Рішення

від 01.08.2012 по справі 5011-19/5763-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-19/5763-2012 01.08.12

За позовом Приватного підприємства "Альянс V"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейнера - 2008"

про стягнення 33 999,15 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники : не з»явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейнера -2008" про стягнення 33 999,15 грн..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2012 року порушено провадження по справі № 5011-19/5763-2012, розгляд справи призначено на 21.05.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2012 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 11.06.2012 року в зв'язку з неявкою представника відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2012 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 18.06.2012 року в зв"язку з неявкою представника відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2012 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 06.07.2012 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 06.07.2012 року справу № 5011-19/5763-2012 передано для розгляду судді Літвіновій М.Є. в зв"язку із знаходженням судді Шаптала Є.Ю. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2012 року справу прийнято до провадження.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 01.08.2012 року справу передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю. в зв"язку з виходом з відпустки.

Представник позивача в судове засідання не з»явився, 20.07.2012 року подав до відділу діловодства суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомлено, обґрунтованих заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 5011-19/5763-2012 від 089.05.2012 р., 21.05.2012 р., 11.06.2012 р. були направлені відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (02099, м. Київ, вул. Тростянецька, 121/7).

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена сторонам належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представника відповідача в судовому засіданні 21.05.2012 р. та 11.06.2012р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 01.08.2012 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 01.08.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.05.2010 року між ПП «Альянс»та ТОВ «Ейнера -2008»було укладено Договір поставки товару №405/Ц-1.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору, постачальник зобов'язується передати (поставити) вс обумовлені строки покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну суму. Предметом поставки за договором є будівельні матеріали, а саме -цегла М-100.

Пунктами 2.1, 2.2.1, 2.2.2 Договору визначено, що постачальник зобов'язаний передати покупцю товар на умовах та в терміни, встановлені договором, о покупець зобов'язаний прийняти від постачальника товар у власність на умовах та в терміни, встановлені договором та своєчасно провести повний розрахунок за товар.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору, усі розрахунки за товар здійснюються в національній валюті у безготівковому порядку, як 100% передплата на поточний рахунок постачальника. Товар повинен бути поставлений покупцю на протязі трьох робочих днів з дати отримання передплати від покупця. У разі неотримання 100% передплати постачальник може призупинити постачання товару покупцеві до її отримання. В разі поставки товару без передплати, оплата за поставлений товар проводиться покупцем протягом трьох робочих днів з дня поставки товару постачальником.

Позивачем відпущено на користь відповідача цеглу будівельну, що підтверджується видатковими накладними № 55 від 06.05.2010 року, № 62 від 12.05.2010 р., № 63 від 13.05.2010 р., № 65 від 18.05.2010 р., № 66 від 18.05.2010 р., № 68 від 20.05.2010 р., № 69 від 21.05.2010 р., № 70 від 24.05.2010 р., № 71 від 02.06.2010 р., № 76 від 11.06.2010 р. та виставленими рахунками -фактури № 25 від 12.05.2010 р., № 23 від 06.05.2010 р. на загальну суму 64 332,78 грн..

Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав частково, оплатив суму в розмірі 25 504,20 грн., в червні 8 000,00 грн. і липні 8 500,00 грн. на загальну суму 42 004,20 грн.

Згідно Акту звірки взаєморозрахунків станом на 17.08.2010 р. відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем на загальну суму 22 328,58 грн..

Заборгованість за неповернуту тару (піддони становить 2 256,00 грн., факт неповернення піддонів підтверджується видатковими накладними № 66,69,70.

02.02.2012 року за вих.. № 5 позивачем направлено відповідачу претензію про погашення заборгованості .

Станом, на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 22 328,58 грн.. -заборгованість за поставлений товар + 2 256,00 грн. -неповернута тара.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу визначено, що до говору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору, усі розрахунки за товар здійснюються в національній валюті у безготівковому порядку, як 100% передплата на поточний рахунок постачальника. Товар повинен бути поставлений покупцю на протязі трьох робочих днів з дати отримання передплати від покупця. У разі неотримання 100% передплати постачальник може призупинити постачання товару покупцеві до її отримання. В разі поставки товару без передплати, оплата за поставлений товар проводиться покупцем протягом трьох робочих днів з дня поставки товару постачальником.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки, відповідачем не проведено оплату згідно умов договору, суд дійшов висновку, що останнім порушено умови Договору та вищевказаних норм ЦК, тобто не виконав зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу в розмірі 24 584,58 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення суми 3% річних, пені та штрафу суд зазначає наступне.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Позивач правомірно нараховує 3% річних від простроченої суми за зазначений період в розмірі 1 020,37 грн..

Відповідно до ст. ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 4.4 Договору за порушення термінів проведення розрахунків покупець сплачує на користь постачальника штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач проводить нарахування розміру пені за період з 23.06.2010 р. по 08.07.2010 р. в сумі 174,34 грн., з 07.07.2010 р. по 10.08.2010 р. в сумі 343,18 грн., з 10.08.2010 р. по 01.02.2012 р. в сумі 5 120,26 грн..

Розрахунок пені за період з 10.08.2010 р. по 01.02.2012 року є невірним, оскільки це суперечить вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України.

Вірним буде нарахування пені за період з 23.06.2010 року по 08.07.2010 р. в сумі 174,34 грн., з 07.07.2010 р. по 10.08.2010 р. в сумі 343,18 грн., з 10.08.2010 р. по 01.09.2010 р. в сумі 208,60 грн., з 01.09.2010 року по 01.10.2010 року в сумі 284,46 грн., з 01.10.2010 року по 01.11.2010 року в сумі 293,94 грн., з 01.11.2010 року по 01.12.2010 року в сумі 284,46 грн..

Таким чином до задоволення підлягає сума пені в розмірі 1 588,98 грн., в іншій частині нарахування розміру слід відмовити.

Щодо стягнення штрафу 5 % в розмірі 1 116,42 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.4 Договору, в разі прострочення покупцем оплати товару постачальник має право вимагати, а покупець зобов'язаний сплатити на протязі 7 (семи) робочих днів штраф грошовими коштами у розмірі 5% від суми невиконаного вчасно зобов'язання по оплаті товару.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків. Аналогічна норма передбачена ст. 20 ГК України, якою встановлено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, шляхом відшкодування збитків.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Договором поставки товару № 405/Ц- від 04.05.2010 року передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати -штрафу та пені.

За наведених обставин, вимога позивача про стягнення штрафу 5% в розмірі 1 116,42 грн. є доведеною, обґрунтованою, законною та такою, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Таким чином, позов визнається судом законним, обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до частково задоволення.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 525,526 655,692,712 ЦК України, ст. 173,193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейнера-2008»(02099, м. Київ, вул.. Тростянецька, 121/7; код 360580826515) на користь Приватного підприємства «Альянс V»(19200, м. Жашків, вул.. Леніна, 12/51; код 36000542), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, основну заборгованість в сумі 24 584 (двадцять чотири тисячі п'ятсот вісімдесят чотири) грн.. 58 коп., штраф 5% в розмірі 1 116 (одна тисяча сто шістнадцять) грн.. 42 коп., пеню в розмірі 1 588 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят вісім) грн.. 98 коп., 3% річних в сумі 1 020 (одна тисяча двадцять) грн.. 37 коп., судовий збір 1640 (одна тисяча шістсот сорок) грн. 00 коп..

3. В іншій частині позовних вимог відмовити

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 05.08.12 р.