Рішення

від 12.07.2012 по справі 5011-73/6575-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-73/6575-2012 12.07.12 Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Студія «Європозитив»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна група регіонів»

про стягнення 175 843,26 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Турська М.В.;

від відповідача: не з'явився;

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 12.07.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПрАТ «Студія «Європозитив»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Рекламна група регіонів»про стягнення 175 843,26 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання рекламних послуг. На виконання умов договору позивачем надано відповідачу послуги з розміщення рекламних матеріалів. Оплату за поставлений товар було проведено частково, у зв'язку із чим виникла заборгованість.

Відповідач заперечень на позовну заяву не подав, в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями.

У зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладався із 15.06.2012р. на 12.07.2012р.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2011р. між ТОВ «Рекламна Група Регіонів»(замовник) та ПрАТ «Студія «Європозитив»було укладено договір №2-11 про надання рекламних послуг, відповідно до п. 1.1. даного договору, замовник доручає, а виконавець прийняв на себе зобов'язання надати послуги з розміщення рекламно-інформаційних аудіо-роликів, наданих замовником, на радіостанції з позивним «EUROPA PLUS», а замовник зобов'язався прийняти й оплатити надані рекламні послуги на умовах цього договору та додатків до нього.

Пунктом 2.1.1 договору передбачений обов'язок замовника оплачувати вартість розміщення рекламно-інформаційних аудіо-роликів на банківський рахунок виконавця на підставі договору у порядку та у сумі, що передбачені розділом 3 договору.

Згідно п. 3.1 договору, вартість розміщення рекламно-інформаційних аудіо-роликів зазначена в додатку №1 оплачується замовником незалежно від фактичного заповнення замовником регіональних рекламних блоків рекламно-інформаційними аудіо-роликами та результатів його господарської діяльності.

Відповідно до п. 3.3 договору, розрахунки за послуги згідно п.3.1 здійснюються замовником, згідно отриманого електронною поштою рахунку, шляхом регулярних щомісячних банківських перерахунків до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому було надано послуги, на поточний рахунок Виконавця.

Згідно умов договору сторонами було підписано додаток №1 від 01.01.2011р. до договору, згідно з яким загальна вартість послуг становить 647 783,88 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору сторони протягом дії даного договору зобов'язані до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому надавались послуги, підписати та скріпити печаткою акт наданих послуг.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підставі актів №ОУ-0000148 від 31.10.2011 р., №ОУ-0000164 від 30.11.2011 р., №ОУ-ООООП9 від 31.12.2011р було надано відповідачу послуги на загальну суму 194 335,17 грн.

Відповідачу виставлялись рахунки №СФ-0000148 від 17.10.2011р., №СФ-0000164 від 16.11.2011р., №СФ-0000180 від 13.12.2011р.

Відповідач свої грошові зобов'язання передбачені п. 3.3. договору не виконав в повному обсязі у зв'язку із чим утворилась заборгованість на суму 159 556,78 грн.

28.12.2011р. позивачем було направлено відповідачу претензію вих. №26/12-11 від 26.12.2011р., що підтверджується відповідним чеком та описом вкладення в цінний лист, проте претензія залишена без задоволення.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 цього Кодексу встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем зобов'язання по оплаті отриманих послуг на час розгляду справи не виконано, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість на суму 159 556,78 грн., яка підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань відповідачу нараховано 3 % річних у розмірі 1849,83 грн. та 1336,46 грн. інфляційних збитків.

За приписами ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 5.4 договору, за порушення строків платежів замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 1% за кожен день прострочення оплати від неоплаченої суми. Початком періоду нарахування штрафних санкцій є 1 (перший) день прострочення замовником фінансових зобов'язань. Штрафні санкції не звільняють замовника від сплати поточних платежів. Вартість штрафних санкцій нараховується виконавцем та включається в поточний рахунок окремим рядком з дати виникнення штрафних санкцій до повного погашення заборгованості та штрафних санкцій. У разі прострочення оплати більш як на 20 днів замовник додатково оплачує штраф у розмірі 1000 грн.

Згідно розрахунку позивача, який відповідачем у встановленому порядку не спростовано, розмір нарахованої відповідачу пені становить 10 100,19 грн., а також нараховано 3000 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 175 843,26 грн. обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті судового збору покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна група регіонів»(01135, м. Київ, вул. Шолуденка, 6, кв. 20, ідентифікаційний код: 36126004) на користь Приватного акціонерного товариства «Студія «Європозитив»(04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 28/1, ідентифікаційний код: 31902360) 159 556,78 грн. основного боргу, 1849,83 грн. 3 % річних, 1336,46 грн. інфляційних збитків, 10 100,19 грн. пені, 3000 грн. штрафу, 3516,87 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Баранов Д.О.