Постанова

від 06.08.2012 по справі 1912/12/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2012 р. Справа № 2-а-1912/12/2170 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Пекного А.С.,

при секретарі: Осташевському Е.Є.,

за участю позивача ОСОБА_1 та представника позивачів ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області, за участю третьої особи: Прокуратури Цюрупинського району Херсонської області, про визнання нечинним та скасування розпорядження в частині,

встановив:

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (далі - позивачі) звернулись до суду із вказаним позовом до Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області (далі - Цюрупинська РДА, відповідач), за участю третьої особи - прокуратури Цюрупинського району Херсонської області (далі - третя особа), в якому просили визнати нечинним і скасувати пункт 1 розпорядження голови Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області від 01.12.2011 року № 744 «Про втрату чинності розпорядження голови районної державної адміністрації від 26 листопада 2008 року № 954 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації по передачі у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства».

Позовні вимоги мотивовані тим, що вони є членами фермерського господарства «Зелений ранок». Розпорядженням голови Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області від 26.11.2008р. № 954 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації по передачі у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства» позивачам був наданий дозвіл на виготовлення технічної документації по складанню державних актів на право власності на земельні ділянки площею 5,85 умовних кадастрових гектарів кожному для ведення фермерського господарства із земель, що перебувають у користуванні фермерського господарства «Зелений ранок» з відокремленою садибою загальною площею 55,67 га., з них в постійному користуванні 24,00 га та на умовах оренди - 31,67 га в адміністративних межах Підстепнінської сільської ради.

На виконання вказаного розпорядження позивачами було замовлено і виготовлено технічну документацію, погоджено її з відповідними органами.

Проте відповідач на підставі протесту прокурора Цюрупинського району від 29.11.2011р. № 97/6395вих.11 прийняв оскаржене у даній справі розпорядження від 01.12.2011 року № 744, згідно з пунктом 1 якого визнано таким, що втратило чинність, розпорядження голови Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області від 26.11.2008р. № 954.

Позивачі вважають оскаржене розпорядження таким, що прийняте з порушенням норм Конституції та законів України, порушує права позивачів на отримання земельних ділянок у власність в межах норм безоплатної приватизації.

При цьому позивачі посилаються на те, що покладені в основу протесту прокурора обставини, на підставі яких приймалось оскаржене розпорядження, не відповідають дійсності, оскільки межі земельних ділянок були визначені та встановлені на місцевості згідно розроблених та затверджених проектів землеустрою, на підставі яких ці ділянки надавались у користування. Цільове призначення земельних ділянок, які бажають отримати у власність позивачі, залишається незмінним. Крім того, ними вже виготовлена і погоджена відповідна технічна документація із землеустрою.

Оскарженим розпорядженням фактично скасовано інше розпорядження, згідно якого позивачі отримали право на виготовлення технічної документації із землеустрою, що перешкоджає їм отримати правовстановлюючі документи на землю.

Посилаючись на наведені обставини, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 просять задовольнити позов.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 і представник позивачів ОСОБА_4 підтримали позовні вимоги та до початку судового розгляду по суті змінили підставу позову, надавши письмову заяву.

Відповідно до зазначеної заяви, діючим законодавством не передбачено повноважень органів місцевого самоврядування і місцевих органів виконавчої влади скасовувати свої попередні рішення - акти індивідуальної дії, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів і суб'єкти цих відносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

На думку позивачів, відповідач допустив порушення Конституції та законів України, прийнявши оскаржене рішення, яким фактично скасував власний акт індивідуальної дії, на підставі якого вже виникли правовідносини, пов'язані із реалізацією позивачами права на приватизацію земельних ділянок.

Оскільки у відповідача не має повноважень скасовувати свої попередні рішення - акти індивідуальної дії, позивачі вважають оскаржене розпорядження протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач та третя особа участь своїх представників у судовому засіданні не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, хоча були завчасно і належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, своїм правом надати заперечення на позов не скористались.

Відповідач надав клопотання про перенесення розгляду справи на вересень 2012 року, проте при цьому не зазначив обґрунтування такого перенесення і неможливості участі свого представника у судовому засіданні, призначеному на 06.08.2012р.

Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Позивач ОСОБА_1 і представник позивачів ОСОБА_4 вважали неявку представників відповідача та третьої особи такою, що відбулась без поважних причин і наполягали на розгляді справи без участі цих осіб.

Враховуючи, що відповідач є місцевим органом виконавчої влади і суб'єктом владних повноважень, суд з огляду на те, що наявні в матеріалах справи докази дають змогу вирішити цей публічно-правовий спір та з метою розгляду справи протягом розумного строку, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи за відсутності представників відповідача і третьої особи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є членами фермерського господарства «Зелений ранок» з відокремленою садибою, яке згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 187548 зареєстровано як юридична особа Цюрупинською районною державною адміністрацією 23.03.1992р., ідентифікаційний код 14139799.

