Рішення

від 02.12.2008 по справі 16/259-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/259-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

       02.12.08р.

Справа № 16/259-08

За позовом  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області 

до  Відкритого акціонерного товариства "Арселор Міттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області  

про стягнення 6 414 грн. 88 коп.

                                                                                                              Суддя  ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

        від позивача: не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином;

від відповідача: Михайлова І.В. –юрисконсульт 2-ої категорії, дов. від 20.06.2007р. №85-167-юр.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 6 414 грн. 88 коп.  –суми перерахунку страхових виплат, виплачених позивачем потерпілому Євдокімову Славі Івановичу за період з 01.07.2003р. по 01.07.2006р.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що: - рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу за позовом Євдокимова Слави Івановича до Державного підприємства Рудоуправління ім. Кірова та до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в м. Кривому Розі “Про зміну розміру відшкодування шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків” було стягнено з  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в м. Кривому Розі на користь Євдокимова Слави Івановича в рахунок ненарахованих та невиплачених сум втраченого заробітку  6 414 грн. 88 коп.; - судом було встановлено вину підприємства в недостовірному перерахунку потерпілому на виробництві сум відшкодування шкоди згідно чинного законодавства, оскільки роботодавець несе повну відповідальність за достовірність даних, відображених за підписом посадових осіб, в наданих до Відділення Фонду документів про суму виплат потерпілому; - тобто судом було визначено інший розмір відшкодування шкоди потерпілому, ніж наданий підприємством в момент прийняття-передачі особової справи потерпілого; - виплата перерахунків потерпілим внаслідок вини підприємства з 01.04.2001р. є нецільовим використанням бюджетних коштів; - неправомірні додаткові витрати тягнуть за собою збитки Фонду, чим спричинено шкоду Відділенню Фонду, а відповідно й державі; - також позивач вказує, що відповідно до положень статей 1172, 1191 Цивільного кодексу України позивач має право зворотної вимоги (регресу) до підприємства.

Відповідач у відзиві (вх. №17098 від 28.11.2008р.) на позовну заяву проти позову заперечує, посилаючись на те, що: - рішенням Дзержинського районного суду, на яке посилається позивач, було встановлено вину в недостовірному перерахунку сум відшкодування шкоди РУ ім. Кірова, на якому працював Євдокимов С.І.; - тому відповідач не може бути винною особою через те, що його вина ніяким чином не обґрунтована та не доведена; - ні Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, ні Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування не передбачають право страховиків, яким є позивач, за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання на звернення з регресними позовними вимогами до страхувальників.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу представником відповідача заявлено не було.

За згодою представника відповідача у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення .

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, оцінивши докази в їх сукупності господарський суд, -     

ВСТАНОВИВ:

- відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для правильного вирішення спору;

- згідно з рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10.11.2006р. у справі №2п-2597/06р за позовом Євдокимова Слави Івановича до Державного підприємства Рудоуправління ім Кірова та до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у      м. Кривому Розі Дніпропетровської області про перерахунок щомісячних страхових виплат, яке набрало законної сили, було стягнено з  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області на користь Євдокимова Слави Івановича заборгованість по страховим виплатам за період з 01.07.2003р. по 01.07.2006р. у сумі   6 414 грн. 88 коп.;

- позивачем - Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області була сплачена вказана сума, що підтверджується відміткою про виконання на виконавчому листі від 11.12.2006р., виданому на виконання рішення від 10.11.2006р. Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області;

- позивач вважає, що кошти у сумі 6 414 грн. 88 коп. повинні бути стягнені в порядку регресу з відповідача –Відкритого акціонерного товариства “Арселор Міттал Кривий Ріг”; відповідач проти цього заперечує.

Враховуючи викладене суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, виходячи з наступного:

- зазначеним рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10.11.2006р. встановлено, що Євдокимов Слава Іванович з 16.10.1972р. по 22.03.1999р працював на Державному підприємстві Рудоуправління імені Кірова;

- відповідно частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень;

- позивачем не доведено з яких підстав та яким чином рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10.11.2006р. №2п-2597/06р за позовом Євдокимова Слави Івановича до Державного підприємства Рудоуправління ім Кірова та до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про перерахунок щомісячних страхових виплат стосується саме відповідача –Відкритого акціонерного товариства “Арселор Міттал Кривий Ріг” і чому він має відповідати за даним позовом;

- крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів статті 24 Господарського процесуального кодексу України залучення до участі у справі іншого відповідача та заміна неналежного відповідача належним є правом господарського суду;

- також відповідно до частини 1 статті 9 Закону України „Про охорону праці” відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального  страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”;

- отже, на спірні правовідносини поширюється дія Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (далі –Закон);

          - відповідно до частини 1 статті 21 Закону у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні;

- усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду (стаття 25 Закону);

- відповідно до частин 1, 2 статті 46 Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування;

- частиною 3 статті 46 Закону встановлено, що кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України, використовуються виключно за їх прямим призначенням і зараховуються на єдиний централізований рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків в установах банків, визначених Кабінетом Міністрів України для обслуговування коштів Державного бюджету України, або спеціалізованого банку, який обслуговує фонди соціального страхування;

- відповідно до частин 1, 2 статті 47 Закону  страхові тарифи, диференційовані по групах галузей економіки (видах робіт) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом;

- сума страхових внесків страхувальників до Фонду соціального страхування від нещасних випадків повинна забезпечувати: фінансування заходів, спрямованих на вирішення завдань, передбачених статтею 1 цього Закону; створення відповідно до пункту 9 частини 7 статті 17 цього Фонду резерву коштів Фонду для забезпечення його стабільного функціонування; покриття витрат Фонду, пов'язаних із здійсненням соціального страхування від нещасного випадку.

За викладеного суд доходить висновку, що страхові виплати здійснюються за рахунок внесків роботодавців і Закон не передбачає права Фонду на звернення до страхувальника (роботодавця) з регресними вимогами щодо відшкодування сплачених Фондом страхових виплат. До того ж з наданих матеріалів не вбачається, що відповідач у даному випадку є роботодавцем потерпілого Євдокимова Слави Івановича.

Враховуючи те, що питання сплати внесків підприємствами (страхувальниками) і відшкодування Фондом (страховиком) шкоди, врегульовані спеціальним законом –Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” є необґрунтованими доводи позивача про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин статей 1172, 1191 Цивільного кодексу України, оскільки зазначені відносини не є відповідно до статті 1 Цивільного кодексу України цивільно-правовими.

З урахуванням викладеного позовні вимоги необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду  набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня  його підписання.

 СУДДЯ                                                                                 Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

“03” грудня 2008р.