Постанова

від 01.12.2008 по справі 173/14-06

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

173/14-06

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

01.12.08 р.                                                                                          № 173/14-06          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Мостової Г.І.,

суддів:                              Ільєнок Т.В.,

Міщенка П.К.

при секретарі судового засідання Олійник О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Ерго»на рішення господарського суду Київської області від 16.09.2008 р.

у справі № 173/14-06/15-08 (суддя Рябцева О.О.)

за позовом Закритого акціонерного товариства «Ерго», м. Обухів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Катафот», м. Обухів

про стягнення 54 163 грн. та розірвання договору

за участю представників сторін:

від позивача: Каргін О.М. –дов. б/н від 07.09.2008 р.

від відповідача: Зубко В.М. - дов. №1/08-08 від 01.08.2008 р., Омельченко М.І. –директор   

встановив:

Рішенням господарського суду Київської області від 16.09.2008 р. в задоволенні позовних вимог ЗАТ «Ерго»до ТОВ «Катафот»про стягнення 54 163 грн. та розірвання договору було відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу б/н б/д (вх. суду № 2-04/1/1018/2281 від 30.10.2008 р.), в якій вважає, прийняте місцевим господарським судом рішення таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з недоведеністю обставин, викладених у вказаному рішенні, обставинам справи, а також, у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача вимоги, викладені в апеляційній скарзі та додатковому поясненні до апеляційної скарги б/н, поданому в судовому засіданні 01.12.2008 р., підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 24.11.2008 р. представником позивача було подано клопотання б/н від 24.11.2008 р. про приєднання до матеріалів справи додаткової угоди №1 від 01.06.2005 р. до договору №1 від 01.03.2005 р. про надання в службове користування легкового автомобіля. В обґрунтування поданого клопотання представником позивача було зазначено, що вказаний доказ не було надано під час розгляду справи в суді першої інстанції, оскільки обставини укладення договору №1, в т.ч. всі істотні умови, узгодження сторонами не були встановлені судом першої інстанції, необхідними для доказування. Договір представлявся лише як доказ правомірності використання автомобіля позивачем.

Відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд розглядає справу повторно, тобто метою суду є не перевірка правильності й законності рішення суду першої інстанції, а розгляд справи по суті повторно. За загальним правилом апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у справі доказами, тобто тими доказами, що зібрані місцевим господарським судом і покладені в основу рішення цього суду. Водночас, суд переглядає справу також і за додатково поданими апеляційному суду доказами. Втім подання сторонами нових доказів апеляційному суду обмежено. Додаткові докази приймаються судом, якщо особа, яка подає докази, обґрунтує неможливість подання цих доказів місцевому господарському суду під час розгляду справи у першій інстанції. Обґрунтовуючи неможливість подання доказів суду першої інстанції, особа, яка бажає подати нові докази, має довести обставини, що об'єктивно перешкоджали їй подати ці докази місцевому господарському суду.

Колегія апеляційного господарського суду розглянувши подане клопотання, вирішила, що воно не підлягає задоволенню на підставі ч.1 ст. 101 ГПК України, оскільки позивачем не обґрунтувано неможливість подання додаткової угоди №1 від 01.06.2005 р. до договору №1 від 01.03.2005 р. місцевому господарському суду під час розгляду справи у першій інстанції та не доведено обставин, що об'єктивно перешкоджали подати цю додаткову угоду місцевому господарському суду.

Крім того, представником позивача було подано клопотання б/н від 01.12.2008 р. про виклик судового експерта для дачі додаткових пояснень до висновку судової комплексної пожежно-технічної та автотехнічної експертизи. Враховуючи, що наявність у господарському процесі експерта викликається необхідністю застосування спеціальних знань під час дослідження доказів, а також у випадках недостатньої ясності висновку судового експерта та те, що позивачем не обґрунтована жодна з вказаних вище обставин, колегія апеляційного господарського суду, розглянувши подане клопотання, вирішила, що воно не підлягає задоволенню на підставі ст.ст.31,41,42 ГПК України,

Представники відповідача проти апеляційної скарги усно заперечили, вимоги ухвали суду не виконали, відзиву на апеляційну скаргу не подали. В судовому засіданні 24.11.2008 р. оголошувалась перерва на 01.12.2008 р. на 09-00.

Перевіривши матеріали, додані до апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія апеляційного суду встановила  наступне.

Між Чорноіваном В.І. (працівник) та ЗАТ «Ерго»(підприємство) було укладено договір про надання в службове користування легкового автомобіля № 1 від 01.03.2005 р. (а.с.59-61). Відповідно до умов вказаного договору, працівник зобов`язується передати підприємству у строкове платне користування, а підприємство зобов`язується прийняти –легковий автомобіль марки ГАЗ-3110, державний номер 756-27 КХ, та зобов`язується сплачувати працівнику плату за службове користування автомобіля.

