашення заборгованості за попередні поставки незалежно від призначення платежу.

       Кошти, за платіжними дорученнями, на які посилається Відповідач дійсно надходили на наш рахунок, та на підставі п. 3.4. Договору були направлені на погашення заборгованості за попередні поставки.

       Щодо посилання Відповідача на порушення нами своїх зобов'язань з поставки Товару, то подальші поставки були призупинені у зв'язку з заборгованістю Відповідача, на підставі п.3.5. Договору, де зазначено, що у разі прострочення оплати за Товар, Позивач має право призупинити наступні поставки Товару до повного погашення заборгованості за попередні поставки.

На підставі вищенаведеного вважаємо позицію Відповідача необгрунтованою, а позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Як докази додаємо: виписку оборотно-сальдової відомості з рахунку № 361, акт звіряння розрахунків, копії накладних № 000470 від 07.03.08 р., № 000493 від 12.03.08 р., № 000518 від 14.03.08 р., № 000579 від 21.03.08 р., копії довіреностей ЯОМ № 665431 від 14.03.08 р., ЯОМ № 665427 від 11.03.08 р., ЯОМ № 665432 від 19.03.08 р., ЯОМ № 665364 від 07.04.08 р.

Представники відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позов проти позову заперечують, позовні вимоги визнають частково, лише в сумі 5 000 грн., не погоджуються із сумою заявлених позовних вимог та просять суд відмовити у задоволені позовних вимог в такій сумі. Свої заперечення відповідач обгрунтовує наступним: згідно з п.3.3. договору купівлі-продажу № 005/к від 06.03.08 р. (надалі-Договору) головною умовою поставки сировини є 30% передплата від вартості товару. Як стверджує відповідач, перед кожною поставкою сировини ним здійснювалась передоплата.

Крім того, згідно накладних № ЛТД-000603 від 25.03.08 р. та № ЛТД-000662 від 03.04.08 р.  відповідачем було отримано сировини на суму 8 250,00 грн. та 23 600,00 грн. відповідно.

Відповідно до поданих представниками відповідача у судовому засіданні копій платіжних доручень № 36 від 27.03.08 р. (2 475,00 грн.) та № 1092 від 13.06.08 р. (5 775,00 грн.) відповідачем всього сплачено 8 250,00 грн. за отриману сировину згідно накладної № ЛТД-000603 від 25.03.08 р.

Крім того, згідно платіжних доручень № 988 від 04.04.08 р. (8 260,00 грн.); № 1152 від 29.07.08 р. (2 000,00 грн.); № 1110 від 01.07.08 р. (3 000,00 грн.) та № 1309 від 12.11.08 р. відповідачем частково проплочено вартість поставленої позивачем сировини на загальну суму 18 600,00 грн. Тобто, заборгованість відповідача перед позивачем відповідно до поданих доказів проплати станом на 12.11.08 р. становить 5 000,00 грн.      

Однак, факт наявності заборгованості у розмірі 5 000,00 грн. відповідач пояснює тим, що згідно п.9.5. Договору позивач взяв на себе зобов'язання безперебійно поставляти сировину до 31.12.08 р.

Крім того, зі слів представників відповідача, не виконавши своїх зобов'язань позивач з квітня 2008 р. в односторонньому порядку зупинив постачання лікарської сировини, чим порушив п.8.2. Договору, що привело до зупинки виробничої діяльності ПП „Фрі-Вест”, зриву поставок медикаментів бюджетним установам по всій Україні. Підприємство зупинилось на 26 р.д., а сума збитків становить 112 000,00 грн.

Відповідно до вищевикладених пояснень та заперечень, відповідач та його представники позовні вимоги ТОВ „Істок-плюс, ЛТД”, м. Запоріжжя визнають частково, лише в сумі 5 000 грн.

З урахуванням викладеного, представником позивача 28.11.2008 р. до суду подано заяву, у якій він змінює предмет позову та просить суд стягнути з відповідача 23 457,00 грн. заборгованості. При цьому, як на підстави позову позивач посилається на накладні №№ 000470, 000493, 000518, 000570, 000603, 000662, які долучені ним до поданих в судовому засіданні письмових пояснень.

Представники відповідача проти заявленого клопотання заперечують та вказують, що позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 28 815,00 грн. основного боргу та 3 379,62 грн. на підставі  розхідної накладної № ЛТД-000603 від 25.03.08 р. на суму 8 250 грн. та розхідної накладної № ЛТД-000662 від 03.04.08 р. на суму 23 600 грн.  Позивач подав заяву яка не стосується предмету спору. В разі наявності заборгованості відповідача, позивач вправі звернутися до суду з вимогою про її стягнення в загальному порядку, а не по даній справі.

При вирішенні заяви позивача про зміну предмету та підстав позову по справі № 16/5078 судом враховується, що відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України  позивач  вправі  до  прийняття  рішення  по  справі   змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Тобто, дана норма закону дає можливість позивачу змінити підставу або предмет позову. Як вбачається із поданої по справі заяви від 28.11.2008 р. позивач просить суд змінити як предмет, так і підстави позову. За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні заяви позивача від 28.11.2008 р. про зміну предмету та підстав позову, як такої що суперечить вимогам чинного законодавства.   

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

06.03.2008 р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 005/к.

