Рішення

від 27.11.2008 по справі 8/215пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/215пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

27.11.08 р.                                                                                                       Справа № 8/215пн                               

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС ОБЖОРА”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 33967456

до відповідача    Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне  товариство), м.Київ, ЄДРПОУ 00039002, в особі філії „Головного управління

Промінвестбанку в Донецькій області”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 09334636

про визнання відсутнім права на нарахування процентів

                                                                                                           Суддя  Ємельянов А.С.

Представники:

від позивача: Мірзоян Л.К. – по дов.

від відповідача: Коршиков С.І. – заст. нач.

В засіданні суду брали участь:

                                                                      Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

                                                                                   оголошувались перерви з 10.11.2008р.

                                                                                   по 11.11.2008р., 20.11.2008р. по 27.11.2008р.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ТС ОБЖОРА”, м.Донецьк звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне  товариство) в особі філії „Головного управління Промінвестбанку в Донецькій області”, м.Донецьк про визнання відсутнім права на нарахування  процентів за користування кредитом по кредитному договору №15-93/19-5434/07 від 07.12.2007р. у період з 2 жовтня 2008р. по 22 жовтня 2008р.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивачем заявою без номеру та дати, яка надійшла на адресу господарського суду Донецької області 10.11.2008р., змінено предмет позовних вимог, зокрема, заявлено вимоги також про визнання відсутнім у відповідача права на нарахування  комісійних платежів за користування кредитом по кредитному договору №15-93/19-5434/07 від 07.12.2007р. у період з 2 жовтня 2008р. по 22 жовтня 2008р.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем у вказаний період зобов'язань щодо надання у користування Товариству з обмеженою відповідальністю „ТС ОБЖОРА” кредитних коштів на підставі договору про надання фінансового кредиту на умовах овердрафту шляхом перерахування останніх на поточні рахунки контрагентів позивача. За таких обставин, за твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС ОБЖОРА”, нарахування відповідачем процентів та комісійних платежів за користування кредитом у період з 02.10.2008р. по 22.10.2008р. є неправомірним.

Відповідач у відзиві без номеру та дати, який надійшов на адресу господарського суду Донецької області 10.11.2008р., проти позовних вимог заперечує. В обгрунтування своїх заперечень відповідач посилається на фактичне списання з поточного рахунку позивача грошових коштів з метою оплати виставлених  Товариством з обмеженою відповідальністю „ТС ОБЖОРА” платіжних доручень. Як вказує відповідач, внаслідок проведення вказаних дій на поточному рахунку позивача виникло дебетове сальдо, що є підставою для нарахування процентів та комісійної винагороди за користування кредитом. Крім того, відповідач вказує на введення мораторію відносно задоволення вимог кредиторів по зобов'язаннях, строк виконання яких настав до призначення 07.10.2008р. тимчасової адміністрації.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є  правовідношення,  в якому  одна  сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.345 Господарського кодексу України одним із видів зобов'язань, які можуть існувати між банком та іншим суб'єктом господарювання, є кредитні правовідносини, що здійснюються  на  підставі  кредитного договору, укладеного між кредитором і позичальником у письмовій формі.

За приписами ст.1054 Цивільного кодексу України за  кредитним  договором  банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

07.12.2007р. між позивачем (позичальник) та відповідачем (банк) був підписаний кредитний договір №15-93/19-5434/07 про надання фінансового кредиту на умовах овердрафту.

Згідно з п.1.1 вказаного договору овердрафт – це короткострокий фінансовий кредит, що надається банком надійному позичальнику понад його залишок на поточному рахунку  в цьому банку в межах визначеного договором ліміту овердрафту, внаслідок чого на поточному рахунку позичальника утворюється дебетове сальдо.  

Відповідно до положень п.2.1 договору №15-93/19-5434/07 від 07.12.2007р. відповідач прийняв на себе зобов'язання за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надавати позивачу грошові кошти у тимчасове користування шляхом сплати з поточного рахунку позичальника, відкритого в банку, розрахункових документів на суму, що перевищує залишок на такому рахунку, але в межах визначеного цим договором ліміту овердрафту.