Позивач (замовник) та відповідач (виконавець) 25.10.2005 р. підписали замовлення-квитанцію № 77, відповідно до якої на автомобілі ГАЗ-3110, державний номер 756-27 КХ, повинні бути проведені ремонтно-відновлені роботи, а саме: діагностика  автомобіля, ремонт двигуна: зняття двигуна, мийка двигуна, дефектовка двигуна, мийка, продувка, чистка масляної системи двигуна, підгонка та установка деталей двигуна, повна збірка двигуна та установка, запуск двигуна та регулювальні роботи; заміна ресорних втулок. А також, у замовленні наведено перелік деталей, які необхідні для заміни при ремонті двигуна (а.с.20). Вартість робіт та деталей визначена у замовленні-квитанції та становить 2586,10 грн. Позивачем здійснено попередню оплату у розмірі 1000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №472  від 24.10.2005 р. (а.с.23).

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, на виконання умов договору 25.10.2005 р. автомобіль марки ГАЗ-3110 «Волга», державний номер 756-27 КХ, був переданий позивачем відповідачу для проведення ремонтних робіт, при цьому акта приймання-передачі автомобіля сторонами складено не було. Зазначений автомобіль був забраний у відповідача водієм позивача –Лисенко М.С. З позовної заяви вбачається, що автомобіль був забраний 06.11.2005 р., проте акта приймання-передачі автомобіля сторонами складено не було, а в матеріалах справи міститься акт приймання-передачі наданих послуг виконаних робіт від 05.11.2005 р. (а.с.159), підписаний тільки представником відповідача Омельченко М.І.

Як вбачається з постанови від 16.11.2005 р. начальника ВНПД Обухівського РВ про відмову в порушенні кримінальної справи, гр-н Чорноіван В.І. (власник автомобіля, директор позивача) дав пояснення, що автомобіль з 25 жовтня по 05 листопада 2005 р. знаходився в ремонті  на СТО ТОВ «Катафот»(а.с.162-163). Цією ж постановою було встановлено, що пожежа на автомобілі ГАЗ-3110, державний номер 756-27 КХ,  сталася 06.11.2005 р., приблизно о 10 год. 00 хв., за адресою: автодорога Київ-Обухів в районі залізничної станції Нові Безрадичі. В  матеріалах справи міститься акт від 14.11.2005 р. про пожежу, з якого вбачається, що пожежа виникла 05.11.2005 р. о 10 год. (а.с.160-161).

Після пожежі пошкоджений автомобіль був доставлений позивачем на СТО відповідача. Матеріали справи не містять акта приймання-передачі пошкодженого автомобіля, оскільки, як було пояснено представниками сторін, акт вони не складали, проте факт передачі відповідачу автомобіля відповідачем не спростовувался.

Між ТОВ «Бюро незалежної експертизи «Об'єктивність»(виконавець) та позивачем (замовник) було укладено договір № 05/05 від 26.11.2005 р., відповідно до умов якого: п.1.1. замовник зобов'язався доручити, а виконавець –прийняти на себе виконання робіт по проведенню дослідження причин самозапалювання, що сталося 06.11.2005 р. на автомобілі ГАЗ-3110, державний номер 756-27 КХ, і визначення осередку пожежі, причини її виникнення та складанню висновку спеціаліста; п.3.1. за виконану роботу, замовник зобов'язався сплатити виконавцю винагороду у розмірі 2500 грн. (а.с.24-26).

ТОВ «Бюро незалежної експертизи «Об'єктивність»свої зобов'язання по договору виконало, склало висновок №№ 06/05 від 26.12.2005 р. дослідження спеціаліста причини виникнення та поширення пожежі, що сталася 06.11.2005 р. на автомобілі  ГАЗ-3110, державний номер 756-27 КХ, в якому було зазначено, що причиною пожежі на  автомобілі марки ГАЗ-3110, державний номер 756-27 КХ, є самозаймання мастила, що потрапило з пошкодженого масляного шланга на нагріті до високої температури поверхні труб приймальника глушника (а.с.28-50). Висновок було передано замовнику на підставі приймально-здавального акту б/н від 26.12.2005 р. та оплачено останнім у розмірі 2500 грн., що підтверджується платіжним дорученням №560 від 12.12.2005 р. (а.с.27, 51).

Позивачем було направлено відповідачу претензією № 2 від 09.01.2006 р., в якій просить відповідача відремонтувати автомобіль та повернути замовнику. Відповідачем у  відповідь на претензію було направлено лист № 53 від 06.02.2006 р., в якому останній зазначив, що не вважає себе відповідальним за виникнення пожежі (а.с.52-55).

Як вбачається, з висновку № 9000-06/15001-07 судової комплексної пожежно-технічної та автотехнічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 28.03.2008 р., вбачається, що до виникнення пожежі на автомобілі  ГАЗ-3110, державний номер 756-27 КХ, призвело займання моторної оливи внаслідок її попадання на випускний колектор працюючого двигуна; визначити експертним шляхом, чи причетні ремонтні роботи, що були виконані на автомобілі ТОВ «Катафот», відповідно до замовлення-квитанції № 77, не має технічної можливості (а.с.116-148).

