Рішення

від 31.07.2012 по справі 5011-68/7424-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-68/7424-2012 31.07.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Пекканіска» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Покрівельна компанія «Еверест» простягнення заборгованості у розмірі 151.600,36 грн., Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: Бойко М.М., за довіреністю, від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пекканіска»(далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Покрівельна компанія «Еверест»(далі -відповідач) та просило стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 151.600,36 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо оплати за надані позивачем послуги, а тому позивач, посилаючись, зокрема на ст.ст. 525, 526 та 530 ЦК України, просить стягнути суму боргу у судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2012 порушено провадження у справі № 5011-68/7424-2012 та призначено до розгляду на 19.06.2012.

Ухвалами суду від 19.06.2012, 09.07.2012 та 24.07.2012 розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребувати додаткові докази.

Позивач у судових засіданнях підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач брав участь у судовому засіданні 09.07.2012, проте вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, відзиву на позов не надав.

У судовому засіданні 31.07.2012 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У період з травня по серпень 2009 року позивач надав, а відповідач прийняв послуги з оренди підйомної техніки.

Факт надання послуг позивачем на суму 168.600,40 грн. підтверджено наданими до суду актами (копії залучені до матеріалів справи):

- № 371 від 31.05.2011;

- № 476 від 30.06.2011;

- № 604 від 31.07.2011;

- № 705 від 29.08.2011.

Зазначені акти були підписані уповноваженим представником відповідача без заперечень та зауважень щодо якості наданих послуг, що свідчить про належне виконання позивачем своїх зобов'язань. Проте оплати за надані відповідно до наведених вище актів послуг відповідачем здійснено не було.

Згідно з ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також в наслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як визначено в ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийнятого до виконання замовлення.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 638 ЦК України та ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договору у вигляді окремого документу між сторонами укладено не було, про що зазначає позивач та не заперечується відповідачем.

Про оформлення між сторонами договірних відносин свідчить факт підписання уповноваженими представниками сторін актів надання послуг № 371 від 31.05.2011, № 476 від 30.06.2011, № 604 від 31.07.2011 та № 705 від 29.08.2011.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як визначено у ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач свої зобов'язання з надання послуг виконав належним чином, натомість відповідач оплату за надані послуги не здійснив.

Відповідно до пункту 2 статті 530 Цивільного кодексу України у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Враховуючи зазначене, суд встановив, що відповідач повинен був протягом 7 днів з моменту пред'явлення вимоги (18.04.2012), тобто не пізніше 25.04.2012 року, виконати вимоги пункту 2 статті 530 Цивільного кодексу України та сплатити суму боргу на користь позивача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання в частині сплати грошових коштів за виконані роботи не виконав. Таким чином суд визнає обґрунтованими вимоги позивач про стягнення з відповідача заборгованості згідно вищезазначених актів. Позивач звернувшись з даним позовом до суду послався на часткове виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати наданих позивачем послуг на суму 17.000,00 грн., у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача решту заборгованості згідно актів у сумі 151.600,36 грн.

В той же час судом установлено, що відповідно до наданого позивачем реєстру розрахункових документів за період з 25.05.2011 по 23.03.2012 від відповідача на розрахунковий рахунок позивача надійшли грошові кошти у розмірі 17.000,00 грн., з призначенням платежу: «оренда підйомної техніки за період з 08.04.2011 по 30.04.2011 відповідно до рахунку № 235 від 06.04.2011. Водночас суд відзначає, що зазначений платіж не містить посилання на жоден із актів, що є предметом розгляду у даній справі та на підставі яких позивач стягує заборгованість, а тому як встановлено судом, такий платіж не підтверджує оплату за послуги надані позивачем відповідно до актів за травень-серпень 2011 року. Зазначене свідчить про те, що заборгованість відповідача перед позивачем згідно актів № 371 від 31.05.2011, № 476 від 30.06.2011, № 604 від 31.07.2011 та № 705 від 29.08.2011 становить більшу суму ніж заявлено у межах спору. Водночас судом визначено, що сума 151.600,36 грн. є заявленим розміром позовних вимог, виходити за межі яких, за відсутності про це клопотання заінтересованої сторони, суд не може в силу положень п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки факт надання послуг підтверджується відповідними актами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів повної оплати наданих послуг відповідачем до суду не надано, суд дійшов висновку, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Пекканіска»вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 151.600,36 грн. документально підтверджені, а отже є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

За таких обставин, позов визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 49 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 32-34, 49, 82-85 ГПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Покрівельна компанія «Еверест»(03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9 кім. 414, код ЄДРПОУ 31758870) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пекканіска»(04209, м. Київ, вул. Богатирська, 11, код ЄДРПОУ 35411500) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, суму заборгованості у розмірі 151.600 (сто п'ятдесят одна тисяча шістсот) грн. 36 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3.032 (три тисячі тридцять дві) грн. 02 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.08.2012.

Суддя Ониськів О.М.