Фінансовий кредит на умовах овердрафту надається позичальнику за поточним рахунком позивача №26009301785819/980, відкритим згідно із договором на розрахункове-касове обслуговування №15-94/04-1206/06 від 20.02.2006р. у філії „Головного управління Промінвестбанку в Донецькій області”, код 334635.

Тобто, приймаючи до уваги обов'язки відповідача за вказаним договором, за висновками суду, між сторонами виникли не тільки кредитні відносини, а також і розрахункові правові відносини, які у відповідності до ст.341 Господарського кодексу України спрямовані  на  забезпечення взаємних розрахунків між учасниками в сфері господарювання, а також на проведення інших розрахунків у фінансовій сфері.

Одначасно, за умовами п.п.3.5 – 3.7  укладеного договору позивач прийняв на себе обов'язок оплачувати проценти та комісійні платежі за користування кредитом.

Пунктом 1.3 договору №15-93/19-5434/07 від 07.12.2007р. встановлено, що під процентами у вказаному договорі сторони розуміють плату, яка встановлюється банком за користування кредитом та нараховується  на щоденні залишки заборгованості за овердрафтом.

Згідно з умовами п.п.3.4, 3.5 договору №15-93/19-5434/07 від 07.12.2007р. (з урахуванням змін, внесених договорами від 23.04.2008р., 06.06.2008р.) розмір процентів визначається виходячи  із встановленої банком процентної ставки  у розмірі 14 відсотків річних в валюті, в якій наданий овердрафт. Починаючи з 23.04.2008р. проценти за користування фінансовим кредитом нараховуються з урахуванням процентної ставки  у розмірі 16 відсотків річних в валюті, в якій надано овердрафт. З 01.06.2008р.  проценти нараховуються на підставі ставки у 18 відсотків річних. Нарахування процентів здійснюється на щоденні дебетові залишки на поточному рахунку позичальника або на дебетові залишки  по окремому позичковому  рахунку для обліку  кредитної  заборгованості, перенесеної  з поточного рахунку.

Відповідно до положень п.1.3 договору №15-93/19-5434/07 від 07.12.2007р. комісійні платежі (оборотна комісія) є платою за надання овердрафту, що встановлюється у відсотках  до дебетового обороту  по поточному рахунку позичальника  понад кредитовий залишок  (тобто, за кожну проплату понад залишок власних коштів позичальника на його поточному рахунку).

Згідно з умовами п.3.7 договору кредиту (зі змінами від 06.06.2008р., 22.08.2008р.) за надання фінансового кредиту позичальник сплачує банку комісійні платежі у розмірі 0,01 відсотків від дебетового обороту по поточному рахунку  позичальника понад кредитовий залишок, починаючи з 18.08.2008р. Комісійні платежі, крім грудня,  нараховуються банком  у передостанній робочий день звітного місяця за кожну проплату  понад залишок коштів позичальника  на його поточному рахунку за період, попередній даті нарахування та сплачується позичальником не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. У грудні поточного року комісійні платежі нараховуються банком в останній робочий день цього місяця за період, попередній даті нарахування по останній календарний день грудня місяця, та сплачуються позичальником не пізніше останнього робочого дня цього ж місяця. В день остаточного повернення кредиту проценти нараховуються та сплачуються в той же день.  

За таких обставин, приймаючи до уваги зміст умов розділу І та ІІІ договору  №15-93/19-5434/07 від 07.12.2007р., враховуючи правову природу кредитних та розрахункових відносин, а також встановлене п.2.5 укладеного договору цільове призначення кредитних коштів,  за висновками суду, нарахування плати за овердрафт обумовлено можливістю позивача, як позичальника, користуватися наданими банком кредитними коштами з метою погашення заборгованості перед контрагентами за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги шляхом зарахування грошових сум у якості оплати на їх поточні рахунки.

За приписами ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до   звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вказувалося вище, кредит надається банком шляхом сплати з поточного рахунку позичальника, відкритого в банку, розрахункових документів на суму, що перевищує залишок на такому рахунку, але в межах визначеного цим договором ліміту овердрафту. При цьому,  умовами договору передбачено, що фінансовий кредит на умовах овердрафту  надається позичальнику  за поточним рахунком позивача №26009301785819/980, відкритим згідно з договором  на розрахункове-касове обслуговування №15-94/04-1206/06 від 20.02.2006р. у філії „Головного управління Промінвестбанку в Донецькій області”, код 334635.