З висновку судової авто-товарознавчої експертизи вбачається, що вартість  матеріального збитку складає 25027,80 грн.; вирішення питання щодо можливості ремонту та подальшої експлуатації автомобіля ГАЗ-3110 «Волга», державний номер №756-27 КХ, відповідно до рівня його нормального фізичного зносу станом на 12.09.2006 р. не є можливим.

Відповідно до ст.611 ЦК України відшкодування збитків є одним з правових наслідків, які настають у разі порушення зобов`язання. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (ч.2 ст.852 ЦК України). Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Підставою для відшкодування збитків є наявність усіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою правопорушника і збитками, яких зазнала  сторона, полягає в тому, що: протиправна поведінка завжди передує у часі шкідливому результату, що настав; збитки є наслідком саме цієї протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Отже, збитки як категорія цивільно-правової відповідальності являють собою ті негативні наслідки, що виникають як невідтворний результат порушення законних прав та інтересів особи, де збитки є наслідком, а протиправна поведінка –причиною.

Згідно з ч.1 ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ч.2 ст.32 ГПК України ці дані встановлюються зокрема письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.  

Колегія апеляційного суду дійшла висновку про те, що посилання позивача на висновок  № 06/05  ТОВ «Бюро незалежної експертизи «Об'єктивність»правомірно не було взято до уваги судом першої інстанції, оскільки зазначений висновок не є висновком судового експерта. А судовою комплексною пожежно-технічною та автотехнічною експертизою (висновок № 9000-06/15001-07 складений 28.03.2008 р.) не встановлено, що до виникнення пожежі на автомобілі ГАЗ-3110 «Волга», державний номер №756-27 КХ, причетні ремонтні роботи, що були виконані на даному автомобілі ТОВ «Катафот», відповідно до замовлення-квитанції № 77.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в порушення вимог зазначеної статті не додано жодного належного доказу, який би свідчив про те, що самозапалювання автомобіля марки ГАЗ-3110 сталося внаслідок дій відповідача.

І як наслідок, місцевим судом було правомірно відмовлено в задоволенні  позовних вимог про стягнення збитків та зобов'язання відповідача відшкодувати 48450 грн. на придбання нового автомобіля ГАЗ 3110.

Щодо позовних вимог про розірвання договору підряду від 25.10.2005 р., що укладений між позивачем та відповідачем, у зв`язку з істотним порушенням відповідачем умов договору підряду на підставі ч.2 ст. 651, ч.2 ст. 852 ЦК України (а.с.80-86), то колегія апеляційного суду погоджується з висновком з місцевого суду про відсутність підстав для задоволення позову з зазначених позивачем підстав, враховуючи наступне.

За загальним правилом, встановленим ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (ч. 2 ст. 852 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, вони не містять доказів істотного порушення договору відповідачем та доказів істотних відступів відповідачем від умов договору підряду.

Крім того, колегія апеляційного суду також враховує наступне. Відповідно до ч.1 ст.799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі, а договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 799 ЦК України).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, всупереч вимогам ч.2 ст.799 ЦК України договір про надання в службове користування легкового автомобіля № 1 від 01.03.2005 р., укладений між Чорноіваном В.І. (працівник) та ЗАТ «Ерго»(підприємство), нотаріально не посвідчений. Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Отже, колегія апеляційного суду погоджується з висновком місцевого суду про те, що договір про надання в службове користування легкового автомобіля № 1 від 01.03.2005 р. є нікчемним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч.1 ст.216 ЦК України).

Таким чином, місцевий суд дійшов правомірного висновку про те, що позивач є особою, яка безпідставно користується автомобілем марки ГАЗ-3110 «Волга», державний номер 756-27 КХ, а тому не може зазнати втрат у зв`язку з  пошкодженням зазначеного автомобіля, а також нести витрати, для відновлення свого порушеного права.  

Звертатись з позовом про відшкодування вартості автомобіля та збитків, пов'язаних з його пошкодженням, може власник майна або особа, яка користується майном на законних підставах. Як було встановлено вище, ЗАТ «Ерго»є неналежним позивачем у справі. І як наслідок, місцевим судом було правомірно відмовлено в задоволенні  позовних вимог.

Обґрунтованим визнається рішення, в якій повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. За таких обставин, оскільки рішення господарського суду Київської області від 16.09.2008 р. у справі №173/14-06/15-08 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування  рішення відсутні.  

Керуючись ст.ст.99-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

п о с т а н о в и в :

1.           Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Ерго»на рішення господарського суду Київської області від 16.09.2008 р.  у справі №173/14-06/15-08 залишити без задоволення.

2.           Рішення господарського суду Київської області від 16.09.2008 р. у справі №173/14-06/15-08 залишити без змін.

3.           Матеріали справи №173/14-06/15-08 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя                                                                      Мостова Г.І.

Судді:                                                                                          Ільєнок Т.В.

                                                                                       Міщенко П.К.

Дата відправки  08.12.08