У користуванні фермерського господарства перебувають земельні ділянки загальною площею 55,67 га., з них в постійному користуванні 24,00 га та на умовах оренди - 31,67 га в адміністративних межах Підстепнінської сільської ради.

Право користування земельними ділянками посвідчено відповідними правовстановлюючими документами - Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ХС №003437 та договорами оренди земельної ділянки.

Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонскої області від 28.10.2004р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області про визнання неправомірною відмови у безоплатній передачі у власність земельної ділянки та зобов'язання передати безоплатно у власність із земель фермерського господарства «Зелений ранок» земельну ділянку у розмірі земельної частки (паю), позов ОСОБА_1 задоволено та визнано неправомірною відмову Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області у безоплатній передачі у власність земельної ділянки та зобов'язано відповідача передати безоплатно у власність позивачу із земель фермерського господарства «Зелений ранок» земельну ділянку у розмірі земельної частки (паю), яка дорівнює 5,85 умовним кадастровим гектарам.

Це рішення набуло законної сили 29.12.2004р. згідно з ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від тієї ж дати.

На підставі заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про передачу у власність земельних ділянок в розмірі земельної частки (паю) із земель фермерського господарства та з урахуванням згаданого рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 28.10.2004р. і рішення засідання районної комісії по врегулюванню земельних відносин, головою Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області прийнято розпорядження від 26.11.2008р. № 954 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації по передачі у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства», яким позивачам був наданий дозвіл на виготовлення технічної документації по складанню державних актів на право власності на земельні ділянки площею 5,85 умовних кадастрових гектарів кожному для ведення фермерського господарства із земель, що перебувають у користуванні фермерського господарства «Зелений ранок» з відокремленою садибою загальною площею 55,67 га., з них в постійному користуванні 24,00 га та на умовах оренди - 31,67 га в адміністративних межах Підстепнінської сільської ради.

При цьому п.2 цього розпорядження на позивачів було покладено обов'язок у місячний строк замовити в землевпорядній організації виготовлення технічної документації.

На виконання вказаного розпорядження позивачами було замовлено у ДП «Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» і виготовлено технічну документацію, погоджено її з відповідними органами.

29.11.2011р. за вихідним номером 97/6395вих11 прокурором Цюрупинского району принесено голові Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області протест на розпорядження від 26.11.2008р. № 954 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації по передачі у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства», яким вимагалось це розпорядження скасувати як незаконне.

Як зазначав у протесті прокурор, зазначеним розпорядженням відповідач всупереч вимог законодавства надано дозвіл позивачам на складання технічної документації із землеустрою за відсутності підстав для надання такого дозволу, оскільки фактична площа земельних ділянок, які передаються у власність, не визначена, межі земельних ділянок на місцевості не встановлені, проект відведення земельних ділянок не розроблений.

За результатами розгляду протесту відповідачем прийнято оскаржене розпорядження від 01.12.2011 року № 744 «Про втрату чинності розпорядження голови районної державної адміністрації від 26 листопада 2008 року № 954 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації по передачі у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства».

Пунктом 1 вказаного розпорядження визнано таким, що втратило чинність, розпорядження голови районної державної адміністрації від 26 листопада 2008 року № 954 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації по передачі у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства».

Позивачі вважають це розпорядження таким, що суперечить Конституції і законам України з тих підстав, що у відповідача не має повноважень скасовувати свої попередні рішення - акти індивідуальної дії.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно зі ст. 31 Земельного кодексу України землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Порядок приватизації земельних ділянок членами фермерських господарств визначений статтею 31 Земельного кодексу України, згідно з якою громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 19.06.2003 № 973-IV «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України від 19.06.2003 № 973-IV «Про фермерське господарство» для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

Відповідно до ч.3 ст. 7 Закону України від 19.06.2003 № 973-IV «Про фермерське господарство» земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

Згідно з ч.5 ст. 7 Закону України від 19.06.2003 № 973-IV «Про фермерське господарство» громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Це положення не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

Із аналізу наведених правових норм вбачається, що законодавцем надано право членам фермерського господарства набувати у власність земельні ділянки водного фонду, які входять до складу сільськогосподарських угідь у розмірі земельної частки (паю).

За змістом ч.4 ст.7 вказаного вище Закону, у разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом. Рішення суду про задоволення позову є підставою для відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості), видачі документа, що посвідчує право власності або укладання договору оренди.