За приписами ч.3 ст.341 Господарського кодексу України, ч.1 ст.1088 Цивільного кодексу України при   здійсненні  безготівкових  розрахунків  допускаються розрахунки  із  застосуванням,  в тому числі,  платіжних  доручень.

Згідно із ч.1.30 ст.1 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”  розрахунковий  документ,  який містить доручення  платника  банку  або  іншій  установі  -  члену платіжної   системи,   що   його   обслуговує,  здійснити  переказ визначеної в  ньому  суми  коштів  зі  свого  рахунка  на  рахунок отримувача є  платіжним   дорученням.

Відповідно до положень ч.3 ст.341 Господарського кодексу України при безготівкових  розрахунках  усі  платежі  провадяться через установи банків шляхом перерахування належних сум з рахунку платника на рахунок одержувача або шляхом заліку взаємних зобов'язань і грошових претензій. Платежі здійснюються у межах наявних коштів на рахунку платника. У разі потреби банк може надати платникові кредит для здійснення розрахунків.

Як встановлено судом вище, надання банком кредиту при проведенні розрахункових операцій за платіжними дорученнями позивача прямо передбачено укладеним договором №15-93/19-5434/07 від 07.12.2007р.

Як свідчать матеріали справи, позивачем відповідачу у період з 02.10.2008р. по 22.10.2008р. були надані платіжні доручення про списання визначених у них сум грошових коштів на користь інших юридичних осіб – контрагентів Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС ОБЖОРА”.

Згідно з наданими відповідачем у судовому засіданні 10.11.2008р. поясненнями, які у відповідності до ст.32 Господарського процесуального кодексу України є доказом у господарському процесі, з метою виконання умов укладеного договору в частини оплати платіжних доручень відповідачем з поточного рахунку позичальника №26009301785819/980 були сплачені грошові кошти, в тому числі,  на  умовах овердрафту на загальну суму 9636541,19 грн.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідно до п.3.2. договору моментом (днем) надання кредиту на умовах овердрафту вважається день сплати з поточного рахунку платіжних документів позичальника, що перевищує кредитовий залишок на такому рахунку, за твердженням відповідача, обов'язок за  договором №15-93/19-5434/07 від 07.12.2007р. в частині оплати виставлених позивачем платіжних доручень був виконаний повністю, що є підставою для нарахування процентів за користування кредитом та сум комісійної винагороди.

Проте, за висновками суду, погодитися з вказаними твердженнями Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне  товариство) в особі філії „Головного управління Промінвестбанку в Донецькій області” не можна з наступних підстав:

У п.2.5 спірного договору кредиту сторонами встановлено цільове призначення наданих банком позичальнику кредитних коштів, а саме проведення розрахунків з постачальниками та бюджетом, а також використання для інших виробничих потреб.

Як було встановлено судом вище, позивачем  відповідачу були надані розрахункові  документи,  у яких містяться доручення Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС ОБЖОРА”  банку   здійснити  переказ визначених в  них  сум  коштів  з поточного  рахунку позивача  на  рахунки отримувачів.

Тобто, очікуваним результатом виконання відповідачем умов договору №15-93/19-5434/07 від 07.12.2007р., з урахуванням п.2.5. цього договору та правової природи кредитних та розрахункових відносин, є проведення банком переказу грошових коштів на рахунки контрагентів позивача.

Відповідно ч.1.24 ст.1 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”  переказ  коштів  -  це рух певної суми коштів з метою її зарахування на  рахунок  отримувача  або  видачі йому у готівковій формі.

При цьому, за приписами ст.30.1 зазначеного закону України переказ вважається  завершеним  з  моменту зарахування суми  переказу  на  рахунок  отримувача  або  її  видачі  йому   в готівковій формі.

