Ухвала

від 10.07.2012 по справі 2а-15668/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2012 р.Справа № 2а-15668/11/2070

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Любчич Л.В.

при секретарі Коцура Т.А.

за участю:

представників позивача -Машанов В.М., Колчигін Б.М.

представника відповідача -Іванова А.Ю.

представника відповідача -Зоткін С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2012р. по справі № 2а-15668/11/2070

за позовом Приватного підприємства «Аудиторська фірма «Інфо Бухгалтер»

до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання рішень протиправними, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПП «Аудиторська фірма «Інфо Бухгалтер», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог просив визнати протиправними рішення УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова про проведення перевірки позивача і недійсними дії по складанню акту № 3 від 10.01.06 р., вимогу № Ю-3 від 10.01.06 р. про сплату боргу, недійсними і не належними до виконання рішення УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова від 27.01.06 р. № 1076-07/34, рішення від 19.08.11 р. № 1463, № 1464, № 1465, № 1466, № 1467, № 1468, № 1469, № 1470, № 1471, № 1472, № 1473, № 1474, № 1475 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, недійсним та таким, що підлягає виключенню з картки особового рахунку страхувальника -юридичної особи, яка має найманих працівників, запису від 13.10.06 р. про донарахування за результатами перевірки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 5865,86 грн. суб'єкту господарювання, який не є платником такого збору, визнати протиправним рішення Головного Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області № 13 від 24.02.06 р. і рішення № 16333-07/10 від 25.10.11 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.12 р. по справі № 2а-15668/11/2070 позов був задоволений частково: скасовані рішення Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова про застосування фінансових санкцій і нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 19.08.11 р. № 1463, № 1464, № 1465, № 1466, № 1467, № 1468, № 1469, № 1470, № 1471, № 1472, № 1473, № 1474, № 1475. В частині позовних вимог про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 16333-07/10 від 25.10.11 р. провадження по справі було закрито.

Відповідач не погодився рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.12 р. по справі № 2а-15668/11/2070 та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та пояснення представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ПП «Аудиторська фірма «Інфо Бухгалтер»в період 2003-2007 р.р. був платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвами про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва -юридичною особою № 2037004838, № 2037004462, № 2037003704, № 2037002851, № 2037002653.

Рішеннями УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова від 19.08.2011 р. № 1463, № 1464, № 1465, № 1466, № 1467, № 1468, № 1469, № 1470, № 1471, № 1472, № 1473, № 1474, № 1475 були застосовані до ПП «Аудиторська фірма «Інфо Бухгалтер»(код 31800217) фінансові санкції за період з 13.10.06 р. по 19.06.08 р. за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 10 відсотків несвоєчасно сплачених сум.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про їх правомірність та обґрунтованість.

Як свідчать матеріали справи, фінансові санкції та пеня застосовані до позивача за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків за період з 13.10.06 р. по 20.11.07 р. рішенням № 1463 від 19.08.11 р.; за період з 20.06.07 р. по 20.11.07 р. -рішенням № 1464 від 19.08.11 р., за період з 20.07.07 р. по 20.11.07 р. -рішенням № 1465 від 19.08.11 р., за період з 20.08.07 р. по 20.11.07 р. -рішенням № 1466 від 19.08.11 р., за період з 20.09.07 р. по 20.11.07 р. -рішенням № 1467 від 19.08.11 р., за період з 22.10.07 р. по 20.11.07 р. - рішенням № 1468 від 19.08.11 р., за період з 20.11.07 по 20.12.07 р. -рішенням № 1469 від 19.08.11 р., за період з 20.12.07 р. по 30.01.08 р. -рішенням № 1470 від 19.08.11 р., за період з 21.01.08 р. по 20.03.08 р. -рішенням № 1471 від 19.08.11 р., за період з 20.02.08 р. по 20.03.08 р. -рішенням № 1472 від 19.08.11 р., за період з 20.03.2008 р. по 21.04.2008 р. -рішенням № 1473 від 19.08.11 р., за період з 21.04.08 р. по 07.05.08 р. -рішенням № 1474 від 19.08.11 р., за період з 20.05.08 р. по 19.06.08 р. -рішенням № 1475 від 19.08.11 р.

