Рішення

від 16.12.2008 по справі 41/159-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

41/159-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.12.08р.

Справа № 41/159-08

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія-21",

м. Дніпропетровськ 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Авікс-метал", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 147694,84 грн.

                                                                                Суддя Орєшкіна Е.В.

В засіданні приймали участь представники:

Від позивача: Савчук О.С., довіреність б/н від 05.11.08 року

Від відповідача: не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі  138550,50 грн., штрафу –9144,34 грн., всього 147694,84 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань щодо оплати поставленої йому позивачем продукції за усною домовленістю сторін.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав, вимог не заперечив.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. (Абзац підпункту 3.6 в редакції Роз'яснення Вищого господарського суду № 04-5/609 (v 609600-02 ) від 31.05.2002 року).

Надіслані на адреси відповідача (49081, м. Дніпропетровськ, пр. Воронцова, б. 73, к. 401; 49000, м. Дніпропетровськ, вул.. Шолохова, 19), вказані позивачем в позовній заяві, ухвали про порушення провадження у справі від 11.11.08 року та про відкладення розгляду справи від 02.12.08 року повернулися до господарського суду з відміткою пошти про відсутність адресату.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Позивачем наданий суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ № 621242, в якому вказана адреса відповідача станом на 05.11.08 року, а саме: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. Воронова, б. 73, к. 401., за якою відповідачу судом були надіслані ухвали суду від 11.11.08 року та від 02.12.08 року.

Оскільки господарським судом надсилались відповідачу ухвали про розгляд справи

- на адресу, вказану позивачем в позовній заяві;

- на адресу, вказану в витязі з ЄДРПОУ серії АБ за № 621242,

суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце проведення судових засідань.

Нез'явлення відповідача на виклик суду не перешкоджає розгляду справи по суті.

Справа, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в сукупності,  господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі виданої товариством з обмеженою відповідальністю «Авікс-метал»своєму представнику довіреності на право одержання товарно-матеріальних цінностей серії ЯНЛ № 032446 від 05.09.08 року позивачем за накладною № 161 від 04.09.08 року поставлена відповідачу металопродукція на загальну суму 138550,50 грн. (а.с. 13).

Враховуючи, що сторонами термін виконання зобов'язання –оплати продукції не встановлений, в силу ст. 530 ЦК України, кредитор (позивач у справі) вправі вимагати його виконання у будь-який час. Боржник (відповідач у справі) повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги кредитором.

В якості доказу звернення до відповідача з вимогою на оплату товару позивачем подана претензія від 23.10.08 року, надіслана на його адреси, зазначені в позовній заяві, цінними листами 23.10.08 року, що підтверджується поштовими чеками № 3400, № 3401 від 23.10.08 року та бланками кур'єрської доставки № 21894856, № 21894864 (а.с. 20, 21).

Оскільки законом форма вимоги не встановлена, суд приймає зазначену претензію як доказ звернення позивача в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України.

Отже, строк оплати поставленої позивачем продукції, з урахуванням часу на перебіг пошти, у відповідача настав з 27.10.08 року по 02.11.08 року.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до вимог цивільного кодексу, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У встановлений законом строк відповідач оплату суми 138550,50 грн. позивачу не здійснив. Докази погашення  заборгованості, що є предметом позову у справі, сторонами на момент вирішення спору не подані.

За таких обставин суд вбачає підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 138550,50 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу за несвоєчасну оплату отриманої продукції суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання, згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафом   є неустойка, що обчислюється  у відсотках від  суми невиконаного   або  неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.

Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 року № 888, на яке посилається позивач як на підставу вимоги щодо стягнення штрафу, є нормативним актом СРСР.

Постановою Верховної Ради України „Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР»№ 1545 ХІІ від 12.09.19991 року встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України (ч. 2 ст. 4 ЦК України). Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності (ч. 1 ст. 5 ЦК України). Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства (ч. 3 ст. 14 ЦК України).

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. ( ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

За загальним правилом, підставою для встановлення та застосування засобу забезпечення виконання зобов'язання є домовленість сторін про таке забезпечення; тільки щодо неустойки та застави передбачено, що вони можуть встановлюватись безпосередньо законом.

Отже, з прийняттям нового Цивільного кодексу України, ним врегульовані питання щодо зобов'язання та окремих його видів, в тому числі, договорів купівлі-продажу, поставки та питання забезпечення зобов'язання.

Враховуючи, що сторони не досягли домовленості щодо застосування правових наслідків  у разі порушення відповідачем зобов'язань по оплаті поставленої йому позивачем продукції у вигляді стягнення з нього штрафу з посиланням на норми  Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, яким передбачена відповідна відповідальність покупця продукції, в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 9144,34 грн., слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного та

керуючись ст. ст. 1, 33, 34, 49, 82 –84  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Авікс-метал»–49000, м. Дніпропетровськ, пр. Воронова, б. 73, к. 401, код ЄДРПОУ 32876410, р/р 2600230250901 в ЗАТ КБ «Кредит-Дніпро», МФО 305749 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Технологія-21»–49000, м. Дніпропетровськ, вул.. Барикадна,4-в, код ЄДРПОУ 32502563, р/р 2600901502373 в ДФ ВАТ «Укрексімбанк», МФО 305675 заборгованість 138550,50 грн. (сто тридцять вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят грн. 50 коп.), витрати по сплаті держмита –1385,50 грн. (одна тисяча триста вісімдесят п'ять грн. 50  коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –110,70 грн.     (сто десять грн.. 70  коп.).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          СУДДЯ                                                                   Е.В. ОРЄШКІНА

Рішення підписано 17.12.08 року