За твердженням позивача, які з боку відповідача не оспорюються, грошові кошти, вимога щодо перерахування яких була надана позивачем шляхом видачі зазначених вище платіжних доручень, на рахунки осіб, вказаних у платіжних дорученнях у якості одержувачів, не надходили та відповідно зараховані не були.

Вказані твердження Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС ОБЖОРА” підтверджуються наданими до матеріалів справи актами звірки розрахунків, підписаними між позивачем та його контрагентами, вимога стосовно перерахування коштів яким була заявлена позивачем відповідачу у період з 02.10.2008р. по 22.10.2008р.

При цьому, посилання відповідача на введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, як підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, суд вважає безпідставиними, враховуючи відсутність зв'язку між проведенням дій відносно відновлення фінансового стану банку та нарахуванням відповідачем плати за користування кредитом за договором 15-93/19-5434/07 від 07.12.2007р.

Одночасно, відповідно до ст.2 Закону України „Про банки та банківську діяльність” мораторій – це зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Як встановлено судом, банком після введення 07.10.2008р. Національним банком України  мораторію, платіжні доручення позивача виконувались, тобто, дія мораторію на ці правовідносини не розповсюджувалась.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що платіжні доручення позивача у розумінні ст.30.1 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” відповідачем виконані не були.

За висновками суду, неможливість позивача, як позичальника, користуватися кредитними коштами призводить до неправомірності нарахування банком плати – процентів та комісійної винагороди – за користування Товариством з обмеженою відповідальністю „ТС ОБЖОРА” грошовими коштами, наданими банком за договором №15-93/19-5434/07 від 07.12.2007р.

Як встановлено судом, 16.10.2008р. позивач звернувся до відповідача з клопотанням №646  не проводити нарахування процентів на зараховані банком на поточний  рахунок №26009301785819/980  у якості кредиту грошові кошти до моменту отримання останніх контрагентами Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС ОБЖОРА”.

Проте, листом №09/16-774 від 29.10.2008р. Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закритим акціонерним  товариством) в особі філії „Головного управління Промінвестбанку в Донецькій області” було повідомлено позивача про належне виконання банком своїх договірних зобов'язань за договором №15-93/19-5434/07 від 07.12.2007р. та, як наслідок, відсутність підстав для звільнення позичальника від обов'язку проведення оплати за користування кредитними коштами.

30.10.2008р. відповідачем позивачу виставлений рахунок щодо оплати процентів за користування кредитом на умовах овердрафту у сумі 22042,01 грн. та комісійної винагороди у розмірі 940,34 грн. за період з 29.09.2008р. по 29.10.2008р.

За приписами ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства,  установи,  організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України  кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч.2 ст.20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема,  визнання наявності або відсутності прав

За таких обставин, виходячи з вищевикладеного, враховуючи, що позовні вимоги доведені позивачем та обгрунтовані матеріалами справи, приймаючи до уваги висновки суду щодо відсутності підстав для нарахування відповідачем процентів та комісійної винагороди з 02.10.2008р. по 22.10.2008р. за користування позивачем кредитом на підставі договору №15-93/19-5434/07 від 07.12.2007р., позовні вимоги про визнання відсутнім у відповідача права на нарахування процентів за користування кредитом та комісійних платежів по кредитному договору №15-93/19-5434/07 від 07.12.2007р. у період з 2 жовтня 2008р. по 22 жовтня 2008р. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС ОБЖОРА”, м.Донецьк до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне  товариство), м.Київ в особі філії „Головного управління Промінвестбанку в Донецькій області”, м.Донецьк задовольнити повністю.

Визнати відсутнім у Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне  товариство), м.Київ в особі філії „Головного управління Промінвестбанку в Донецькій області”, м.Донецьк права на нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю „ТС ОБЖОРА”, м.Донецьк процентів за користування кредитом та комісійних платежів за користування кредитом по кредитному договору №15-93/19-5434/07 від 07.12.2007р. у період з 02 жовтня 2008р. по 22 жовтня 2008р.

Стягнути з Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне  товариство), м.Київ в особі філії „Головного управління Промінвестбанку в Донецькій області”, м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС ОБЖОРА”, м.Донецьк витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

У судовому засіданні 27.11.2008р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 27.11.2008р.

               Суддя