Необхідно зазначити, що механізм та підстави сплати страхових внесків встановлені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в ст. 5 якого визначено, що Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, платники страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками. Згідно ст. 1 Закону страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше, а також кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону, а положеннями ч. 2 ст. 17 передбачено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. В ч. 6 ст. 19 цього Закону встановлено, що страхові внески нараховуються на суми, зазначені в ч. 1 та ч. 2 цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Згідно ч. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Таким чином, у разі виплати заробітної плати протягом звітного періоду, за який вона нарахована, одночасно із виплатою цих сум, у пропорційних розмірах платником сплачуються авансові платежі. Решту несплачених сум страхових внесків, нарахованих за звітний період, платник зобов'язаний перерахувати на рахунок Пенсійного фонду до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум; одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу. Також цією ж статтею застосування штрафу не тільки за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків (п. 2 ч. 9 ст. 106), а й за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, передбачених цим Законом (п. 7 ч. 9 ст. 106).

Таким чином, законодавець встановлює для страхувальників два обов'язки: один -по сплаті авансових платежів, другий -по сплаті страхових внесків, та, відповідно, два види штрафу: один - за порушення дисципліни сплати авансових платежів, другий -за порушення дисципліни сплати страхових внесків.

Оскаржувані позивачем рішення, як спосіб реалізації владних управлінських функцій, прийняті начальником Управління на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте зазначену норма виключена Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»з 01.01.11 р. (розділ 8 «Прикінцеві та Перехідні положення»).

Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем на момент застосування фінансових санкцій та нарахування пені застосована неіснуюча норма Закону, що доводить безпідставність прийняття спірного рішення відповідно п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України.

Також колегія суддів вважає за доцільне відмітити та про це правильно зазначив суд першої інстанції, що згідно позиції Конституційного Суду України наведеній у п. 2 мотивувальної частини рішення у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) № 1-7/99 від 09.02.99 р., викладеної стосовно дії загально -правового принципу норми права у часі. Позиція Конституційного Суду України за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним, чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Як зазначено абз. 1 даного Рішення в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

Виходячи з аналізу норми, покладеної в основу застосування санкцій та нарахування пені, вона діяла з 01.01.04 р. до 01.01.11 р., саме цей проміжок часу норма визначала склад правопорушень, вид та розмір санкцій, тобто поняття правопорушення і відповідальність за нього.

Як зазначено в абз. 4 вказаного Рішення, відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу. На момент прийняття спірного рішення норм, які встановлюють відповідальність за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, не існувало.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності, викладених в п. 1 ч. 1 ст. 9 КАС України.

Таким чином колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції стосовно можливості застосування норм права, які втратили чинність відповідно абз. 6 п. 7 розділу 8 «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якими за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування збережені повноваження застосування фінансових санкцій, якими вони були наділенні до набрання чинності даного Закону. Збережені функції застосування санкцій слід розуміти виключно тих, які існують на момент їх застосування, а не тих, які існували раніше. Тобто відповідачем безпідставно право на застосування санкцій (компетенція) прирівняне до підстав відповідальності.

Крім того колегія суддів вважає за доцільне відмітити, що порядок обчислення та сплати страхових внесків визначає ст. 20 зазначеного Закону, в абз. 1 ч. 6 якої встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. При цьому, в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється у пропорційних розмірах. Відповідно ч. 12 ст. 20 зазначеного Закону, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника.

В ч. 2 ст. 106 вищевказаного Закону встановлено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. На підставі ч. 3 ст. 106 Закону територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, після отримання якої страхувальник зобов'язаний протягом десяти робочих днів сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Відповідно абз. 8 ч. 3 ст. 106 Закону у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно п. 2 ч. 9 наведеної норми виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу. Відповідно ч. 15 вказаної норми строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що відповідно абз. 5 та абз. 6 п. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01.01.11 р., передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.11 р., в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.11 р. не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.11 р., в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01.01.11 р. не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Враховуючи викладене колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.12 р. по справі № 2а-15668/11/2070 прийнята у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.12 р. по справі № 2а-15668/11/2070 -залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.12 р. по справі № 2а-15668/11/2070 за позовом Приватного підприємства «Аудиторська фірма «Інфо Бухгалтер»до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання рішень протиправними -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий (підпис) Ю.М. Філатов

Судді (підпис) Н.С. Водолажська

(підпис) Л.В. Любчич

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 16.07.2012 року.