Рішення

від 01.08.2012 по справі 5009/2486/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 8/52/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.12 Справа № 5009/2486/12

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (98400, АДРЕСА_1)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лояль" (72313, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Ломоносова, 153)

про стягнення 40500 грн. основного боргу, 965 грн. 34 коп. пені, 199 грн. 72 коп. річних процентів

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача - ОСОБА_1

Відповідача -не з'явився

Заявлено позовні вимоги про стягнення 40500 грн. основного боргу, 965 грн. 34 коп. пені, 199 грн. 72 коп. річних процентів.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 01.08.2012 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, в обґрунтування вимог вказує, що згідно договору поставки, укладеного сторонами по справі, відповідачу за рахунком № 19/3-2 від19.03.2012 р. перераховано 40500 грн. За домовленістю товар поставляється протягом 10 днів з дня здійснення оплати за договором. Відповідач поставку товару не здійснив та на вимогу позивача грошові кошти не повернув. Позивач просить стягнути з відповідача перераховані останньому грошові кошти в розмірі 40500 грн. Крім того, за несвоєчасне виконання зобов'язань згідно ст. 611 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 965 грн. 34 коп. пені, нарахування якої починається 31.03.2012 р. Також, згідно ст. 625 ЦК України до стягнення заявлено 199 грн. 72 коп. річних процентів.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. В разі, якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто, адресою, зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи. Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ТОВ «Лояль»зареєстровано за адресою: Запорізька область, м.Мелітополь, вул.. Ломоносова, 153. Ухвала суду від 03.07.2012 р. про порушення провадження по даній справі, яка направлялася на адресу відповідача з повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції, не повернута органом зв'язку, тому з урахуванням обставин справи вважається належним виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 01.08.2012 року за відсутності представника відповідача.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що сторонами по справі вчинено правочин купівлі-продажу.

Відповідно до ст.. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 180 ГК України встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Як встановлено, платіжними дорученнями № 10 від 21.03.2012 р. СПД-ФО ОСОБА_1 (позивач по справі) перераховано товариству "Лояль" (відповідач по справі) 40500 грн. за товар згідно рахунку № 19/3-2 від 19.03.2012 р., як зазначено в графі "Призначення платежу". Як вказує позивач, відповідачем товар поставлений не був. Листом № 3 від 05.04.2012 р. позивач звернувся до товариства "Лояль" з вимогою про повернення протягом трьох банківських днів помилково перерахованих платіжним дорученням № 10 від 21.03.2012 р. грошових коштів у сумі 40500 грн. Відповідач грошові кошти в розмірі 40500 грн. не повернув.

Як свідчать матеріали справи, в рахунку-фактурі № 19/3-2 від 19.03.2012 р. зазначено, що постачальником товару є ТОВ «Лояль», а платником ТОВ «Гамма-Групп».

З огляду на встановлене, суд не може зробити висновків про вчинений сторонами по справі правочин купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що особа, яка набула майно за рахунок потерпілого без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Умовами виникнення зобов'язань внаслідок безпідставного збереження майна є 1) збереження особою майна, яке мало б бути нею витрачене; 2) втрата або зменшення майна у іншої особи; 3) причинний зв'язок між збереженням майна однією особою і відповідною втратою іншою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збереження майна однією особою за рахунок іншої. Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача, самого потерпілого чи третіх осіб. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте або збережене особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом, іншим правовим актом чи правочином.

З урахуванням встановленого, суд вважає, що внаслідок відсутності між сторонами по справі будь-яких договірних зобов'язань позивачем безпідставно перераховано відповідачу грошові кошти в розмірі 40500 грн. та вимоги про стягнення заявленої суми підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення 199 грн. 752 коп. річних процентів, які позивач обґрунтовує приписами ст.. 625 ЦК України, задоволенню не підлягають внаслідок наступного: приписами зазначеної норми законодавства встановлена відповідальністю за невиконання грошового зобов'язання у вигляді нарахування річних процентів. Оскільки, як встановлено, договірних господарських відносин сторони не мали, вимоги про застосування наслідків порушення грошового зобов'язання у даному випадку є безпідставними.

З посиланням на ст. 611 ЦК України позивач просить стягнути 965 грн. 34 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань відповідачем. За приписами частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та приписів ст. 231 ГК України штрафні санкції визначаються законом або передбачаються договором. Суд вважає вимоги про стягнення пені такими, що не підлягають задоволенню, оскільки внаслідок відсутності між сторонами договірних зобов'язань розмір штрафних санкцій, що можуть бути застосовані до сторони, яка порушила зобов'язання, не передбачено. В задоволенні вимог про стягнення пені відмовляється.

Позовні вимоги задовольняються частково.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам. .

Підлягає поверненню із Державного бюджету України позивачу судовий збір в розмірі 31 грн. 50 коп. внаслідок сплати судового збору в розмірі більшому, ніж встановлено Законом України «Про судовий збір», про що судом винесено відповідну ухвалу.

На підставі викладеного, ст. 1212 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лояль" (72313, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Ломоносова, 153, ЄДРПОУ 20501632) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (98400, АДРЕСА_1, ідентиф. номер НОМЕР_1) 40500 (сорок тисяч п'ятсот) грн. основного боргу, 1563 (одна тисяча п'ятсот шістдесят три) грн. 95 коп. судового збору. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 06 серпня 2012 року.

Суддя І.А. Попова