41/149-08
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
18.12.08р.
Справа № 41/149-08
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Дніпроізол",
м. Дніпропетровськ
до Приватного підприємства "ТК Манстера плюс", м. Павлоград, Дніпропетровська область
про стягнення 22634,02 грн.
Суддя Орєшкіна Е.В.
В засіданні приймали участь представники:
Від позивача: Дібров А.А., директор, паспорт серії МВ 204875 від 25.11.2003 року
Коротич С.В., довіреність б/н від 24.11.08 року
Від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу –18238,54 грн.,3 % річних –547,15 грн., інфляційних збитків –3848,33 грн., всього –22634,02 грн.
Крім того, просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.
В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань щодо оплати поставленої йому позивачем продукції за умовами укладеного між сторонами договору № 19/10-07-1 від 19.10.07 року.
Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав, вимог не заперечив, присутність повноважного представника в судовому процесі не забезпечив, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, про час і місце проведення судових засідань повідомлений судом належним чином (а.с. 42).
Нез'явлення відповідача на виклик суду не перешкоджає розгляду справи по суті.
Справа, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними в ній матеріалами.
Оригінали документів, оглянуті в судових засіданнях, відповідають копіям, долученим до позовної заяви.
За згодою представників позивача в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем –товариством з обмеженою відповідальністю «СП ДНІПРОІЗОЛ»та відповідачем –приватним підприємством «ТК Манстера-Плюс» укладений договір № 19/10-07-1 від 19.10.07 року (далі –договір), за умовами якого продавець (позивач у справі) прийняв на себе зобов'язання поставити покупцю (відповідачу у справі) технічні масла, змазки, авто хімію, та покупець, відповідно, зобов'язання прийняти вказану продукцію та її сплатити.
На виконання умов договору та на підставі виданої відповідачем своєму представнику довіреності на право одержання товарно-матеріальних цінностей серії НАЖ № 410343 позивачем поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 22874,81 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000161 від 19.10.07 року, № РН-0000162 від 19.10.07 року (а.с. 12, 14).
Пунктом 5.1. договору сторонами узгоджений порядок розрахунків за поставлений товар - відстрочка платежу 7 календарних днів, оплата здійснюється у 100 % розмірі вартості товару прямим банківським переказом грошових коштів на рахунок продавця згідно виставлених ним рахунків.
Позивач посилається на частковий розрахунок відповідача за отриманий товар, всього в сумі 3850 грн., також на часткове його повернення позивачу на суму 786,27 грн., до стягнення ним пред'явлений борг в розмірі 18238,54 грн.
Оскільки сторонами не конкретизовано, тобто не встановлено у договорі строк виконання відповідачем зобов'язання по оплаті товару, відповідно до п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, кредитор (позивач у справі) вправі вимагати виконання зобов'язання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги кредитором.
В якості доказу звернення до відповідача з вимогою на оплату товару позивачем подана претензія № 1 від 01.09.08 року, надіслана на адресу відповідача 03.09.08 року рекомендованою кореспонденцією, яка отримана останнім 09.09.08 року (а.с. 23).
Оскільки законом форма вимоги не встановлена, суд приймає зазначену претензію як доказ звернення позивача в порядку п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.
Отже, строк оплати отриманої від позивача продукції у відповідача, з урахуванням часу на перебіг пошти, настав з 09.09.08 року по 15.09.08 року.
Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до вимог цивільного кодексу, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
У встановлений законом строк відповідач оплату суми 18238,54 грн. не здійснив. Докази погашення заборгованості, що є предметом позову у справі, сторонами на момент вирішення спору не подані, в матеріалах справи вони відсутні.
За таких обставин суд вбачає підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 18238,54 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми. За період прострочення з 27.10.07 року по 27.10.08 року нараховані позивачем сума інфляційних збитків складає 3848,33 грн., 3 % річних –547,15 грн.
Вимоги позивача щодо стягнення інфляційних збитків та 3 % річних суд вважає обґрунтованими, але підлягаючими задоволенню частково, оскільки позивачем помилково визначений період їх нарахування –з 27.10.07 року, тоді як строк оплати у відповідача отриманого товару, як зазначено вище, настав з 09.09.08 року по 15.09.08 року, тобто прострочення грошового зобов'язання розпочалося з 16.09.08 року. З 16.09.08 року по 27.10.08 року, стягненню підлягають інфляційні збитки в розмірі 310,06 грн., 3 % річних –в розмірі 18 грн.
Вимога позивача щодо вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки підставою до забезпечення позову, відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Вимога позивача не обґрунтована, в ній не наведені підстави, які б свідчили про наявність таких обставин.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищенаведеного та
керуючись ст. ст. 1, 33, 44, 49, 82 –84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства «ТК Манстера-Плюс»- 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул.. Радянська, б. 50, код ЄДРПОУ 33019186, р/р 26001001739001 в КБ «Надра», МФО 306016 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СП ДНІПРОІЗОЛ»- 49052, м. Дніпропетровськ, вул.. Виборзька, б. 33-в, кв. 26, код ЄДРПОУ 33325064, р/р 26002050501334 в КБ «ПриватБанк»м. Дніпропетровськ, МФО 305299 заборгованість 18238,54 грн. (вісімнадцять тисяч двісті тридцять вісім грн. 54 коп.), інфляційні збитки –310,06 грн. (триста десять грн. 06 коп.), 3 % річних –18 грн. (вісімнадцять грн.), витрати по сплаті держмита –102 грн. (сто дві грн.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –97 грн. (дев'яносто сім грн.).
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СУДДЯ Е.В. ОРЄШКІНА
Рішення підписано 19.12.08 року
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2008 |
Оприлюднено | 23.12.2008 |
Номер документу | 2555880 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Орешкіна Е.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні