Рішення

від 30.07.2012 по справі 5017/1800/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" липня 2012 р. Справа № 5017/1800/2012

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Кравченко К.С.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 26.04.2012 р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аликс»

про стягнення 84 912 грн. 76 коп.

Суддя Зайцев Ю.О.

Суть спору: Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аликс»про стягнення заборгованості у розмірі 84 912, 76 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.06.12р. порушено провадження у справі №5017/1800/2012 та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 02.07.2012 року.

02.07.2012 року, приймаючи до уваги нез'явлення в судове засідання представника відповідача та неподання витребуваних доказів, розгляд справи відкладено на 16.07.2012 року.

16.07.2012 р. до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи копії податкової накладної від 25.02.2009 р. та акту звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем від 02.07.2012 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.07.2012 року, в зв`язку з неподанням представниками сторін витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 30.07.2012 року.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на адресу, зазначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за №13652504 від 24.04.2012 р., у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 "Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувалися на адресу відповідача визначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за №13652504 від 24.04.2012 р., суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 30.07.2012 р. після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

05.01.2009 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аликс»був укладений договір поставки товару №2 відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити м'ясо, м'ясопродукти, субпродукті та іншу сировину, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити їх у строки, встановлені даним договором.

Відповідно до п 2.1 договору Покупець придбає товар в асортименті або окремо в кількості та за цінами, вказаними у накладних.

Відповідно до п. 3.3 датою поставки товару вважається дата, яка вказана у відповідної видаткової накладній.

Відповідно до п.4.1. договору, оплата товару проводиться Покупцем не пізніше 7 банківських днів з дня поставки товару.

На виконання умов договору ФОП ОСОБА_1 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 81012, 00 грн., а відповідачем було прийнято товар на таку ж саме суму.

В підтвердження виконання зобов'язань за договором №2 від 05.01.2009 р. позивач надав суду накладну №1 від 25.09.2009 р., відповідно до якої ТОВ «Аликс»прийняв від ФОП ОСОБА_1 товару -м'ясо свинини -у кількості 3000,5 кг. За ціною 22 грн.50 коп., однак відповідачем оплати отриманого товару здійснено не було, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 81 012 грн. 00 грн.

Згідно п.5.1. договору від 05.01.2009 р. №2 сторони домовились, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за укладеним договором, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати заборгованості за отриманий товар, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 81 012 грн. -суми основного боргу, суму втрат від інфляції у розмірі 567 грн. 08 коп.: суму 3% річних у розмірі 958 грн. 80 коп. та суму штрафних санкцій у розмірі 2 374 грн. 88 коп., що в загалом складає 84 912 грн. 76 коп.

Перевіривши обґрунтованість доводів представників сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст. 546 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Позивачем ФОП ОСОБА_1 заявлено до стягнення з відповідача суму штрафних санкцій у розмірі 2 374 грн. 88 коп.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 4.1 договору поставки №2 від 05.01.2009 р., покупець -ТОВ «Аликс»сплачує кожну партію товару самостійний банківським переказом, але не пізніше 7 банківський днів від дати поставки такої партії, шляхом перерахування грошових коштів на касу постачальника.

Датою поставки товару, заборгованість за оплату якого є предметом стягнення, є 25 лютого 2009 р., отже початком строку нарахування штрафних санкцій є 09 березня 2009 р.

Згідно з ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність строком в 1 рік.

Виходячи з вищенаведеного, позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій не підлягають задоволенню.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу товару, існування заборгованості ТОВ «Аликс»по оплаті вартості отриманого товару визнає, про що свідчить відповідь від 28.04.2011 р. на претензію ТОВ «Аликс за підписом директора Хаулина А.В., у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача 80 012 грн. 00 коп. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача заборгованості у розмірі 81 012 грн., суми втрат від інфляції у розмірі 567 грн. 08 коп., суми 3% річних у розмірі 958 грн. 80 коп.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аликс»про стягнення з заборгованості -задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аликс»(65042, м. Одеса, вул. Долинська, буд. 12, код ЄДРПОУ 32020850, р/р №26000660790051 в АКБ „Укрсоцбанк" м. Одеса, МФО 328016) на користь Фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) основний борг у розмірі 81 012 (вісімдесят одна тисяча дванадцять) грн., суму втрат від інфляції у розмірі 567 (п'ятсот шістдесят сім) грн. 08 коп., суму 3% річних у розмірі 958 (дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 80 коп. та витрати по сплаті судового збору на суму 1650 (одна тисяча шістсот п'ятдесят) грн.76 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 06.08.2012 року.

Суддя Зайцев Ю.О.