Судом встановлено, що земельні ділянки, які бажають отримати у власність позивачі, знаходяться у постійному користуванні та в оренді фермерського господарства «Зелений ранок» з відокремленою садибою, їх межі були визначені та встановлені на місцевості згідно розроблених та затверджених проектів землеустрою, на підставі яких ці ділянки надавались у користування. Цільове призначення земельних ділянок залишається незмінним.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи, в тому числі оглянутою в судовому засіданні технічною документацією по передачі у власність позивачам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Крім того, рішенням Цюрупинського районного суду Херсонскої області від 28.10.2004р. задоволено позов ОСОБА_1 та визнано неправомірною відмову Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області у безоплатній передачі у власність земельної ділянки і зобов'язано відповідача передати безоплатно у власність позивачу із земель фермерського господарства «Зелений ранок» земельну ділянку у розмірі земельної частки (паю), яка дорівнює 5,85 умовним кадастровим гектарам.

Це рішення набуло законної сили і згідно ч.4 ст.7 Закону України від 19.06.2003 № 973-IV «Про фермерське господарство» є підставою для відведення земельної ділянки і видачі документа, що посвідчує право власності або укладання договору оренди.

Саме на виконання зазначеного рішення суду та за наявності заяв позивачів про передачу їм у власність земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) із земель фермерського господарства «Зелений ранок», відповідачем було прийнято розпорядження від 26 листопада 2008 року № 954 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації по передачі у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства», яке визнано таким, що втратило чинність, оскарженим розпорядженням від 01 грудня 2011 року № 744.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивачів, суд зобов'язаний перевірити, чи здійснено такі дії на підставі закону в межах повноважень, безсторонньо та добросовісно.

У зв'язку з цим суд звертає увагу на слідуюче.

Конституційний Суд України в рішенні від 16.04.2009 р. у справі №1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що «у Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3)».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 р. №586 - XIV, місцеві державні адміністрації діють на засадах відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність.

Аналізуючи викладені нормативні акти та зазначене рішення Конституційного Суду України, суд приходить до висновку, що місцеві державні адміністрації не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами державної влади і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні правові акти місцевих державних адміністрацій є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом державної влади після їх виконання.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Суд враховує, що розпорядження голови районної державної адміністрації від 26 листопада 2008 року № 954 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації по передачі у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства» є актом індивідуальної дії одноразового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання. Те, що це розпорядження виконано, підтверджено оглянутою в судовому засіданні технічною документацією із землеустрою, замовленою позивачами і виготовленою ДП «Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Крім цього, обставину щодо виготовлення технічної документації встановлено і судовим рішенням - постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011р. у справі № 2а-13/11/2121, якою, зокрема, зобов'язано відділ Держкомзему у Цюрупинському районі Херсонської області погодити вказану вище технічну документацію та надати позитивний висновок щодо складання технічної документації із землеустрою і документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства загальною площею 55,04 га із земель, наданих у постійне користування та оренду.

Також вказане розпорядження є необхідною умовою реалізації суб'єктивного права позивачів на отримання у власність для ведення фермерського господарства земельних ділянок, яке надано їм законом.

Визнання його оскарженим у даній справі розпорядженням таким, що втратило чинність, фактично означає його скасування, що з огляду на наведене вище є протиправним, оскільки відповідні повноваження надані органу виконавчої влади вищого рівня або суду, сам відповідач позбавлений можливості скасовувати такі свої рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що головою Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області протиправно визнано нечинним власне розпорядження від 26 листопада 2008 року № 954.

Відповідно до ч.ч. 1,2,4 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Суд звертає увагу на те, що не зважаючи на значний проміжок часу, який перебував у розпорядженні відповідача та третьої особи - суб'єктів владних повноважень для формування і обґрунтування правової позиції по суті спору, вони не надали суду своїх заперечень на позовну заяву.

Доказів правомірності оскарженого розпорядження відповідач також не навів.

Зважаючи на викладене, суд вирішує даний спір на підставі наявних у справі матеріалів.

За таких обставин, позовні вимоги про скасування пункту 1 розпорядження голови Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області від 01 грудня 2011 року № 744 «Про втрату чинності розпорядження голови районної державної адміністрації від 26 листопада 2008 року № 954 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації по передачі у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства» підлягають повному задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати нечинним і скасувати пункт 1 розпорядження голови Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області від 01 грудня 2011 року № 744 "Про втрату чинності розпорядження голови районної державної адміністрації від 26 листопада 2008 року № 954 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації по передачі у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства".

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09 серпня 2012 р.

Суддя Пекний А.С.

кат. 6.2