Відповідно до п.1.1 Договору продавець (ТОВ „Істок-Плюс”) зобов'язується передати лікарські засоби, вироби медичного призначення, субстанції, в тому числі і прекурсори, далі –Товар, покупцю (ПП „Фрі-Вест”) , а покупець , в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах, зазначених у Договорі та видатковій накладній.

П.3.3 договору визначено умови оплати, відповідно до яких 30% від вартості товару становить передплата, залишок 70% протягом 21 календарного дня з моменту поставки.

Згідно п.6.1 договору покупець несе відповідальність за порушення умов оплати зазначених у п.3.3 За порушення строків оплати покупцем, або строків поставки продавцем, винна сторона сплачує потерпілій пеню. У розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Діючої на момент прострочення, від суми заборгованості (несвоєчасно поставленого товару) за кожний день прострочення.

25.03.2008 р. згідно розхідної накладної  № ЛТД-000603, на підставі довіреності серія ЯОМ № 665363 від 25.03.2008 р., працівником відповідача Лесько О.В. було отримано у позивача  йод на загальну суму 8 250,00 грн.

07.04.2008 р. на підставі довіреності серія ЯОМ № 665364 від 07.04.2008 р., працівником відповідача Лесько О.В., згідно  розхідної накладної  № ЛТД-000662 від 03.04.2008 р. було отримано у позивача  йод на загальну суму 23 600,00 грн.

В зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості, позивачем, 17.06.2008 р.  направлено на адресу  відповідача претензію № 1 з вимогою сплатити 33 815,00 грн. заборгованості. Дана претензія відповідачем отримана 23.06.2008 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Платіжним дорученням № 36 від 27.03.2008 р. на суму 15 870,00 грн., позивачем, в числі інших платежів, сплачено 30% вартості товару по накладній № 603 від 25.03.2008 р., а саме 2 475,00 грн., про що зазначено в призначені платежу по даній накладній. Платіжним дорученням № 1092 від 13.06.2008 р., із зазначенням платежу: „за сировину згідно накладної № 603 від 25.03.2008 р.”, відповідачем проведено оплату за отриманий товар на  суму 5 775,00 грн.

Платіжними дорученнями № 1110 від 01.07.2008 р. на суму 3 000,00 грн., № 988 від 04.07.2008 р. на суму 8 260 грн., № 1152 від 29.07.2008 р. на суму 2 000,00 грн., № 1309 від 12.11.2008 р. на суму 5 340,00 грн., відповідачем проведено оплату за отримані товарно-матеріальні цінності. В платіжних дорученнях відповідачем вказано призначення платежу: „за сировину згідно накладної № 662 від 03.04.2008 р.”

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 28 815,00 грн. - основної заборгованості, 3 379,62 грн. - пені.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

           За таких обставин, суд прийшов до висновку що позов є обґрунтованим, підтверджений належними у справі доказами, відповідає вимогам чинного законодавства  та підлягає задоволенню частково, у сумі 5 000,00 грн. - основної заборгованості та  2 064,03 грн. пені, за період квітня-жовтня 2008 р., у зв'язку з проведеною судом перевіркою правильності проведених нарахувань.

           В позові в частині стягнення 18 475,00 грн. основної заборгованості та 1 315,59 грн. пені належить відмовити, оскільки в цій частині позовні вимоги заявлені безпідставно, після сплати позивачем зазначеної суми основної заборгованості, а пеня нарахована без врахування вимог чинного законодавства.

           Доводи позивача стосовно порядку черговості зарахування здійснених відповідачем розрахунків, з посиланням на п.3.4 договору, судом до уваги не приймаються, оскільки даний пункт договору передбачає лише що перераховані покупцем кошти направляються в першу чергу на погашення заборгованості покупця перед продавцем та оплати пені (якщо вона нараховувалася). Даний пункт договору не покладає на позивача обов'язку зараховувати сплачені відповідачем кошти в порядку календарної черговості виникнення заборгованості відповідача. Сплачені відповідачем позивачу кошти були направлені саме на погашення заборгованості яка виникла на підставі укладеного договору, відповідно до розхідних накладних по яких отримувався товар, що підтверджується призначенням платежу в платіжних дорученнях.

           Провадження у справі в частині стягнення 5 340,00 грн. основного боргу належить припинити у відповідності до вимог п.1-1 ст.80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю спору в цій частині, оскільки борг відповідачем сплачено 12.11.2008 р., тобто після порушення провадження у справі.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача, у відповідності до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Істок-плюс, ЛТД”, м. Запоріжжя до Приватного підприємства „Фрі-Вест”, м. Хмельницький про стягнення 32 194,62 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Фрі-Вест”, м. Хмельницький (вул. Кам'янецька, 16, код ЄДРПОУ 31285905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Істок-плюс, ЛТД”, м. Запоріжжя  (вул. Героїв Сталінграду, 44/84, код ЄДРПОУ 20473634) 5 000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 коп.) основного боргу, 2 064,03 грн. (дві тисячі шістдесят чотири гривні 03 коп.) пені, 70,83 грн. (сімдесят гривень 83 коп.) державного мита, 25,96 грн. (двадцять п'ять грн. 96 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В позові в частині стягнення  18 475,00 грн. основної заборгованості та 1 315,59 грн. пені відмовити.

Провадження у справі в частині стягнення 5 340,00 грн. основного боргу припинити.

                              Суддя                                                                      В.В. Магера